Розділ 2 методика організації художньомовленнєвої діяльності в дошкільних закладах
 Скачать 254.76 Kb.
|
|
і яп131 Хід заняття. - Чи бувало вам будь-коли дуже страшно? Вислухавши відповіді дітей, вихователь робить висновок, що страх - це величезна сила, яка відбирає у людини розум. Частіше наш страх значно більший за причину, недарма народна мудрість стверджує: «У страху великі очі». - Послухайте уважно казку, потім скажете, до кого можна пристосувати це прислів'я. Після розповіді казки вихователь повторює прислів'я і просить дітей пов'язати його з казкою.
Наприкінці роботи вихователь заслуховує дитячі твори, розглядає малюнки, повторює прислів'я. У старшому дошкільному віці дітей учать впізнавати жан рові особливості казки, визначати її композиційні чинники. Наприклад, розповідання української народної казки «Кривенька качечка». Завдання: Виховувати здатність до співчуття, поглиб лювати уявлення про чуйність, доброзичливість. Закріплювати вміння визначати жанр твору, ознайомити з композицією: зачин, зав'язка, розв'язка, кінцівка; вчити виділяти казкові елементи, вживати логічні наголоси в реченні. Матеріал: казка «Кривенька качечка», ілюстрації до казки. Хід заняття. Вступна бесіда: Які казки ви знаєте? Пригадайте, якими словами починаються казки. А ще якими? А якими словами закінчуються? Ознайомлення дітей з поняттями «зачин», «приказка», «кінцівка». Читання казки (не називаючи жанру). Запитання: Який твір я вам прочитала — оповідання чи казку? Чому ви думаєте, що це казка? Назвіть зачин цієї казки. Де ще казковість у цьому творі? Якими ще словами український народ передав казковість? Назвіть кінцівку казки. Якими словами починається зав'язка казки? Якими словами передається найголовніша подія казки (кульмінація)? Якими словами в казці передається розв'язка? Яким голосом співали каченята пісню: радісним чи сумним? (Діти передають радість та подив у пісні каченят). А яким голосом, співала качечка пісню? (Сумним, з тугою за волею). Робота над інтонаційною виразністю речення «А дід та баба знову зосталися самі». Розглядання ілюстрацій. Бесіда етичної спрямованості: Як можна оцінити перший вчинок діда та баби? Який він був? Якими словами про нього можна сказати? Що можна сказати про другий вчинок діда та баби? Як можна оцінити поведінку каченят? Підсумкова розповідь виховательки. Виведення морального правила. Старша група. Тема: Розповідь української народної казки «Зачарована дівчина». Лексико-граматичні вправи. Творчі завдання. Мета: вчити дітей сприймати образний зміст твору. Закріпити знання дітей про жанрові особливості, композиційну структуру, мовні засоби української народної казки: своєрідність початку та закінчення. Продовжувати розвивати поетичний слух дітей: уміння відчувати й виділяти в тексті засоби виразності: дівчина-красуня, сіренький зайчик, епітети. Розвивати мовленнєвотворчі здібності малюків: уміння складати невеличкі твори за темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки. Матеріал: малюнок дівчинки-красуні й зайчика; олівці, папір для кожного, зображення овалу. Хід заняття. —Я знаю, що вам подобаються чарівні казки. В українських казках лихі чарівники - це змій, зміївна, кобиляча голова, дід-сивоборід. Пригадайте, які чарівні речі є в казках (чарівні палички, чарівна вода, горішки, чобітки). Вихователь показує ілюстрацію, на якій зображено дівчину-красуню.
Після розповіді казки вихователь звертає увагу дітей на те, що в казках завжди щасливий кінець, які б пригоди не траплялися з героями; просить пригадати, як традиційно починаються і закінчуються українські казки, якими словами.
Потім вихователь малює на дошці або великому листі овал.
