База тестов - копия. В. Исследование и оценка функционального состояния и функциональных
Скачать 0.99 Mb.
|
339. Класи фізичного стану людини не визначають за допомогою: А. Гарвардського степ-тесту. Б. Проби Штанге. В. 12-хвилинного та 1,5-мильного тестів Купера. Г. Субмаксимального тесту PCW170. Д. Тесту Наваккі. 340. Фізіологічні передумови для тестування загальної фізичної працездатності: А. Її зв’язок з комплексом антропометричних показників. Б. Її зв’язок з аеробними можливостями організму, продуктивністю системи транспортування кисню. В. Її зв’язок з реакціями адаптації організму. Г. Її зв’язок з механізмами компенсаторних пристосувань. Д. Її зв’язок з потужністю м’язів. 341. Комплексна методика лікарського обстеження осіб, що займаються різними видами фізичних вправ, включає: А. Оцінка функціональних можливостей людини під час тренувань та змагань. Б. Оцінка фізичного розвитку та фізичної підготовленості. В. Збір загального та спортивного анамнезу, соматоскопію, антропометрію, загальне лікарське обстеження, функціональне дослідження. Г. Дослідження функціонального стану основних фізіологічних систем у стані спокою. Д. Дослідження функціонального стану основних фізіологічних систем у стані спокою. 342. Відносні засоби в спортивній медицині: А. Фізіологічні, фізичні. Б. Психологічні, фізіологічні. В. Епідеміологічні, патогномонічні. Г. Медико-біологічні, психологічні, педагогічні. Д. Педагогічні, фізичні. 343. Ортостатична проба дозволяє оцінити функціональний стан: А. Симпатичний відділ вегетативної нервової системи. Б. Центральної нервової системи. В. Вегетативної нервової системи. Г. Серцево-судинної системи. Д. Парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи. 344. Тимчасове зниження працездатності при нормальному фізіологічному стані, це: А. Різке зростання ЧСС. Б. Перевтома. В. Порушення координації. Г. Різке зростання систолічного АТ. Д. Втома. 345. Типи реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження А. Нормостенічний, астенічний, гіперстенічний, дистонічний, атонічний. Б. Нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний, дискінетичний. В. Нормотонічний, астенічний, гіпертонічний, дискінетичний, східчастий. Г. Нормостенічний, астенічний, гіпертонічний, східчастий, дискінетичний. Д. Нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний, дистонічний, східчастий. 346. До групи психологічних засобів відновлення відносять: А. Седативні препарати. Б. Масаж. В. Адаптогени. Г. Аутогенне тренування. Д. Гідротерапію. 347. Основні завдання, що вирішуються при проведенні більшості функціональних проб: А. Оцінка характеру реакції органів і систем на функціональну пробу. Б. Дослідження механізмів адаптації організму до умов, що змінилися. В. Всі відповіді вірні. Г. Виявлення прихованих порушень функцій органів і систем. Д. Є невірні відповіді. 348. Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів найчастіше може призводити до ураження: А. Органів травлення. Б. Опорно-рухового апарату. В. Ендокринної системи. Г. Серцево-судинної системи. Д. ЦНС, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, печінки, нирок, системи крові. 349. Після проби 20 присідань за 30 с у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 с до 20 уд за 10 с, артеріальний тиск змінився з 120/80 до 140/60 мм. рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи: А. Дистонічний. Б. Гіпотонічний. В. Гіпертонічний. Г. Нормотонічний. Д. Східчастий. 350. Під час проведення проби Генчі обстежуваний робить: А. Звичайний вдих. Б. Субмаксимальний видих. В. Максимальний вдих. Г. Максимальний видих. Д. Звичайний видих. 351. При скаргах спортсмена на болі в області серця перш за все необхідно провести: А. Фонокардіографію. Б. Полікардіографію. В. Електрокардіографію. Г. Реовазографію. Д. Ехокардіографію. 352. Головний прояв економізації фізіологічних функцій в стані спокою у тренованих осіб це: А. Прискорення та поглиблення дихання. Б. Скорочення фази діастоли. В. Збільшення хвилинного обсягу серця. Г. Синусова тахікардія. Д. Синусова брадикардія. 353. Під час проведення соматоскопії оцінюють: А. Масу та довжину тіла, товщину підшкірної жирової клітковини, силу м’язів. Б. Тип тілобудови, окружності шиї грудної клітки, талії, ЖЄЛ, силу м язів кисті та спини. В. Стан шкіри, ступінь розвитку м’язів та жировідкладень, поставу, форми грудної клітки, спини, хребта, форму ніг, стан склепіння стопи, тип тіло будови. Г. Рельєф та силу мускулатури, форми грудної клітки, спини і хребта, форму ніг, рухомість у суглобах. Д. Зріст, вагу тіла, діаметри плеча, грудної клітки, таза, рухомість у суглобах, поставу хребта. 354. Лікарський контроль – основний розділ спортивної медицини, який вивчає: А. Процеси адаптації основних фізіологічних систем до фізичних навантажень. Б. Ступінь стомлення під час занять фізичною культурою та спортом. В. Фізичний розвиток, функціональні здібності та стан здоров'я осіб, що займаються різними видами рухової активності. Г. Організацію та умови проведення навчально-тренувальних занять та змагань. Д. Психофізичний стан в процесі занять фізичною культурою та спортом. 