|
Робоча програма медичний факультет міністерство охорони здоровя україни одеський національний медичний університет
Біологічна хімія (біохімія) як наука. Місце біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін. Об'єкти вивчення та завдання біохімї. Провідна роль біохімії у встановленні молекулярних механізмів патогенезу хвороб людини.
Зв'язок біохімї з іншими біомедичними науками. Медична біохімія. Клінічна біохімія. Біохімічна лабораторна діагностика.
Історія біохімії; розвиток біохімічних досліджень в Україні.
Біохімічні компоненти клітини, їх біохімічні функції. Класи біомолекул. Ієрархія біомолекул, їх походження.
Змістовий модуль 6. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму.
Ферменти: визначення; властивості ферментів як біологічних каталізаторів.
Класифікація та номенклатура ферментів, характеристика окремих класів ферментів.
Будова та механізми дії ферментів. Активний та алостеричний (регуляторний) центри.
Кофактори та коферменти. Будова та властивості коферментів, вітаміни як попередники в біосинтезі коферментів.
Коферменти: типи реакцій, які каталізують окремі класи коферментів.
Ізоферменти, особливості будови та функціонування, значення в діагностиці захворювань.
Механізми дії та кінетика ферментативних реакцій: залежність швидкості реакції від концентрації субстрату, рН та температури.
Активатори та інгібітори ферментів: приклади та механізми дії.
Типи інгібірування ферментів: зворотнє (конкурентне, неконкурентне) та незворотнє інгібування.
Регуляція ферментативних процесів. Шляхи та механізми регуляції: алостеричні ферменти; ковалентна модифікація ферментів.
Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ) як регулятори ферментативних реакцій та біологічних функцій клітини.
Ензимопатії – уроджені (спадкові) вади метаболізму вуглеводів, амінокислот, порфіринів, пуринів.
Ензимодіагностика патологічних процесів та захворювань.
Ензимотерапія – застосування ферментів, їх активаторів та інгібіторів в медицині.
Принципи та методи виявлення ферментів у біооб'єктах. Одиниці виміру активності та кількості ферментів.
Змістовий модуль 7. Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот.
Обмін речовин (метаболізм) - загальні закономірності протікання катаболічних та анаболічних процесів.
Спільні стадії внутрішньоклітинного катаболізму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів.
Цикл трикарбонових кислот. Локалізація, послідовність ферментативних реакцій, значення в обміні речовин.
Енергетичний баланс циклу трикарбонових кислот. Фізіологічне значення реакцій ЦТК.
Змістовий модуль 8. Молекулярні основи біоенергетики.
Реакції біологічного окислення; типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні, оксигеназні) та їх біологічне значення. Тканинне дихання.
Ферменти біологічного окислення в мітохондріях: піридин-, флавін-залежні дегідрогенази, цитохроми.
Послідовність компонентів дихального ланцюга мітохондрій. Молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.
Окисне фосфорилювання: пункти спряження транспорту електронів та фосфорилювання, коефіцієнт окисного фосфорилювання
Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання, АТФ-синтетаза мітохондрій.
Інгібітори транспорту електронів та роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
Мікросомальне окислення: цитохром Р-450; молекулярна організація ланцюга переносу електронів.
Розділ 2. МЕТАБОЛІЗМ ВУГЛЕВОДІВ, ЛІПІДІВ, АМІНОКИСЛОТ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ.
Змістовий модуль 9. Метаболізм вуглеводів та його регуляція.
Аеробне та анаеробне окислення глюкози, загальна характеристика процесів.
Анаеробне окислення глюкози. Послідовність реакцій та ферменти гліколізу.
Аеробне окислення глюкози. Етапи перетворення глюкози до СО2 і Н2О.
Окислювальне декарбоксилювання пірувату. Ферменти, коферменти та послідовність реакцій в мультиферментному комплексі.
Гліколітична оксидоредукція: субстрат не фосфорилювання та човникові механізми окислення гліколітичного НАДН.
Порівняльна характеристика біоенергетики аеробного та анаеробного окислення глюкози, ефект Пастера.
Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м'язах. Регуляція активності глікогенфосфорилази.
Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності глікогенсинтази.
Механізми реципрокної регуляції глікогенолізу та глікогенезу за рахунок каскадного цАМФ-залежного фосфорилювання ферментних білків.
Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в м'язах та печінці.
