вступ до ун студій. Конспект Вступ. Тенденції розвитку освітніх процесів в історії людства
 Скачать 57.57 Kb.
|
   вСТУП ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ СТУДІЙ Викладач: Набока Сергій Валерійович Конспект Туровської Валерії Валеріївни 1 група 1 курс ПБД Тема: Тенденції розвитку освітніх процесів в історії людства Освіта існувала навіть в доісторичні часи людства. Ціль освіти – здобути соціалізацію, існувати в соціумі, дати знання для роботи, для соціального життя. Знання передавались як досвід від старшого покоління до молодшого, Два методи передачі знань – усний (у вигляді історій), практичний (у формі навичок – як мисливська справа). Знання передавались у формі традицій і звичаїв, мета – забезпечити виживання. Знання: практичні – вміння, навички; морально-етичні - правила життя в соціумі, які були набагато важливіші за практичні знання. Були дуже консервативні, не змінювали тисячоліттями спосіб життя (аграрне населення більш консервативне за міське). Новації. Чому не приймались? Причини. Люди бояться радикальних речей та нового, консерватизм – це наше. Раніше не приймали нове, бо люди жили на межі виживання, ціна помилки була дуже висока. Соціальна причина - замах на авторитет, на владу (принесення власних ідей – зневага старшого покоління). Релігійна причина - Боги заповідали ці навички, не треба нічого змінювати. Історична доба – перше тисячоліття до нашої ери. Виникають людські цивілізації, освіта виходить на новий рівень. Східна цивілізація (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія), греко-римська європейська цивілізація. Розвиток заходу і сходу циклічні (почергово випереджають). Східна цивілізація. Відбувається на сході урбанізація. Виникає держава – жорстка ієрархія, згодом виникає писемність і арифметика. Мета освіти там – забезпечити управління, влада еліти, господарство. На сході освіта була малодоступна - близько 1 відсотку населення могли отримати. Знання були дуже релігійні, вони були приховані. Малодоступність через соціальну причину (для еліти), економічну (потрібен час, люди мали працювати), писемність на основі піктограм, ієрогліфів, ніхто не вмів вивчити усі ієрогліфи. Ніякий ремісник такою освітою не міг займатися, дозволити освіту могли лише еліта або діти чиновників. Предмети: лічба, граматика (множення і ділення не було), частково астрономія і медицина, релігійні тексти. Виключно хлопчики вчились, дівчата лише на дому. Методи навчання – биття та зазубрювання, карали і працювали. Запам’ятовування – великий плюс, тим ти кращий учень. За одну книгу можна було купити декілька будинків, писали на папірусі (в Китаї писали на шовку, лакованих поверхнях), на глиняних табличках (Вавилон), греко-римська – папірус. Папір винайшли в Китаї. Письмо збільшило можливості поширення знань, зберігання знань, точність. Писемність - великий двигун. Система греко-римської освіти. Система освіти відрізнялась. Знання в Греції та Римі були широкодоступні, майже всім громадянам могли дати базову початкову освіті. Іноземці та раби, і частково жінки, не могли отримати освіту. Перша причина доступності – демократія для усіх громадян. Вільні громадяни не платили податків. Друга причина доступності – алфавіт, який був простий (фонетичний звуковий алфавіт, 20-30 літер). Фонетичну абетку придумали фінікійці, на основі фінікійського алфавіту створювали свої абетки греко-римляни. Знання були не приховані. Знання були менш релігійними, греки були більш раціональними. Всі громадяни могли дітям дати освіту. Методи навчання - вчитель брав дітей і вів в парк під колони, діти викладали воскові таблички і були предмети: граматика, лічба, історію учили по Вергілію, Одіссею. Дітей практично не били, спілкувалися. Здібність головна – пам’ять, книг також не було. Спорт – це обов’язково. Сократ, Платон, Піфагор – чудові спортсмени (платон – широкоплечий, Арістокол - справжнє ім’я Платона), Піфагор брав участь у боротьбі (Гімназіум – спортивний зал). В Греції жінка не мала стільки прав як у Римі. Не мала права вийти самостійно на вулицю без чоловіка у Греції (ніби як мусульманка). Не