Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики переддИпломна Спеціальність "Початкова освіта"
 Скачать 332 Kb.
|
Щоденник практикиНазва практики: переддипломна П.І. студента ____________________________________________________ Відділення шкільне Кафедра, циклова комісія ПЦК психолого-педагогічних дисциплін Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Напрям підготовки 0101 «Педагогічна освіта» Спеціальність «Початкова освіта», 5 курс 401 група Студент __________________________________________________________ прибув на підприємство ____________________________________________ М.П. підприємства «___» ________________ р. ____________ __________________________________________ (підпис) (посада, П.І. та по батькові директора) Вибув з підприємства М.П. підприємства «___» ________________ р. ____________ __________________________________________ (підпис) (посада, П.І. та по батькові директора) Відомості про школу: Адреса школи_____________________________________ Номери телефонів _________________________________ Директор школи___________________________________ (Прізвище, ім’я та по батькові) Розклад дзвоників _________________________________ Форма запису у щоденнику
Щоденник повинен відображати роботу студента- практиканта кожного дня. У щоденнику повинні бути відображені: а) графік роботи; б) щоденний аналіз діяльності студента-практиканта; в) аналіз та оцінка відвіданих заходів інших студентів - практикантів чи психолога закладу. Додаток № 2 Міністерство освіти і науки України Відокремлений підрозділ «Стахановський педагогічний коледж ЛНУ імені Тараса Шевченка» Звіт про проходження переддипломної педагогічної практики студентки 6 курсу 401 групи спеціальність «Початкова освіта» ______________________________________ П.І. по батькові Місце проходження: __________________ Керівник практики: __________________ Загальні відомості про умови, створені в школі для проходження педагогічної практики: в якій школі проходила практику; клас, час проходження практики; умови для успішного проходження практики; роль педагогічного колективу школи в організації допомоги студенту під час проходження практики; осначеність педагогічного процесу школи, його вплив на якість роботи; допомога з боку керівника практики, викладачів коледжу. Навчально-виховна робота з учнями: основні досягнення і недоліки в проведенні уроків з різних предметів (навести позитивні і негативні приклади); причини утруднень; використання на уроках ТЗН, наочних посібників; уміння планувати навчально-виховну роботу. Методична робота: участь в роботі педагогічної ради школи, методичного об’єднання вчителів; ознайомлення з досвідом роботи вчителів школи. Робота з батьками: зміст і форми роботи з батьками; труднощі в роботі з батьками. Висновки: оцінка ролі практики в професійному зростанні студента. 6. Пропозиції з покращання змісту і організації педагогічної практики. При написанні звіту необхідно відзначити кількість занять, відвіданих у психолога та інших практикантів, що нового, корисного для себе, побачив на заняттях, чого навчився, кількість самостійно проведених занять, консультацій, зборів, діагностичних методик. Труднощі і недоліки в підготовці і проведенні вказаних видів роботу. Оцінка особистих умінь, набутих під час психолого-педагогічної практики. Наскільки практикант справлявся з такими видами роботи, як складання конспекту заняття, підбір необхідної літератури, наочності, технічних засобів. Індивідуальна робота з учнями та її результати. Практична допомога надана школі (виготовлення наочності, роздаткового матеріалу і інше). Зміст і форми методичної допомоги, яку надавали груповий методист психолог, директор школи, вчителі-предметники, класні керівники. Чия допомога була особливо корисна, чим саме. Особисті міркування щодо подальшого поліпшення організації психолого-педагогічної практики. У висновках необхідно вказати позитивні моменти практики і її недоліки (конкретно). Практикант звітує про виконану ним роботу під час захисту психолого-педагогічної практики на підсумковій конференції. При виставленні оцінки за практику необхідно враховувати наступні показники: знання вікової педагогічної та соціальної психології, вміння використовувати їх в роботі з дітьми різних вікових категорій; знання змісту і, процедури проведення зазначених діагностичних методик; вміння проводити обробку результатів діагностування і давати розгорнуту інтерпретацію; знання основ психокорекції та консультування, методики проведення корекційних занять та консультуваня дітей, батьків, педагогів; творчий підхід у підготовці та проведенні залікових занять (тренінг, корекційні заняття, виховні години з психологічних проблем, виступи на батьківських зборах, консультування учнів); розробка і виготовлення роздаткового матеріалу; відвідування практики; наявність необхідної документації та якість її оформлення; професійно значущі якості: комунікабельність, емпатія, доброзичливість, добросовісність, старанність, організаторські здібності. Характеристика студентки 6 курсу 401 групи шкільного відділення спеціальність «Початкова освіта» _____________________________ П.І. студента Місце проходження практики, клас. Якість використання знань з методики навчання образотворчому мистецтву. Володіння побудовою занять, використання прийомів та передових методів навчання. Якість підготовки наочного матеріалу, професійні вміння педагогічного малюнка. Як студентка готувалась до занять, її відповідальність, дисциплінованість. Організаційні здібності студентки-практикантки. Поведінка студентки на заняттях гуртка (мова, емоційність, стриманість, вміння послідовно вести пояснення, вміння аналізувати роботи учнів, вміння робити висновки). Оцінювання роботи студента-практиканта. Директор школи_________ М.П. Вчитель: _______________ Керівник практики: ______ Додаток № 3 Т А Б Е Л Ь