Генетичні порушення метаболізму глікогену (глікогенози, аглікогенози).
Глюконеогенез: субстрати, ферменти та фізіологічне значення процесу.
Глюкозо-лактатний (цикл Корі) та глюкозо-аланіновий цикли.
Глюкоза крові (глюкоземія): нормоглікемія, гіпо- та гіперглікемії, глюкозурія. Цукровий діабет – патологія обміну глюкози.
Гормональна регуляція концентрації та обміну глюкози крові.
Пентозофосфатний шлях окислення глюкози: схема процесу та біологічне значення.
Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози; спадкові ензимопатії їх обміну.
Змістовий модуль 10. Метаболізм ліпідів та його регуляція.
Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: послідовність реакцій, механізми регуляції активності тригліцеридліпази.
Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону та інсуліну).
Реакції окислення жирних кислот (β-окислення); роль карнітину в транспорті жирних кислот в мітохондрії.
Енергетична вартість β-окислення жирних кислот в клітинах.
Окислення гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика.
Кетонові тіла. Реакції біосинтезу та утилізації кетонових тіл, фізіологічне значення.
Порушення обміну кетонових тіл за умов патології (цукровий діабет, голодування).
Біосинтез вищих жирних кислот: реакції біосинтезу насичених жирних кислот (пальмітату) та регуляція процесу.
Біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини.
Біосинтез триацилгліцеролів та фосфогліцеридів.
Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів – сфінголіпідози.
Біосинтез холестерину: схема реакцій, регуляція синтезу холестерину.
Шляхи біотрансформації холестерину: етерифікація; утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну D3.
Циркуляторний транспорт та депонування ліпідів у жировій тканині. Ліпопротеїнліпаза ендотелію.
Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний та білковий (апопротеїни) склад. Гіпер-ліпопротеїнемії.
Патології ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет.
Змістовий модуль 11. Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну.
Пул вільних амінокислот в організмі: шляхи надходження та використання вільних амінокислот в тканинах.
Трансамінування амінокислот: реакції та їх біохімічне значення, механізми дії амінотрансфераз.
Пряме та непряме дезамінування вільних L-амінокислот в тканинах.
Декарбоксилювання L-амінокислот в організмі людини. Фізіологічне значення утворених продуктів. Окислення біогенних амінів.
Шляхи утворення та знешкодження аміаку в організмі.
Біосинтез сечовини: послідовність ферментних реакцій біосинтезу, генетичні аномалії ферментів циклу сечовини.
Загальні шляхи метаболізму вуглецевих скелетів амінокислот в організмі людини. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.
Біосинтез та біологічна роль креатину і креатинфосфату.
Глутатіон: будова, біосинтез та біологічні функції глутатіону
Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот – фенілаланіну, та тирозину.
Спадкові ензимопатії обміну циклічних амінокислот – фенілаланіну та тирозину.
Обмін циклічної амінокислоти триптофану та його спадкові ензимопатії.
Розділ 3. МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ.
Змістовий модуль 12. Основи молекулярної біології.
Азотисті основи, нуклеозиди та нуклеотиди – складові компоненти молекул нуклеїнових кислот. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди.
Вільні нуклеотиди (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ; 3',5'-АМФ, 3',5'-ГМФ) та їх біохімічні функції.
Нуклеїнові кислоти. Загальна характеристика ДНК та РНК, їх біологічне значення в збереженні та передачі генетичної інформації.
Особливості первинної структури ДНК та РНК. Зв’язки, що утворюють первинну структуру нуклеїнових кислот.
Вторинна структура ДНК, роль водневих зв'язків в її утворенні (правила Чаргафа, модель Уотсона-Кріка), антипаралельність ланцюгів.
Третинна структура ДНК. Фізико-хімічні властивості ДНК: взаємодія ДНК з катіонними лігандами, утворення нуклеосом.
Молекулярна організація ядерного хроматину еукаріотів: нуклеосомна організація; гістони та негістонові білки.
Будова, властивості й біологічні функції РНК. Типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК. Особливості структурної організацїї різних типів РНК.
Нуклеопротеїни: будова, біологічні функції.
Біохімічний склад, будова та функції біологічних мембран.
Компартменталізація біохімічних процесів в клітинах.
Роль ліпідів у побудові біологічних мембран. Рідинно-мозаїчна модель біо-мембран.
