Навчальна практика з мікробіології фвм. Заболотний В.М. Щоденник практики. Щоденник із доклінічно
 Скачать 86 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО освіти і науки УКРАЇНИ Білоцерківський національний аграрний університет ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ щоденник із доклінічної/навчальної практики з ветеринарної мікробіології та імунології Студент 2курсу2групи Заболотний Владислав Миколайович Керівник навчальної практики Д.М. Островський м. Біла церква 2023 01.05.2023 Мета – вивчення теоретичних і практичних питань лабораторної діагностики інфекційних захворювань свійських тварин. Завдання: Описати правила відбору проб: 19 варіант – підозра на мікроспорію у кота Для відбору матеріалів необхідно: 1:Очистити зону ураження волосся від бруду та ороговілих тканин. 2:Обрізати кігті, волосся за коренем та пінцетом відібрати шкірну пластинку. 3:Ретельно запакувати шкірну пластинку та інший матеріал в стерильну пробірку. 4:На етикетці пробірки вказати: дані про відбір матеріалу, вид тварини, вік, місце відбору матеріалу. 5:Відправити пробірку до лабораторії. Описати пересилку матеріалу: біологічного, патологічного, патологоанатомічного, проб кормів для бактеріологічного та мікологічного дослідження – відповідно до завдання варіанту; Для діагностики мікроспорії у кота необхідно здійснити відбір матеріалу та переслати його до лабораторії для патологоанатомічного та мікологічного дослідження. Основним матеріалом для діагностики мікроспорії є шкірні пластинки з пошкодженнями, що утворюють волоски. Їх необхідно запакувати, промаркувати етикеткою з даними про матеріал відору та короткою інформацією про тварину. Описати лабораторну діагностику захворювання (виявлення збудника у висхідному матеріалі, виділення чистої культури та ідентифікація). Для діагностики мікроспорії у котів проводяться лабораторні дослідження висхідного матеріалу (шкіра, волосся, нігті), який може оволосити спори грибка. Діагностика включає такі етапи: 1:Виявлення збудника у висхідному матеріалі: для цього проводиться мікроскопічне дослідження забарвленого препарату висхідного матеріалу, лаборант має побачити виявлення елементів гриба мікроспоруму. Збудник мікроспорії - Microsporum- має характерну форму спори та розташування. 2:Культуральне дослідження: клінічний матеріал можна використовувати для вирощування культури гриба мікроспоруму. Лабораторант може використовувати різні живильні середовища залежно від типу мікроспоруму. При наявності позитивної реакції на культурі, проводяться додаткові дослідження для ідентифікації типу гриба. 3:Виділення чистої культури: для цього методу посіву висхідного матеріалу на спеціальні середовища для вирощування грибків. Після збору матеріалу його розміщують на поживних середовищах, де сприятливі умови для росту та розвитку грибів. Після того, як збудник зросте до необхідної кількості, він може бути використаний для дослідження. 4:Ідентифікація збудника: для цієї використовують методи біохімічної та молекулярної діагностики. Ідентифікація збудника важлива для визначення чутливості до препаратів та вибору оптимального лікування. Висновок. Мікроспорія у кота це грибкова інфекція, яка була набута в результаті передачі спор від вже заражених тварин або людей, добре піддається лікуванню, досить добре помітна навіть неозброєним оком на окремих ділянках тіла тварини, характерні ознаки ороговілі шкірні пластинки, випадіння шерсті, грибок на лапах та кагтях. Дата:02.05.2023 Заболотний Владислав Миколайович ПІП РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Рубленко І.О., Андрійчук А.