курсовая от блюминг. гречка курсовой испр. Технологічний процес виробництва слябів на обтискному стані 1150 в умовах цгп пат Запоріжсталь

• Название: Технологічний процес виробництва слябів на обтискному стані 1150 в умовах цгп пат Запоріжсталь
• Анкор: курсовая от блюминг
• Дата: 05.06.2022
• Размер: 1.32 Mb.
• Имя файла: гречка курсовой испр.docx
• Тип: Документы; #571560
• страница: 4 из 4

3.3 Розрахунок валків на міцність

 

Розрахунок валків на міцність ведемо для зусилля, яке виникає у другому проході і становить 9,5 МН

Вихідні дані: 

діаметр валків, D = 1035 мм

діаметр шийки валка, d = 720 мм

довжина бочки валка, L = 2000 мм

довжина шийки валка, l = 760 мм

матеріал валків ст. 45

 

1) Знаходимо відстань між опорами валків

    


    

2) Визначаємо максимальний момент згину в небезпечному перетині бочки валка:





3) Визначаємо згинаючий момент в небезпечному перетині бочки валка при згині:





 

4) Визначаємо запас міцності:



5) Визначаємо момент прокатки:



6) Визначаємо момент тертя:



7) Визначаємо обертальний момент:






8) Визначаємо згинаючий момент в небезпечному перетині шейки валка при згині:

   )


9) Визначаємо крутний момент в шийці валка при обертанні:



10) Визначаємо результуюче навантаження в небезпечному перетині шийки валка:

 



11) Визначаємо запас міцності:


3.4 Розрахунок продуктивності стана

 

1. Визначаємо масу зливка

Q = h₀     b₀   l₀   (4.1) 

Q = 0,78  1,2  2,1   7,85 = 15 т

2. Визначаємо швидкість прокатки



,де                                                                                                         

n- кількість обертів в хвилину

V_1-5  = = 1,6 м/с
V_6-9  = = 2,1 м/с
V_10-13 =  = 2,7 м/с

3. Визначаємо машинний час

t_м  =


















4.Визначаємо сумарний машинний час

∑ t_м = t_{м 1}+ t_{м 2}+ t_{м 3}+ t_{м 4}+ t_{м 5}+ t_{м 6}+ t_{м 7}+ t_{м 8}+ t_{м 9}+ t_{м 10}+ t_{м 11}+ t_{м 12} + t_{м 13} (4.4)

∑ t_м =1,5 1,5+1,7+2,0+2,3+2,7+2,4+2,8+3,2+3,7+3,3+3,7+4,0+4,3=37,6 с
5. Визначаємо час пауз

Час подачі зливку – 20 с

Час реверсу – 4 с 

∑ t_п = t_{п 1} + t_{п 2} + t_{п 3} + t_{п 4} + t_{п 5} + t_{п 6} + t_{п 7} + t_{п 8} + t_{п 9} + t_{п 10} + t_{п 11} + t_{п 12} + t_{м 13} (4.5)

∑ t_п = 20+4+4+4+4+4+4+4+4+4+4+4+4= 68 с 
6. Визначаємо ритм прокатки 

Т = ∑ t_м + ∑ t_п (4.6)

Т = 37,6 + 68 = 105,6 с
7. Визначаємо годинну продуктивність стана

А = 3600 = 3600  т/г (4.7)

 
Таблиця 7 – Вихідні дані для розрахунку середньогодинної продуктивності

 

№	Групи марок сталей	Продуктивність, т/г	Обсяг виробництва, %
1.	рядові	560	49
2.	конструкційні	425	24
3.	леговані	370	13
5.	15КП	385	14

 

,де (4.8)

 𝟁- обсяг виробництва

т/г
3.ОХОРОНА ПРАЦІ

1. 
   Аналіз небезпечних та шкідливих факторів
   

При обслуговуванні слябінгів можливі опіки та пошкодження окалиною, що відлітає, при прокатці злитків, притискання маніпуляторами, падіння при змащуванні шпинделів, травми при різанні гарячого металу та таврування заготовок, а також при збиранні окалини та обрізків. У прольоті слябінгу спостерігаються підвищена температура повітря та значне тепловипромінювання. При прокатці металу утворюється пил оксидів заліза. Небезпека розльоту окалини збільшують пару, що утворюється на поверхні зливка з води, що охолоджує валки стану, а також наявність деякої кількості рідкого шлаку в нижній частині зливка. Для зменшення окалиноутворення забезпечується оптимальний режим нагрівання злитків, щоб мінімізувати окислення металу. Важливим заходом є також пристрій на підведених рольгангах спеціальних окалинозбивачів.