Додаток № 4 Психолого-педагогічна характеристика учня ___ класу СШ № ____ м. Стаханова ___________________________________ П.І. дитини Підготувала: студентка ___ курсу ______ групи шкільного відділення спеціальність «Початкова освіта» ______________________________ П.І. студентки Загальні дані Прізвище, ім.”я Дата народження Клас Стан загального фізичного розвитку Стан здоров”я (з медичної картки) Умови життя родини (склад сім”, місце роботи батьків, особливості взаємостосунків у сім’ї, стосунки між батьками й дітьми, режим дня учня, участь у домашньому господарстві правильність основної лінії родинного виховання) Навчальна діяльність успішність (переважаючі оцінки, успішність з різних предметів, якщо не встигає, то з якої причини, ставлення до навчання, інтерес до окремих навчальних предметів, коло зацікавлень і захоплень, дисциплінованість); загальний розвиток (світогляд, начитаність); розвиток мови (словниковий запас, емоційність мови, вміння висловлювати власну думку письмово і усно); здатність до навчання: особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, зосередженість, стійкість, здатність до розподілення); свідоме сприйнтяття навчального матеріалу, швидкість усвідомлення; рівень і характер розвитку пам’яті (механічність чи осмисленість пам’яті, володіння прийомами умисного запам’ятовування, швидкість і міцність запам’ятовування, легкість відтворення, індивідуальні особливості пам’яті); розвиток мислення (відрізнення суттєвих і другорядних ознак предметів і явищ, рівень засвоєння загальних і абстрактних понять, вміння порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, швидко знаходити шляхи вирішення): розвиток уявлень; старанність і ретельне ставлення до навчальної роботи: інтерес до занять і зацікавлене ставлення до навчання: займається з інтересом чи без інтересу, ставлення до оцінки, похвали чи засудження вчителів і батьків, основні мотиви нвчальної діяльності; вміння вчитися; дотримування режиму дня, організованість, вміння самостійно працювати з книгою, вивчити навчальний матеріал. Праця (уроки праці, суспільно-корисна праця у школі і родині) ставлення до праці: поважне чи принизливе ставлення до праці, зацікавленість і розуміння суспільної користі праці, працелюбність, що зацікавлює у праці – суто процес, вироблена річ чи оволодіння трудовими навичками; наявність трудових навичок і вмінь, легкість їх придбання; організованість і дисциплінованість у роботі; наявність звички до тривалих трудових зусиль; яким видам праці надається перевага; участь у колективній суспільно-корисній праці, вміння працювати у колективі; Громадська діяльність і активність які громадські доручення має учень (постійні, епізодичні, не має ніяких), і як вони виконуються. Спрямованість особистості і спеціальні здібності учня інтереси (перелічити се, чим зацікавлений учень – техніка, музика, спорт, збирання колекцій і т.д.); Характер інтересів (їх глибина, стійкість і активність) Інтерес до читання особисті здатності до художньої діяльності (музики, малювання, артистичні здатності та ін), у чому вони виявляються; про що мріє і що збирається робити у майбутньому (відмітити у характеристиці, починаючи з 6-го класу). Дисциплінованість загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стримано чи виявляє зайву рухомість, непосидливість та ін); виконання вимог дорослих (виконує охоче чи вимушено, як часто і які вимоги відмовляється виконувати). Взаємовідносини з колективом і ставлення до школи місце у колективі (користується повагою, авторитетом, симпатією, у чому це виявляється); ставлення до однокласників; ставлення до навчання і перебування у школі (що особисто цінує у школі); ставлення до вихователів і вчителів (наявність контакту, поваги, любові та ін) Додаток № 5 Психолого-педагогічна ХАРАКТЕРИСТИКА КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ _____ клас СШ _____ м. _____________ Підготувала: студентка ___ курсу ______ групи шкільного відділення спеціальність «Початкова освіта» ______________________________ П.І. студентки Загальні відомості про класний колектив та історія його оформлення (кількість учнів, з них хлопчиків, дівчаток, віковий склад, кількість другорічників, коли сформувався колектив, чи зливався з другими колективами та ін.). 2. Керівництво і організація класного колективу: офіційна структура класного колективу: актив, фактичні лідери класу, учні, які користуються симпатією класу, організаційне ядро класу, актив, громадські організації, староста і його робота, характеристика особистості активістів (ідейний рівень, ініціатива, самостійність і наполегливість, вимогливість до себе, авторитет серед учнів і на чому базується, організаторські здібності, піклування про окремих учнів, ставлення до громадської думки); міжособистісні стосунки у колективі: причини і характер впливу на клас неофіційних лідерів, їх взаємовідношення з офіційним активом, єдність колективу, наявність свар і конфліктних угруповань, які змагаються за лідерство, причини пасивності активних окремих учнів, психологічна основа взаємних симпатій і антипатій, загальний емоційний фон у класі (бадьорий, веселий, життєрадісний, інертний, роздратований, конфліктний); взаємовідносини у колективі (ступінь згуртованості колективу, наявність чи відсутність угруповань, їх внутрішня основа, ступінь заінтересованості у загальних справах колективу, прояви взаємної вимогливості, чуйності, товариської турботи, взаємодопомоги і поваги); дисципліна у навчальній діяльності і у позакласний час, причини відхилення у поведінці учнів, ставлення класу до порушників дисципліни. 