Стронгілятоз великої рогатої худоби. Програмою "Україна 2010" передбачено вирішення проблеми забезпечення потреб населення мясом власного виробництва
 Скачать 1.14 Mb.
|
|
Вступ Рівень споживання м’яса і м’ясних продуктів населенням певної країни є своєрідним показником економічного стану та добробуту держави. Програмою “Україна 2010” передбачено вирішення проблеми забезпечення потреб населення м’ясом власного виробництва. Скотарство в багатьох країнах світу, і в нашій країні є ведучою галуззю тваринництва і має важливе значення в забезпечені людини білком тваринного походження, а також отриманням сировини у вигляді шкір, кісток тощо. При введені галузі скотарства як у колективній, так і у приватній власності важливим фактором, що затримує розвиток тваринництва є велика кількість захворювань заразної і незаразної етіології. Серед хвороб заразної етіології велику питому вагу займають паразитарні хвороби великої рогатої худоби, і перш за все, гельмінтози. Серед гельмінтозів великої рогатої худоби досить широко розповсюджені стронгілятози шлунково-кишкового тракту. Стронгілятози травного тракту – це полігельмінтозна інвазія при якій кожен окремий вид заселяє певну ділянку шлунко-кишкового тракту, і при цьому проявляється як синергічні, так і конкурентні взаємовідношення між окремими видами. Успішна боротьба з інвазійними хворобами тварин і птиці можлива лише за наявності високоефективних лікарських засобів. Ведення як інтенсивної так і напівінтенсивної системи тваринницької галузі в нашій країні зобов’язують спеціалістів ветеринарної медицини всебічно вивчати хвороби тварин, які приносять значні економічні збитки. 1. Характеристика господарства СТОВ “Урожай” с. Сирово Миколаївської області знаходиться на відстані 220 км від обласного центру м. Миколаїв. Відстань до районного центру (смт. Врадіївка) – 10 км. На заході СТОВ “Урожай” межує з смт. Криве Озеро, на півночі з землями агрофірми “Поділля” смт. Врадіївка. Клімат зони в якій знаходиться СТОВ “Урожай” помірно-континентальний, відносно прохолодний, з помірною кількістю опадів. Середньорічна температура становить 8,5ºС. Найбільш низька температура в січні місяці досягає - 25ºС, а в червні найвища тепература до +30ºС. Середньорічна сума опадів складає 500 мм, при цьому більш 55% з них припадає на осіньо-зимовий період. Виробниче направлення господарства – тваринництво. Природно-кліматичне розміщення господарства дає можливість розвитку, як тваринництва, так і рослинництва. Грунти в основному складаються з чорноземів та сірих підзолистих грунтів. Раціональне використання земельних ресурсів в СТОВ “Урожай” дає змогу отримувати різноманітну продукцію, таку як: зернові культури, технічні, кормові і плодоовочеві. Загальна земельна площа господарства складає 5750 га, з них на долю сільскогосподарських угідь припадає 5049 га. 3960 з них – рілля, 956 – пасовища, 14 га – сади. Водойми складають 17 га, ліси і лісосмуги – 102 га. Присадибні ділянки – 701 га (12,19% від загальної земельної площі). З данних приведених в таблиці 1 видно, що найбільш питома вага припадає на сільськогосподарські угіддя, з них на ріллю припадає – 78,4% земель. Найменше площі припадає на сади – 14 га (0,35%). На протязі останніх трьох років площа земельних угідь не змінювалась. 1. Наявність та склад земельних угідь.
