ПРОГРАМА-2018-2022-текст-1-1-1. Програма розвитку культури вінницької області на 2018 2022 роки передумови в умовах демократизації суспільного життя, утвердження ринкових
 Скачать 0.58 Mb.
|
|
5.6.Розвиток спроможного гастрольно-концертного ринку області Сучасний період трансформації українського суспільства впливає на всі складові культурної сфери. Особливо яскраво ці процеси демонструються в гастрольно-концертній діяльності. Обласними театрально-видовищними закладами щорічно демонструється біля 800 вистав і 1000 концертів, які відвідують понад 500 тис. глядачів. Вивчаючи духовні та естетичні потреби населення, репертуари професійних колективів мають тенденцію до якісних змін та створення нових сучасних проектів. Головною їх метою є популяризація українського мистецького продукту, який має художню, естетичну та духовну цінність. Основними завданнями у розвитку гастрольно-концертної діяльності залишаються: - створення національного конкурентоспроможного продукту; - реалізація національного мистецького продукту; - модернізація технічного оснащення театрально-видовищних закладів; - співпраця з територіальними громадами та регіонами України і області. 5.7. Розвиток креативних індустрій Культурні індустрії та креативне підприємництво – це відносно нові поняття в українському контексті, проте не нові явища. У визначенні ЮНЕСКО цей термін застосовується в тих галузях, які поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію змістів, які є нематеріальними і мають культурний характер (http://portal.unesco.org/culture). Впродовж декількох десятиліть спеціалістами в сфері економіки, культури, урбаністики та соціології досліджувалися проблемні питання та вивчалися теоретико-методологічні аспекти формування креативних індустрій, креативних кластерів та креативної економіки. В той же час ці області не можна назвати достатньо дослідженими та опрацьованими, тому питання розвитку креативних індустрій на тлі переходу від індустріальної економіки до креативної економіки сьогодні є актуальним. Контент креативної культури є важливою частиною економіки. Розробка та експорт у сфері культурного контенту мають наступні переваги для розвитку національної економіки: - створення об'єктів з високою доданою вартістю за рахунок використання культурного ресурсу; - сприяння формуванню спеціалізованих ринків в межах України та створенню нових робочих місць; - створення умов для збільшення пізнаванності національних брендів; - сприяння розвитку туристичного бізнесу шляхом розробки подійового культурного продукту. Основними завданнями є: 1. Створення умов для розвитку креативних індустрій – впровадження стратегії розумної спеціалізації: - Проведення картування ресурсів з метою створення карти регіональних активів: фізичної інфраструктури; нематеріального надбання; людських ресурсів; - Створення відповідної інфраструктури: розробка і впровадження механізмів передачі закинутих промислових або інших будівель на умовах створення робочих місць в напрямку соціального підприємництва; гнучке перепрофілювання існуючої інституційної інфраструктури та розробка механізмів щодо перепрофілювання існуючих приміщень закладів культури або інших бюджетних установ в креативні кластери. - Створення суспільної платформи для фінансової підтримки стартапів: розвиток стратегічних міжнародних, регіональних альянсів; сприяння на обласному рівні впровадженню грантових програм для надання стартових можливостей розвитку креативних кластерів та індустрій в регіоні. - Створення культурних кластерів та маршрутів, які об’єднують малі музеї, споруди, природні заповідники тощо в єдину мережу та спрямовані на зовнішнього туриста. 2. Розвиток об’єднаних територіальних громад та малих міст як культурно-туристичних кластерів, що мають спеціалізацію: - Здійснення організаційних кроків: створення районних стратегій, які визначають культуру як інструмент залучення туристів; створення єдиної обласної маркетингової стратегії щодо просування культурного продукту малих міст; створення культурних кластерів на зразок міста Кам’янець Подільський; створення консалтингово-тренінгових центрів з підготовки персоналу для туристичної галузі; створення мережі туристично-інформаційних центрів, забезпечення безперебійного функціонування із залученням приватних туристичних фірм з відповідним наданням пільг за виконання державної програми. 3. Розробка та впровадження Культурних маршрутів – приєднання до Міжнародної програми «Культурні маршрути»: - Здійснення відповідних заходів в напрямку співпраці з ЮНЕСКО та внесення до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: музичного бренду України «Щедрик» (обробка Миколи Леонтовича, початок ХХ ст.., Вінницька область); традиційного орнаментального розпису бубнівської кераміки (Традиційне ремесло Подільського регіону ХІХст.); Ди Здійснення відповідних заходів в напрямку співпраці з ЮНЕСКО та внесення до матеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: історико-культурного заповідника «Буша»; - Створення пілотних регіональних культурних маршрутів: «Музичне Поділля» - шляхами Миколи Леонтовича; «Смачне Поділля» - особливості регіональної кулінарії; «Оперне Поділля». 