355. Методи оцінки фізичного розвитку: А. Методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції. Б. Соматоскопія, антропометрія. В. Зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація. Г. Збір загального та спортивного анамнезу, соматоскопія, антропометрія. Д. Загальне лікарське обстеження органів та систем. 356. Основним розділом роботи лікаря зі спортивної медицини є: А. Диспансеризація спортсменів. Б. Лікарсько-педагогічний контроль. В. Лікування захворювань та травм у спортсменів. Г. Тестування спортивної працездатності. Д. Лікарський контроль за станом здоров'я осіб, що займаються спортом та фізичною культурою. 357. Основними ознаками довгострокової адаптації серцево-судинної системи до оптимальних фізичних навантажень (особливо на розвиток витривалості) є: А. Синусова брадикардія, фізіологічна гіпотонія, помірна гіпертрофія міокарду з відповідним розвитком коронарного кровообігу. Б. Синусова брадикардія, помірна гіпертонія, гіпертрофія переважно лівих відділів міокарду. В. Синусова брадикардія, фізіологічна гіпотонія, значно виражена гіпертрофія міокарду. Г. Синусова брадикардія, гіпотонія, гіпертрофія переважно правих відділів міокарду. Д. Синусова брадітахікардія, фізіологічна гіпертонія, помірна гіпертрофія міокарду з відповідним розвитком коронарного кровотоку. 358. Проби з затримкою дихання характеризують переважно стан: А. Центральної нервової системи. Б. Серцево-судинної системи. В. Системи зовнішнього дихання. Г. Вегетативної нервової системи. Д. Дихального центру. 359. Нормальний період відновлення пульсу і артеріального тиску під час проби 20 присідань за 30 с: А. У чоловіків до 2,5 хв., у жінок - до 3 хв. Б. До кінця 1-ї хв. В. У чоловіків 4 хв., у жінок - 5 хв. Г. Від 3 до 10 хв. Д. Не обов’язково відновлюються. 360. Заборона тренувальних занять в період менструації необхідна у випадках: А. У підлітків. Б. Необхідності виконання мінімальних зусиль. В. Достатньої тренованості організму. Г. У жінок репродуктивного віку. Д. Дисменореї. 361. Органічний систолічний шум після проби з фізичним навантаженням: А. Слабшає. Б. Не змінюється. В. Посилюється. Г. Змінює тембр. Д. Зникає. 362. Яке дозоване фізичне навантаження слід використовувати під час масового профілактичного огляду для визначення функціонального стану серцево-судинної системи у малотренованих осіб: А. Комбіновану пробу С.П.Лєтунова. Б. Гарвардський степ-тест. В. Сходження на сходинку висотою 33 см–5 хв. Г. Сходження на сходинку висотою 40 см–5 хв. Д. 20 присідань за 30 с. 363. У здорових нетренованих чоловіків час затримки дихання на видиху ( проба Генчі) складає: А. 25 – 40 с. Б. 15 – 25 с. В. 10 – 20 с. Г. 15 -30 с. Д. 15 -30 с. 364. Абсолютним протипоказом до проведення проб із зростаючим фізичним навантаженням є: А. Артеріальна гіпертензія з тиском 160/100 мм. рт. ст. Б. Компенсована серцево-легенева недостатність. В. Поодинокі екстрасистоли. Г. Коронарна недостатність з частими нападами стенокардії, загроза інфаркту міокарда. Д. Низький вольтаж зубців на ЕКГ. 365. За якими параметрами визначається тип реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження: А. Зміни частоти серцевих скорочень. Б. Зміни систолічного та діастолічного артеріального тиску. В. Зміни частоти серцевих скорочень та пульсового АТ. Г. Зміни частоти пульсу та дихання. Д. Збудливість пульсу, характер змін систолічного, діастолічного та пульсового АТ. 366. К.Купером для визначення фізичної працездатності в системі оздоровчих занять фізичною культурою запропонований 12-хвилинний тест. Яке фізичне навантаження повинен виконати обстежений? А. Ходьба або біг (за можливостями) на стадіоні. Б. Ходьба на місці. В. Біг на місці. Г. Велоергометричне навантаження. Д. Підіймання та спуск на сходинці (степ-тест). 367. Для нормотонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є: А. Збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного АТ, значне зниження діастолічного АТ. Б. Збільшення пульсу до 60-80%, помірне зниження систолічного, діастолічного і пульсового АТ. В. Збільшення пульсу до 60-80%, значне підвищення систолічного, діастолічного і пульсового АТ. Г. Збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ. Д. Збільшення пульсу до 60-80%, помірне підвищення систолічного АТ, деяке (до10%) зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ до 60-80%. 368. Значний ступінь втоми під час занять фізичними вправами характеризується наступними зовнішніми ознаками: А. Всі відповіді вірні. Б. Ускладнене дихання, особливо при видиху, надмірна задишка. В. Неточність виконання команд, невпевнений крок. Г. Значне почервоніння або блідість шкіри, надмірне потовиділення. Д. Є невірні відповіді. 369. Для тестування фізичної працездатності найбільш інформативним є: А. Комбінована проба Лєтунова. Б. Гарвардський степ-тест. В. Тести Купера 12-хвилинний і 1,5-мильний. Г. Проба 20 присідань за 30 с. Д. субмаксимальний тест PWC170. 370. Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 с до 25 уд. за 10 с, артеріальний тиск змінився з 120/80 до 180/95 мм. рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи: А. Нормотонічний. Б. Гіпотонічний. В. Гіпертонічний. Г. Дистонічний. Д. Східчастий. 371. Клінортостатична проба дозволяє оцінити функціональний стан: А. Парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи. Б. Центральної нервової системи. В. Вегетативної нервової системи. Г. Симпатичний відділ вегетативної нервової системи. Д. Серцево-судинної системи. 372. У здорових нетренованих жінок час затримки дихання на вдиху (проба Штанге) коливається у межах: А. 40-60 с. Б. 30-40 с. В. 15-30 с. Г. 50-60 с. Д. 20-40 с. 373. Про нормальну реактивність симпатичного відділу вегетативної нервової системи після зміни положення тіла з горизонтального у вертикальне свідчать зміни: А. Збільшення частоти пульсу на 0-8 уд/хв. Б. Зменшення частоти пульсу на 8-14 уд/хв. В. Збільшення частоти пульсу на 20-25 уд/хв. Г. Зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. Д. Збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. 374. Під час проведення проби Штанге обстежений робить: А. Звичайний вдих. Б. Звичайний видих. В. Субмаксимальний вдих. Г. Максимальний видих. Д. Максимальний вдих. 375. До основної медичної групи зараховують переважно: А. Осіб, без відхилень у стані здоров'я з нормальним фізичним розвитком. Б. Осіб, які мають відхилення в стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження. В. Осіб, з недостатнім фізичним розвитком без відхилень в стані здоров'я. Г. Осіб, які мають незначні відхилення у стані здоров'я, з недостатнім фізичним розвитком та слабко фізично підготовлені. Д. Осіб, які мають недостатній фізичний розвиток, незначні чи тимчасові відхилення у стані здоров'я або недостатньо фізично підготовлені. 376. Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути: А. Травми та ушкодження опорно-рухового апарату. Б. Неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень. В. Тренування та змагання в хворобливому стані. Г. Гострі фізичні перенапруження, що виникають в наслідок надмірних навантажень. Д. Недоліки фізичного розвитку, слабкість м’язів. 377. Печінковий больовий синдром у спортсменів є: А. Фізіологічною особливістю. Б. Патологічним станом. В. Передпатологічним станом. Г. Зустрічаються лише у спортсменів-підлітків. Д. Зустрічається у спортсменів, що порушують режим харчування. 378. Ураження серцево-судинної системи в наслідок гострого фізичного перенапруження: А. Всі відповіді вірні. Б. Серцева недостатність. В. Інфаркт міокарду. Г. Непритомність, колапс, шок. Д. Є невірні відповіді. 379. Основні завдання комплексного лікарського обстеження осіб, що займаються різними видами фізичних вправ: А. Визначення рівня фізичного розвитку, типу тілобудови, загальний лікарський огляд. Б. Визначення та оцінка рівня фізичного розвитку, функціонального стану і функціональних здібностей організму та стану здоров'я. В. Дослідження та оцінка функціонального стану і функціональних здібностей організму. Г. Визначення та оцінка рівня фізичного розвитку, дослідження загальної фізичної працездатності. Д. Визначення рівня фізичного розвитку, типу тілобудови, проведення лікарсько-педагогічних спостережень. 380. Які основні показники фізичного розвитку досліджують методом антропометрії: А. Масу та довжину тіла, окружності шиї, грудної клітки, талії, товщину жировідкладень, тип тілобудови, рухомість у суглобах. Б. Тип тілобудови, окружності шиї, грудної клітки, талії, ЖЄЛ, поставу хребта, форму ніг, стан склепіння стопи. В. Стан шкіри, ступінь розвитку м’язів та жировідкладень, поставу, форми грудної клітки, спини, хребта, форму ніг, стан склепіння стопи, тип тілобудови. Г. Рельєф та силу мускулатури, форми грудної клітки, спини і хребта, форму ніг, рухомість у суглобах. Д. Зріст ( стоячи та сидячі), вагу тіла, окружності та екскурсії грудної клітки, ЖЄЛ, силу м’язів кисті та спини, ступінь жировідкладень. 381. Типи тілобудови людини: А. Нормотонічний, атонічний, гіпертонічний. Б. Нормостенічний, астенічний, гіперстенічний. В. Астенічний, гіпертонічний. Г. Нормотонічний, дистонічний, гіпертонічний. Д. Нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний. 382. Функціональні проби це: А. Вплив на організм різних факторів для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив. Б. Точно дозований вплив на організм різних факторів для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив. 383. Про нормальну реактивність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи після зміни положення тіла з вертикального у горизонтальне свідчать зміни: А. Зменшення частоти пульсу на 8-14 уд/хв. Б. Збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. В. Зменшення частоти пульсу на 20-25 уд/хв. Г. Збільшення частоти пульсу на 0-8 уд/хв. Д. Зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. 