Тваринництво спеціалізується на виробництві продукції ВРХ і свинарстві. В структурі поголів’я ВРХ в останні роки з’явилась тенденція до зниження кількості поголів’я, що випливає з таблиці 2: 2. Структура стада ВРХ
Епізоотологічний стан СТОВ „Урожай” неблаго получний щодо паразитарного захворювання як буностомоз ВРХ. Захворювання все менше зустрічається в останні три роки. Все більше тварин уражаються збудником bunosomum phebotomum 2. Характеристика захворювання 2.1 Визначення хвороби Стронгілятози жуйних – це захворювання обумовлене паразитуванням в шлунково-кишковому тракті жуйних нематод виду Strongylata, родин Strongylidae, Trichostrongylidae, Trichonematidae, Ancilostomatidae. 2.2 Історична довідка Перші спогади про деякі види стронгілят сімейства трихостронгилид (Newatodirus filicollis Rud., 1802); (Maemonclus countortus Rud., 1809) ми знаходимо в роботах Рудольфі. F. Maroter (1908) вперше описав личинок езофагостом ВРХ; поклав початок дослідженням по вивченню паразитарних личинок стронгілят. К.І. Скрябін (1916) при вивченні гельмінтофауни домашніх тварин Туркестану зареєстрував збудників гемонхоза, трихостронгльоза у овець і кіз. Потім з’явилась велика кількість робіт проведених в різних республіках і природнокліматичних зонах, по вивченню фауни шлунково-кишкових стронгілят сімейства трихостронгіліт у різних видів домашніх і диких жуйних (ВРХ, вівці, кози); було встановлено багато видів виділених з сичуга і тонкого кишечнику. На протязі 40-50рр. нашого століття на території бувшого СРСР поступово зростала кількість робіт по стронгілятозам ВРХ. В останні 10-15 років дослідники різних країн отримали цікаві та важливі данні по систематиці і фауні стронгілят регіональної епізоотології і географічно-зональному розселенню життєвому циклу і екології. 2.3 Морфологія збудника стронгілятоз хвороба худоба антигельмінтик Bunostomum phlebotomum (локалізація в тонкому кишечнику). Білуваті нематоди довжиною до 2,6 см. Буностоми характеризуються наявністю воронкоподібної ротової капсули з дорсальним жолобом і двох напівмісяцевих ріжучих пластинок у краю ротового отвору. У самця бурса з асиметричною дорсальною лопастю, спікули рівні, коричневого кольору 3,5 – 4 мм довжини, рульок відсутній (мал. 1) .  Малюнок 1 - Bunostomum phlebotomum: 1 – передній кінець паразита; 2 – хвостовий кінець самця; 3 – інвазійна личинка 2.4 Епізоотологічні дані Буностомоз – хворіють вівці і ВРХ. Найбільш поширений в зонах з вологим кліматом, або низинних пасовищах. Личинки паразита зберігаються в місцях накопичення гною. Сеча на личинок не впливає. Заражаються жуйні на пасовищах, тирлах в приміщеннях. Серед молодняка буностомоз може мати ензоотичні спалахи. 2.5 Біологія збудника Цикл розвитку трихостронгілід загальних рисах однаковий. В яйцях, які виділились у навколишнє середовище при температурі 20 - 25ºС за 17 – 20 годин розвиваються личинки, які звільняються від яйцевих оболонок, дозрівають у навколишньому середовищі до інвазійної стадії близько 4 – 5 діб. Дослідженнями встановлено, що яйця та личинки 1 – 2 стадії нестійкі до дії факторів зовнішнього середовища. Висока, або низька температура, сухість, сонячна радіація діють на них згубно . Інвазійні личинки, які живуть за рахунок поживних речовин, що в них знаходяться, досить стійкі до факторів зовнішнього середовища. Переносять тривале висихання, підвищені і низькі температури. Вони здатні мігрувати в ґрунт і на рослини. При неблагоприємних умовах інвазійні личинки, як би впадають в стан анабіозу і таким чином зберігають свою життєздатність досить тривалий час. В зовнішньому середовищі з яєць вилуплюються личинки, які дозрівають до інвазійної стадії на протязі 3 – 7 днів. Тварини заражаються при заковтуванні личинок з кормом, або шляхом проникнення їх через непошкоджену шкіру (найбільш часто). В організмі господаря паразит розвивається приблизно 40 – 46 днів, а по деяким даним 103 дні. В організмі паразити живуть рік і більше. 