|
|
Робоча програма медичний факультет міністерство охорони здоровя україни одеський національний медичний університет
3.3.3. Тематичний план самостійної роботи студентів, її зміст та обсяг у годинах:
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З МОДУЛЮ 1
№ з/п
| Зміст самостійної роботи студентів |
Кіль-сть годин
|
Модуль 1: Біологічно важливі класи біооргінічних сполук. Біополі мери та їх структурні компоненти
|
1.
|
Підготовка до практичних занять для оволодіння уміннями:
-зображувати формули структурних та просторових ізомерів біоорганічних сполук, схеми будови біополімерів та їх структурних компонентів; -аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення.
|
13
|
2.
|
Уміти інтерпретувати результати лабораторних досліджень біологічних рідин на вміст глюкози, кетонових тіл, пентоз, амінокислот, пептидів та білків.
|
1
|
3.
|
Аналізувати відповідність вітамінів біохімічним функціям, які вони виконують в організмі.
|
1
|
4.
|
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створення схем: класифікація органічних сполук, структурна організація білків, структура вуглеводів, нуклеїнових кислот.
|
2
|
5.
|
Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 1.
|
3
|
|
Разом за модуль 1
|
20
|
Модуль 2: Основи біологічної хімії
|
Розділ 1: Загальні закономірності метаболізму
|
Загальні закономірності метаболізму.
|
1.
|
Підготувати реферат з історії розвитку біохімії: становлення біохімії як науки, основоположні відкриття в галузі структури та функціональної ролі білків і нуклеїнових кислот, напрями розвитку сучасної біохімії.
|
1
|
2.
|
Підготовка до практичних занять:
|
|
2.1,
|
Набути практичні навики з регуляції метаболізму:
|
|
Підготовка матеріалу (біологічні рідини, клітини, субклітинні органели) до проведення біохімічних досліджень.
|
1
|
Побудови графіків залежності швидкості ферментативної реакції від концентрації субстрату, змін рН середовища та температури.
|
0,5
|
Пояснювати механізм перетворення субстрату за каталітичної дії ферментів.
|
0,5
|
Написання структурних формул коферментних вітамінів та пояснювати механізм утворення їх біологічно активних (коферментних) форм.
|
0,5
|
Пояснювати механізм протікання ферментативних реакцій за участю коферментів.
|
0,5
|
2.2.
|
Набути практичні навики з молекулярних основ біоенергетики:
|
|
Відтворення послідовних етапів спільних шляхів катаболізму білків, вуглеводів та ліпідів.
|
0,5
|
Написання послідовності реакцій перетворення інтермедіатів в циклі три карбонових кислот.
|
0,5
|
Малювати схему та пояснювати будову і механізм дії ланцюга транспорту електронів.
|
0,5
|
Пояснювати на основі положень хеміоосмотичної теорії механізм спряження, окислення та фосфорилювання, синтезу АТФ в дихальному ланцюгу.
|
0,5
|
2.3
|
Мультиферментні комплекси: особливості будови та каталізу.
|
0,5
|
2.4
|
Ензимодіагностика.
|
0,5
|
2.5
|
Коферментні вітаміни.
|
0,5
|
2.6
|
Ізоферменти в ензимодіагностиці.
|
0,5
|
2.7
|
Роз’єднувачі окисного фосфорилювання і регуляція термогенезу.
|
1
|
2.8
|
Універсальність хеміоосмотичної теорії для живих систем.
|
1
|
|
Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 2.
|
2
|
|
Разом за розділ 2
|
12
|
Розділ 2. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція
|
Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція
|
1.
|
Підготовка до практичних занять:
|
|
1.1
|
Набути практичні навики з біохімії метаболізму вуглеводів:
|
|
Написання ферментативних реакцій перетворення інтермедіатів в гліколізі, пентозофосфатному шляху, метаболізмі глікогену.
|
1
|
Побудова схем метаболічних шляхів обміну вуглеводів.
|
1
|
Пояснювати молекулярні механізми регуляції метаболізму вуглеводів.
|
1
|
Оцінювати за біохімічними показниками стан вуглеводного обміну при патологіях.
|
1
|
1.2
|
Набути практичні навики з біохімії метаболізму ліпідів:
|
|
Будувати схеми та писати біохімічні реакції перетворень ліпідів в метаболічних шляхах.
|
1
|
Пояснювати молекулярні механізми регуляції обміну ліпідів та окремих метаболічних шляхів.
|
1
|
Оцінювати за біохімічними показниками порушення ліпідного обміну при патологічних станах.