В., Зоценко В.М., Тарануха С.І., Островський Д.М. Загальна мікробіологія. Методичні вказівки для практичної та самостійної роботи студентів факультету ветеринарної медицини з мікробіологічних методів досліджень. – 2019, Біла Церква. – 67 с. Рубленко І.О., Андрійчук А.В., Зоценко В.М., Тарануха С.І., Островський Д.М. Ветеринарна мікробіологія. Методичні рекомендації для самостійного вивчення тем з курсу “Ветеринарна мікробіологія з основами вірусології”. – 2019, Біла Церква. – 45 с. Зоценко В.М., Рубленко І.О., Білан А.В. та ін. Ветеринарна мікробіологія: посібник. – Біла Церква, 2017 – 184 с. 4. Бортнічук В.А., Скибіцький В.Г., Ібатулліна Ф.Ж. Практикум з ветеринарної мікробіології Вінниця, 2007. – 240 с. 5. Мазуркевич А.Й. та ін. Ветеринарна імунологія: навч. посіб К., 2014. – 312 с. Визначник Бергі (перевод). – Т. 1, 2. Rachel Watson. General Microbiology by Rachel Watsonhttp://www.freebookcentre.net/medical_text_books_journals/microbiology_ebooks_online_texts_download_1.html. Md. Akram Hosssain. Introduction & History of Microbiology. 2013. – р. 96. http://www.mmc.gov.bd/downloadable%20file/Introduction&%20history%20of%20microbiology%20for%20fb.pdf. David M. Rollins, D.M. Rollins and S.W. Joseph Pathogenic microbiology. https://science.umd.edu/classroom/bsci424/Lectures/LectureSummaryList.htm. Richard H. Gustafson. Antibiotics Use in Agriculture: An Overview. Moats; Agricultural Uses of Antibiotics ACS Symposium Series; American Chemical Society: Washington, 1986. https://pubs.acs.org/doi/pdf/10.1021/bk-1986-0320.ch001. 2013. https://www.ucsfcme.com/2013/slides/MDM13K01/MDM13K01Infectious_Disease_Syllabus.pdf Мета – вивчення теоретичних і практичних питань лабораторної діагностики інфекційних захворювань свійських тварин. Завдання: відбір проб, пересилка біологічного, патологічного, патологоанатомічного матеріалу, проб кормів для бактеріологічного та мікологічного дослідження; виготовлення поживних середовищ; проведення бактеріологічних та мікологічних досліджень. Навчальний план практики Таблиця 1
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Рубленко І.О., Андрійчук А.В., Зоценко В.М., Тарануха С.І., Островський Д.М. Загальна мікробіологія. Методичні вказівки для практичної та самостійної роботи студентів факультету ветеринарної медицини з мікробіологічних методів досліджень. – 2019, Біла Церква. – 67 с. 2. Рубленко І.О., Андрійчук А.В., Зоценко В.М., Тарануха С.І., Островський Д.М. Ветеринарна мікробіологія. Методичні рекомендації для самостійного вивчення тем з курсу “Ветеринарна мікробіологія з основами вірусології”. – 2019, Біла Церква. – 45 с. 3. Зоценко В.М., Рубленко І.О., Білан А.В. та ін. Ветеринарна мікробіологія: посібник. – Біла Церква, 2017 – 184 с. 4. Бортнічук В.А., Скибіцький В.Г., Ібатулліна Ф.Ж. Практикум з ветеринарної мікробіології Вінниця, 2007. – 240 с. 5. Мазуркевич А.Й. та ін. Ветеринарна імунологія: навч. посіб К., 2014. – 312 с. 6. Определитель бактерий Берги (перевод). – М.: Мир. 1997. – Т. 1, 2. Тема. Описати правила безпеки праці під час відбору біологічного та патологічного матеріалу, роботи в бактеріологічних практикумах кафедри та лабораторії; Відбору проб біологічного та патологічного матеріалу для бактеріологічного, вірусологічного, серологічного дослідження та кормів – для мікологічного; Приготування поживних середовищ та посів досліджуваного матеріалу; Відбору та посіву проб повітря та змивів в умовах виробництва. Мікроскопічне та біологічне дослідження відібраних проб. Мікологічні дослідження. Вивчення культуральних та біохімічних властивостей культур мікроорганізмів. Мета – ознайомлення із планом проведення загально-професійної практики з мікробіології та правилами безпеки праці під час відбору патологічного матеріалу, правилами роботи в лабораторії кафедри, з методами бактеріологічного дослідження. Набуття навичок з відбору патологічного матеріалу та кормів, їх пакування, консервування, доставки у лабораторію та первинної його обробки, оформлення супровідних документів. Проведення відбору у проб повітря та змивів в умовах виробництва, їх дослідження в – в умовах лабораторії. Набуття практичних навичок приготування середовищ, користування стерилізуючою апаратурою. Навчити студентів виготовляти бактеріологічні препарати-мазок, мазок-відбиток, “роздавлена” і “висяча” краплі та проводити імерсійну, темнопольну та фазово-контрастну мікроскопію. Навчити визначати та описувати характер росту мікроорганізмів на середовищах, визначати їх біохімічні властивості. Оформлення робочого зошита за результатами проведеної роботи. Об’єкт дослідження і обладнання: Досліджуваний матеріал. Лабораторний посуд. Сухі поживні середовища. Стерилізуюча апаратура. Культури мікроорганізмів. Короткі методичні вказівки. Підготовка посуду для приготування середовищ і стерилізація його у сушильній шафі. Приготування поживних середовищ МПА, МПБ, агару Чапека та ін. за рецептурою. Фасування середовищ у пробірки та бактеріологічні чашки. Стерилізація середовищ. Посів дослідного патматеріалу на стерильні середовища МПА, МПБ та ін., а проб кормів – середовище Чапека. Культивування посівів у термостатах. Оформлення записів у щоденник з практики: приготування середовищ, спосіб та режим стерилізації кожного середовища, спосіби посіву матеріалу на середовища та режимів культивування. Виготовлення препаратів із патматеріалу, фіксація та фарбування їх за методами Грама, Ціля-Нільсена, імерсійна мікроскопія. Приготування диференційно-діагностичних середовищ (МПА з кров'ю, Ендо, вісмутсульфітного агару тощо). Визначення характеру росту отриманих культур. Приготування препаратів із виділених культур, фарбування за методом Грама, імерсійна мікроскопія. Приготування препаратів “роздавлена” та “висяча” краплі, вивчення рухливості виділених мікробних культур методом фазово-контрастної та темнопольної мікроскопії. Пересів у боксі Лабораторії мікробіологічних методів досліджень БНАУ виділених мікробних культур на диференційно-діагностичні середовища з метою вивчення біохімічної активності. Культивування посівів у термостаті. Визначення біохімічних властивостей виділених культур: цукролітичної активності – на середовищах Гіса, Ендо, вісмутсульфітному агарі, протеолітичної – на МПЖ, гемолітичної – на кров'яному МПА, каталазної – пероксидазною пробою. 2 день Тема. Ознайомлення з обладнанням, організацією та режимом роботи з організацією, режимом роботи та обладнанням в умовах виробництва.Оцінка результатів проведених досліджень Мета – освоїти техніку роботи із визначниками мікроорганізмів. Об’єкт дослідження і обладнання: Мікроскопи для проведення мікроскопії. Визначники Ціона Р.А., Bergey’s, Білоцерківська міська державна лабораторія ветеринарної медицини. Короткі методичні вказівки. Ідентифікація виділених мікробних культур за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями за допомогою визначників Ціона Р.