2.6 Патогенез Гельмінтози викликають морфо-функціональні відхилення організму господаря, навіть при субклінічному перебізі. При сильній інвазії проявляється ряд клінічних ознак; які характеризують механічну, трофічну, токсичну, алергічну, інокуляторну дію гельмінтів. Гельмінти викликають не тільки місцеве ураження в організмі живителя. Зміни, які спостерігаються у внутрішніх органах виступають показниками порушення обміну речовин, розвитку дистрофічних, алергічних, імунологічних реакцій всього організму та патогенну дію гельмінтів. Буностоми гематофаги. Зміни в основному пов’язані з травмуванням і запаленням слизової оболонки кишечника, втратою крові і інокуляцією патогенної мікрофлори. 2.7 Клінічні ознаки Проникнення личинок у шкіру супроводжується свербіжом та дерматитами. У інвазованих тварин з’являється виснажливий пронос із домішками в фекаліях слизу та крові. Спостерігають кашель та витіки з носових порожнин, прослуховуються хрипи. Хворі тварини відстають в рості і розвитку. Можлива загибель молодняка. 2.8 Патологоанатомічні зміни Патоморфологічно стронгілятози шлунково-кишкового тракту жуйних проявляються важкими структурно-функціональними змінами слизової оболонки сичуга, та різних відділів кишечника, з розвитком гельмінтозного гастроентериту. При цьому порушення гемо- і лімфоциркуляції проявляється підвищенням кровонаповнення і розрихлення стінок судин, капілярів, десквамацією епітелію, мукоїдним і фібринозним набуханням стінок. Утворюються внутрішньосудинні стази, коагуляція еритроцитів і тромбоутворення. Внутрішньосудинні зміни характеризуються периваскулярними набряками, крововиливами, дистрофією і некробіозом епітелію кишечника і гепатоцитів. 2.9 Діагноз Встановлюють комплексно з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак, та лабораторних досліджень. Прижиттєва діагностика трихостронгілоїдозів здійснюється копрологічними методами. По методу Фюлеборна діагноз може бути тільки груповим, так як яйця окремих видів і родів трихостронгілід, за невеликим виключенням, морфологічно не відрізняються один від одного. Метод Фелеборна. В стаканчик вміщують фекалії (близько 5 гр) і добавляють при помішуванні скляною, або дерев’яною паличкою насичений розчин кухонної солі (з розрахунку на 1 частину фекалій 15 – 20 частин розчину солі). Для його виготовлення на 1 л гарячої води необхідно взяти 400 г солі. Одержаний розчин фільтрують через марлю, або вату і використовують після охолодження. Питома вага такого розчину становить 1,2. Потім одержану суспензію фекалій фільтрують крізь металеві, або марлеві ситечка в інший стаканчик залишають для відстоювання на 40 – 60 хв. Яйця гельмінтів з невеликою питомою вагою спливають. За допомогою металевої петлі діаметром не більше 1 см беруть кілька крапель (частіше 3) з поверхневого шару рідини, переносять на предметне скло і досліджують під мікроскопом. Для проведення досліджень методом флотації нерідко використовують і інші флотаційні рідини (насичений розчин сірчанокислої магнезії, гіпосульфіту натрію). Більш точний прижиттєвий діагноз ставиться шляхом визначення роду вирощених інвазійних личинок. У вирощених інвазійних личинок гемонхів є 16 веретеноподібних кишкових клітин і короткий потоншений хвостовий кінець. При діагностичній дегельмінтизації в калі виявляють буностомів червоного кольору. 