реферат на тему шизофренія. Реферат. Шизофренія
 Скачать 26.47 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Реферат на тему: «Шизофренія» Виконала Студентка ***** групи, 1 курсу Медико-психологічного факультету *********** Київ 2020 1 Зміст Вступ……………………………………………………………………………………………….3 Розділ 1: Визначення та причини винекнення...........…………………..4 Розділ 2: Симптоми………………………………………………………………………..6 Розділ 3: Клінічні форми………………………………………………………………..8 Висновок…………………………………………………………………………………………9 Список використаної літератури……………………………………………………10 2 Вступ Анотація: У даній роботі висвітлено тему важкого психічного захворювання «Шизофренії». Актуальність проблеми: Висока поширеність і захворюваність на шизофренію, тяжкість клінічних проявів, нерідко ведуть до глибокої інвалідизації, великі економічні витрати, трудові втрати і соціальний шкоди, пов'язані з цим захворюванням, є причиною того, що проблема шизофренії залишається однією з найактуальніших в сучасній клінічній і соціальної психіатрії. Мета: Ознайомитись зі загальним визначенням хвороби, її формами та симптомами. 3 Розділ 1: Визначення та причини винекнення Шизофренія — це ендогенне прогредієнтне психічне захворювання, яке характеризується дисоціацією психічних функцій, або розщепленням психіки, тобто, втратою єдності психічних процесів, різноманітними продуктивними психопатологічними розладами, і яке призводить до змін особистості особливого типу (зникнення енергетичного потенціалу, прогресуюча інтраверсія, емоційне збідення). Найважливіша основа шизофренії закладається ще в момент зачаття. Дослідження cімей та близнюків показало, що за виникнення шизофренії на 80% відповідає спадковість. Існує кілька теорій щодо походження шизофренії - точна і однозначна причина не встановлена, або її просто не існує. Таким чином, шизофренія вважається багатофакторним захворюванням. Перша група чинників - генетичні. Строго кажучи, шизофренія не є генетичним захворюванням як таким. Але можна сказати, що воно генетично обумовлене. Наприклад, ймовірність розвитку шизофренії у дитини, чиї батьки страждають на захворювання, 50/50. Точно така ж ймовірність у монозиготних близнюків зі схожим фенотипом. Якщо хворий тільки один з батьків, то ризик передачі захворювання у спадок різко скорочується до 12%, що побічно свідчить про таке явище, як генетична схильність до шизофренії. Схильність - не те ж саме, що саме захворювання. Проявиться воно чи ні, залежить від іншої групи факторів - факторів зовнішнього середовища. До них відносяться, наприклад, здоров'я матері під час вагітності, зловживання алкоголем або наркотиками одним з батьків тощо. 4 Якщо про виникнення захворювання мало що відомо, про те, як воно розвивається, фахівці знають набагато більше. На те, як важко буде протікати шизофренія, і що ми можемо з цим зробити, щоб полегшити стан пацієнта, впливає ще одна група чинників - біохімічні. Біохімічні фактори, зокрема, обумовлюють одне з найбільш характерних і важких проявів захворювання - психоз. Стан психозу тісно пов'язане з балансом дофаміну - нейромедіатора, задіяного в передачі інформації в головному мозку. В цілому нейромедіатори відіграють визначальну роль в симптоматичних проявах шизофренії. Впливати на їх концентрацію в головному мозку і ті симптоми, які вони зумовлюють, ми можемо тільки медикаментозно. Однак, якими б не були органічні причини шизофренії, сучасна психіатрія сходиться на думці, що багато в розвитку захворювання і реабілітації пацієнта залежить від психосоціальних факторів. Різні групи фахівців по-різному пояснюють механізм розвитку шизофренії. Психоаналітики розглядають її як порушення особистісних (міжособистісних в тому числі) відносин індивіда. Когнітивні фахівці бачать в шизофренії в першу чергу порушення в схемі обробки інформації, сприйнятті зовнішніх та інтерпретації внутрішніх стимулів. Екзистенціалісти вважають причиною шизофренії внутрішній конфлікт між особистісними потребами хворого і вимогами зовнішнього оточення. Всі ці теорії висловлюють і описують різні аспекти шизофренії, але мають, скоріше, теоретичне, ніж терапевтичне значення, так як сьогодні відомі біологічні чинники розвитку захворювання. Однак 5 психологічний аспект має особливе значення в лікуванні шизофренії. Розділ 2: Симптоми · Марення. При шизофренії зустрічаються різні види марення, але типовими саме для шизофренії є: Синдром Кандинського-Клерамбо (пацієнт вважає, що хтось вкладає йому в голову думки, впливає на тіло, змушує робити вчинки) Пацієнт вважає, що його думки телепатуються іншим людям. Пацієнт знаходить у книгах сховані повідомлення, адресовані особисто йому. · Галюцинації. Хоча галюцинації можуть бути різноманітними, типово шизофренічними є галюцинації у виді голосів («голосу в голові»). Часто хворий у стані відрізнити голосу в голові (нереальні) від реальних звуків. Такі «галюцинації» називаються псевдогалюцинаціями. Повідомлення голосів часто носять що обвинувачує чи загрожує характер. Іноді голосу наказують хворому щось