384. В нормі товщина підшкірної жирової клітковини у чоловіків складає: А. 0-0,5 см. Б. 2,0-2,5 см. В. 1,5-2,0 см. Г. 0,8-1,0 см. Д. 2,5-3,0 см. 385. Нормальні форми грудної клітки: А. Циліндрична, конічна, запала, куряча. Б. Кругла, плоска, кругло запала. В. Нормостенічна, астенічна, гіперстенічна. Г. Циліндрична, конічна, лійкоподібна. Д. Циліндрична, конічна, плоска, перехідні форми. 386. Під час проведення більшості функціональних проб оцінюють: А. Вихідні дані показників, їх зміни під впливом проби, час відновлення. Б. Час відновлення показників до вихідного рівня. В. Зміни показників під впливом чинника, що впливає. Г. Вихідні дані показників та час їх відновлення після проби. Д. Вихідні дані. 387. Патологічними типами реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження є: А. Нормотонічний, гіпертонічний, гіпотонічний, дистонічний. Б. Нормотонічний, астенічний, дистонічний. В. Нормотонічний, гіпотонічний (астенічний). Г. Гіперстенічний, астенічний. Д. Гіпертонічний, гіпотонічний, східчастий, дистонічний. 388. Показаннями до проведення навантажувального тестування у клініці є всі, крім одного: А. Оцінка функціонального стану та функціональних здібностей організму, вибір та корекція рухового режиму. Б. Виявлення та диференціальна діагностика захворювань опорно-рухового апарату. В. Виявлення прихованих (латентних) форм захворювань кардіо-респіраторної системи. Г. Оптимізація індивідуальних програм фізичної реабілітації та оцінка їх ефективності. Д. Вивчення придатності до трудової діяльності (лікарсько-трудова експертиза). 389. Фізіологічною передумовою субмаксимального тесту PWC170 є існування: А. Лінійної залежності між фізичними можливостями організму та ЧСС. Б. Лінійної залежності між загальною фізичною працездатністю та ЧСС певної величини. В. Лінійної залежності між потужністю навантаження і ЧСС в діапазоні оптимального режиму. Г. Функціональних резервів серцево-судинної системи під час фізичних навантажень. Д. Зворотно-пропорційної залежності між потужністю навантаження і ЧСС в межах заданого режиму. 390. Для гіпертонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є: А. Збільшення пульсу до 60-80% помірне підвищення систолічного АТ, деяке зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ. Б. Збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного і діастолічного АТ. В. Збільшення пульсу на 100% помірне підвищення систолічного АТ, зменшення діастолічного і пульсового АТ. Г. Збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ. Д. Збільшення пульсу до 60-80% помірне зниження систолічного, діастолічного і пульсового АТ. 391. Абсолютним протипоказом до проведення тестів із зростаючим фізичним навантаженням є: А. Гіпотонічна хвороба. Б. Стабільна стенокардія. В. Інфаркт міокарда в анамнезі (4 міс.). Г. Блокада серця ІІ-ІІІ ступеня. Д. Ожиріння ІІІ ступеня. 392. Функціональною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є: А. Помірне зниження пульсового АТ. Б. Підвищення систолічного АТ до 170 мм. рт. ст. В. Зростання ЧСС до межі 180 мінус вік. Г. Виникнення загостреного і високого зубця Т. Д. горизонтальне зниження сегменту ST до 0,1 Мв. 393. Пробу 20 присідань за 30 хв. проводять після відпочинку протягом: А. 5 хв. Б. 1 хв. В. 30 хв. Г. 1 години. Д. 1 доби. 394. Основним завданням лікарсько-педагогічних спостережень є: А. Оцінка умов, організації та методики проведення занять, впливу тренувальних навантажень на організм. Б. Визначення фізичного розвитку осіб, що займаються фізичною культурою та спортом. В. Проведення функціональних проб. Г. Визначення загальної фізичної працездатності. Д. Оцінка санітарно-гігієнічних умов проведення занять. 395. Основні розділи заняття з фізичного виховання, оздоровчого та спортивного тренування: А. Щадний, тонізуючий, тренуючий. Б. Щадний, щадно-тренуючий, тренуючий. В. Вступний, основний, заключний. Г. Щадний, щадно-тренуючий, тренуючий, інтенсивно-тренуючий. Д. Вступний, тренуючий, відносний. 396. Після проби 20 присідань за 30 с у обстежуваного збільшився пульс з 14 уд. за 10 с до 28 уд. за 10 с, АТ змінився з 130/80 до 180/90 мм. рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи: А. Нормотонічний. Б. Гіпотонічний. В. Гіпертонічний. Г. Дистонічний. Д. Східчастий. 397. Для оцінки правильності розподілу фізичних навантажень на тренуванні використовуються методи: А. Соматоскопії та антропометрії. Б. Дослідження загальної фізичної працездатності. В. Оцінка фізичних якостей та фізичної підготовленості. Г. Загального лікарського обстеження органів і систем. Д. Визначення щільності та фізіологічної кривої заняття. 398. Електрокардіограма спортсменів з дистрофією міокарда І стадії характеризується: А. Збільшенням амплітуди зубця Т, поява синдрому ТV1 < ТV6. Б. Зниженням амплітуди зубця R. В. Зниженням амплітуди зубця Т, поява синдрому ТV1 > ТV6. Г. Зниженням вольтажу всіх зубців ЕКГ. Д. Підвищення вольтажу всіх зубців ЕКГ. 399. Для виявлення патогенетичних механізмів і характеристики дистрофічних процесів в міокарді ЕКГ реєструють під час: А. Є невірні відповіді. Б. Проб з фізичним навантаженням. В. Фармакологічних проб. Г. Всі відповіді вірні. Д. Дихальних функціональних проб. 400. Гіпертонічні стани у спортсменів найчастіше виникають: А. При фізичних навантаженнях на витривалість. Б. При фізичних навантаженнях динамічного характеру. В. Ніколи не виникають. Г. При фізичних навантаженнях статичного характеру. Д. Незалежно від виду фізичних навантажень. 