2.10 Лікування та профілактика Широке розповсюдження шлунково-кишкових стронгілятозів жуйних в багатьох країнах світу призвело до необхідності виявлення ефективних методів боротьби з ними. Одним з основних методів боротьби з цими гельмінтозами залишаються масові дегельмінтизації різних видових груп ВРХ. За останні десять років випробувано ряд антибіотиків, які заслуговують уваги. Активнодіючими речовинами в них є: імідазол – хлористоводневий тетрамізол, бензоіміндазоли (альбендазол, фенбензадол, фебентел, флюбендазол, калибендазол, луксабендазол, мебендазол, оксорензол та ін.), антибіотики – авермектини (івомек, аверсект, баймек), абамектін, цайдектіни, дорамектіни, препарати на основі клозантела. Тетрамізол (левамізол, нілверм, цитарін) синтезований англійською фірмою Ай – Сі – Ай, який являється в хімічному відношенні 2,3,5,6 – тетрагідро - феніл – феніл-амідазол (2,1-б) тиазол гідрохлорид, знайшов широке застосування при шлунково-кишкових і легеневих нематодозах. Препарат випробуваний на жуйних, заражених буностомозом, езофагостомозом, трихостронгілідозами. В дозі 10 – 15 і навіть 20 мг/кг маси тіла по АДР препарат проявив високу ефективність як проти личинкових стадій, так і при статевозрілих гельмінтів. Препарати на основі альбендазола в дозі 75 – 100 мг на 10 кг маси тіла показали високу ефективність при гемонхозі, хабертіозі, езофагостомозі. В торгових точках України реалізуються лікарські форми альбендазола як вітчизняного препарату, але з активнодіючою речовиною, яка надходить від фірм-виробників (бровальзен, авібазен), так і препарати які експортують (альбендазол 10% фірми “ITLV, SA”, Іспанія; алдифал фірми “Mavek-Nitra”, Словаччина, та ін.) В даний час із препаратів з групи бензіомідазолів найбільшу популярність отримали лікарські форми на основі фенбендазола (панакур, фенкур, фенбесан, фензол, бровадазол та ін.) Фенбендазол – 5 – малотоксичний високоефективний препарат при багатьох гельмінтозах. Панакур випускається у вигляді болюсів, гранул, суспензій, пілюль, таблеток з концентрацією 2,5 або 10% форми з вмістом 222 мг фенбендазола на 1 гр., або мл препарату. При багаторазових експериментах препарат в дозі 50 мг по АДР на кг маси тіла показав 100% результат при гемонхозі, буностомозі, багатьох трихостронгілоїдозах, як проти личинкових, так і статевозрілих стронгілят. Заслуговує уваги бровадазол, який випускає німецько-українське виробниче об’єднання “Бровафарма” (1гр порошку містить 50 мг фенбендазола). При стронгілятах шленково-кишккового тракту препарат рекомендований в дозі 2 – 3 гр на 10 кг маси тіла, одноразово, або 2 дні підряд. Фебантел (ринтал) – випускаємий фірмами “Байєр”, Німеччина і “Кооперс” Англія у вигляді 2,5 і 10%-ї суспензії, 10% гранулята, паст, таблеток. Рекомендований в дозі 7,5 – 10 мг/кг маси тіла . Мебендазол високоефективний при стронгілятозах шлунково-кишкового тракту жуйних в дозі 10 – 15 мг по АДР на 1 кг маси тіла . Камбендазол використовується в дозі 40 – 50 мг по АДР на кг маси тіла. В даний час для лікування паразитарних хвороб широко використовуються антибіотики-авермектини, які є новою групою хімічних сполук, отриманих в результаті ферментації міцелію “Streptomices avermitilis”. На основі авермектина випускається ряд препаратів: івомек, івомек-премікс, аверсект, баймек та ін. препарати рекомендуються при нематодозах жуйних в дозі 0,2 мг по АДР на кг маси тіла . В останнє десятиріччя успішно розвивається напрямок по створенню лікарських форм пролонгованої антгельмінтної дії тіла . При боротьбі з стронгілятозами найбільше значення мають лікувально-профілактичні дегельмінтизації. Вони звільняють організм тварини від гельмінтів, зменшують зниження продуктивності; підвищують резистентність організму до інших хвороб, запобігають інвазуванню пасовищ і подальшому зараженню тварин. Однак, тільки одні дегельмінтизації не дають повного очікуваного ефекту, тому їх необхідно поєднувати з міроприємствами, направленими на розрив контакту між паразитами і господарями, на недопущення накопичення личинок