|
2
|
1.3
|
Набути практичні навики з біохімії метаболізму амінокислот:
|
|
Будувати схеми та писати біохімічні (ферментні) реакції перетворень амінокислот в метаболічних процесах.
|
1
|
Аналізувати і трактувати молекулярні механізми регуляції обміну амінокислот та окремих метаболічних шляхів.
|
1
|
Оцінювати за біохімічними показниками порушення обміну амінокислот при вроджених та набутих вадах метаболізму.
|
1
|
2.
|
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створення схем: регуляція обміну глюкози; мультиферментний комплекс – синтетаза жирних кислот, транспорт та депонування ліпідів;
|
1
|
|
Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 3.
|
2
|
|
Разом за розділ 3
|
14
|
Розділ 3. Молекулярна біологія.
|
1.
|
Підготовка до практичних занять:
|
|
1.1
|
Набути практичні навики з молекулярної біології та генетики:
|
|
Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.
|
1
|
Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації.
|
2
|
Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій.
|
2
|
2.
|
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створити схему: орнітинового циклу, метаболізму фенілаланіну, реплікації і транскрипції; регуляції експресії генів; репарації ДНК; механізму дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені.
|
-
|
3.
|
Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 4.
|
1
|
|
Разом за розділ 4
|
6
|
Розділ 4. Біохімія міжклітинних комунікацій.
|
1.
|
Підготовка до практичних занять:
|
|
1.1
|
Набути практичні навики з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:
|
|
Писати структурні формули гормонів - похідних амінокислот та стероїдних гормонів.
|
1
|
Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів.
|
1
|
Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів.
|
1
|
Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі.
|
1
|
2.
|
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створити схему: орнітинового циклу, метаболізму фенілаланіну, реплікації і транскрипції; регуляції експресії генів; репарації ДНК; механізму дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені.
|
1
|
3.
|
Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 5.
|
1
|
|
Разом за розділ 5
|
6
|
Розділ 5. Біохімія харчування людини
|
1.
| Підготовка до практичних занять: |
|
1.1
|
Набути практичні навики з біохімії харчування:
|
|
Пояснювати біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участю ферментів в шлунково-кишковому тракті.
|
1
|
Оцінювати за біохімічними показниками вітамінну забезпеченість організму та прояви гіповітамінозів.
|
1
|
Пояснювати роль коферментних вітамінів в функціонуванні ферментів
|
0,5
|
Пояснювати роль жиророзчинних вітамінів в метаболічних процесах та реалізації клітинних функцій
|
0,5
|
2
|
Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 6.
|
1
|
|
Разом за розділ 6
|
4
|
Розділ 6. Біохімія тканин та фізіологічних функцій.
|
1.2
|
Набути практичні навики з функціональної та клітинної біохімії органів і тканин:
|
|
Оцінювати стан системи крові, її біохімічних функцій.
|
1
|
Пояснювати роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології.
|
1
|
Оцінювати показники азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові.
|
0,5
|
Аналізувати і трактувати показники згортання крові та фібринолізу.
|
1
|
Оцінювати стан імунної системи організму.
|
1
|
Пояснювати біохімічні основи процесів детоксикації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.
|
0,5
|
За біохімічними показниками оцінювати детоксикаційну функцію печінки.
|
0,5
|
Оцінювати показники вмісту нормальних та патологічних компонентів сечі.
|
0,5
|
2.
|
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створити схему: травлення та транспортування ліпідів; згорання крові; фібриноліз; шляхи детоксикації ксенобіотиків; метаболізм порфіринів; патобіохімія жовтяниць
|
1
|
3.
| Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 7. |
1
|
|
Разом за розділ 6
|
8
|
|
Разом за модуль 2
|
50
|
|
Всього за дисципліну
|
70
|
3.3.4. Індивідуальна самостійна робота (ІСРС) – може виконуватися лише добре встигаючими студентами, за дозволом викладача. Бали за цю роботу нараховуються студентові лише при умові успішного її виконання та захисту.
Кількість балів, які нараховуються за різні види індивідуальних завдань залежить від їх обсягу та значимості, визначаються типовою та робочою програмами дисципліни і додаються до суми балів, набраних студентами за поточну навчальну діяльність за певний модуль.
Індивідуальні завдання:
- участь та доповідь в студентській науковій конференції
- участь в предметній олімпіаді з біохімії доповідь настудентському науковому гуртку
- підготовка мультимедійних слайдів та оформлення тестів
- переклади наукових статей з іноземних мов
- реферативна робота зпевної теми
4. Методика проведення поточного та рубіжного контролю:
4.1.Форми поточного контролю Модулю.