Якщо у дітей є бажання, можна запропонувати їм намалювати окремі епізоди казки. Мовленнєвотворчу діяльність діти можуть поєднувати з малюванням за своїм твором. Старша група. Тема: Розповідь української народної казки «Кобиляча голова». Моделювання. Лексико-граматичні вправи. Мета: вчити дітей розуміти й емоційно сприймати образний зміст казки, характери образів героїв, поетичні образи. Розвивати чутливість до виразності мови, збагачувати образну лексику дітей художньо поетичними виразами з казки, порівняннями, протиставленнями. Пояснити значення слів «обмовила», «досвітки», переносне значення фразеологізму «поніс не знать куди». Матеріал: схематичне зображення двох дівчаток; аркуш паперу, поділений на три частини. Хід заняття. - Що таке казка ви добре знаєте, ще й багато казок пам'ятаєте. Скажіть, що таке приказка, коли вона вживається, з якою метою? Так, приказка потрібна, щоб зацікавити дітей, підготувати їх до слухання. Я прочитаю вам казку, а до неї приказку, послухайте.
Після розповідання казки, вихователь запитує, яка дівчина сподобалася дітям, і просить пояснити, чому. - У вас є незвичайні малюнки двох дівчаток: у них немає обличчя й одягу. Візьміть кольорові олівці й намалюйте обличчя дідовій і бабиній дочкам. Угорі можете написати Д - дідова, Б - бабина. Після завершення вихователь організовує розмову за текстом:
З дітьми старшого дошкільного віку проводять заняття узагальнювального характеру. Наприклад: Завдання: Виховувати інтерес до творів усної народної творчості; вміти відтворити з пам'яті зміст знайомих казок, впізнавати казку за ілюстраціями, читати назви казок, закріпити композицію казки; бережливо ставитися до книжок. Матеріал: виставка книг-казок, на столі дитячі книжки із знайомими казками, ілюстрації до них. Хід заняття: Вихователь: «За синіми морями, за високими горами...». Який жанр твору починається такими словами? Які ви знаєте казки? А яка казка ваша найулюбленіша? Чому? Діти розповідають частини казок (зачин, зав'язку, розв'язку, кінцівку). Розглядання виставки. Літературна вікторина. Розглядання ілюстрацій до казок. Розглядання ди тячих книжок на столах, читання назви, окремих слів, речень, підписів під ілюстраціями. Ознайомлення з казковим веселим жанром — «надокучливими» казками. З дітьми старшого дошкільного віку можна проводити серію і 34 135 (декілька) занять за змістом однієї казки. Проілюструємо це на прикладі казки "Цап та баран"1. Заняття перше: В гостях у казки «Цап та баран». Матеріал: фігурки тіньового театру. Хід заняття: Вихователь демонструє фігурки тіньового театру (цапа, барана, вовка) і пропонує відгадати, хто це. Далі говорить, що до дітей у гості прийшла казка, яка називається «Цап та баран». Розповідає казку, пояснюючи незнайомі слова. Проведення бесіди за змістом казки. Запитання до дітей: Чому дід з бабою прогнали цапа й барана? Що цап та баран знайшли на дорозі? Кого побачили вони в лісі? Як цап та баран налякали вовка? Хто сказав такі слова: «А збирайтеся, цапе й баране, і йдіть собі». Як це було сказано? Хто був дужим, але несміливим? Яким був баран? А хто був сміливим, але не дужим? Яким був цап? Хто сказав так: «Бери, баране, голову, бо ти дужий». Чиї це слова: "Ох, бери ти, цапе, бо ти сміливий"? Як це було сказано? (Звернути увагу на місце наголосу у слові «баране», стежити за вимовою слова «удвох») У казці є такі слова: «Ідуть та ідуть, коли бачать...», то що вони побачили? Вільний переказ казки (з використанням тіньового театру). Вихователь пропонує дітям спробувати переказати казку, спостерігаючи за діями фігурок тіньового театру: - Я буду починати казку, а ви — закінчувати (по черзі). Вихователь показує фігурки діда й баби і каже: - Були собі... (дитина закінчує речення).
