Робоча програма медичний факультет міністерство охорони здоровя україни одеський національний медичний університет
 Скачать 0.71 Mb.
|
|
КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ РОБОЧА ПРОГРАМА медичний ФАКУЛЬТЕТ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Одеський національний медичний університет ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з науково-педагогічної роботи проф. Бажора Ю. І. /підпис, прізвище, ініціали/ "____" _______________ 201__ р. РОБОЧА ПРОГРАМА З дисципліни: “БІОЛОГІЧНА ТІ БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ” Для спеціальностей:7.12010001 – “Лікувальна справа” 7.12010002 – “Педіатрія” 7.12010003 – “Медико-профілактична справа” Факультет, форма навчання: Медичний, міжнародний (мед), денна форма навчання Кафедра: медичної хімії Нормативні дані:
Робочу програму склали: на основі Типової програми по біоорганічної та біологічної хімії для студентів медичних та стоматологічних факультетів вищих медичних закладів України (2005), проф. Мардашко О.О., доцент Степанов Г.Ф. Програму обговорено на засіданні " 28" серпня 2014 р. Протокол № _1__ Завідувач кафедри_проф. Мардашко О.О.___________________________ (підпис, вчене звання, прізвище, ініціали) Програму ухвалено на засіданні предметної циклової методичної комісії з медико-біологічних дисциплін "____" ________________ 201_ р. Протокол № ____ Голова предметної циклової комісії ______________________________ проф. Протченко П.З. Програму затверджено на засіданні Центральної Координаційно-методичної Ради університету ”___” _________________ 201__ р. , Протокол № ____ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 1.1. Програма складена для спеціальностей:7.12010001 – “Лікувальна справа” 7.12010002 – “Педіатрія” 7.12010003 – “Медико-профілактична справа”. 1.2. Програма складена у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 № 239, експериментальним навчальним планом, розробленим на засадах Європейської кредитно-транферної системи і затвердженим наказом МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492. 1.3. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 6 років, а базова медична підготовка – протягом 5 років, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з біологічної та біоорганічної хімії для зазначених спеціальностей. Вивчення біоорганічної хімії здійснюється протягом ІІ семестру 1-го року навчання, вивчення біологічної хімії здійснюється протягом ІІІ-IV семестрів 2-го року навчання. 1.4. Особливості вивчення та значення дисципліни в системі підготовки лікарів. Навчальна дисципліна “БІОЛОГІЧНА ТІ БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ” : а). базується на вивченні студентами дисциплін та інтегрується з цими дисциплінами: - Гістологія з курсом ембріології ; - Медична біологія, паразитологія і генетика; - Медична хімія; - Біофізика; - Анатомія люлини; - Нормальна фізіологія. б). закладає основививчення студентами наступних дисциплін: - Патологічна фізіологія ; - Фармакологія; - Мікробіологія; - Клінічна та лабораторна діагностика; - Неврологія; - Терапія; - Педіатрія; - Анастезіологія та інтенсивна терапія; - Онкологія. в). надає можливість студентам формування на основі одержаних знань - вмінь і навичок: - налізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини; - інтерпретувати особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі лабораторних досліджень; - аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі; - інтерпретувати особливості будови та перетвореньв організмі біоорганічних сполук як основи їх фармакологічної дії в якості лікарських засобів; - інтерпретувати біохімічні механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції; - пояснювати основні механізми біохімічної дії та принципи спрямованого застосування різних класів фармакологічних засобів; - пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму людини; - аналізувати функціонування ферментативних процесів, що відбуваються в мембранах і органелах для інтеграції обміну речовин в індивідуальних клітинах; - класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини; - інтерпретувати значення біохімічних процесів обміну речовин та його регуляції в забезпеченні функціонування органів, систем та цілісного організму людини. а також дає можливість правильно обирати різноманітні варіанти діагностики та лікування. 1.4. Загальні відомості про структуру програми: Програма складається з одного модульного контролю, семи розділів та вісімнадцяти змістовних модулів. 2. ЗМІСТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ. 2.1. Модуль 1.“Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти”. Змістовий модуль 1. “Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук ” Змістовий модуль 2. “ Структура і функції вуглеводів ” Змістовий модуль 3. “ α-Амінокислоти, пептиди, білки ” Змістовий модуль 4. “ Біологічно активні гетероциклічні сполуки. Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислот ” 2.2. Модуль 2. “Основи біологічної хімії“. РОЗДІЛ 1. “Загальні закономірності метаболізму” Змістовий модуль 5. “Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин” Змістовий модуль 6. “Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму” Змістовий модуль 7. “Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот” Змістовий модуль 8. “Молекулярні основи біоенергетики” РОЗДІЛ 2. “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція” Змістовий модуль 9. “Метаболізм вуглеводів та його регуляція” Змістовий модуль 10. “Метаболізм ліпідів та його регуляція ” Змістовий модуль 11. “Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну” РОЗДІЛ 3. “Молекулярна біологія ” Змістовий модуль 12. “ Основи молекулярної біології ” Змістовий модуль 13. “ Основи молекулярної генетики ” РОЗДІЛ 4. “Біохімія міжклітинних комунікацій” Змістовий модуль 14. “Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені” Змістовий модуль 15. “Біохімія гормональної регуляції ” РОЗДІЛ 5. “ Біохімія харчування людини ” Змістовий модуль 16. “Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування” РОЗДІЛ 6. “Біохімія тканин та фізіологічних функцій” Змістовий модуль 17. “Біохімія та патобіохімія крові” Змістовий модуль 18. “Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин” 3. МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ: формування системних знань про структури біомолекул та молекулярної організації клітинних структур, реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі, загальних закономірностей ферментативного каталізу та біохімічної дінаміки перетворення основних класів біомолекул (амінокислот, вуглеводів, ліпідів, нуклеотидів, порфіринів тощо), молекулярної біології та генетики інформаційних макромолекул (білків та нуклеїнових кислот), тобто молекулярних механізмів спадковості та реалізації генетичної інформації, гормональної регуляції метаболізму та біологічних функцій клітин, біохімії спеціальних фізіологічних функцій. 3.1. Кінцеві цілі дисципліни:
3.2. Структурований навчальний план з дисципліни:
3.3. МОДУЛЬ 1 “Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти”. Змістовий модуль 1. “Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук ” Конкретні цілі змістового модулю 1 - Пояснювати основні правила замісникової номенклатури ІЮПАК і вміти використовувати їх в побудові назв біоорганічних сполук. - Робити висновки і аналізувати взаємозв'язок між будовою, конфігурацією та конформацією біоорганічних сполук. - Пояснювати залежність біологічної активності від просторової будови речовини. - Інтерпретувати залежність реакційної здатності біоорганічних сполук від природи хімічного зв'язку та взаємного впливу атомів в молекулі. - Пояснювати можливість використання реакційної здатності певних класів біоорганічних сполук для синтезу лікарських речовин та аналогів природних сполук. - Інтерпретувати механізми реакцій різних класів біоорганічних сполук, їх перетворення в біологічних системах. Змістовий модуль 2. “ Структура і функції вуглеводів ” Конкретні цілі змістового модулю 2 - Інтерпретувати особливості будови вуглеводів. - Робити висновки про варіанти перетворень в організмі моносахаридів та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності. Змістовий модуль 3. “ α-Амінокислоти, пептиди, білки ” Конкретні цілі змістового модулю 3 - Інтерпретувати особливості будови α-амінокислот як основи біополімерів – білків, що є структурними компонентами всіх тканин організму. - Робити висновки про варіанти перетворень в організмі α-амінокислот та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності. - Пояснювати механізм утворення біогенних амінів та їх вплив на фізіологічні функції організму. - Пояснювати залежність фізико-хімічних властивостей білків від їх амінокислотного складу. - Уміти аналізувати якісні реакції на α-амінокислоти для визначення амінокислотного складу білків та використовувати біуретову реакцію для кількісного визначення білків. Змістовий модуль 4. “ Біологічно активні гетероциклічні сполуки. Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислот ” Конкретні цілі змістового модулю 4 - Інтерпретувати особливості будови нуклеотидів як основи біополімерів – нуклеїнові кислот. - Робити висновки про варіанти перетворень в організмі нуклеотидів та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності. - Пояснювати механізм утворення коферментів та їх вплив на фізіологічні функції організму МОДУЛЬ 2 “Основи біологічної хімії” РОЗДІЛ 1. “Загальні закономірності метаболізму” Змістовий модуль 5. “Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин” Конкретні цілі змістового модулю 5 - Знати біохімічні компоненти клітини (біомолекули), їх біохімічні функції. - Мати уявлення про обмін речовин (метаболізм). Структура та функції біологічних мембран. - Вміти використовувати на практиці методи виділення та дослідження будови субклітинних структур. . - Оволодіти методами диференційного центрифугування Змістовий модуль 6. “Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму” Конкретні цілі змістового модулю 6 - Знати клітинну організацію та взаємозв’язок дії ферментів; - Інтерпретувати особливості дії окремих форм ферментів і їх значення в тканинному метаболізмі. - Визначати роль ізоферментних спектрів у метаболізмі і їх значення у ензимодіагностиці - основи ензимодіагностики та ензимотерапії - Робити висновки про ферментні системи, що ушкоджуються при найбільш розповсюджених ферментопатіях. Змістовий модуль 7. “Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот” Конкретні цілі змістового модулю 7 - Інтерпретувати особливості метаболічних перетворень білків, жирів та вуглеводів. - Розуміти роль ЦТК у підтримці фізіологічних функцій організму. Змістовий модуль 