401. Субмаксимальний тест з фізичним навантаженням необхідно зупинити в наступних випадках, крім одного: А. Підвищення систолічного АТ більше, ніж на 25% від початкового рівня. Б. Різка блідість шкірних покровів, надмірне потовиділення. В. Виражена втома, слабкість, головокружіння. Г. Приступ болю за грудиною. Д. Ускладнене дихання, надмірна задишка. 402. До фармакологічних засобів відновлення не відносять: А. Адаптогени. Б. Ноотропи. В. Анаболічні стероїди. Г. Вітаміни і коферменти. Д. Антиоксиданти. 403. Під час вирішення питання допуску до занять фізичною культурою або спортом, наявність вогнищ хронічної інфекції, слід вважати: А. Станом, при якому можна дати допуск. Б. Абсолютним протипоказом до занять. В. Відносним протипоказом до занять. Г. Станом, при якому можна рекомендувати тільки заняття в підготовчій медичній групі. Д. Станом, при якому можна рекомендувати тільки заняття в спеціальній медичній групі. 404. Лікарсько-фізкультурний диспансер – це лікувально-профілактичний заклад, призначений для: А. Широкого оздоровлення населення шляхом застосування засобів фізичної культури. Б. Медико-біологічного забезпечення тільки збірних команд та їх резерву. В. Для стаціонарного лікування спортсменів. Г. Організаційно-методичного керівництва лікарсько-фізкультурною службою в регіоні . Д. Диспансеризації населення. 405. Систолічний артеріальний тиск у стані спокою у спортсменів часто: А. Знижується до 95-100 мм. рт. ст. Б. Знижується до 70-80 мм. рт. ст. В. Суттєво не відрізняється від тиску у нетренованих. Г. Підвищується до 130 мм. рт. ст. Д. Підвищується до 140 мм. рт. ст. 406. До підготовчої медичної групи зараховують: А. Осіб, які мають значні відхилення у стані здоров'я за умови достатнього фізичного розвитку. Б. Осіб, що мають відхилення в стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження. В. Осіб з недостатнім фізичним розвитком. Г. Осіб без відхилень у стані здоров'я і з нормальним фізичним розвитком. Д. Осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень або з незначними відхиленнями у стані здоров'я. 407. Досліджуючи фізичний розвиток застосовують: А. Антропометрію, велоергометрію. Б. Соматоскопію, антропометрію. В. Степергометрію. Г. Велоергометрію. Д. Електрокардіографію. 408. Антропометричний профіль креслять на основі методу: А. Антропометричних індексів. Б. Кореляції. В. Перцентилів. Г. Антропометричних стандартів. Д. Індексу Кетле. 409. Для гіпотонічного типу реакції серцево-судинної системи на помірне фізичне навантаження характерним є: А. Прискорення пульсу на 120-150%, незначне підвищення систолічного і діастолічного тиску, суттєве зменшення пульсового тиску. Б. Прискорення пульсу більше 100%, значне підвищення систолічного тиску, підвищення діастолічного тиску. В. Прискорення пульсу на 60- 80%, помірне підвищення систолічного тиску та деяке зниження діастолічного тиску. Г.Прискорення пульсу більше 100%, значне зменшення систолічного та діастолічного тиску. Д. Показники не змінюються у порівнянні зі станом фізичного спокою. 410. Підвищеною реакцією на ортостатичну пробу є: А. Збільшення частоти пульсу на 5-7 уд/хв. відразу після підйому. Б. Збільшення частоти пульсу на 7-9 уд/хв. відразу після підйому. В.Збільшення частоти пульсу на 17 і більше уд/хв. відразу після підйому. Г. Збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. відразу після підйому. Д. Зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. відразу після підйому. 411. Для тестування фізичної працездатності не використовують: А. Субмаксимальний тест PWC170. Б. Комбіновану пробу Лєтунова. В. Тести Купера 12-хвилинний і 1,5-мильний. Г. Тест Наваккі. Д. Гарвардський степ-тест. 412. Недостатньо тренованим особам найбільш притаманно: А. Час затримки дихання на видиху 25-40с. Б. Сильніша, ніж нормальна, реакція на клінортостатичну пробу яка засвідчує підвищену реактивність парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. В. Нормотонічний тип реакції після проби 20 присідань за 30 с. Г. Сильніша, ніж нормальна, реакція на ортостатичну пробу, яка засвідчує підвищену реактивність симпатичної частини вегетативної нервової системи. Д. Тривалість затримки дихання під час вдиху 40-60 с. 413. Після проби 20 присідань за 30 с у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 с до 26 уд. за 10 с, артеріальний тиск змінився з 110/70 до 115/85 мм. рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи: А. Гіпотонічний. Б. Гіпертонічний. В. Нормотонічний. Г. Дистонічний. Д. Східчастий. 