Далі вихователь вільно переказує казку, окремі її частини, де є можливість, використовує тіньовий театр. Заняття друге: На гостинах у казки «Цап та баран». Матеріал: у вихователя — персонажі пальчикового театру, у дітей - один персонаж, торба, іграшка-саморобка «вовча голова». 1 Див.: Хорошковська О.Н., Кудикіна Н.В. Програма та методичні рекомендації з розвитку українського мовлення для дошкільних закладів з російським мовним режимом. - К., 1992. - Ч. 2. - С. 23-25. Хід заняття. Вихователь демонструє персонажів пальчи нового театру — цапа і барана: - Хто це? З якої казки прийшли до нас ці герої? Ви пам'ятаєте, якими були ці два приятелі? (Цап був сміливий, та недужий, а баран дужий, та несміливий.) З ким зустрілися цап та баран? Вихователь демонструє двох іграшкових вовків (персонажів пальчикового театру): - Ось якими були вовки. Вони страшні і злі. Давайте ще раз послухаємо казку, а потім пограємо. Драматизація уривків казки. Вихователь знов організовує «акторів» по групах: «цапи», «барани», «вовки»; розпочинає певний уривок, а діти включаються у діалог. Наприклад: «Ідуть та ідуть цап та баран. А посеред поля лежить... (Діти закінчують речення). Баран був дужий та не.., а цап сміливий та не. От цап і каже... («Цапи» і «барани» вступають у діалог). Приходять туди, аж три вовки кашу варять. Нічого робити. Вітаються («Цапи» й «барани» разом з вихователем про мовляють слова вітання, їм хором відповідають «вовки»). Казка розігрується до слів «Та подай ще більшу» Вихо ватель зачитує наступний абзац, яким завершується драмати зація казки. У випускній групі дошкільного закладу влаштовують різ номанітні свята та вечори казок: Наприклад, «Свято казки» у дітей».1 Кімната чи зала відповідно оформлені, стіни прикрашають малюнками з відомих дітям казок. Свято починається інсценівками за змістом казок «Ріпка», «Івасик-Телесик», «Колосок» та переглядом діафільму «Колобок». Ведучий показує вироби дітей і пропонує їм назвати казку, коротко розповісти про хороші вчинки героїв («Івасик-Телесик», «Колосок», «Солом'яний бичок»). Потім діти в костюмах казкових персонажів самі розповідають уривки і пропонують відгадати, з яких вони казок. У залі з'являється «листоноша» з «телеграмами». Він зачитує їх і пропонує відповісти, від кого телеграми. - Від дідуся втік, від бабусі втік, скоро буду у вас. («Колобок»)
'Див.: Макаренко О.П. Народознавство у дитячому садку. -Т., 1991. - С. 28-30. 1Артамонова О., Кулик В. Білочка-мандрівниця //Дошкільне виховання. - 1999. -№10. - С. 29-31. — Дівчинка бачить: у хаті не прибрано, холодно. Взяла віник, підмела хату, прибрала, піч затопила. Потім запитує: «Може, ще щось зробити?» («Про ліниву дівчинку і старанну дівчинку»)
Авторитетне журі переглядає всі малюнки й вироби, підраховує бали, а Веселий Олівець оголошує результати конкурсу, нагороджує переможців книжками. Літературна вікторина за змістом знайомих казок, напри клад: «Я від діда втік...». Зала прибрана персонажами українських народних казок. З'являється казковий Колобок. Співає пісеньку: Я Колобок, Колобок, Я по засіку метений, Я на яйцях спечений, Я від діда втік, Я від баби втік. — Я запрошую всіх вас у подорож до Країни казок! Ведуча: - Котиться Колобок, котиться, а назустріч йому Зайчик. Діти, а в яких казках живе Зайчик? Так, правильно, «Колобок», «Теремок», «Коза-дереза», «Солом'яний бичок». А які вірші про Зайчика ви знаєте? А які загадки? Ой молодці! (Діти розповідають). Тож підемо з Колобком далі. Котиться Колобок, котиться, а назустріч йому хто? Так, Вовк. Підібрав він голосок, став малим співати. Здогадалися вони: «Це Вовк, а не наша мати». З якої це казки? Правильно, «Вовк та семеро козенят». А в яких ще казках живе Вовк? Так, у казках «Колобок», «Теремок», «Коза-дереза», «Рукавичка», «Со лом'яний бичок», «Лисичка-сестричка». А може, хто знає про нього загадки, вірші, пісеньки, прислів'я? (Діти пригадують). Котиться Колобок, котиться і зустрічає того, що: Ходить лісом дід бахматий, Одягнувся в кожушину, Мед шукає і ожину. Літом любить полювати, А зимою в лігві спати. Як зачує він весну, Прокидається від сну.