4.1.1.Оцінювання поточної навчальної діяльності (поточний контроль) здійснюється на основі щоденного контролю теоретичних знань, практичних навичок відповідно конкретним цілям з кожної теми.
Рубіжний контроль здійснюється після кожного розділу на основі контролю теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.
При оцінюванні навчальної діяльності студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, коротким творчим завданням, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, максимально наближених до реальних тощо.
4.1.2.Критерії оцінки знань студентів за поточну та рубіжну навчальну діяльність
Модуль 1.( Основи біологічної та біоорганічної хімії):
- „відмінно” (5/3) балів одержує студент, який вільно володіє матеріалом білетної програми, підтримує дискусію з питань викладених у білеті, вміє написати основні біохімічні реакції, що відбуваються в організмі, визначити головні біохімічні показники в біоогічних об’єктах і дати їм медичну (медико-біологічну) оцінку.
- „добре” (4/2) балів одержує студент, який вільно володіє матеріалом білетної програми, вміє написати основні біохімічні реакції, визначити головні біохімічні показники в біологічних об’ектах і дати їм медико-біологічну оцінку, але допускає деякі несуттеві погрішності (неточності) у відповідях на запитання.
- „задовільно” (3/1) балів одержує студент, який орієнтується у всіх запитаннях білетної програми і обов’язково засвоїв питання кваліфікаційного мінімуму, який вміє визначити основні біохімічні показники в біологічних об’ектах і дати ім медико-біологічну оцінку.
- „незадовільно” – (2/0) балів одержує студент, який має суттєві прогалини у знаннях програмного матеріалу, допускає принципові помилки при поясненн закономі рностей обмі ну речовин у людини не володіє потрібними практичними навичками. Оці нка «незадові льно
виставляється студентам, які не придатні продовжити навчання у медичному вузі та
виконувати свої професійні обовязки без додаткового засвоєння біологічної та біоорганічної хімії.
Нарахування балів за поточну навчальну діяльність:
№ модуля
|
Кількість тем, які оцінюються у модулі
|
Бали, які нараховуються студентам
|
Мінімальна кількість балів
|
„5”
|
„4”
|
„3”
|
„2”
|
Модуль № 1
|
14
|
8
|
6
|
3
|
0
|
42
|
Модуль № 2
|
40
|
3
|
2
|
1
|
0
|
40
|
5 Методичне забезпечення дисципліни надаєтьсяу вигляді:
5.1. Текстів лекцій;
5.2. Методичних розробок для викладачів з навчальних занять;
5.3. Методичних вказівок для студентів з навчальних занять;
5.4.Методичних рекомендацій для студентів з самостійної позааудиторної роботи - є основною навчально-методичною документацію, що забезпечує реалізацію робочої програми з дисципліни.
5.5. Перелік навчального обладнання, технічних засобів навчання (вказати найменування та кількість обладнання, таблиць, макро- та мікропрепаратів, компакт-дисків, відео- та аудіокасет тощо).
ПЕРЕЛІК ДИДАКТИЧНИХ МЕТОДИЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ
№№
п.п.
|
Перелік технічних та дидактичних засобів навчання (ДЗН)
|
Кількість
|
Номери тем, де використовуються
|
Примітки
|
I.
|
Модуль 1 (Основи біологічної та біоорганічної хімії)
|
1.
|
Кодоскоп
|
3
|
всі теми
|
|
2.
|
Слайдопроектор
|
3
|
всі теми
|
|
5.6. Засоби контролю знань студентів:
5.6.1. Тести для визначення поточного і рубіжного контролю знань.
5.6.2. Збірник ситуаційних задач.
6. Методика організації та проведення підсумкового модульного контролю.
6.1. Форми проведення підсумкового модульного контролю (Основи біологічної та біоорганічної хімії).
Студент допускається до модульного контролю за умови відвідування всіх занять, отримання позитивної оцінки з рубіжного контролю та виконання навчальної програми і якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше балів, ніж мінімальний показник (кількість балів, що відповідає оцінці „3” помножену на кількість тем в модулі).
6.1.1.Оцінка за модуль ” Основи біологічної та біоорганічної хімії”
Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок поточного контролю, рубіжного контролю та підсумкової оцінки, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою навчальної дисципліни.