пускали жінок на змагання (змагалися повністю оголеними). Спарта – фізичне виховання, мало граматики. В оголеному вигляді тренувалися і дівчата, і хлопці. Дівчата займалися, бо спортивна жінка краще народжує. Голі тренуються – щоб було видно зайву вагу. Македонський помер, частина імперії (Єгипет) дісталася соратнику. У греків головна мета – прославитися. Соратник у Єгипті вирішив заснувати бібліотеку, щоб прославитися. Книги були у вигляді сувоїв, засовувались у футляр і підписувалась. Олександрійську бібліотеку знищили, спочатку римляни, потім християнські фанатики, згодом арабські завойовники. В Греції та Римі були такі предмети як риторика і право, адже усі питання вирішувались громадою через демократію. Право для самостійного захисту у суді. В Римі особливість – коли люди прославлялися, вони тікали на місяць, адже на них подавали в суд. Якщо людина хоче прославитися і пропіаритися – подай в суд на Цезаря. Середні віки. Після падіння Римської імперії, багато знань було знищено. Християнська церква була єдиним зберігачем інформації, освічені люди – монахи. Чистоти особливої не було, паперу не було, використовували палки. Навчання йшло через релігійні тексти. Освіта була чисто через церкву. Церква була монополістом, але також займалась розвитком. Наукові відкриття, вчені – займались розвитком освіти. Наука згодом почала з церквою ворогувати. Християнська церква зробила три речі: зробила всіх рівними (греко-римські філософи вважали що є рабські та панівні народи), започаткувала ідею праці, будь-яка праця почесна (праця по найму на когось у Греції – ганьба), ідея прогресу (але то суто у релігійному сенсі, ідея вертикального розвитку). У античності була ідея циклу, християнська церква все одно розвивала. Схоластика (середньовічна філософія як синтез християнського богослов’я та логіки Аристотеля) починає розвиватись, люди вчилися раціонально і аргументовано доводити свою думку. Вчені середньовіччя були дуже релігійними людьми, Ньютон написав набагато більше творів на релігійну тему ніж на фізику. Релігія була важлива. Перший університет – Болонський університет – 1088 рік. В 11 сторіччі виникають перші університети. Саме Італія мала найбільше античної спадщини. Університети з’являлися, адже республіка потребує багато кваліфікованих людей. Перші університети мали 4 факультети: право, медицина, філософія, богослов’я. Перші університети були рухомі, згодом з’явилися постійні будівлі. Вивчали квадривіум та тривіум (3 науки: граматика (твори, писати трактати), риторика, логіка чи діалектика). Продовження теми:Тенденції розвитку освітніх процесів в історії людства Церква втрачає монополі. На освіту, з’явилися невеличкі школи для купців. Починається в 13-14 столітті період відродження в Італіі. Генуя потребувала освічених людей, торгові республіки мали більше свободи, ніж в європейських країнах. Торговці потребували багато спеціалістів (юристи, медики і тд). 15 століття – великі географічні відкриття, тому європейці випереджають схід. Європейці почали масово застосовувати і розвивати винаходи сходу. Причини розвитку освіти: - розвиток капіталізму (перші капіталістичні паростки), церква не задовольняє попит на освічених людей (бухгалтери і тд); -фактор конкуренції (європейські держави завжди конкурували між собою, коли на сході особливої конкуренції не було), -попит на науку зростає, попит на освічених людей. Було право приватної власності в Європі. Третій чинник: великі географічні відкриття, подорожі, європейці починають відкривати світ, знову попит на освічених людей, для пізнання нових земель. Стимулюється розвиток освіти. Центр світу – не Бог, а людина. Причина +: розкол християнської церкви, виник протестантизм (16 століття), виникають інші церкви, які почали між собою конкурувати, починають страшні війни. Католицькі країни не змогли силою підкорити протестантизм, завоювати за допомогою освіти – знамениті єзуїтські коледжі, де було блискуча освіта (батьки еліти даватимуть блискучу освіти, але оброблятимуть мізки в католичному дусі). Конкуренція між релігійними школами – розвиток освіти. В країнах Європи утверджується централізація, королі стають абсолютними монархами і тд – причина розвитку освіти – потрібні кваліфіковані кадри (потрібні юристи, адміністратори і тд для короля). Освічених людей стає більше, 18 століття – процес прискорюється, але починається боротьба з церквою (Вольтер закінчував усі свої твори проти церкви). Вчені вважали, якщо людини стануть освіченими, то житимуть вільно і братимуть участь у прогресі. 