Зажурився Коток, Взяв бандурку й молоток Та й пішов співати В лиски біля хати. Діти, для чого Котик брав молоток? Що він співав і кого врятував та від кого? Правильно. Від хитрої Лисички врятував Котик Півника. Можливо, хтось з вас знає вірші про Лисичку або загадки? (Діти розповідають). Молодці, діти. От і підійшла наша подорож до кінця. Ви всі розповідали гарні вірші про звірів, загадували загадки, і тому Колобок хоче вам показати діафільм «Колобок» (Перегляд діафільму). Білочка - мандрівниця. Музична вистава за казкою Оксани Іваненко (Для середнього і старшого дошкільного віку).1 На галявину осіннього лісу виходять Літо й Осінь (дорослі) і співають пісню «Прощаються з літом ліси». Під жваву музику вибігає Вітрець у легкому плащі. Вітрець: - Я Вітрець-пустунець, Зрання розпочав танець, Розчесав берізкам коси — Ось який я молодець! Я у лісі погуляв, Всіх звіряток привітав. Хочу й вас порозважати, Гарну казку розказати. Але спершу дружно всі Вимовте слова такі: «Казко, казко, розкажись, Казко, казочко, з'явись!» Розгортає плащ, і діти повторюють закличку. З'являються Білочка і Білка-мати. Вітрець усміхається й зникає. Білка-мати: - Добре, Білочко, що ти вже підросла. У нас тепер багато роботи, і ти зможеш нам допомогти впоратися з нею. Треба за погожої днини припасти харчу на зиму. Але гляди, не забігай далеко. Далі дуба та ялини не ходи — отут збирай горішки та шишки. А я пострибаю у березовий гай, пошукаю там грибочків. Білка-мати виходить, а Білочка стрибає і роззирається довкола. Білочка: - Який гарний, барвистий став наш ліс! (Дивиться вгору). А небо яке чисте, блакитне! (Придивляється). А це що виблискує на сонечку, мов срібло? Та це ж летюча павутинка! Пострибаю і я за нею. (Зникає). Під ліричну музику з-за ширми з'являються Вітрець і листочки (дівчатка у жовтих, жовтогарячих і червоних платтячках з листочками в обох руках). Перший Листок:
В купу їх згортає, Щоб піти з тим листям Потім у танок. Під музику вальсу виконується танок листочків з Вітерцем. З'являється Білочка, невдоволено змахує рукою. Білочка: - Гадаєте, цікаво весь час стрибати навколо старої ялини і дуба? Вже набридло слухати, як вони шарудять своїм віттям. Краще пострибаю далеко-далеко, туди, куди полетіли ці барвисті листочки. Прямує за листочками на другий бік галявини. З-за ширми виходять гриби (діти середньої групи) й співають пісню «Боровик». Білочка у цей час весело стрибає між ними. Білочка: - Бачу, я недаремно сюди поспішала! Он скільки грибочків набачила - мамуся мене похвалила б за це. Співає пісню «Гриби». Аж тут чути шипіння, й з-за ширми з'являється змія (іграшка). Білочка злякано відмахується від неї. Білочка: - Дук-дук-дук! Що це? Покручена тоненька гілочка без листя повзе прямісінько на мене! Краще побіжу додому. Стрибає далі. Гриби й змія зникають. Білочка (роззирається): - Все тут нове для мене й незнайоме. Мабуть, я переплутала верхівки дерев, по яких стрибала. Ой леле, заблукала! Дук-дук! Мамусю, татусю, любі сестроньки! (Прислухається). Ніхто мене не чує! (Плаче). На галявину з-за ширми виходить Зайчик. Зайчик: - Білочко, Білочко, чого ти плачеш? Білочка (зі слізьми): - Я заблукала, хіба не бачиш? (Заспокоївшись). А може, ти знаєш дорогу до старої ялини? Зайчик: - Хіба тут мало старих ялин? Ні, не знаю. А ти сиди собі тихенько, бо зараз шастають хитра Лисиця й хижоокий Вовк. Білочка (тремтячи):- Ой, Лисиця і Вовк — то дуже страшно. Краще я перебуду нічку тут, а вранці спробую віднайти свою рідну ялину. Зайчик: - І справді, залишайся поки що тут. А я побіжу додому, бо мене чекають мама і тато. (Вибігає). Білочка кладе хвостик під вушко й засинає. Із-за ширми з'являються Місяць і зорі, за ними ступає Вітрець із сопілкою в руках. Вітрець співає Білочці «Колискову». Потім зорі (дівчатка у білих легких сукенках зі