414. Виконання навантаження з потужністю 3 Вт/кг протягом 2 хв. в тесті Наваккі свідчить про: А. Низьку працездатність у нетренованих осіб. Б. Задовільну працездатність у нетренованих осіб. В. Нормальну працездатність у спортсменів. Г. Задовільну працездатність у спортсменів. Д. Нормальну працездатність у нетренованих осіб. 415. Абсолютним протипоказом до проведення проб з фізичним навантаженням є: А. Компенсована серцево-легенева недостатність. Б. Загроза інфаркту міокарда. В. Низький вольтаж зубців на ЕКГ. Г. Артеріальна гіпертензія з тиском 160/100 мм. рт. ст. Д. Поодинокі екстрасистоли. 416. Клінічною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є: А. Підвищення глибини і частоти дихання. Б. Зниження пульсового АТ. В. Підвищення АТ до 180/90 мм. рт. ст. Г. Зростання ЧСС до межі 170 уд/хв. Д. Різка блідість шкірних покривів з надмірним потовиділенням. 417. Моторна щільність занять при оздоровчому тренуванні повинна складати: А. 20-30%. Б. 60-70%. В. 40-50%. Г. 80-90%. Д. 100%. 418. Перевтома, це: А. Перенапруження коркових процесів. Б. Порушення обміну адреналіну. В. Пошкодження опорно-рухового апарату. Г. Тривалий спазм периферичних судин. Д. Гостра серцева недостатність. 419. Період суперкомпенсації в процесі відновлення після фізичних навантажень це: А. Повернення працездатності до вихідного рівня. Б. Зниження працездатності в порівнянні з вихідним рівнем. В. Підвищення працездатності над вихідним рівнем. Г. Стан абсолютного спокою. Д. Залучення активного відпочинку. 420. Фізіологічна крива необхідна для: А. Оцінки аеробної здатності організму. Б. Оцінки типу реакції серцево-судинної системи на функціональну пробу. В. Оцінки толерантності до фізичного навантаження. Г. Регулювання фізичного навантаження під час тренування. Д. Контролю за числом дихань під час виконання навантажень. 421. Серед різких проявів патології у спортсменів найбільш часто зустрічається: А. Захворювання дихальної системи. Б. Захворювання серцево-судинної системи. В. Патологія шлунково-кишкового тракту. Г. Захворювання опорно-рухового апарату. Д. Захворювання ЛОР-органів. 422. Гостра судинна недостатність при фізичному перенапруженні може проявлятися: А. Підвищенням систолічного артеріального тиску. Б. Зменшенням пульсового тиску. В. Зниженням діастолічного артеріального тиску. Г. Збільшенням пульсового тиску. Д. Непритомністю, колапсом, шоком. 423. Ураження ЦНС при хронічному фізичному перенапруженні проявляється: А. Розвитком неврозу. Б. Різко вираженими вегетативними розладами. В. Порушенням мозкового кровообігу. Г. Черепно-мозковими травмами. Д. Порушенням координації рухів. 424. При скаргах на перебої в роботі серця насамперед необхідно зробити: А. Ехокардіографію. Б. Полікардіографію. В. Фонокардіографію. Г. Електрокардіографію. Д. Телерентгенографію. 425. Функціональні екстрасистоли після фізичного навантаження: А. Значно збільшуються. Б. Не змінюються. В. Значно зменшуються або зникають. Г. Зменшуються або збільшуються. Д. Не змінюються або збільшуються. 426. Яка з протеїнурій відноситься до функціональних: А. При значних фізичних навантаженнях. Б. При нефроптозі. В. При нефропатіях. Г. При закритих травмах нирок. Д. При нирковокам’яній хворобі. 427. Медико-біологічні засоби відновлення забезпечують: А. Всі відповіді вірні. Б. Підвищення адаптаційних можливостей організму. В. Поліпшення обміну речовин та енергії у стомлених м’язах і нервових центрах. Г. Усунення загальної та локальної втоми. Д. Є невірні відповіді. 428. Найбільшу оздоровчу ефективність активний відпочинок виявляє у разі застосування його: А. Перед виконанням фізичних навантажень. Б. В коротких перервах між навантаженнями. В. Під час виконання фізичних навантажень. Г. У відновному періоді після тренувальних навантажень. Д. У будь-який час. 429. Головними завданнями лікарсько-фізкультурної служби є всі, крім одного: А. Вивчення стану здоров'я і відповідності фізичних навантажень функціональним можливостям організму. Б. Надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги при відхиленнях у стані здоров'я, що виникають під впливом неадекватних фізичних навантажень. В. Диспансеризація населення . Г. Санітарно-гігієнічне та медичне забезпечення спортивно-масових заходів та навчально-тренувальних зборів. Д. Координація діяльності відділень і кабінетів реабілітації лікувально-профілактичних закладів. 430. Діастолічний артеріальний тиск спортсменів у стані спокою: А. Підвищується до 90 мм. рт. ст. Б. Знижується до 60-70 мм. рт. ст. В. Суттєво не відрізняється від тиску у нетренованих . Г. Підвищується до 95 мм. рт. ст. Д. Знижується до 50-55 мм. рт. ст. 431. У спортсменів приглушеність тонів серця при аускультації вважається фізіологічною, якщо вона зумовлена: А. Вираженою гіпертрофією міокарду внаслідок фізичного навантаження. Б. Підвищенням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи. В. Зниженням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Г. Значним розвитком м’язів у місцях, де вислуховують серце. Д. Зменшенням ударного обсягу серця. 432. Для оптимального дозування фізичних навантажень в похилому віці перед усім треба орієнтуватися на стан: А. Серцево-судинної системи . Б. Нервової системи. В. Дихальної системи. Г. Опорно-рухового апарату. Д. Системи травлення. 