5.8. Фестивалі – як важіль економічного розвитку регіонів Сьогодні більш поширеним є поняття «культурного туризму», маючи на увазі «активність осіб як в місцях їх туристичного перебування, так і постійного проживання, що дозволяє пізнавати й отримувати новий досвід з життя інших людей, віддзеркалюючи їх суспільні звичаї, релігійні традиції, інтелектуальну думку, спадок, культурні прагнення і ті, що мають на меті задоволення людських потреб, а також очікувань в сфері культури». Безумовне лідерство серед підвидів культурного туризму займає Фестиваль – як вид туризму подій, покликаний задовольнити потреби людини в здобутті нової інформації щодо історико-культурного спадку обраного регіону подорожувань, в набутті нового досвіду в спілкуванні з місцевими жителями й пізнанні їх побуту, звичаїв, традицій, обрядів, мистецьких, літературних, архітектурних та інших надбань. Таким чином, враховуючи наявний культурний ресурс та історичні традиції можна стверджувати, що розвиток фестивального руху у Вінницькій області є на часі. Перспективи його розвитку вимагають виконання наступних завдань: • класифікація та визначення подій Фестивалів, розробка системності в їх організації та проведенні; • вивчення кращого досвіду країн європейського та північноамери- канського континентів з метою його впровадження; • розробка карти фестивалів; • створення можливостей для диверсифікації шляхів фінансування масових заходів; • впровадження проекту «Малі міста – великі враження». 5.9. Заклад культури «Центр культурних ініціатив» Заклад є осередком культурно-мистецького життя регіону, діяльність якого спрямовується на плановий гармонійний розвиток культури та креативних індустрій в області, презентації національної культурної спадщини на зовні, розробку міжнародних проектів та інтеграцію регіональної культури в європейський гуманітарний простір. Мета діяльності: • організація базового культурно-мистецького центру, популяризація українського національного музичного мистецтва, консолідування потужного культурно-мистецького арсеналу для розвитку та просування творчого культурного продукту, самоорганізація культурного життя, діалог й підтримка творчих ініціатив недержавного сектора та громадян області; • формування іміджу регіону шляхом організації культурно-мистецьких заходів та презентації творчих проектів на міжнародному рівні; • інформування і задоволення творчих потреб, інтересів громадян, їх естетичне виховання, розвиток та збагачення духовного потенціалу; • впорядкування процесів координації гастрольно-концертної діяльності. Основні завдання: - Організація та проведення професійних іміджевих мистецьких проектів міжнародного та регіонального рівнів; - Створення та просування власного культурного продукту; - Створення умов для багатоджерельного фінансування власного культурного продукту; - Впровадження проекту «Бюджету участі» з метою залучення громадськості до культурного життя; - Створення умов для впорядкування концертно-гастрольної діяльності в регіоні: здійснення аналізу існуючих концертних залів в регіоні; розробка проекту та впровадження єдиного електронного інформаційно-розрахункового центру концертно-розважальних заходів; впровадження процесів автоматизації концертно-театральних залів у Вінницькій області. 5.10. Розвиток кіномережі Реалізацію державної культурної політики у сфері кінообслуговування в області забезпечують обласна комунальна установа з розвитку кіномистецтва, кінотеатр «Родина» у м. Вінниці та 14 районних дирекцій кіновідеомережі, які організовують кінопокази на понад 200 кінооб’єктах. Щороку демонструються біля 4 тис. кіносеансів, в т. ч. понад 1,5 тис. для дітей. До кіномистецтва долучаються більше 100 тис. глядачів, майже 50% з них учнівська та студентська молодь. З метою популяризації вітчизняного кіно та патріотичного виховання населення проводяться акції під відкритим небом з показом українських кінострічок, активно працює кіноабонемент для учнівської молоді. Однак, відсутність належного фінансування та застаріла матеріально- технічна база закладів кінематографу призвели до практичного знищення мережі таких закладів і погіршення якості кінообслуговування. Діюча мережа комерційних кінотеатрів орієнтована виключно на прибуток, а тому формує відповідний репертуарний план. Це сприяє односторонній орієнтації глядача тільки на іноземне кіно, що призводить до змін у світогляді та не сприйнятті національних духовних цінностей. З метою розвитку українського кіномистецтва, популяризації та розповсюдження національного кінопродукту основними завданнями є: • створення сприятливих умов для розвитку сучасної інфраструктури закладів кінопоказу; • організація заходів з популяризації українського кіно та підвищення інтересу масового глядача до національних фільмів; • створення якісної бази для підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері кіномистецтва; • створення умов для збільшення кількості робочих місць, посилення соціальних гарантій працівників кіносфери; • розвиток матеріально-технічної бази закладів кінопоказу; • активізація міжнародного співробітництва та покращення іміджу України щодо конкурентоспроможності національного кінопродукту. 