Біосинтез пуринових нуклеотидів: cхема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ та ГМФ; механізми регуляції.
Біосинтез піримідинових нуклеотидів: схема реакцій; регуляція синтезу.
Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів; інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.
Катаболізм пуринових нуклеотидів; спадкові порушення обміну сечової кислоти.
Схема катаболізму піримідинових нуклеотидів.
Реплікація ДНК: біологічне значення; напівконсервативний механізм реплікації.
Послідовність етапів та ферменти реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.
Транскрипція РНК: РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів, сигнали транскрипції (промоторні, ініціаторні та термінаторні ділянки генома).
Процесинг - посттранскрипційна модифікація новосинтезованих мРНК.
Генетичний (біологічний) код; триплетна структура коду, його властивості.
Транспортні – тРНК та активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.
Етапи та механізми трансляції (біосинтезу білка) в рибосомах: ініціація, елонгація та термінація.
Змістовий модуль 13. Основи молекулярної генетики.
Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції.
Інгібітори транскрипції та трансляції у прокаріотів та еукаріотів: антибіотики та інтерферони – їх застосування в медицині; дифтерійний токсин.
Регуляція експресії генів прокаріотів: регуляторні та структурні ділянки лактозного (Lac-) оперону (регуляторний ген, промотор, оператор).
Мутації: геномні, хромосомні, генні; механізми дії мутагенів; роль індукованих мутацій у виникненні ензимопатій та спадкових хвороб людини.
Біологічне значення та механізми репарації ДНК. Репарація УФ-індукованих генних мутацій: пігментна ксеродерма.
Генна інженерія: конструювання рекомбінантних ДНК; клонування генів; генно-інженерний синтез ферментів, гормонів, інтерферонів та ін.
Розділ 4. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ.
Змістовий модуль 14. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені.
Гормони: загальна характеристика; роль гормонів та інших біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини.
Класифікація гормонів та біорегуляторів: відповідність структури та механізмів дії гормонів.
Реакція клітин-мішеней на дію гормонів. Мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори.
Біохімічні системи внутрішньоклітинної передачі гормональних сигналів: G-білки, вторинні посередники (цАМФ, Са2+/кальмодулін, ІФ3, ДАГ).
Молекулярно-клітинні механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів.
Змістовий модуль 15. Біохімія гормональної регуляції метаболізму.
Гормони гіпоталамуса – ліберини та статини.
Гормони передньої частки гіпофіза: соматотропін (СТГ), пролактин. патологічні процеси, пов'язані з порушенням функції цих гормонів.
Гормони задньої частки гіпофіза. Вазопресин та окситоцин: будова, біологічні функції.
Інсулін: будова, біосинтез та секреція; вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків. Рістстимулюючі ефекти інсуліну.
Глюкагон: регуляція обміну вуглеводів та ліпідів.
Тиреоїдні гормони: структура, біологічні ефекти Т4 та Т3. Порушення метаболічних процесів при гіпо- та гіпертиреозі.
Катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін): будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії.
Стероїдні гормони кори наднирників (С21-стероїди) – глюкокортикоїди та мінералокортикоїди; будова, властивості.
Жіночі статеві гормони: естрогени, прогестерон. Фізіологічні та біохімічні ефекти; зв' язок з фазами овуляційного циклу.
Чоловічі статеві гормони (С19-стероїди). Фізіологічні та біохімічні ефекти андрогенів; регуляція синтезу та секреції.
Гормональна регуляція гомеостазу кальцію в організмі. Паратгормон, кальцитонін, кальцитріол.
Ейкозаноїди: будова, біологічні та фармакологічні властивості. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.
Розділ 5. БІОХІМІЯ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ.
Змістовий модуль 16. Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.
Біохімія харчування людини: компоненти та поживні сполуки нормального харчування; біологічна цінність окремих нутрієнтів.
Механізми перетворення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті. Ферменти шлунка і кишечника.
Порушення перетравлення окремих нутрієнтів у шлунку та кишечнику; cпадкові ензимопатії процесів травлення.
Мікроелементи в харчуванні людини. Біологічні функції окремих мік- роелементів; прояви мікроелементної недостатності.
Вітаміни в харчуванні людини. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни; екзогенні та ендогенні причини вітамінної недостатності.
Вітамін В1 (тіамін): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.
Вітамін В2 (рибофлавін): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.
Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
Вітамін В6 (піридоксин): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.
