В чому полягає значення культурної спадковості, культурного генофонду у формуванні та розвитку культури

• Название: В чому полягає значення культурної спадковості, культурного генофонду у формуванні та розвитку культури
• Анкор: Vidpovidi_IUK.doc
• Дата: 28.01.2017
• Размер: 327.5 Kb.
• Имя файла: Vidpovidi_IUK.doc
• Тип: Документы; #638
• страница: 3 из 7

Дайте характеристику впливу Берестейської унії на розвиток української культури.

Берестейська унія не внесла спокою і не поєднала Церкви. Навпаки, крім двох — православної і католицької — з'явилася третя, уніатська. На боці уніатської були: митрополит, п'ять єпископів, визнання польським урядом, а головне — могутня рука папи. На боці православних: два єпископи, багато чорного та білого духовенства і — народ, їх зверхник,

= Суперечки навколо Берестейської унії породили небачену зливу полемічних писань;

= Релігійна полеміка кінця XVI — початку XVII ст. висвітлила ряд наболілих проблем українського суспільства. Вона піднесла дедалі зростаючу напруженість між Польщею та Україною на високоемоційний ідеологічний рівень. Католицька Польща тепер поставала як цілковита протилежність українському суспільству.

= Іншим побічним продуктом конфронтації між православними й католиками, що мав далекосяжні наслідки, став, зокрема, поділ українців на дві конфесії. Це поклало початки багатьом різким відмінностям, які пізніше розвинулися між східними та західними українцями.
26. Визначте місце та роль козацтва в розвитку культурного життя українського народу

= розвитку української освіти та культури;

= Участь Запорізької Січі в створенні Києво-Могилянської колегії свідчить про активну громадянську позицію та високий рівень духовності козацтва;

= Набуваючи освіту в Україні, а також в західноєвропейських навчальних закладах, козацька молодь добре володіла латинською мовою, що тоді була мовою міжнародного спілкування. Латинська мова була в пригоді запорожцям під час їх закордонних походів та спілкуванні з іноземними послами.

= козак виступав як творець матеріальних і духовних цінностей. Можливо, саме це розкриває суть козацтва як феномена світової історії. Тим і подавав гарний приклад для наступних поколінь;

= становлення козаками української нації;

= вони відігравали значну роль у боротьбі проти турецько-татарської агресії, а також сприяли розвитку української освіти та культури;
27.Назвіть основні ознаки та здобутки української культури у XIV-XVI ст

1)Виникнення братств у Львові, Острозі, Луцьку, Києві. Цехова організація. Об’єднання музикантів, художників, ремісників, аптекарів у професійні цехи. Самоуправління цехів.

2) Заснування Острозької академії. Викладачі академії Герасим Смотрицький, Лаврентій Зизаній, Кирило Лукаріс, Клірик Острозький, Дем’ян Наливайко.

3) Рукописне Пересопницьке євангеліє (1556—1561 рр.) — пам’ятка української книжної культури, найкращий зразок української мови того часу. Мистецьке оформлення книги. Характеристика Пересопницького євангелія як межі, за якою залишаються середньовічні естетичні цінності, з іншого боку — це пам’ятка гуманістичних ідеалів Відродження. Характерні риси середньовічних стилів романського і готичного.

4) Характерні риси Ренесансу: гуманістичні ідеали у світоглядній позиції — концентрація уваги на людині, переосмислення античності, модифікація християнського вчення.

5) В архітектурі: наявність урівноваженої композиції, розвиненого каркаса, міжповерхових членувань, система декору вікон та дверей. Характеристика пам’яток Ренесансу: ратуші, Успенської церкви, Чорної Кам’яниці, Вежі Корнякта у Львові. Оборонні зразки замкової архітектури: Луцька, Кам’янець-Подільська, Збаразька, Крем’янецька фортеці, замок Острозьких та ін.
29.Дайте характеристику культурного надбання Запорозької Січі.