433. Вікові межі допуску дітей до занять спортом в групах спеціалізації: А. Акробатика, гімнастика спортивна – 5-6 років. Б. Плавання – 11-12 років. В. Художня гімнастика, стрибки у воду, фігурне катання – 6-8 років. Г. Легка атлетика – 10-11 років. Д. Баскетбол, волейбол – 12-14 років. 434. Для гіпотонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є: А. Збільшення частоти пульсу до 60-80%, помірне підвищення систолічного АТ, деяке зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ до 60-80%. Б. Збільшення пульсу понад 100%, значне зменшення систолічного, діастолічного та пульсового АТ. В. Збільшення пульсу на 120-150%,незначне підвищення систолічного та діастолічного АТ, суттєве зменшення пульсового АТ. Г. Збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ. Д. Збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного АТ, зниження діастолічного АТ до нуля. 435. Про нормальний тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи при проведенні ортостатичної проби свідчить стабілізація частоти пульсу через 3 хв. стояння у порівнянні з вихідними даними на рівні: А. Зменшеному на 6-10 уд/хв. Б. Підвищеному на 11-16 уд/хв. В. Підвищеному на 17-18 уд/хв. Г. Збільшеному на 19-20 уд/хв. Д. Підвищеному на 6-10 уд/хв. 436. Пульсовий артеріальний тиск непрямо відображає: А. Коронарний кровоток . Б. Хвилинний обсяг серця. В. Ударний обсяг серця. Г. Загальний периферичний опір. Д. Кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка серця. 437. Функціональними критеріями порогу толерантності до фізичного навантаження у тренованої особи є всі, крім одного: А. Аритмія з політопними екстрасистолами (більш як 1 на 10 нормальних скорочень). Б. Підвищення систолічного артеріального тиску до 240 мм. рт. ст. В. Миготлива аритмія. Г. Підвищення діастолічного артеріального тиску до 120 мм. рт. ст. Д. Частота серцевих скорочень на рівні 180 мінус вік у роках. 438. Після проби 20 присідань за 30 с у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 с до 26 уд. за 10 с, артеріальний тиск змінився з 110/70 до 165/90 мм. рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи: А. Дистонічний . Б. Гіпотонічний. В. Гіпертонічний. Г. Нормотонічний. Д. Східчастий. 439. Середній рівень фізичної працездатності практично здорової нетренованої людини характеризується здатністю виконувати роботу потужністю: А. Чоловіки – 4,2 Вт/кг, жінки – 2,7 Вт/кг. Б. Чоловіки – 1,0 Вт/кг, жінки – 0,5 Вт/кг. В. Чоловіки – 1,5 Вт/кг, жінки – 1,0 Вт/кг. Г. Чоловіки – 2,4 Вт/кг, жінки – 1,7 Вт/кг. Д. Чоловіки – 3,5 Вт/кг, жінки – 2,5 Вт/кг. 440. Клінічною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є: А. Часте і поглиблене дихання. Б. Поява болю за грудиною. В. Підвищене потовиділення. Г. Незначна гіперемія обличчя Д. Серцебиття. 441. Відносним протипоказанням до проведення проб із зростаючим фізичним навантаженням є: А. Стабільна стенокардія. Б. Компенсована серцево-легенева недостатність. В. Артеріальна гіпертензія з тиском 170/100 мм рт. ст. Г. Синусова брадикардія з ЧСС менш ніж 55 уд/хв. Д. Синусова тахікардія з ЧСС більше ніж 100 уд/хв. 442. Вид фізичного навантаження, який використовується в тесті Наваккі: А. Східчасте зростання навантаження з періодами відпочинку. Б. Одно-моментне безперервне рівномірне навантаження. В. Східчасте зростання навантаження без періодів відпочинку. Г.Усі відповіді вірні. Д. Правильних відповідей немає. 443. Рухова якість, від якої в найбільшому ступені залежить фізична працездатність: А. Сила. Б. Витривалість. В. Спритність. Г. Швидкість. Д. Координація. 444. До ЕКГ ознак досягнення порогу толерантності при навантажувальному тестуванні відноситься: А. Збільшення амплітуди зубця Т у грудних відведеннях в 3 рази порівняно з вихідною висотою. Б. Скорочення інтервалу PQ. В. Підвищення сегменту ST на 0,1 мВ від ізолінії. Г. Незначне уповільнення антріовентикулярної провідності. Д. Зменшення амплітуди зубця R на 25%. 445. До абсолютних протипоказань при проведенні проб з дозованим фізичним навантаженням не відноситься: А. Гострий тромбофлебіт. Б. Гостра простуда з лихоманкою. В. Пароксизмальна тахікардія. Г. Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Д. Аневризма аорти. 446. При розрахунку потужності фізичного навантаження при степергометрію використовують всі показники, за винятком одного: А. Поправочний коефіцієнт. Б. Вага тіла. В. Висота сходинки. Г. Темп сходжень. Д. Зріст стоячи. 447. В основу кількісної оцінки рівня соматичного здоров'я людини за Г.Л. Апанасенком покладено: А. Максимальну анаеробну здатність. Б. Максимальну аеробну здатність. В. Максимальну анаеробну ємність. Г. Максимальну аеробно-анаеробну здатність. Д. Максимальну силу м’язів. 448. Після перенесеного гострого пієлонефриту не рекомендують: А. Заняття легкою атлетикою. Б. Заняття футболом. В. Заняття фехтуванням. Г. Заняття плаванням. Д. Заняття боксом. 