19-20 століття – індустріальний період індустріальної освіти. Період коли відбувається здобуття грамотності майже всіма людьми (сша, європа). Стають грамотними, масовість освіти. Методи освіти теж змінюються. Чому масова освіта? 19 століття - перехід на масову систему освіти, метод освіти був індивідуальним, але при масовій освіті виникає класноурочна система. Освіта спочатку була приватна, але згодом для всіх стала державною (з ідеологічних міркувань). Економічна причина (19 століття – промисловий переворот, до влади приходить буржуазія. Фабрикам і заводам потрібні кваліфіковані виробники, адже на фабриках не зможуть працювати, щоб не відставала країна. Буржуазія лобіює, щоб освіта була масовою) і воєнна причина (виникають призовні регулярні армії, або добровольчі армії. 100 тисяч чоловік армія, армію знищать швидко, треба набирати нових солдатів, але вони абсолютно неграмотні, тому чоловіки мають бути хоча б елементарно бути грамотні), гуманістичні причини. Масовою спочатку була лише початкова освіта за гроші. Невеличка платня, але половина населення могла отримати (пн америка, сша). Європа згодом також таке вводить. Вчитель учив 10 учнів, потім той учив ще 10 учнів, така система спочатку була. Середня освіта стала масовою у середині 20 століття. Адже була не доступною і не безкоштовною. Ознаки і риси індустріальної системи освіти. 1991 році кінчилась в срср, в 80ч роках у європі закінчилась. Ознаки: масовість, обов’язкова освіта згодом стала, стандартизація освіта (однакові підручники, програми, методи викладання – дешево і зручно, єдиний культурний простір, держава легше контролювала), ідеологізація освіти (спочатку релігія, потім ідеологія замінила релігію, усі країни були або авторитарні, або монархічні), освіта була в основному спрямована на виховання виконавців (без креативу, без своєї думки – країни були індустріальні, потрібні були виконавці роботи, а не ті, які будуть якось лідирувати), крім ідеології присутнє виховання (за поведінку могли виключити зі школи, обов’язково була певна форма одягу, висока дисципліна, система покарань) +: всі ставали грамотними, фундаментальні знання давали (від простого до складного) -: колективізм (орієнтуються на найслабших, щоб якось підтягнути), багато знань були теоретичними, але не практичними Індустріальна освіта тривала до середини 20 століття, освіта дуже повільно змінюється. Освіта зараз постіндустріальна, ознаки і риси: освіта дуже різноманітна – менше стандартизації, майже не має ідеології (або дуже мало), майже відсутні елементи виховання, з’явились нові ефективні методи навчання (з’явилось дистанційне навчання, можливість навчатися закордоном), освіта стає все більше спеціалізованою, бо економіка стає вузькоспеціалізованою, навчання стає фрагментарним (шматками дають, але це не формує системну картину світу), творче мислення та креатив (треба постійно вміти перенавчатись), навчання стає самостійним (студент сам вчиться), менше вчать дітей рахувати (калькулятор топчік, 5*8=48), населення все менше читає (раніше книги – форма розваги), раніше енциклопедично розвинені люди було дуже престижно, зараз ерудити цінуються набагато менше (головне – гугле в помощь). Зараз система освіти дуже консервативна. Тема: Становлення й розвиток систем університетської вищої освіти в Україні Перший вищий навчальний заклад на українських землях був утворений в 1576 році – Острозька академія. Заснував відомий руський князь Костянтин Острозький за власні кошти. Академія викликала велике незадоволення католицького духівництва й королівських польських властей. Навчалася руська еліта. Академія мала університетський курс, тобто викладались триріум (граматика, риторика, діалектика) і квадріум (астрономія, музика, геометрія, арифметика) – 7 вільних мистецтв + богослов’я, латинська, грецька мови. Була створена друкарня, де працював російський першодрукар Іван Федоров. Працювали Герасим Смотрицький, Дем’ян Наливайко, Мелетій Смотрицький, Ян Лятос, Іван Княгницький, Петро Сагайдачний. Після смерті Острозького відбувся занепад академії. Закрила її внучка – Луїза Хоткевич, перетворивши її на єзуїтський коледж в 1624 році. Далі створилась Братська колегія на базі двох шкіл (Київської і Печерської) в 1632 році. Петро Могила – співзасновник. А назву «Києво-Могилянська академія» отримала після смерті П. Могили. В 1658 році Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії, який надав російський цар Петро I. В цій академії викладались триріум і квадріум, але в основному богословські науки, латинська, грецька. Це був єдиний заклад для українських церковних і освітніх кадрів. Найбільше для Києво-Могилянської академії зробив гетьман Іван Мазепа: Побудував один з корпусів Реставрував корпуси Пожертвував кошти Виписував викладачів Випускників направляв закордон Постачав книги Були плани по створенню в 1760 році Батуринського університету. В останній момент перед відкриттям російська імператриця Катерина II заборонила відкривати університет. У 1820 році на українських землях, які входили до складу Російської імперії, була відкрита Ніжинська гімназія вищих наук, за ініціативи Олександра Безбородка. Функціонувала гімназія недовго, 13 років. Відбулось 8 випусків і майже 100 випускників, серед яких: Микола Гоголь, Євген Гребінка, Афанасієв, Сементовський, Кукольник. У 1837 році гімназія закрилась бо вважалось, що вона стала осередком вільнодумства, революційності, посипались доноси. Найстаріший університет на українських землях – Львівський, відкритий у 1661 році (1784 рік). Його відкрили австрійські власті. Там навчались поляки, австрійці, німці, українці. Мова викладання: латина, німецька, частково польська. Випускники: Михайло Павлик, Осип Маковей, Олександр Колеса, Яків Гловацький, Василь Щурат, Кирило Студинський, Іларіон Студинський. Вони багато чого зробили для України в культурній, громадській сферах, науці. У 1873 році при Львівському університеті було відкрито Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ). У 1805 році – Харківський університет. Перший ректор – Гулак Артемовський. Відомі випускники: Ілля Мечников, Микола Костомаров та інші. У 1834 році відкрито Київський університет імені Тараса Шевченка ( раніше – Святого Володимира). Ініціював створення університету російський цар Микола I. Перший ректор – Михайло Максимович. З діяльністю університету пов’язано дуже багато письменників, істориків, вчених. Випускники: Володимир Антонович, Дмитро Багалій, Михайло Драгоманов, Митрофан Запольський, Михайло Старицький, Тарас Шевченко (певний час). Головна причина заснування КНУ ім. Т. Шевченка: підірвати польський вплив на Правобережжі. Структура була схожа на європейський університет. Навчання було 4 роки, 2 семестри. Спочатку був один факультет – філософський. Раніше вся наука називалася філософська. Цей факультет мав два відділення: Історико-філологічне (5 кафедр) Фізико-математичне (10 кафедр) Пізніше з’явився юридичний факультет, медичний та інші. 1863 рік – ліберальний, а 1884 рік – дуже суворий (автономія скасована). Студенти навчались лише діти дворян, з еліти, вихідці з багатих родин. Всі були контрактниками, але була частина бюджетників (з бідних сімей). На третьому курсі давали медалі, щоб «поощерить». З 1933 року повністю функціонує. Звання імені Тараса Шевченка було отримане в 1939 році. Під час окупації університет сильно постраждав. З 1944 року відроджувався. Відбувається русифікація. З другої половини 60-тих – 80-тих роках усе викладання університету перейшло на російську мову. З 1991 року постало кілька завдань: Українізація університету Декомунізація університету Європеїзація університету З 1994 року університет отримав статус національного за керівництва Кучми. Причини заснування університетів на українських землях: Адміністративно-економічна – не вистачало кваліфікованих кадрів. Підірвати польський вплив на Правобережжі. У 1865 році на українських землях було засновано Одеський університет (спочатку називався Новоросійський). Ініціатором відкриття був знаменитий Микола Пирогов. Університет став центром науки й культури. Випускники: Ілля Мечніков, Данило Заболотний, Олександр Богомолець. Тема: Роль освіти як засобу релігійного, ідеологічного і пропагандиського впливу на життя людей від давнини до 20 сторіччя 3 основні методи впливу на людину: -вплив через страх(репресивні способи,залякувальні,компромат,шантаж,силові методи)використовується здавна,один з інструментів для контролю людьми з давнини,але цей метод не є ефективним,епізодичним,нешироким. Неефективний тому, що «під палкою» людина погано працює,потрібно багато зусиль для репресивного апарату,накладно,люди що діють під впливом страху стараються звільнитись від цього,ненавидять цю роботу. -метод вигоди(людина виконує певні дії із вигоди,вигоди бувають різні:інтереси співпадають,висока зарплатня,кар’єрний ріст,матеріальні блага,слава) Мінуси: потребує ресурсів якщо хочеш щоб люди працювали з вигоди,коли спонукаєш людину слухатись з користі,це може бути ненадійно,бо хтось може запропонувати більш вигідні умови. -вплив на психіку людини(вплив на свідомість,духовну сферу) – найефективніший метод Людина виконує дії автоматично,по звичці,не треба великих ресурсів,може робити безплатно можливо,такі фанатики коштують дешево,найнадійніший метод. Перший інструмент впливу на свідомість людей - через релігійні структури. Свідомість людей обробляли в релігійному спектрі – шамани,наприклад в давнину. Коли з’явились великі релігії – іудаїзм,мусульманство,вплив став ще більший. Середні віки – найбільший вплив релігії.Папська церква все контролювала,освіту,виховання,владу. Люди жили в оточенні небезпек,навіть самі багаті та успішні не знали що буде завтра.Голод,недороди,хвороби,інквізиція,бандитизм.Тому звертались до вищих сил,надіялись на спасіння. Вплив був колосальний: «вам погано живеться – відьма винна»,релігія винила все крім влади,щоб людина не підіймала бунт – то значить ти згрішив,або то тобі випробування.Церква була монополістом.Владі таке було вигідно. Кілька причин чому люди велись на релігію: людство було тотально неграмотне,низький кругозір,мобільність низька,навіть освідчені багато чого не знали.Чим людина більш неосвідчена,тим вона більш забобонна смичка з владою церкви психологічний чинник(люди стали атеїстами найбільше при Брежнєві,чому так було?бо люди звертаються до вищих сил коли у них великі проблеми,і ніхто не може допомогти,а народ при Брєжнєві почав жити безпечно,сито,спокійно,стабільно) *Приклад: Англія – промислова країна,19 століття.Під час наполеонівських війн,французьке судно потерпіло крушіння біля англ.земель,люди вирішили мародерством зайнятись,а побачили в кораблі мавпу,в формі,подумали що це француз-розвідник.Судили його і вбили. Ситуація така тривала до нового часу. В 19 ст ситуація міняється: метод впливу змінюється. Почали використовувати ідеологію замість релігії. Виникають реальні держави. З іншого боку, церква намагалась конкурувати з королями, але це не виходило. Франція, Німеччина обидві християнські. Тому якщо воювати то немає чим стимулювати народ.Тому ідеологія тут більше підходить. релігія залишається інструментом впливу,але вже меньше : ідеологія витісняє люди стають більш грамотні покращується рівень і якість життя наука стає протилежною релігії, бо спирається на факти, раціональна. Саме наука дає реальні здобутки, винаходи. Перша ідеологія – монархічна(Російська, Англ) Друга – націоналістична(нація хоче звільнитися від іноземного панування) Чому почали вестись на ідеологію претендує на наукообразность(є певна логіка,раціональність ,а в релігію ти маєш просто вірити)просто вірити важко змусити,треба довести чому там основний елемент засобу ідеології – освіта.школа,університети другий елемент – змі,третій елемент – чиновники пропагандисти(комсомоли політвідділи,кпп) Пропаганда та агітація – основні інструменти Кінець 19 початок 20 ст – наймаксимальніший вплив ідеології Монополія держави на змі.