6.1.2.Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю – 200, у тому числі:
за поточну навчальну діяльність – 120 балів;
за підсумковий модульний контроль – 80 балів:
Оцінка з дисципліни, одержана студентом, ранжується за шкалою ECTS (додаток 1).
6.2. Методика проведення підсумкового модульного контролю та критерії оцінки знань студентів під час підсумкового модульного контролю.
Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення всіх тем модуля в модульну сесію. Студент допускається до модульного контролю за умови відвідування ним всіх занять, отримання позитивної оцінки з рубіжного контролю і виконання навчальної програми, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше балів, ніж мінімальний показник (кількість балів, що відповідає оцінці „3”, помножену на кількість оцінюваних тем у модулі). Підсумковий модульний контроль проводиться у вигляді усоного опитування на 4 запитання у білеті. На підготовку до усної відповіді студенту надається до 40 хвилин.
6.3. Перелік питань, що виносяться на підсумковий модульний контроль
Модуль 1. БІОЛОГІЧНО ВАЖЛИВІ КЛАСИ БІООРГАНІЧНИХ СПОЛУК. БІОПОЛІМЕРИ ТА ЇХ СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ.
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи будови та реакційної здатності
біоорганічних сполук.
Біоорганічна хімія як наука: визначення, предмет і завдання, розділи, методи дослідження. Значення в системі вищої медичної освіти.
Класифікація органічних сполук за будовою вуглецевого радикалу та природою функціональних груп.
Будова найважливіших класів біоорганічних сполук за природою функціональних груп: спиртів, фенолів, тіолів, альдегідів, кетонів, карбонових кислот, складних ефірів, амідів, нітросполук, амінів.
Номенклатура органічних сполук: тривіальна, раціональна, міжнародна. Принципи утворення назв органічних сполук за номенклатурою ІЮПАК: замісників, радикально-функціональний.
Природа хімічного зв'язку в органічних сполуках: гібридизація орбіта лей, електронна будова сполук вуглецю.
Просторова будова біоорганічних сполук: стереохімічні формули; конфігурація та конформація. Стереоізомери: геометричні, оптичні, поворотні (конформери).
Оптична ізомерія; хіральність молекул органічних сполук. D/L- та R/S-стереохімічні номенклатури. Енантіомери та діастереоізомери біоорганічних сполук. Зв'язок просторової будови з фізіологічною активністю.
Типи реакцій в біоорганічній хімії: класифікація за результатом (спрямованістю) та механізмом реакції. Приклади.
Карбонільні сполуки в біоорганічній хімії. Хімічні властивості та біомедичне значення альдегідів та кетонів.
Карбонові кислоти в біоорганічній хімії: будова і хімічні властивості; функціональні похідні карбонових кислот (ангідриди, аміди, складні ефіри). Реакції декарбоксилування.
Будова і властивості дикарбонових кислот: щавлевої, малонової, янтарної, глутарової, фумарової.
Ліпіди: визначення, класифікація. Вищі жирні кислоти: пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова, арахідонова. Прості ліпіди. Триацилгліцероли (нейтральні жири): будова, фізіологічне значення, гідроліз.
Складні ліпіди. Фосфоліпіди: фосфатидна кислота, фосфатидилетаноламін, фосфатидилхолін, фосфатидилсерин. Сфінголіпіди. Гліколіпіди. Роль складних ліпідів у побудові біомембран.
Аміни: номенклатура, властивості. Біомедичне значення біогенних амінів (адреналіну, норадреналіну, дофаміну, триптаміну, серотоніну, гістаміну) та поліамінів (путресцину, кадаверину).
Аміноспирти: будова, властивості. Біомедичне значення етанол аміну (кола міну), холіну, ацетилхоліну.
Гідроксикислоти в біоорганічній хімії: будова і властивості моно карбонових (молочної та β-гідроксимасляної), дикарбонових (яблучної, винної) гідроксикислот.
Змістовий модуль 2. α-Амінокислоти, пептиди, білки.
Амінокислоти: будова, стереоізомерія, хімічні властивості. Біомедичне значення L-α-амінокислот. Реакції біохімічних перетворень амінокислот: дезамінування, трансамінування, декарбоксилування.
Амінокислотний склад білків та пептидів; класифікація природних L-α-амінокислот. Хімічні та фізико-хімічні властивості протеїногенних амінокислот. Нінгідринова реакція, її значення в аналізі амінокислот.
Білки та пептиди: визначення, класифікація, біологічні функції. Типи зв'язків між амінокислотними залишками в білкових молекулах. Пептидний зв'язок: утворення, структура; біуретова реакція.