на пасовищах. До сучасних методів профілактики стронгілятозів шлунково-кишкового тракту жуйних, в тому числі ВРХ, потрібно віднести дослідження по вивченню розвитку імунних реакцій при вакцинації тварин високомолекулярними антигенами різних видів збудників стронгілят, остерагій, кооперій, езофагостом, трихостронгілів та ін. 3. Власні дослідження В зоні лісостепу значну роль серед ландшафтів займають перезволожені і заболочені природно-кліматичні комплекси. Тривалість вегетаційного періоду в цій зоні триває близько 120 – 205 діб. Загальна сума опадів 550 – 560 мм. Такі умови призводять до того, що тут добре себе почувають пойкілотермні організми, які заселяють рослинність, грунт, водойми. До таких організмів відносяться ракоподібні, черви-трематоди, вільно живучі, і паразитичні нематоди. В результаті обстеження частини поголів’я великої рогатої худоби, яка належала СТОВ “Урожай” Миколаївської області встановлена досить висока ступінь зараженості тварин різних вікових груп стронгілятами шлунково-кишкового тракту. Шляхом культивування личинок до інвазійної стадії в копроскопічному матеріалі було встановлено збудників буностомозу, вони мали кишечну трубку заповнену гомогенною масою, і термін їх культивування склав 15 – 18 діб. 3.1 Ефективность деяких антигельмінтиків Порівняльна оцінка ефективності антигельмінтиків альбендазолу, бровадазолу, купріхолу. Вивчення порівняльної ефективності антигельмінтних препаратів провели у спонтанно інвазованих стронгілятами травного тракту тварин різних вікових груп у господарстві. Всього в досліді було задіяно 40 тварин 8 –14 місячного віку, які були розділені на 4 групи по 10 у кожній. Тваринам піддослідних груп задавали альбендазол, бровадазол, купріхол. Отримані результати представлені у таблиці Терапевтична ефективність антигельмінтиків при стронгілятозній інвазії травного тракту великої рогатої худоби в СТОВ “Урожай”
Згідно данних таблиці, застосовані нами препарати показали високу антигельмінтну дію. Екстенсефективність (ЕЕ) 10%-ного альбендазолу в дозі 0,75 г порошку на 10 кг маси тіла з кормом склала 89,3%. В пробах від двох тварин (ЕІ = 10,7%) виявили поодинокі яйця стронгілят. При дегельмінтизації тварин другої групи бровадазолом 5%-ним в дозі 2,0 г на 10 кг маси тіла встановлено, що його екстенефективність склала 91,66%. В пробах від двох тварин (ЕІ = 8,34%) виявили поодинокі яйця стронгілят. У групі тварин, де застосовували купріхол у дозі 0,3 г на кг маси тіла встановили, що його екстенефективність при стронгілятозах великої рогатої худоби склала 75% (в пробах трьох піддослідних тварин на 5, 14 і 30 добу виявили яйця стронгілят. Тварини четвертої групи – служили контролем, вони утримувались на звичайному раціоні, антигельмінтиків не отримували, тому показники інтенсивності і екстенсивності інвазії становлять 100%. Таким чином, проведені дослідження показали що найкраща екстенсефективність була при застосуванні тваринам бровадазолу з розрахунку 2,0 г на 10 кг маси тіла і становила 91,66% при стронгілятозах шлунково-кишкового тракту жуйних. Також досить добрі результати були отримані при застосуванні альбендазолу, ЕЕ становила 89,3% при вказаній інвазії. Купріхол виявив нижчу ефективність при стронгілятозах шлунково-кишкового тракту жуйних, ЕЕ склала 75,0%. 