Духовна культура українського народу досягла високого рівня в період існування козацької держави (1648—1781 pp.). Запорозьке козацтво впродовж трьох століть визначало напрями економічного, політичного і культурного розвитку України. Високорозви-нута самобутня культура Січі домінувала тут у XVI —XVIII ст. і мала величезний вплив на національну самосвідомість українського народу.
Культура Запорозької Січі формувалась у руслі українських генетичних джерел. В її основі містилися глибокі традиції українського народу. Водночас історичні особливості життя Січі позначилися і на її духовній культурі. Запорозька Січ формувалась із втікачів від кріпацтва, національних та релігійних переслідувань не лише з різних регіонів України, а й з усієї Російської імперії, а також з інших країн. Кожен, хто приходив на Січ, вносив у культурне середовище щось своє, певні риси, особливості культури і мистецтва свого народу. Козацька культура — унікальне і неповторне явище. її феномен має барокове забарвлення. Спосіб життя козацтва, постійне перебування в екстремальних ситуаціях, бурхливі пригоди та події сповнювали людську душу суперечливими пристрастями і непримиренними бажаннями. Ба-роковість козацтва підкреслювалася складністю духовного світу запорожця Запорозький уряд на чолі з кошовим отаманом постійно виявляв піклування про створення розгалуженої системи освіти. Загалом у системі шкільництва на Запоріжжі можемо виділити три типи шкіл: січові, монастирські та церковно-парафіяльні.
30.Проведіть аналіз розвитку освіти та наукових знань у XIV- XVII ст.

Шкільна освіта. Виникнення та поширення писемності сприяли швидкому розвиткові освіти, науки й взагалі культури на Русі. Особливо позитивно цей вплив позначився на процесах подальшого розвитку шкільної справи.

Свідчень про поширення освіти на Русі в дохристиянські часи ми не маємо. А от відомостей про те, що у нас були в ті часи писемні люди, маємо немало. Це засвідчують укладені договори українських князів, різні написи на предметах матеріальної культури, згадки авторів візантійських, римських та інших хронік. Письмо і книжка в ті часи не були чимось небаченим. Князі та вищі стани Русі давали освіту своїм дітям за кордоном, здебільшого первинні навички освіти здобували самотужки (особливо щодо читання). Науки, які вивчали у цій високій школі? Літопис називає поряд з богослов’ям філософію, риторику, граматику, історію, грецьку мову, висловлювання античних авторів, географію та природничі науки. З її стін вийшло багато діячів української культури.
31.Поясніть суть укр.. культури в епоху козацької держави.

Характеристика соціокультурної ситуації. Вплив гуманістичних ідей західноєвропейського Відродження. Передумови початку нового етапу в українській культурі. Полемічна література. Берестейська церковна унія. Селянсько-козацькі повстання. Національно-визвольна боротьба за незалежність України під проводом Б. Хмельницького. Договори Хмельницького з Польщею, Росією. Піднесення соціальної та культурної активності українського народу. Створення світської культури та системи освіти.

Технічні досягнення. Запровадження масового книгодрукування в Острозі, Львові, Києві. Розвиток діяльності Острозької академії, Києво-Могилянської академії. Створення культурно-освітнього гуртка при Києво-Печерській лаврі. Створення і впровадження запорозькими козаками ідеї народовладдя і свободи особистості. Конституція Пилипа Орлика — перша демократична конституція у світі.Формування культури українського бароко. Бароко як відображення патетики національно-визвольної боротьби, з’єднання творчих сил духовенства, братств і козацтва. Характерні риси бароко: його дивовижність, динаміка, емоційність, експресивність, пишність, драматизм, містицизм.

Формування бароко в літературі, філософії, архітектурі, живопису.
32.Розкрийте значення Києво-Могилянської академії як осередку духовної культури українського народу.

Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції,яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури,ніж Києво-Могилянська академія.Виникненню Києво-Могилянської академії передував культурно-національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячими колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція й козацтво об'єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України.Поступово центром духовного життя стає Київ, тому до нього потягнулися культурно-освітні діячі з різних земель України. Серед них були письменники, поети, педагоги, перекладачі, вчені, богослови, книговидавці, гравери, художники.Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснована на принципах гуманізму й просвітництва, Академія не лише навчала молодь, але й поширювала освіту, знання. Її вихованці відкривали школи, фундували бібліотеки, сприяли розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру. Академічні наставники й професори свято вірили в те, що освічений розум справляє благотворний вплив на характер і вчинки людини, долю суспільства.Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років. Але зважаючи на те, що вона була вищою школою, студенти мали право вчитися в ній стільки, скільки бажали без вікового обмеження.
33.Дайте характеристику укр. бароко 2-ї половини 17-18 ст.