Коли говориш те саме дуже довго – люди починають вірити Дуже сильно впливає на ідеологію населення кінематограф.Дивитесь приємний фільм,з гарним героєм,але він комуніст,тобто складається позитивне враження. Методи ,що використовували пропаганда і ідеолгія тотальність(з усіх точок з радіо,газет,все повинно бути те саме) повторюваність різноманітність Гебельса принцип – не треба ніколи транслювати відверту брехню,треба розбавляти брехню елементами правди. коли недовіряють оф інфі,черпають інф з чуток,чутки бувають більш реалістичними ніж офіційна брехня. Гебельс – зрозумів,що люди більше вірять чуткам,і почав запускати свої чутки,створював різні організації *Його відомство допомогли виграти у Франції:заслуга пропагандистів була в тому,що розкидали над містом листівки гебельса,де були написані різні вірші гумористичні,написали в листівках що будуть бомбардувати франц міста,населення почало масово тікати забили всі автостради і дороги і французька армія не могла протиснутись,тому це допомогло німецькій армії,бо французька армія блокована. Влив ідеології впав після 2 світової населення європи стало урбанізоване,набагато більш освідчене,креативне,критичніше ідеологія почала асоціюватись з тотал режимами:фашизм,комунізм,нацизм знищений тоталітаризм,створитись деомкратичні країни,немає монополії на змі. Тема: Освітні процеси сучасних маніпулятивних техніках впливу на свідомість населення Маніпулятивна техніка кардинально відрізняється від ідеологічного, релігійного або силового впливу. Чим відрізняється? Маніпулятивні техніки ґрунтуються на науковій базі таких наук як: психологія, біологія, соціологія, етнологія і т.д. Усі досягнення цих наук використовуються в маніпулятивних методиках. Де використовуються маніпулятивні техніки? Перш за все, вони використовуються в двох сферах: громадсько-політичній (суспільно-політичній) та економічній. У них маніпуляції відбуваються напряму, тобто здійснюють не окремі люди, а цілі структури, які чогось хочуть від вас добитись. Також в особистій сфері, тобто спілкування з людьми, міжособистісні відносини та інше. Коли люди потрапляють під вплив таких подій, вони несвідомо втягуються в революційні події, секти, різні рухи. В Україні постійно немає турбулентності, стабільності. В економічній сфері маніпуляцію здійснюють: маркетологи, рекламодавці, які спонукають до купівлі товарів та послуг. Спектр маніпулятивних інструментів дуже широкий. В політичній сфері мета: спонукати людей проголосувати за ту чи іншу партію, політичного лідера. Маніпулятивні методики використовують: піарники і політичні технологи. Маніпуляції піддається приблизно 97 % сучасного населення, причому немає значення, яка це країна. 3% - сектанти (нічого не вирішують). *Приклад (особистісних відносинах): Дівчина ходить з некрасивою подругою. Підняти себе за рахунок інших. Маніпулятивні технології в політичній та економічній сфері Особливість маніпулятивних технологій: вплив прихований не нав’язують, а підштовхують Вплив йде на інтелектуальну сферу та емоційну (психологічну). Маніпулятивні технології вперше почали використовувати системно, а не епізодично у США. Джон Кеннеді в США використав яскравий політтехнологічний прийом. Оголосив перші американські теледебати в прямому ефірі. Основні інструменти маніпулятивних технологій: ЗМІ Газети Радіо Телебачення Інтернет Бігборди Листівки Найбільше впливає телебачення, телевізор. Інтернет поступово витісняє. Реклама на телебачення коштує дорого. Телебачення створює ефект присутності. Маніпуляція відбувається через картинки, слова, невербальні жести. Мета політичної маніпуляції: Мобілізувати прихильників Паралізувати (демонізувати) противника Перетягнути на свій бік нейтральне населення Прийоми маніпуляції: Жахлива альтернатива – знання психології людини Вплив через більшість Вплив через авторитети – на основі психологічних експериментів Висміювання Асоціативний ряд Маніпуляція повісткою дня Шумова граната Інформаційний шум Демонізація противника Знаменитий експеримент Стендлі Мілдрема 1961 року в США. Удар током. |