5.11. Підтримка творчих працівників Щороку фінансується низка загальнодержавних та обласних культурно- мистецьких заходів, забезпечується виплата стипендій обласної державної адміністрації та обласної Ради для підтримки представників творчих спілок, аматорів сцени, ветеранів галузі, студентів-відмінників, а також літературних премій імені С. Руданського, імені М. Коцюбинського та професійного мистецтва імені М. Леонтовича. 6.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ 6.1. Аналіз кадрової роботи В області забезпечено дотримання досягнутого рівня соціальних гарантій, що передбачені Законом України «Про культуру». Виплачуються надбавки за особливі умови роботи у розмірі до 50% посадового окладу бібліотечним працівникам та у розмірі до 20 % посадового окладу педагогічним працівникам освітніх закладів у сфері культури. Щороку стовідсотково забезпечуються першою роботою випускники Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича та Тульчинського училища культури в закладах культури області, професійних колективах театрів і філармонії, установах і організаціях інших систем і відомств. Однак, проблемними питаннями залишаються: • значна чисельність працівників галузі без фахової освіти (17 % в клубних,15 % в бібліотечних, 30 % в музейних закладах) або взагалі з середньою загальною освітою; • кадрова комплектація мистецьких шкіл, оскільки майже 70 % випускників училищ вступають до ВНЗ III-IV р. а. і не повертаються працювати в закладах культури області; • продовження призначення керівників та спеціалістів в закладах культури без фахової освіти, особливо у сільській місцевості; • підготовка сучасних креативних спеціалістів, спроможних втілити інноваційні форми роботи в галузі культури. Важливим залишається вирішення соціальних питань для молодих спеціалістів: забезпечення житлом, належною оплатою праці, іншими соціальними гарантіями, що сприятиме їх закріпленню на робочих місцях в закладах культури. 6.2. Програма «Академія культурного лідера» Процеси децентралізації відкривають багато можливостей для розвитку малих міст, сіл та селищних громад. Ефективність розвитку громади залежить від компетентності керівництва новостворених ОТГ. Компетентне управління культурними ресурсами та ефективне залучення людського потенціалу до процесів розбудови сталої громади може суттєво підвищити додану вартість території, стати основою ціннісного та економічного фундаменту громади. Культурне Лідерство – це здатність формулювати концепцію майбутнього місцевої громади в контексті постіндустріальної економіки та втілювати її в життя шляхом залучення до реалізації самої громади, умілого використання партисипативних практик та стратегічного управління культурними послугами. Метою програми «Академія культурного лідера» є вдосконалення кваліфікації місцевих керівників галузі культури та молоді, яка прагне працювати в органах місцевої влади та креативному секторі з використанням сучасних механізмів і досвіду кращих практик ЄС. Програма «Академія культурного лідера» допоможе: стимулювати усвідомлення ролі лідерів в галузі культури; сформувати розуміння принципів, вимог та функцій сучасного лідерства; надати знання про кращі практики формування громади за допомогою партисипативних культурних проектів; надати знання з культурно-економічного планування, що базується на основі культурного мапування та розробки культурної ідеї; усвідомити сильні та слабкі сторони культурного ресурсу та креативного потенціалу; розвинути навички, важливі для виконання необхідних функцій лідерів. Основними завданнями Програми «Академія культурного лідера» є: - Підписання Угоди щодо участі в Програмі; - Надання методичної допомоги з розробки програм Академії із врахуванням регіональних особливостей. 7. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ Реалізація Програми забезпечить: • подальший розвиток культури і мистецтв в області, збереження цілісності культури, зміцнення духовних основ українського суспільства шляхом використання культурної спадщини Українського народу, кращих народних звичаїв, традицій, обрядів; • розвиток і функціонування державної мови у сфері культури; • створення умов для культурного розвитку громадян всіх національностей, залучення їх до цінностей вітчизняної та світової культури; • подальший розвиток бібліотечної, музейної, театральної справи, мистецької освіти; • підтримку діяльності установ та організацій у сфері культури та мистецтва, творчих колективів та спілок; • естетичне виховання громадян, насамперед дітей та юнацтва; • залучення до сфери культури інвестицій; • створення креативного простору у сфері культури та забезпечення соціально-економічного розвитку територіальних громад; • модернізацію та зміцнення матеріально-технічної бази установ та закладів культури і мистецтв області. 8. ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ПРОГРАМАМИ ТА СТРАТЕГІЄЮ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Дана Програма тісно пов’язана з такими програмами інших галузей як: «Обласна цільова соціальна програма «Молодь Вінниччини на 2016-2018 роки», «Програма інформатизації «Електронна Вінниччина» на 2016-2018 роки», «Програма підтримки діяльності національно-культурних товариств та забезпечення міжконфесійної злагоди і духовно-морального розвитку Вінниччини на період 2016-2020 роки», «Обласна програма розвитку інформаційних та інноваційних технологій в закладах освіти області на 2016- 2020 роки», «Обласна цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання молоді на 2017-2020 роки», «Програма розвитку туризму у Вінницькій області на 2017-2020 роки», «Програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів у Вінницькій області на 2017-2022 роки» та «Стратегія збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2020 року». Планування економічного розвитку регіонів у тісному зв’язку з розвитком культурної індустрії дасть можливість не лише наголосити на місцевих особливостях історико-економічного середовища, а й створити нові робочі місця, зробити розвинені галузі місцевого виробництва більш привабливими для споживачів, туристів та інвесторів. 9. ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ 9.1. Виконавці програми Виконавцями програми є: управління культури і мистецтв облдержадміністрації, департамент містобудування та архітектури облдержадміністрації, заклади культури і мистецтв обласного підпорядкування, державні та комунальні заклади культури області, творчі спілки, громадські інституції, інші недержавні установи, що діють у сфері культури. Організаційний супровід та координація діяльності щодо виконання Програми здійснюється управлінням культури і мистецтв облдержадміністрації. 9.2. Контроль за виконанням Програми Контроль за виконанням Програми здійснюється обласною державною адміністрацією та постійною комісією обласної Ради з питань освіти, культури, сім’ї та молоді, спорту і туризму, духовності та історичної спадщини. Основні форми контролю за реалізацією заходів та досягнень показників Програми є: • звітність управління культури і мистецтв облдержадміністрації, відповідального за організацію виконання заходів Програми; • обговорення стану та проблем реалізації Програми на засіданнях колегії управлінням культури і мистецтв облдержадміністрації; • проведення моніторингу; • залучення засобів масової інформації до висвітлення питань щодо реалізації Програми. Управління культури і мистецтв облдержадміністрації щопівроку надає звіт про хід виконання Програми до Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації та інформує керівництво облдержадміністрації про хід її виконання. На підставі отриманих даних здійснюється моніторинг ефективності виконання Програми та корегування Програми на наступний рік. 9.3. Аналіз ефективності програми. Порядок внесення змін до Програми. Показники моніторингу Програми. Особливістю сфери культури є те, що основні результати культурної діяльності виражаються, як правило, у відкладеному соціальному ефекті і проявляються у збільшенні інтелектуального потенціалу, зміні ціннісних орієнтацій і норм поведінки людини, позначаються на модернізації всього суспільства. Наслідки такого роду не піддаються звичайним статистичним вимірам. Однак, у практиці вітчизняної статистики, державного та регіонального управління існує система показників, що може бути використана для оцінювання розвитку культурного середовища. Це показники: - фінансового забезпечення сфери культури; - рівня розвитку речових елементів (стан інфраструктури); - контингенту населення, яке обслуговується та рівень залучення людей в різноманітні форми обслуговування; - показники кадрового потенціалу сфери культури. Результативність виконання Програми визначається за допомогою наступних показників (ключових індикаторів): - кількість мешканців, яким надані різні види культурних послуг; - кількість мешканців, які жодного разу не відвідували культурну установу/ культурно-масовий захід; - кількість трансформованих культурних установ; - кількість культурних ініціатив, реалізованих спільно з громадськими організаціями; - обсяг інвестицій в галузь культури (грантові та спонсорські кошти); - питома вага власних надходжень закладів культури; - індекс злочинності. № з/п Найменування індикатору Опис індикатору 2018 2019 20… 1. Кількість мешканців, яким надані різні види культурних послуг Кількість мешканців області які протягом звітного року охоплені культурно-масовими заходами, користуються послугами закладів культури 2 Кількість мешканців, які жодного разу не відвідували культурну установу/ культурно-масовий захід; Кількість мешканців області які протягом звітного року ігнорували відвідування заходів чи установ _____________________________________ 3. Кількість трансформованих культурних установ Кількість створених нових культурних просторів 4. Кількість культурних ініціатив, реалізованих спільно з громадськими організаціями Кількість культурних проектів, що проведено звітному році за ініціативи та участі ГО 5. Обсяг інвестицій в галузь культури (грантові та спонсорські кошти) Загальний обсяг позабюджетних коштів, залучених у звітному році на розвиток галузі 6. Питома вага власних надходжень установ культури Загальний обсяг фінансування, власних надходжень від діяльності 7 Індекс злочинності серед молоді Є реальним показником інтегрованості молоді в культурні процеси |