Для захисту від окалини, що відлітає, перед валками блюмінгів і слябінгом необхідно підвішувати ланцюгові завіси, станини встановлювати запобіжні сітки. Крім того, уздовж рольгангу стану, що підводить, встановлюють пересувні екрани з густої сітки. Пульти керування теплоізолюють та забезпечують кондиціонованим повітрям. Дивіться вікна засклені товстими термостійкими шибками, захищеними міцністю міцною сіткою. Роботу слябінгів автоматизують. Рейки маніпуляторів закривають запобіжними кожухами. Прибирання окалини з рольгангу здійснюють гідрозмивом або довгими гребками, перебуваючи збоку рольгангу. Для безпечного доступу до сполучних шпинделів стану для них не збоку огляду та мастила роблять майданчики зі сходами та поручнями. Нижні шп індели стану захищають запобіжним бар'єром. Пригнічення пилу, що утворюється під час прокатування металу, здійснюють у валків стану шляхом тонкого розпилення води форсунками під тиском 1,0-1,5 Мн/м*. Ефективне видалення пилу досягається пристроєм потужної витяжної вентиляції.

З метою безпечної експлуатації безперервних заготівельних станів сполучні шпинделі та муфти клітей станів включають в індивідуальні кожухи. Важливо також забезпечити правильне налаштування валків цих станів, щоб запобігти неполадкам у роботі та небезпеці виходу металу, що прокочується убік. Для кантування смуги при прокатці застосовують спеціальні кантуючі валки. За наявності гелікоїдальних проводок необхідно забезпечити особливо надійне закріплення цих проводок. Налагодження та кріплення валкової арматури виконують під час перерв у прокатці. Для безпечного переходу через рольганги користуються містками. Щоб уникнути небезпеки виходу прокату, що надходить до летких ножиць і направляється після різання на стелажі, рольганги обладнають запобіжними бортами, що виключають небезпеку виходу заготовки убік. Пульт управління летючими ножицями розташовують у безпечному місці (або захищають його товстолистою сталлю).
1.2 Заходи щодо охорони навколишнього середовища
Близько 90% всієї сталі, що виплавляється, надходить на прокатку. Прокатка – це деформація металу, здавлювання його валками. Порівняно з іншими переділами чорної металургії у прокатному виробництві утворюється менше пилу та газів. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря в прокатному виробництві є нагрівальні печі, машини вогневої зачистки та травильні агрегати, а також стани гарячої прокатки, над якими утворюються пиловики (2,0-18,0 г/т прокату), що містять окалину (оксиди заліза) та інші метали залежно від ступеня легіювання сталі та сплаву. Ці викиди надходять через аераційний ліхтар у повітря.

Для очищення відпрацьованих газів печей прокатних цехів від оксидів азоту передбачаються ванадій каталізатори, вбудовані в котли-утилізатори. Нині переважно використовують високі димові труби. Для очищення газів машин вогневої зачистки застосовуються скрубери Вентури, електрофільтри.

Стічні води, що утворюються в прокатному виробництві, складають від 30 до 50% загальної їх кількості, що утворюється на підприємстві з повним металургійним циклом. Стічні води утворюються при охолодженні валків, їх шийок та підшипників, змиві та транспортуванні окалини, а також при охолодженні ножиць та інших допоміжних механізмів. Стічні води містять окалину, олію, емульсію, кислоти, токсичні речовини. Вода забруднюється окалиною при гідрозбиванні.

Стічні води, що містять окалину, в основному висвітлюються. Цей процес йде в два етапи: спочатку стічні води проходять відстійники глибокого освітлення, у вторинних відстійниках відбувається більш тонке очищення. Крім відстійників, для очищення стічних вод використовують гідроциклони.

У прокатному виробництві на станах гарячої прокатки використовують систему оборотного водопостачання. В даний час на сучасних підприємствах передбачається триступенева система очищення оборотної води. Перший ступінь включає яму для окалини, радіальні відстійники з камерами флокуляції та сітчасті фільтри. Як другий щабель очищення в системі передбачаються відстійники з вбудованими камерами гідроциклонного типу. На третьому ступені очищення застосовуються спеціальні фільтри: антрацито-кварцові або з плаваючим пінополістирольним завантаженням.

Відходи прокатного виробництва утилізуються та переробляються.