Вітамін В12 (кобаламін): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
Вітамін Вс (фолієва кислота): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.
Вітамін Н (біотин): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.
Вітамін В3 (пантотенова кислота): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.
Вітамін С (аскорбінова кислота): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
Вітамін Р (флавоноїди): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
Вітамін А (ретинол, ретиналь, ретиноєва кислота): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
Вітамін К (філохінон, фарнохінон): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
Вітамін Е (a-токоферол): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
Вітамін D3 (холекальциферол): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
Розділ 6. БІОХІМІЯ ТКАНИН ТА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ
Змістовий модуль 17. Біохімія та патобіохімія крові.
Біохімічні та фізіологічні функції крові в організмі людини. Дихальна функція еритроцитів.
Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти та патологічні форми гемоглобінів людини.
Буферні системи крові. Порушення кислотно-основного балансу в організмі (метаболічний та респіраторний ацидоз, алкалоз).
Біохімічний склад крові людини. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика.
Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці захворювань органів і тканин.
Калікреїн-кінінова система крові та тканин. Лікарські засоби – антагоністи кініноутворення.
Небілкові органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компоненти плазми.
Біохімічні та функціональні характеристики системи гемостазу.
Згортальна система крові; характеристика окремих факторів; механізми функціонування каскадної системи згортання крові.
Роль вітаміну К в реакціях коагуляції; лікарські засоби – агоністи та антагоністи вітаміну К.
Антизгортальна система крові; характеристика антикоагулянтів. Спадкові порушення процесу згортання крові.
Фібринолітична система крові. Лікарські засоби, що впливають на процеси фібринолізу.
Імуноглобуліни; біохімічна характеристика окремих класів імуноглоглобулінів людини.
Медіатори та гормони імунної системи: інтерлейкіни; інтерферони; білково-пептидні фактори регуляції росту та проліферації клітин.
Система комплементу; біохімічні компоненти системи комплементу людини; класичний та альтернативний шляхи активації.
Біохімічні механізми імунодефіцитних станів: первинні (спадкові) та вторинні імунодефіцити.
Змістовий модуль 18. Функціональна та клінічна біохімія органів та тканин.
Біохімічні функції печінки: вуглеводна, білоксинтезуюча, сечовино-утворювальна, жовчоутворювальна, регуляція ліпідного складу крові.
Детоксикаційна функція печінки; типи реакцій біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.
Реакції мікросомального окислення. Цитохром Р-450; електроно-транспортні ланцюги в мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів.
Метаболізм порфіринів: будова гему; схема реакцій біосинтезу протопорфірину IX та гему.
Спадкові порушення біосинтезу порфіринів, типи порфірій.
Катаболізм гемоглобіну та гему (схема); утворення і будова жовчних пігментів.
Патобіохімія та види жовтяниць; біохімічна діагностика жовтяниць.
Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.
Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць; типи жовтяниць; спадкові (ферментні) жовтяниці.
Водно-сольовий обмін в організмі. Внутрішньоклітинна і позаклітинна вода; обмін води, натрію, калію.
Роль нирок в регуляції об'єму, електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок.
Ренін-ангіотензинова система нирок. Гіпотензивні лікарські засоби – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту.
Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов розвитку патологічних процесів. Клініко-діагностичне значення аналізу складу сечі.
Біохімічний склад м'язів. Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін.
Молекулярні механізми м'язового скорочення. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення м'язів.
Біоенергетика м'язової тканини; джерела АТФ; роль креатинфосфату в забезпеченні енергії м'язового скорочення.
Біохімія нервової системи: особливості біохімічного складу та метаболізму головного мозку.
Енергетичний обмін в головному мозку людини. Значення аеробного окислення глюкози; зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу.
Біохімія нейромедіаторів; рецептори нейромедіаторів та фізіологічно активних сполук.
Пептидергічна система головного мозку: опіоїдні пептиди, рецептори опіоїдних пептидів.
Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних
розладах. Нейрохімічні механізми дії психотропних засобів. 6.4. Перелік практичних навичок, що виносяться на модульний контроль
- Створення схем: класифікація органічних сполук, структурна організація білків, структура вуглеводів, нуклеїнових кислот.
- Створення схем: регуляція обміну глюкози; мультиферментний комплекс – синтетаза жирних кислот, транспорт та депонування ліпідів;
- Створити схему: орнітиновий цикл, метаболізм фенілаланіну. реплікація і транскрипція; регуляці експресії генів; репарація ДНК; механізм дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені.