Формування культури українського бароко. Бароко як відображення патетики національно-визвольної боротьби, з’єднання творчих сил духовенства, братств і козацтва. Характерні риси бароко: його дивовижність, динаміка, емоційність, експресивність, пишність, драматизм, містицизм.

Формування бароко в літературі, філософії, архітектурі, живопису.

Характерні риси літературного бароко: багатослів’я, пишномовність, патетика, епітети, метафоричність, антитези. Бароко в поезії, драматургії, полемічній літературі.

Філософія бароко професорів Києво-Могилянської академії. Ідеї гуманізму, реформації, просвітництва; залежність прогресу від розвитку освіти і культури. Прагнення добра і блага через очищення від гріховності.

Українське, або козацьке, бароко в архітектурі. Характерні риси: планово-ландшафтно-просторова підпорядкованість ідеї тріумфу, динамізм, експресія, пишність.
34Опишіть становлення, розвиток днигодрукування та його значення.

Видатною подією національно-культурного відродження стало розповсюдження друкарської справи, що значно прискорило культурний розвиток в Україні.Давня Україна, запровадивши в себе друкарство, хутко переконалася у великій освітній силі його. Цікаво підкреслити, що з українських друкарень виходили книжки не тільки богослужбові, але багато книжок і світського змісту, і при тому різними мовами: церковно-слов′янською, польською та латинською, чим українське друкарство так відрізняється, скажімо, від друкарства московського, де друкувалися книжки переважно церковні. Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею , серед цілого слов′янства були українські.Таким чином, посіяні визначними слов′янськими першодрукарями зерна впали на добрий грунт, їх праця, як і праця продовжувачів їхньої справи, сприяла тому, що книгодрукування кінця XVI-XVIII ст. стало однією з яскравих сторінок української культури.
35.Дайте оціеку усній народній творчості як елементу духовної культури укр. народу.

Усна народна творчiсть, яка передавалася iз поколiння в поколiння, стала важливим джерелом лiтературних творiв та лiтописання Київської Русi. Численнi народнi пiснi, перекази, казки, легенди, прислiв'я зберегли риси та нашарування давнiх епох. Ще дохристиянської пори сягають русальськi пiснi. Дуже давнє походження мають обрядовi пiснi - весiльнi, похороннi, рiзного роду плачi й голосiння.Великий iнтерес становлять перекази, якi мiстять реальний iсторичний матерiал часiв Київської Русi, зокрема, про Вольгу Святославича, прототипом якого прийнято вважати Олега, або пов'язанi з iменами Володимира Святославовича та його дружинникiв.У лiтературi Київської Русi значне мiсце посiдали перекладнi твори. Крiм богослужебних книг, перекладалися з грецької мови також iсторичнi, фiлософськi, природничi працi й трактати.
36)Поясніть значення релігійної та културно-просвітницької діяльності П.Могили

З іменем Петра Могили пов'язане розгортання системи вищої і середньої освіти в Україні та Росії. Він був фундатором і творцем Києво-Могилянської Колегії.Однією з важливих сторін його діяльності була організація і розвиток книговидавничої справи. Одним з перших він почав вводити книгодрукування книжною українською мовою.Меценат українського мистецтва. письменник і публіцист, він залишив близько 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського характеру.Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською та польською мовами.Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колеґію.На утримання колеґії і монастиря Могила записав дві лаврські волості і подарував власне село, крім того, надавав грошову допомогу як колеґії, так і вчителям та учням.В 1634 р. була відкрита філія колеґії , а 1636 р. була заснована колеґія в Кременці. Важливою ділянкою активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність.
37)Дайте характеристику козацьким літописам як пам'ятки духовної культури України. (Літопис Грабянки(1709), Величка(1720), Самовидця.)