Рівні структурної організації білків: первинна, вторинна, третинна та четвертинна структури. Олігомерні білки.
Фізико-хімічні властивості білків; їх молекулярна маса. Методи осадження. Денатурація білків.
Змістовий модуль 3. Структура і функції вуглеводів.
Вуглеводи: визначення, класифікація. Моносахариди (альдози і кетози; тріози, тетрози, пентози, гексози, гептози), біомедичне значення окремих представників.
Моносахариди: пентози (рибоза, 2-дезоксирибоза, ксилоза), гексози (глюкоза, галактоза, маноза, фруктоза) – будова, властивості. Якісні реакції на глюкозу.
Будова та властивості похідних моносахаридів. Амінопохідні: глюкозамін, галактозамін. Уронові кислоти. L-Аскорбінова кислота (вітамін С). Продукти відновлення моносахаридів: сорбіт, маніт.
Олігосахариди: будова, властивості. Дисахариди (сахароза, лактоза, мальтоза), їх біомедичне значення.
Полісахариди. Гомополісахариди: крохмаль, глікоген, целюлоза, декстрини – будова, гідроліз, біомедичне значення. Якісна реакція на крохмаль.
Гетерополісахариди: визначення, структура. Будова та біомедичне значення глікозаміногліканів (мукополісахаридів) – гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфатів, гепарину.
Змістовий модуль 4. Біологічно активні гетероциклічні сполуки.
Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислоти.
П'ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом (пірол, фуран, тіофен). Біомедичне значення тетрапірольних сполук: порфінів, порфіринів, гема.
Індол та його похідні: триптофан і реакції утворення триптаміну та серотоніну; індоксил, скатол, скаток сил – значення в процесах гниття білків в кишечнику.
П'ятичленні гетеро цикли з двома гетероатомами азоту. Піразол, піразолон; похідні піразолону-5 як лікарські засоби (антипірин, амідопірин, анальгін). Імідазол та його похідні: гістидин, гістамін.
П'ятичленні гетероцикли з двома різними гетероатомами: тіазол, оксазол. Тіазол як структурний компонент молекули тіаміну (вітаміну В1).
Шестичленні гетероцикли з атомом азоту: піридин. Нікотинамід (вітамін РР.) як складова частина окислювально-відновних піридинових коферментів. Піридоксин та молекулярні форми вітаміну В6.
Шестичленні гетеро цикли з двома атомами азоту. Діазини: піримідин, піразин, піридазин. Азотисті основи – похідні піримідину (урацил, цитозин, тимін).
Похідні піримідину як лікарські засоби: 5-фторурацил, оротат калію. Барбітурова кислота; барбітурати як снодійні та проти епілептичні засоби (фенобарбітал, веронал).
Пурин та його похідні. Аміно похідні пурину (аденін, гуанін), їх таутомерні форми; біохімічне значення в утворенні нуклеотидів та коферментів.
Гідроксипохідні пурину: гіпоксантин, ксантин, сечова кислота. Метильовані похідні ксантину (кофеїн, теофілін, теобромін) як фізіологічно активні сполуки з дією на центральну нервову та серцево-судинну систему.
Нуклеозиди, нуклеотиди. Азотисті основи пуринового і піримідинового ряду, що входять до складу природних нуклеотидів. Мінорні азотисті основи.
Нуклеозиди. Нуклеотиди як фосфорильовані похідні нуклеозидів (нуклеозидмоно-, ди- і трифосфати). Номенклатура нуклеозидів та нуклеотидів як компонентів РНК та ДНК.
Будова та біохімічні функції вільних нуклеотидів: нуклеотиди-коферменти; циклічні нуклеотиди 3',5'-цАМФ та 3',5'-цГМФ.
Нуклеїнові кислоти (дезоксирибонуклеїнові, рибонуклеїнові) як полінуклеотиди. Полярність полінуклеотидних ланцюгів ДНК та РНК.
Будова та властивості ДНК; нуклеотидний склад, компліментарність азотистих основ. Первинна, вторинна та третинна структура ДНК.
РНК: будова, типи РНК та їх роль в біосинтезі білків.
Вітаміни: загальна характеристика; поняття про коферментну дію вітамінів. Будова та властивості вітамінів В1, В2, В6, РР.
Модуль №2
Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму. МЕТАБОЛІЗМ ВУГЛЕВОДІВ, ЛІПІДІВ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ.
Змістовий модуль 5. Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин
|
|
|
Скачать 0.71 Mb.