- Створити схему: травлення та транспортування ліпідів; згорання крові; фібриноліз; шляхи детоксикації ксенобіотиків; метаболізм порфіринів; патобіохімія жовтяниць. 7. Джерела інформації
7.1. основна література;
Модуль 1
О.О. Мардашко, Н.Є. Ясиненко Біологічна та біоорганічна хімія / Навчальний посібник.-Одеса.-2008.-342 с.
А.А. Мардашко, Л.М. Миронович, Г.Ф. Степанов Биологическая и биоорганическая химия /Учебное пособие.- изд.Каравелла г.Киев.-2008.-244 с.
А.А. Мардашко, Л.М. Миронович Медицинская химия /Учебное пособие.- изд.Каравелла г.Киев.-2008.-160 с.
О.О. Мардашко, Л.М. Миронович, Г.Ф. Степанов Біологічна та біоорганічна хімія /навч. посібник.- Одеса: ОНМедУ. – 2012.- 248 с.
Губський Ю. І. Біоорганічна хімія. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. - 464 с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник .-Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с.
Модуль 2
Розділ 1-6
О.О. Мардашко, Н.Є. Ясиненко Біологічна та біоорганічна хімія / Навчальний посібник.-Одеса.-2008.-342 с.
А.А. Мардашко, Л.М. Миронович, Г.Ф. Степанов Биологическая и биоорганическая химия /Учебное пособие.- изд.Каравелла г.Киев.-2008.-244 с.
О.О. Мардашко, Л.М. Миронович, Г.Ф. Степанов Біологічна та біоорганічна хімія /навч. посібник.- Одеса: ОНМедУ. – 2012.- 248 с.
Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. - Екатеринбург: Урал. рабочий, 1994. - 384 с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмед- книга, 2000. - 508 с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник .-Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с.
7.2.додаткова література. Розділ 1
Овчинников Ю.А. Биоорганическая химия. - М.: Просвещение, 1987. - 815 с.
Скулачев В.П. Энергетика биологических мембран. – М.: Наука, 1989. – 564с.
Фридрих П. Ферменты: четвертичная структура и надмолекулярные комплексы. - М.: Мир, 1986. - 374 с.
Розділ 2-7
Балаболкин М.И. Эндокринологія. - М.: Универсум паблишинг, 1998. – 582 с.
Боєчко Л.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення та терміни: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 528 с.
Болдырев А.А. Введение в биохимию мембран: Учеб.пособие. М.: Высш. шк., 1986. - 112 с.
Ленинджер А. Основы биохимии: В 3 т.- М.: Мир, 1985. - 1056 с.
Мак-Мюррей У. Обмен веществ у человека. - М.: Мир, 1980. - 368 с.
Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека: В 2 т. - М.: Мир, 1993. - т.1 - 381 с.; т.2 - 414 с.
Мусил Я. Основы биохимии патологических процессов. - М.: Медицина, 1985. - 432с.
Николс Д.Дж. Биоэнергетика. Введение в хемио-осмотичскую теорию. – М.: Мир, 1985. - 190 с.
Розен В.Б. Основы эндокринологии. - М.: Высш. шк., 1984. - 336 с.
Скулачев В.П. Энергетика биологических мембран. – М.: Наука, 1989. – 564с.
Фридрих П. Ферменты: четвертичная структура и надмолекулярные комплексы. - М.: Мир, 1986. - 374 с.
Хухо Ф. Нейрохимия: основы и принципы.- М.: Мир, 1990. - 384 с.
Додаток 1
Критерії встановлення оцінки за традиційною 4-бальною шкалою
Оцінка за багатобальною (200) шкалою
| Оцінка за чотирибальною шкалою
| від 170 до 200 балів
| “5”
| від 140 до 169 балів
| “4”
| від 139 до мінімальної кількості балів, яку повинен набоати студент
| “3”
| нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набоати студент
| “2”
| Критерії визначення оцінки ECTS
-
Оцінка ECTS
| Статистичний показник
| «А»
| Найкращі 10 % студентів
| «В»
| Наступні 25 % студентів
| «С»
| Наступні 30 % студентів
| «D»
| Наступні 25 % студентів
| «E»
| Останні 10 % студентів
|
|
|
|