1.3 Правило безпечного ведення робіт

Найбільш характерними небезпеками під час експлуатації прокатних станів є наступні: захоплення та затягування одягу та частин тіла валками, шпинделями, що обертаються, та сполучними муфтами; відлітання окалини та частинок металу; B опіки; удари металом, що прокочується, та ін. Для попередження травматизму при прокатці металу максимально механізують і автоматизують прокатні стани, а також застосовують безперервні стани. Для запобігання травмуванню робочих з'єднувальні шпинделі та муфти огороджують не тільки збоку, а й зверху, причому запобіжні кожухи ведуть впритул до станин клітей .Запобіжні кожухи забезпечують блокуванням, що виключає можливість включення стану за їх відсутності. Ограждіння сполучних шпинделів є обов'язковим для всіх прокатних станів, крім блюмінгів, слябінгів та чорнових клітей рейково-балкових та товстолистових станів, у яких відстань між шпинделями велика. У цьому випадку шпинделі огороджують міцним бар'єром та влаштовують майданчики з перилами для обслуговування шпинделів. Для управління натискними гвинтами доцільно застосовувати штурвали, так як важелі можуть викликати забиття робітників у разі втрати самогальмування натискних гвинтів. Якщо прокатка металу супроводжується зміною зазору між валками, управління натискними гвинтами електрифікують. У зв'язку з тим що при розриві запобіжних склянок прокатних станів створюється небезпека травм уламками, ці склянки необхідно захищати захисними сталевими колінами.Висота кілець повинна бути не менше ніж у 1,5 раза більша за висоти запобіжної склянки. Вільні кінці валків прокатних станів обгороджують знімними кожухами. Для запобігання травмуванню робітників при обслуговуванні пристроїв для охолодження та змащування шийок валків подача води на шийки валків повинна здійснюватися не гумовими трубками, а за допомогою коробок, вбудованих у подушки підшипників, або металевими трубками з отворами (трубки кріплять до подушок) підшипників. Гумові трубки допускається застосовувати лише для з'єднання штуцерів коробок та металевих трубок із підведенням води до станів. Ручне мастило шийок валків має бути замінене централізованим. Перед пуском табору майстер або старший вальцівник зобов'язаний перевірити справність табору, наявність необхідних огорож та запобіжних пристроїв, переконатися у відсутності робітників поблизу частин табору та допоміжного обладнання, що обертаються. Після цього подати встановлений сигнал. Виправлення валкової арматури та інших деталей кліті, перевірку калібрів та зазорів між валками дозволяється проводити під час перерв прокатки з боку виштовхувального обертання валків, користуючись спеціальними пристроями з довгими рукоятками. Контроль розмірів прокату у процесі прокатки здійснюється дистанційно. Для безпечного доступу до механізмів великих та середніх клітей прокатних станів влаштовують майданчики зі сходами та поручнями. При обслуговуванні невеликих клітей можна застосовувати тимчасові майданчики та сходи. Для переходу через головні сполучні вали на лінійних станах встановлюють перехідні містки з перилами. На станах безперервного типу влаштовують загальний місток вздовж усіх клітей стану зі спусками до кожної кліті. Якщо виникає небезпека вигину розкотів вгору або вбік, перехідні містки необхідно з боку руху розкату забезпечувати міцним щитом заввишки не менше 1,8 м. На станах лінійного типу підлога в місцях прокатки та прибирання розкочування від станів повинна складатися з гладких поверхонь. ких металевих плит. Виступи та щілини на стиках плит можуть призвести до застрягання гуркотів та утворення петель. На робочих місцях вальцівників плити підлоги повинні бути рифленими або мати хоча б точкове наварювання. Для запобігання виходу гуркотів у бік прокатне поле огороджують міцними суцільними бортами з нахилом у його бік. Для безпечного пересування у ​​прокатних цехах передбачають спеціальні проходи, надійно захищені від рухомих гуркотів. Для проходу поперек прольотів через рольганги, стелажі та холодильники також застосовуються переходні містки, захищені від гуркотів, а у великих цехах влаштовують поперечні тунелі з виходами до окремих станів.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Куприн М.И. Куприна М.С. Основы теории прокатки – : Металлургия, 1971.-240с.

2. Сорокин В.Г. Марочник сталей и сплавов – : Машиностроение, 1989.-640с.

3. Королев А.А. Конструкция и расчет машин и механизмов прокатных цехов – : Металлургия, 1985.-736с.

4. Производство передельных и товарных слябов из слитков углеродных, низколегированных и высокоуглеродистых марок сталей. Технологическая инструкция ТИ 226-П.ОЗ-01-2005 – Запорожье, 2005.

5. Материалы ПАО «Запорожсталь»

6. Жидецкий В.Ц., Джигер В.С., Мельников А.В. Основы охраны труда: Учебник, уз. 2-е прил. – Львов: Афиша, 2000.-351с.