срібними зірочками, прикріпленими до долонь) танцюють під музику вальсу. «Влітає» Сова, помічає сплячу Білочку. Сова: — У-гу-гу! Ач, вертихвістко, на моє місце залізла! Я тобі очі видряпаю! Білочка прокидається й береться навтьоки. Сова женеться за нею. Білочка: - Тепер я опинилася ще далі від моїх рідни». Куди мені подітися? Онде журавлі про щось розмовляють. Піду послухаю, може, знадобиться. Під музичний супровід з обох кутів від центральної стіни зали вибігають на пальцях хлопчики-журавлики й утворюють ключ. Попереду - вожак. Танцюють: підстрибують на правій нозі, здіймаючи руки через сторони вгору; біжать по колу, вимахуючи «крильми», й зупиняються півколом — вожак посередині, Білочка підходить до них, Білочка: - Журавлі усі кричали... Перший Журавель:
Журавлі «відлітають». Білочка притримує останнього птаха. Білочка: - Пташечко, зажди, не відлітай! Журавель: - Чого тобі? Білочка: - Допоможи мені перебратися на другий бік ставка й знайти стару ялину. Там моя рідна домівка. Журавель: - Я переніс би тебе на крилах, але боюся, що ти зламаєш їх, а мені ж треба на них далеко летіти. (Зникає). З'являється Кріт, Білочка підбігає до нього. Білочка: - Кротику, Кротику, допоможи мені перебратися через ставок і знайти стару ялину. Кріт: - Я повів би тебе околицями, але мені ніколи: поспішаю збудувати собі під землею нове помешкання на зиму. До Білочки та Крота підходить їжачок. їжачок: - Раджу тобі, Білочко, даремно не хвилюватися. Краще подбай про зимівлю. Може, ти й не знайдеш своїх рідних, а собі нічого не влаштуєш, от і замерзнеш, коли вдарить мороз. Білочка: - Я не хочу лишатися сама. Мені так сумно! їжачок: — То ходи до мене жити. Але тобі доведеться робити все, що я наказуватиму. От зараз я лаштую собі зимове помешкання. Ходімо, покажу, як це робиться. Білочка (сміється: - Хі-хі-хі! Ціла купа листя суне по стежці! їжачок (ображено: - Що тут смішного? Ану, наколюй і ти листячко! Білочка: - У мене немає голок. Я не зможу цього зробити, їжачок: - Тоді не хочу з тобою мати справу. (Іде далі й зникає ). Білочка (роззирається): - Ліс вже спить, Пташок немає, Не чути їхній жвавий спів. З-за травички виглядає Купка лагідних грибків, А звірята, просто диво, Наче все відомо їм, Розумненькі та дбайливі До зими готують дім, (Сідає під кленом, тремтячи від холоду). Я теж влаштую ось тут дім. З'являються снігурі. Перший Снігур: - Грудочками у дворі Сіли-впали снігурі. Пташечки на зріст малі, В капелюшках модних всі. Другий Снігур:
«Літають» по залі й розкидають сніжинки. Другий Снігур:
Снігурі «відлітають». Білочка щулиться від холоду. Білочка: - Сніг, сніг! Як мені далі бути? З'являється Зайчик у білому кожушку. Зайчик: - Вітаю тебе, Білочко! Я таки знайшов твою стару ялину, Рідня чекає, плаче за тобою. Поспішаймо удвох, бо ставок уже вкрився льодом, і ми пострибаємо навпростець. Білочка: - То це ти, Зайчику? Я й не впізнала тебе одразу. Ти був сірий, а тепер білий. - Всі щасливі та веселі Поспішають до оселі. І мені вже час летіти, Прощавайте, любі діти! Всі учасники вистави виходять до дітей і махають їм руками. Важливим методом, що дає змогу вихователю сумісно з дітьми поглиблено працювати над мовною специфікою українських літературних творів, є зіставлення двох текстів, близьких за ідеєю та змістом. Це не тільки ефективний засіб залучення дітей до української літературної творчості, а й демонстрація дітям тісного зв'язку українського і світового словесного мистецтва. Для реалізації означеного методу вихователь добирає п'ять-шість пар таких творів. Так, у різних народів є казки, схожі за сюжетом, характером і діями героїв. Можливе зіставлення творів, близьких за ідеєю і змістом, за жанрами, наприклад, української казки «Казочка про Коржика» і російської казки «Колобок»; норвезької казки «Пиріг», української казки «Рукавичка» і російської казки «Теремок» або казки В.