8. “Молекулярні основи біоенергетики” Конкретні цілі змістового модулю 8 - Мати уявлення про механізми молекулярних порушень біоенергетики при деяких захворюваннях. РОЗДІЛ 2. “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція” Змістовий модуль 9. “Метаболізм вуглеводів та його регуляція” Конкретні цілі змістового модулю 9 - оцінити значення вуглеводів як харчових продуктів. - усвідомити необхідність зменшеного вживання легко засвоювальних вуглеводів в харчуванні, як у биту, так і в медичних цілях. - інтерпретувати основні напрямки біохімічних перетворень вуглеводів в тканинах організму - визначити вміст глюкози у крові методом Хагедорна-Йенсена та інтерпретувати отримані результати. Змістовий модуль 10. “Метаболізм ліпідів та його регуляція ” Конкретні цілі змістового модулю 10 - оцінити значення ліпідів як харчових продуктів. - оцінити роль жовчних кислот у перетравлюванні ліпідів.. - Інтерпретувати основні напрямки біохімічних перетворень ліпідів в тканинах організму. - Пояснювати механізми виникнення атеросклерозу, гіперліпідемій та ожиріння при порушенні обміну ліпідів. Змістовий модуль 11. “Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну” Конкретні цілі змістового модулю 11 - Оцінити роль амонійних солей в нирках для підтримання кислотно-основної рівноваги і постійністі іонного складу організму. - Робити висновки про варіанти перетворень в організмі α-амінокислот при декарбоксилуванні та дезамінуванні. - Пояснювати механізм утворення біогенних амінів та їх вплив на фізіологічні функції організму. - Пояснювати основні біохімічні механізми синтезу сечовини для оцінки стану організму. РОЗДІЛ 3. “Молекулярна біологія ” Змістовий модуль 12. “Основи молекулярної біології” Конкретні цілі змістового модулю 12 - Пояснювати механізм утворення сечової кислоти при подагрі та синдромі Лнша-Ніхана. - Мати уявлення про нуклеїнові кислоти, як носії генетичної інформації. - Інтерпретувати ефекти фізіологічно активних сполук на механізми синтезу білка Змістовий модуль 13. “ Основи молекулярної генетики ” Конкретні цілі змістового модулю 13 - Оцінювати вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції. - Пояснювати механізми дії антибіотиків – інгібіторів трансляції, їх біомедичне застосування - Інтерпретувати молекулярні мутації, як первинне джерело генетичних відозмін. РОЗДІЛ 4. “Біохімія міжклітинних комунікацій” Змістовий модуль 14. “Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені” Конкретні цілі змістового модулю 14 - Розуміти рольгормонів у системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини - Пояснювати молекулярно-клітинні механизми дії білково-пептідних гормонів Змістовий модуль 15. “Біохімія гормональної регуляції ” Конкретні цілі змістового модулю 15 - Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії стероідних та тіреоідних гормонів - Оцінити роль нестачі інсуліну у розвитку цукрового діабету - Інтерпретувати механізми розвитку патолоічних станів, пов’язаних з недостатністю або гіперпродукцією гормонів. РОЗДІЛ 5. “ Біохімія харчування людини ” Змістовий модуль 16. “Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування” Конкретні цілі змістового модулю 16 - Оцінити значення поживних речовин у харчуванні людини. - визначити роль водорозчинних вітамінів у харчуванні юлдинни. - інтерпретувати нестачу водорозчинних вітамінів у харочову раціоні людини - визначити роль жиророзчинних вітамінів у харчуванні юлдинни. - оцінювати патологічні стани при нестачі вітамінів у харчовому раціоні людини. РОЗДІЛ 6. “Біохімія тканин та фізіологічних функцій” Змістовий модуль 17. “Біохімія та патобіохімія крові” Конкретні цілі змістового модулю 17 - оцінювати основні біохімічні показники складу крові у здорових людей та при ряді захворювань - знати роль вітчизняних вчених у створенні кровозамісників, консервованої крові та окремих її компонентів. - кількісно визначати загальний білок плазми крові, окремі фракції білків та знати їх біохімічну характеристику та біологічне значення для організму - оцінбвати механізми регуляції кислотно-основного стану за участю окремих органів та типи порушень та механізми компенсації кислотно-основного стану - знати механізми участі гемоглобіну у транспортуванні кисню та вуглекислого газу - знати молекулярні механізми згортальної і антизгортальної систем крові, роль печінки в цьому процесі - оцінювати молекулярну структуру коагулянтів і антикоагулянтів, механізми гемофілій різного ґенезу Змістовий модуль 18. “Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин” Конкретні цілі змістового модулю 18 - знати основні біохімічні функції печінки, її роль в обміні білків, вуглеводів, ліпідів - засвоїти основні етапи розщеплення гемоглобіну в організмі з утворенням жовчних пігментів - вміти провести кількісне та якісне визначення білірубіну у сироватці та дати йому медико-біологічну оцінку - Інтерпретувати механізми біотрансформації ксенобіотіків та ендогенних токсинів - Проводити диференційну діагностику жовтяниць - Засвоїти особливості метаболізму у. м’язової, нервової та сполучної тканинах - досконало вивчити механізми м’язового скорочення та джерела енергії для нього, особливості передачі нервового імпульсу та формування процесів збудження та гальмування 3.3.1. Тематичний план лекцій, їх зміст та обсяг у годинах:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||