Кожна із цих пам'яток є складною, багатоплановою розповіддю про події Хмельниччини, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій, окремі документи.Кожен з творів — оригінальне полотно, яке має свої особливості. Якщо літопис Самовидця відзначається оригінальністю їх змісту та простим викладом подій, то інші — бароковим типом світосприймання, у них вже спостерігається наближення викладу до літературного. Літопис Самовидця об'єктивно оповідає про події і фактографічно їх змальовує, а Григорій Грабянка та Самійло Величко користуються при написанні своїх творів безліччю джерел.Українознавча цінність літописів козацької доби полягає в тому, що вони досить повно відбивають особливості епохи і містять унікальні відомості про найважливіші події 17 – поч.18ст., виступають як пам'ятки усної та писемної мови. Незамінне значення козацьких літописів і для з'ясування процесу формування української національної ідеї.Поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу.
38)Визначте характерні риси та культурологічне значення козацького бароко.

Українське бароко 17 ст. називають “козацьким”, тому що саме козацтво було носієм нового художнього смаку.Українське козацьке бароко розвивалось під впливом з одного боку - європейського бароко, з другого - народної. Разом з тим воно є ланкою в розвитку загальноєвропейської культури, становлячи одну з національних шкіл цього великого художнього стилю.Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору.Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало живописній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу - неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Провідне місце у культурному житі тодішнього суспільства посідав жанр портрета.У ювелірному мистецтві України вже з другої половини XVII ст. помітно ускладнення форм виробів та їх орнаментики,предмети набувають все більш пишного декору.Барочні риси проявляються і в оформленні стародруків, гравюри яких набувають складної композиції та пишних декоративних форм.
39) В чому суть полемічної літ-ри 16 – первої пол.17 ст?

Полемічна література в кращих своїх зразках показувала справжню сутність польсько-католицької експансії, палко закликала народ до боротьби з нею, завдяки чому і зіграла прогресивну роль в ідеологічній боротьбі того часу.Українська полемічна література виникла як засіб захисту православ’я від католицько-шляхетської експансії, але вийшла за межі не тільки церковних суперечок, а й широких конфесійних тем. Вона широко охоплює суспільну тематику і, виступаючи на захист трудящих верств, починає трактувати питання власне гуманізму.Найхарактернішою ознакою української полемічної літератури була її гостра публіцистична спрямованість, органічний зв'язок з актуальними питаннями політичної боротьби свого часу, філософське осмислення нагальних суспільних проблем. Водночас ідейна боротьба полемістів проти католицизму виражала класову боротьбу різних соціальних груп українського суспільства. Письменники-полемісти були виразниками дум і почуттів головним чином тих суспільних станів, які виступали проти польсько-шляхетського гніту та насильного покатоличення.Письменники-полемісти:Герасим Смотрицький,Василь Суразький,Клірик Острозький,Христофор Філалет,Іван Вишенський,Стефан Зизаній,Мелетій Смотрицький,Захарія Копистенський
40)Дайте характеристику ролі гетьмана І.Мазепи в укр.культурі.

Іван Мазепа(1639 -1709)походив із шляхетського роду,вчився в Києво-Могилянській колегії, потім в Єзуїтський колегії у Варшаві, продовжив освіту в Західній Європі. Змолоду служив при дворі Яна Казимира,(1687 -1709)керував Українською Гетьманською Державою.Ста­раннями Мазепи Києво-Могилянській колегіум одержав у 1694 р. звання Академії.В академії навчалися діти духовенства, козаків, міщан.Сприяв розвитку освіти в України. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і селах фундував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську Академію, дбав про її розвиток. У 1693 році наново побудував братську церкву Богоявлення, поставив новий будинок для Академії.Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрасив українські міста спорудженими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні на свій кошт, а також використовуючи військовий скарб близько 20 церков. Він відновив Києво-Печерську Лавру, обновив Софіївський Собор і побудував Софійську дзвіницю.В Пустинно-Миколаївському монастирі в Києві вибудував у 1690 році нову величаву церкву св.Миколая. Поставив Мазепа також велику церкву Вознесіння в Переяславі. Церкві Гробу Господнього в Єрусалимі переслав срібну плиту. На його ж кошти був надрукований арабський переклад Євангелія.
41)