А., Bergey’s, Саттон Д. та ін. Запис результатів досліджень і спостережень у робочий зошит. Будова лабораторії, режим роботи, завдання, обсяг робіт, методи досліджень, приймання та утилізація відпрацьованого матеріалу. Підведення підсумку проведеної навчальної практики з мікробіології. Індивідуальні завдання: Відбір трупів птиці при ешеріхіозі. При ешеріхіозі, відбір трупів птиці є важливим етапом діагностики захворювання. Цей процес повинен бути проведений з урахуванням безпеки та з дотриманням правил біозахисту. Основні кроки відбору трупів для лабораторної діагностики ешеріхіозу наступні: 1)Відбір трупів: При підозрі на ешеріхіоз варто відбирати трупи птиці, які загинули упродовж останніх 24-48 годин. Трупи не повинні бути затверділими або сильно розкладеними, оскільки це може ускладнити діагностику. 2)Забезпечення безпеки: Відбір трупів повинен проводитись з дотриманням необхідних заходів безпеки. Рукавички повинні бути одягнуті перед контактом з трупами, а після відбору матеріалу руки повинні бути дезінфіковані. 3)Взяття проб з трупів птиці для діагностики ешеріхіозу. Для цього використовують спеціальні стерильні інструменти (наприклад, скляні палички, шприци, петлі) та контейнери. Проби повинні бути зібрані з різних частин трупа, таких як печінка, нирки, селезінка, легені та кишечник. Інструменти мають бути ретельно дезінфіковані перед та після використанням. 4)Пакування та транспортування. Зібрані проби повинні бути ретельно упаковані, щоб уникнути забруднення та пошкодження. Контейнери з пробами повинні бути позначені згідно з протоколом лабораторної діагностики та транспортуванням. Проби повинні бути транспортовані до лабораторії якнайшвидше із дотриманням правил транспортування біологічного матеріалу. 5)Зберігання проб. Після збору проб трупів птиці їх необхідно зберігати за температури 2-8 °C до моменту відправки до лабораторії. Проби також можуть бути заморожені до -20 °C для подовження строку зберігання. 2.Приготування напіврідкого МПА 5 пробірок. Для приготування напіврідкого МПА на 5 пробірок потрібно виконати наступні кроки: 1)Підготувати 5 пробірок з кришками та позначити їх для ідентифікації. 2)Підготувати необхідну кількість МПА та дистильовану воду. Для прикладу, якщо потрібно приготувати 10 мл МПА на пробірку, то потрібно взяти 5 г МПА та 50 мл дистильованої води. 3)Розчинити МПА у дистильованій воді, додавши МПА до води під постійним помішуванням. 4)Розділити отриманий розчин МПА на 5 рівних частин. 5)Додати кожній пробірці по одній частині розчину МПА та добре змішати, щоб отримати однорідний напіврідкий МПА в кожній пробірці. Отже, приготування напіврідкого МПА на 5 пробірок полягає у розчиненні МПА у дистильованій воді, розділенні розчину на 5 рівних частин та додаванні по одній частині розчину МПА до кожної пробірки. 3. Морфологія рикетсії: Рикетсії - це невеликі бактерії розміром близько 0,2-0,5 мкм. Вони мають сферичну або еліпсоподібну форму і можуть бути різних варіантів: округлі, овальні, циліндричні або ниткоподібні. Рикетсії мають грам-негативну клітинну стінку, яка містить ліпополісахариди. Вони не мають капсули. На поверхні рикетсій можуть бути наявні антигенні включення або зовнішні білки, що їх відрізняють від інших бактерій. Рикетсії є обов'язково-внутрішньоклітинними бактеріями, що означає, що вони можуть жити тільки всередині клітин своїх господарів. Вони мають спеціальні механізми, які дозволяють їм проникати в клітини та уникати імунної відповіді господаря. Висновок: Приготування напіврідкого МПА на 5 пробірок полягає у розчиненні МПА у дистильованій воді, розділенні розчину на 5 рівних частин та додаванні по одній частині розчину МПА до кожної пробірки. Рикетсії - це група внyтpiшньоклiтинниx opганiзмiв, патогенні види яких живyть в органiзмi члeнистоногих рiзних видiв, а також ссавців, птахів і спричиняють у тварин рiзні xвopoби - рикетсіози. Дата:03.05.2023 підпис | ||||||||||||||||||||||||