Біанки «Теремок»; української казки «Золотий черевичок» і казки Ш.Перро «Попелюшка»; української казки «Кобиляча голова» і російської казки «Морозко». У поданих для порівняння творах один - добре знайомий дітям, а з іншим вони знайомляться на занятті. Оскільки сюжет добре знайомий дітям, вихователь головну увагу може приділити сумісному з дітьми спостереженню за національними мовними особливостями іншого літературного тексту, за жанровими особливостями відтворення однієї художньої ідеї. Отже, ключовим моментом цих занять є порівняння двох текстів і спостереження за їх мовними особливостями. Наприклад: Старша група. Тема: Читання української казки «Золотий черевичок». Зіставлення з казкою Шарля Перро «Попелюшка». Мета: вчити дітей емоційно сприймати образний зміст казки, відчувати і розуміти подібне й відмінне в побудові сюжету, ідеї двох казок. Вчити помічати виразні засоби, розуміти доцільність їх використання в тексті. Матеріал: ілюстрації до казки «Попелюшка», аркуші-заготівки «зображення дівчини». Хід заняття. - Ви вже знаєте багато казок різних народів. Можливо, хтось з вас помітив, що у різних народів є дуже схожі казки. Одну казку з тих двох, що сьогодні почуєте, ви добре знаєте. Цю казку написав французький казкар Шарль Перро. А схожа на неї українська народна казка називається «Золотий черевичок». Ви вже здогадалися, про яку казку Шарля Перро я вам нагадала? - Якою ви уявляєте собі маленьку Попелюшку, який вона мала вигляд, коли поралася з посудом і коли була на балу? Хто з героїв цієї казки вам був неприємним? Поясніть, чому. Послухайте українську казку «Золотий черевичок». Слухайте уважно, потім скажете, чим схожі, а чим відрізняються ці казки. Після виразного читання казки вихователь запрошує дітей до обговорення: - Чим схожі ці дві казки? Чим вони відрізняються? Як ви уявляєте, схожі Попелюшка та Ганна-панна? В чому схожі їх характери?
-Ганна була роботяща, добра, а бабина дочка «ні до холодної води не береться». Як це зрозуміти? Як сказати по-іншому? (Ледача, нічого робити не вміла, нічого не хотіла робити). - Який момент у казці вам сподобався найбільш? Вихователь пропонує дітям розглянути аркуші-заготівки, знайти Попелюшку і Ганну-панну, домалювати їм святкове вбрання. Старша група. Тема: Читання народної казки «Казочка про Коржика». Зіставлення з російською казкою «Колобок». Мета: продовжувати вчити дітей емоційно сприймати зміст казки, уважно ставитися до казкового тексту, помічати виразні мовні засоби, відчувати специфічність українського фольклору. Матеріал: коло і куля для кожної дитини, ілюстрації до казки, атрибути до театралізованої гри за казкою. Хід заняття. Вихователь пропонує дітям відгадати загадку: Круглий, свіжий і рум'яний, Я тільки що з печі. Втік від діда, втік від баби, Утечу і від малечі! Вихователь просить дітей довести, що це загадка саме про Колобка, пригадує разом з ними деякі епізоди казки, головних дійових осіб, потім каже: — Так, бачу, що ви добре знаєте казку про Колобка. Але ця загадка, можливо, про іншого казкового героя. В українського народу є казочка про Коржика, дуже схожа на російську казку про Колобка. Ось послухайте її уважно, потім скажете, чим схожі, а чим відрізняються ці казки. Вихователь читає казку про Коржика, потім уточнює, чим відрізняються, чим схожі ці казки.
Вихователь звертає увагу дітей на коло та кулю на столі, пропонує знайти, хто з них Колобок, а хто - Коржик, довести, чому вони так вважають. Якщо діти зацікавлені казкою, можна запропонувати пограти в одну з казок, підтримати театралізовану гру дітей. Вихователь допомагає відтворити діалоги казки про Коржика. Отже, в роботі з дітьми казка посідає одне з чільних місць і використовується в різних видах художньо-мовленнєвої діяльності. |