3.2 Заходи боротьби і профілактики Результатами досліджень по розповсюдженню, враховуючи вікову і сезонну динаміку інвазування великої рогатої худоби, впливу кліматичних умов а строки дозрівання і збереженість личинок стронгілят різних видів в навколишньому середовищі, з урахуванням ведення галузі скотарства в даній зоні, дасть змогу встановити, що оздоровлення від основних стронгілятозів травного тракту необхідно проводити лише кількісними методами по індивідуальному плану для кожного окремого господарства. Такий план повинен включати загальні організаційно-господарські і спеціальні протигельмінтні заходи. Щодо загальних заходів, то необхідно: забезпечити умови утримання, які відповідають фізіологічним особливостям організму великої рогатої худоби і забезпечення тварин повноцінними кормами, збалансованими по протеїно-вітаміно-мінеральними показниками, що значно підвищує прриродну резистентність організму і знижує стресовий стан; утримувати годівниці і автонапувалки в належному стані; організувати напування тварин тільки з обладнаних напувалок з використанням водопровідної води; своєчасно прибирати приміщення від гною, своєчасно його знезаражувати; постійно проводити гельмінтологічну оцінку культурних та природніх пасовищ; ізольовано випасати молодняк поточного року народження на ділянках де раніше не випасались дорослі тварини; при стійловому утриманні ВРХ для їх годівлі не використовувати свіжоскошену траву з території де раніше випасались інвазійні тварини (траву з таких пасовищ можна використовувати на сіно, силос, сінаж). Система заходів по оздоровленню господарства від стронгілятозів травного тракту ВРХ включає наступне: постійно проводити копроскопічні діагностичні дослідження з метою своєчасного виявлення стронглятозів, і організації оздоровчих заходів; через 2 – 3 тижнів після постановки тварин на стійлове утримання весь молодняк віком до 2 років піддавати дегельмінтизації; наступну дегельмінтизацію проводити за 2 – 3 тижні перед виходом тварин на пасовище; лікувальні дегельмінтизації проводити при наявності інвазії в будь-яку пору року. За результатами наших досліджень пропонуємо для лікування і профілактики стронгілятозів травного тракту ВРХ застосовувати: альбендазол 10%, в дозі 0,75 г/10 кг маси тіла, всередину, одноразово. Бровадазол 5%, в дозі 2,0 г/10 кг маси тіла, всередину, одноразово. Купріхол, в дозі 0,3 г на кг маси тіла, всередину, одноразово. Перед проведенням масової дегельмінтизації, кожну партію препарату необхідно дослідити на невеликій групі тварин (10 – 15 гол.). При відсупності ускладнень протягом трьох діб слід проводити дегелмінтизацію всього поголів’я. З метою контролю якості проведеної дегельмінтизації через 10 – 15 діб необхідно провести вибіркові гельмінтоовоскопічні дослідження (не менше 25 – 30%) на наявність яєць стронгілят. Протягом перших 4 – 5 діб після проведення масової дегельмінтизації тварин потрібно утримувати в одних і тих же приміщеннях, після чого проводиться прибирання гною і біотермічне його знезараження з метою знищення інвазійних личинок стронгілят. 4. Економічні збитки та окупність ветеринарних заходів Визначення загальної суми економічного збитку. 1. Розрахунок економічного збитку від зниження продуктивності тварин в наслідок їх захворювання, визначається за формулою: З1 = М*(Вз – Вхв)*Т*Ц Де: М – кількість захворілих тварин , гол.; Вз і Вхв – середньодобова кількість продукції отримана відповідно від здорових і хворих тварин у розрахунку на 1 голову, кг; Т – тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин, дні; Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.; З1 =106*(0,158-0,093)*25*3,5=602,9 грн. 2. Розрахунок економічного збитку від зниження якості продукції, отриманої від перехворілих, визначають за формулою: З2 = Вр*(Цз – Цхв) Де: Вр – кількість реалізованої продукції зниженої якості, кг; Цз і Цхв – ціни реалізації одиниці продукції отриманої відповідно від здорових і хворих тварин, грн. З2 =210*(7-3,5)=735 3. загальна сума економічного збитку (3), визначається, як сума всіх видів збитку: З = З1+З2 = 602,9+735=1337,9 грн. 2. Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів. Коефіцієнт можливої захворюваності, визначають шляхом ділення числа захворілих тварин відповідно на поголів’я неблагополучних стад господарства. Кз1 = Мзг : Мсг, Де: Мсг – загальне поголів’я сприйнятливих тварин в окремому господарстві, гол.; Мзг – число захворілих тварин в окремому господарстві, гол.; Кз1 = 106 : 298 = 0,36 2. Питому величину економічного збитку, спричиненого захворюванням, визначають на 1 захворілу тварину, розділивши загальну суму складових частин економічного збитку на кількість захворілих тварин. Кзб = З : Мз, Де: З – загальна сума економічного збитку; Мз – число захворілих тварин, гол. Кзб = 1337,9 : 106 = 12,6 3. Розрахунок попередженого економічного збитку внаслідок проведення лікувальних заходів, визначають за формулою: Пз=Мл*Кз*Ж*Ц – З, Де: Мл – кількість тварин, яких лікували, гол.; Кз – коефіцієнт захворюваності; Ж – середня жива маса однієї тварини, кг.; Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.; Пз= 106*0,24*150*3,5-1337,9=12018,1 грн 4. Розрахунок економічного ефекту отриманого, як результат здійснення лікувальних заходів (Ее ), проводиться по формулі: Ее= Пз – Вв, Де: Вв – витрати на ветеринарні заходи, грн.; Пз – попереджений економічний збиток, грн.; Ее = 12018,1 – 2670 = 9348,1 грн. 5. Розрахунок економічного ефекту від проведених лікувальних заходів на 1 грн витрат, проводиться по формулі: Егрн = Ее/Вв Егрн = 9348,1/2670 = 3,5 грн. Висновки і пропозиції виробництву Стронгілятози шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби досить розповсюджені в умовах СТОВ “Урожай” Врадіївського району, Миколаївської області і їх перебіг у вигляді буностомозної інвазії. В умовах господарства встановлено такий видовий склад збудників стронгілятозів шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби: Bunostomum phlebotomum. При спонтанній стронгілятозній інвазії травного тракту великої рогатої худоби встановлено, що антгельмінтик бровадазол з розрахунку 2,0 г на 10 кг маси тварин, з кормом шляхом дворазового згодовування з інтервалом 24 години показав найвищу екстенефективність – 91,66%, тоді як альбендазол – 10% - ЕЕ склала – 75,0%. Список літератури Гончарук Г.Е. Патоморфологические изменения внутриорганных сосудов сычуга, кишечника и печени при ассоциативной стронгтлятозной инвазии у овец // Сб. науч. тр.: Функциональные и биохимические аспекты морфологии домашних животных.-Кишинев, 1990.-С.60-64. Гончарук Г.Е. Морфологические изменения при стронгилятозах желудочно-кишечного тракта овец // Межвуз. научн. сборник.-Саратов, 1990.-Ч.1 - С. 107-109. Дахно І.С. „Атлас гельмінтів тварин” Київ. Ветінформ, 2001. Капустин В.Ф. Атлас наиболее распространенных гельминтов сельскохозяйственных животных // Гос. Изд-во с.-х. Литературы.-Москва, 1953.-139 с. Козлов Д.П. Особености распространения личинок стронгилят на пастбищах крупного рогатого скота // В кн.: Гельминтозы сельскохозяйственных и охотничье-промысловых животных. - Москва, изв-во Наука, 1984. - С. 18-22. Кравченко И.А. Распространение гельминтозов крупного рогатого скота и ефективное средство борьбы с ними (лечение и профилактика стронгилятозов) // Актуал. пробл. патологии животных и человека.- Барнаул, 1996. - С. 32-33. Никитин В.Ф., Беденкова В.Н. Эпизоотология гельминтозов в хозяйствах по производству говядины в центральном районе НЧЗ РСФСР // Научно-техн. бюлл. ВАСХНИЛ СО.-Москва, 1986.-Т.18-19.-С. 36-45. Никитин В.Ф. Новый метод выращивания и получения личинок стронгилят жвачных // Мат. научн. иследований ВОГ.-1972.- Вып.24.-С.131-133. Поляков П.А. Прижизненая дифференциальная диагностика стронгилятозов пищеварительного тракта жвачных по инвазионным личинкам // Автореф. дисс.канд. вет. наук.- Москва, 1953.-19 с. к І.А., Урожай, 1996. - С. 65-7112. Шумакович Е.Е. Гельминтозы жвачных // Москва, изд-во Колос, 1968. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||