3.Суспільно-корисна і трудова діяльність класу: інтерес до різних сфер людської діяльності (політики, мистецтва, музик, літератури, художньої творчості, спорту) і форми виявлення цього інтересу, ставлення класу до учнів, які не проявляють активності до трудової діяльності і їх характеристика Вікові психологічні особливості колективу класу. Взаємовідносини з батьками, іншими класами, зі студентами-практикантами, класним керівником і характеристика особистості класного керівника (загальна культура, розуміння психології та інтересів учнів, стилю керівництва і спілкування з ними, авторитет). Особливості взаємовідносин між хлопчиками і дівчатками, прояви товариських і дружніх почуттів між окремими членами колективу, їх внутрішня основа. Емоційне “благополуччя” і “неблагополуччя” окремих членів колективу. Зміст і характер колективної діяльності: - навчальна діяльність (загальна характеристика успішності і дисципліни, кількість відмінників, невстигаючих, ведучі мотиви навчання школярів, рівень загального розвитку учнів, причини неуспішності відстаючих і форми надання взаємодопомоги, домагання високої успішності – наявність контролю за успішністю окремих учнів, вимоги до них з боку класного керівника, активу класу і всього колективу); - взаємодопомога у навчальній діяльності (на уроках, виконанні домашніх завдань) негативні моменти у навчальній роботі (шпаргалки, підкази, списування та ін.); - життя колективу поза навчальними заняттями; - інтерес до сучасних політичних явищ і подій, мистецтва, музик, літератури і спорту, колекціонуванню та ін.; - форми виявлення інтересів (читацькі конференції, відвідування театрів, кіно, їх обговорення, КВВ, “вогники”, диспути, збори та ін.); - участь колективу класу у громадському житті школи. 8.Громадсько-корисна праця і її роль у позакласному житті колективу, види праці і характер її виконання, прояви свідомої дисципліни у громадсько-корисній праці. Загальні висновки. Рівень (стадія) розвитку колективу. характер загального “ емоційного клімату” у колективі (добрий, життєрадісний, інтересний, напружено-нервовий та ін.). Висновки і рекомендації студента-практиканта щодо поліпшення навчально-виховної роботи з класом, аналіз змісту власної роботи, проведеної з метою поліпшення стану і рівня художньо-педагогічного виховання учнівського колективу. Додаток № 6 Переддипломна практика в системі освіти. Психологічна служба в системі освіти є складовою державної системи охорони психічного здоров'я громадян України і діє з метою виявлення та створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психічного розвитку особистості, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, статевих, інших індивідуальних особливостей, створення умов для самовиховання і саморозвитку, сприяє виконанню виховних і освітніх завдань навчально-виховних закладів. Основні види роботи шкільного психолога. Основними видами діяльності шкільного психолога є: - психологічне просвітництво як найперше прилучення педагогічного колективу, учнів та батьків до психологічних знань; - психологічна профілактика, яка полягає в тому, що психолог повинен проводити постійну роботу з попередження можливих відхилень у психічному та особистісному розвитку учнів; - психологічне: консультування полягає в тому, що психолог допомагає у розв'язанні тих проблем, з якими до нього приходять самі вчителі, учні, батьки. Часто вони усвідомлюють існування проблеми після просвітницької та профілактичної діяльності психолога; - психологічна діагностика як поглиблене проникнення психолога у внутрішній світ учня. Результати психодіагностичного обстеження дають підстави для висновку про подальшу корекцію або розвиток учня, про ефективність профілактичної або консультативної роботи, проведеної з ним; - психологічна корекція як подолання відхилень в психічному та особистісному розвитку учня; - робота з розвитку здібностей дитини, формування її особистості. Діяльність психологічної служби в системі освіти включає такі основні її напрямки: - консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і підлітків, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності; — просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та сім'ї; - превентивне виховання (через засоби масової інформації, в процесі вивчення шкільних предметів), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я, профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу і злочинності серед неповнолітніх. Етапи діагностико-корекційної роботи практичного психолога Вивчення запиту до психолога, який надходить зі сторони учнів, батьків чи вчителів. Формулювання психологічної проблеми. Висунення гіпотез про причини явища, що спостерігається. Вибір методів дослідження. Проведення методики дослідження. Формулювання психологічного діагнозу. Розробка рекомендацій, програми психокорекційної чи розвиваючої роботи з учнями. Реалізація цієї програми. Контроль за її виконанням. |