зробити. Хворий виконує накази голосів. · Атактичне мислення характеризується неправильним, парадоксальним поєднанням понять, думок, що не мають логічних зв’язків і спонтанно нанизуються одна на одну. Атактичне мислення проявляється атактичною мовленевою безладністю. Атактична мовлене ва безладність має такі підвиди: 1) зісковзування – хворий, не закінчивши попередньої думки, зісковзнув на іншу. Граматично речення будується правильно; 2) атактичні замикання – в мові хворого поєднується те, що не може бути поєднаним і розривається 6 те, що не може бути розділеним; 3) зміщення ( в часі) – хворий не відповідає на поставлене запитання, йому задають наступні запитання і згодом він відповідає на перше запитання; 4) символізація – хворий надає інший смисл (символ) тому чи іншому поняттю; 5) підміна – одне поняття підмінюється іншим (близький досимволізації); 6) злиття (згущення, аглютинація понять) – злиття окремих складів, слів, що призводить до утворення нових слів (неологізмів); 7) шизофазія – найважчий ступінь атактичної мовленевої безладності, коли сплутаність не тільки словарна, але й граматична. Мовлення хворого у вигляді монологу. · Емоційна тупість — ослаблення любові до родичів і близьких людей, ослаблення професійних інтересів, втрата інтересу до улюбленого раніше заняттям, ослаблення нищих емоцій (больової чутливості, харчового і статевого безумовних рефлексів). Характерно також поява емоційної неадекватності, поява якісної невідповідності емоційної реакції зухвалому її подразнику. · Гіпобулія — хворобливе зниження спонукань до діяльності, небажання діяти при збереженні нормального стану рухового апарату. · Абулія — порушення волі, часткова або повна відсутність бажань і спонукань до дій. · Парабулія проявляється порушеннями поведінки (імпульсивна, неадекватна, неправильна поведінка, обумовлена порушенням мотивації внаслідок патології мислення, маячення, розладів сприймання) Парамімія - це невідповідність мімічних виявів емоційному стану хворого. Виявляється як патологічне рухове порушення в мімічних м'язах. При цьому може зберігатися певна довільність мімічних виразів, їх односпрямованість у зовнішньому вираженні певної емоції. 7 Розділ 3: Клінічні форми За особливостями клінічних проявів виділяють чотири основні форми шизофренії: просту, гебефренічну, кататонічну і параноїдну. Кожна форма має свої особливості прояву та перебігу захворювання. · Проста шизофренія починається в юнацькі роки і виявляється у зниженні працездатності, успішності в навчанні, праці. Помітно зменшується інтерес до навколишнього світу, до нового. Будь-яка нова інформація сприймається і засвоюється дуже важко. Послаблюються і втрачаються контакти з родичами, друзями. Більшість часу хворий проводить усамітнено. З'являється виразна дивакуватість у поведінці, неохайність, галюцинації (переважно нюхові та слухові). · Гебефренічна шизофренія - один із підтипів шизофренії, який проявляється в безглуздій поведінці, розірваності мислення і химерній мові. Вчинки хворих відрізняються придуркуватістю, театральною манірністю; можливі галюцинації. Поєднання в поведінці хворих карикатурної вишуканості з дурнуватою веселістю — одна з найхарактерніших рис гебефренії. · Кататонічна шизофренія характеризується психомоторними розладами. Рідкісна форма, зустрічається у 1—3 % хворих шизофренією. · Параноїдна шизофренія - один з типів шизофренії, що характеризується домінуванням галюцинацій та (або) марення, при цьому розірваність мови, афективне сплощення і кататонічні симптоми можуть бути присутніми в легкій формі, але не є основними в клінічній картині. Параноїдний тип шизофренії зустрічається найчастіше. 8 Висновок Шизофренія - захворювання, що протікає з різними змінами особистості. Нестабільність психічного стану, приносить дискомфорт не тільки хворому, але і всій його сім'ї, а всі соціальні взаємодії, до яких так звикла людина, стають неможливими. Оскільки у захворювання можливий сприятливий прогноз, до лікування слід приступати відразу при виникненні перших симптомів. При наявності у підлітка надмірної агресивності або, навпаки, холоднокровності, рекомендується консультація психолога. У деяких випадках потрібно почати терапії з медикаментозного лікування, але в більшості - необхідно пам'ятати, що тільки комплексна терапія допоможе уникнути посилення стану пацієнта і вилікувати його в найкоротші терміни. 9 Список використаної літератури Дік Свааб Ми – це наш мозок. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. https://referatreferatovich.ru/referaty/psihologiya/shizofreniya-ponyatie-simptomy-formy-i-sposoby-lecheniya/ https://studfile.net/preview/5129635/page:2/ https://matzpen.ru/articles/shizofreniya/prichiny-vozniknoveniya-shizofrenii/ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F#%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8 http://www.psychiatry.ru/cond/0/diss/1987/265 https://revolution.allbest.ru/psychology/00805812_0.html http://medstudia.com/medviva/porushennya-mislennya-ta-intelektu-2 10 |