449. До безпосередньої причини виникнення гострої судинної недостатності під час занять спортом не відноситься: А. Різка зупинка після інтенсивного руху. Б. Удар в голову. В. Навантаження при підйомі великої ваги. Г. Гостра травма з больовим синдромом. Д. Навантаження на фоні наявності вогнищ хронічної інфекції. 450. ЕКГ спортсменів з дистрофією міокарда після проби з фізичним навантаженням в більшості випадків: А. Погіршується. Б. Не змінюється. В. Нормалізується. Г. Знижується вольтаж зубців ЕКГ. Д. Підвищується вольтаж зубців ЕКГ. 451. У нормі протеїнурія після інтенсивного фізичного навантаження повинна зникати не пізніше, ніж: А. 6 годин. Б. 48 годин. В. 24 години. Г. 12 годин. Д. 72 години. 452. Найчастіше гостра дистрофія міокарду розвивається у спортсменів, які тренують: А. Координацію. Б. Силу. В. Швидкісно-силові якості. Г. Витривалість. Д. Спритність. 453. Повний розрив ахіллового сухожилля вимагає лікування: А. оперативного. Б. Консервативного. В. В залежності від виду спорту. Г. Мануальної терапії. Д. Фізіотерапії. 454. Лікарсько-фізкультурна служба має наступні цілі, крім однієї: А. Організація та проведення диспансерних обстежень населення. Б. Організація та проведення відновних лікувальних заходів. В. Збереження здоров'я спортсменів та підвищення їх спортивної майстерності в умовах максимальних навантажень. Г. Медичне забезпечення високих спортивних досягнень та оздоровчої фізичної культури. Д. Всебічне сприяння ефективності фізичної культури, як засобу зміцнення здоров'я населення. 455. До форм роботи з лікарського контролю не належить: А. Визначення резервів здоров'я, функціональних можливостей та адаптаційного потенціалу організму осіб, що займаються фізичною культурою та спортом. Б. Профілактика спортивного травматизму та патологічних станів, що виникають внаслідок нераціональних занять фізичними вправами. В. Організація та проведення заходів щодо відновлення спортивної працездатності після інтенсивних тренувань та змагань. Г. Пропаганда оздоровчого впливу фізичної культури, здорового способу життя серед населення. Д. Розробка різноманітних допінгових засобів для підвищення загальної фізичної працездатності спортсменів. 456. Вирішальний фактор, який зменшує гемодинамічне навантаження на серце під час тренувань: А. Підвищення систолічного артеріального тиску. Б. Зниження пульсового артеріального тиску. В. Підвищення діастолічного артеріального тиску. Г. Зниження загального периферичного опору судин. Д. Зменшення коронарного кровообігу. 457. При динамометрії кистей динамометр стискується: А. В опущеній вниз руці, одноразово . Б. В опущеній вниз руці, тричі. В. У відведеній вбік прямій руці, тричі. Г. У відведеній вбік зігнутій у лікті руці, тричі. Д. В піднятій руці, рвучко. 458. Орієнтовні терміни відновлення групових занять фізичними вправами після деяких гострих захворювань: А. Струс мозку – 2-4 тижні. Б. Бронхіт, гостре респіраторне вірусне захворювання – 5-6 тижнів. В. Гостре інфекційне захворювання – 3 місяці. Г. Гепатит вірусний – 2 роки. Д. Ангіна, отит гострий, грип – 2-4 тижні. 459. Вікові межі допуску дітей до занять спортом у початковій групі: А. Волейбол – 10-12 років. Б. Плавання – 5-6 років. В. Художня гімнастика – 10-11 років. Г. Бокс – 7-8 років. Д. Гірськолижний спорт – 16-18 років. 460. Оцінка Гарвардського степ-тесту є середньою при показниках індексу: А. 80-89. Б. Менше, ніж 55. В. 90 і більше. Г. 55-64. Д. 65-79. 461. У здорових, але нетренованих жінок час затримки дихання на видиху (проба Генчі) коливається у межах: А. 50-60 с. Б. 10-20 с. В. 15-30 с. Г. 25-40 с. Д. 40-50 с. 462. Нормальною реакцією на ортостатичну пробу є: А. Збільшення частоти пульсу на 18-20 уд/хв. після підйому. Б. Збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. відразу після підйому. В. Збільшення частоти пульсу на 6-8 уд/хв. відразу після підйому. Г. Збільшення частоти пульсу на 2-6 уд/хв. відразу після підйому. Д. Збільшення частоти пульсу на 10-12 уд/хв. після підйому. 463. У молодих нетренованих жінок значення тесту PWC170 в середньому дорівнює: А. 1,7 Вт/кг. Б. 2,7 Вт/кг. В. 2 Вт/кг. Г. 3 Вт/кг. Д. 1 Вт/кг. 464. Клінічною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є: А. Поява гіперемії обличчя, збільшення глибини дихання. Б. Зростання ЧСС до 170 уд/хв. В. Підвищення систолічного АТ до 180 мм. рт. ст. Г. Різке утруднення дихання, особливо під час видиху. Д. Зниження діастолічного АТ до 60 мм. рт. ст. 465. Функціональним критерієм порогу толерантності до фізичного навантаження є: А. Поява синусової тахіаритмії. Б. ЧСС на рівні 200 мінус вік пацієнта у роках. В. Підвищення систолічного артеріального тиску до 180 мм рт. ст. Г. Зростання діастолічного тиску до 90 мм рт. ст. Д. Втрата рівноваги. 466. Фізичну працездатність визначають за допомогою наступних тестів, крім одного: А. Гарвардського степ-тесту. Б. Субмаксимальної проби PWC170. В. 12-хвилинного і 1,5 мильного тестів Купера. Г. Тесту Наваккі. Д. Проби Мартіне-Кушелевського (20 присідань за 30 с). 467. До стимуляторів відновних процесів відносять: А. Процес розслаблення. Б. Процес збудження. В. Процес перевтоми. Г. Процес втоми. Д. Абсолютний спокій. 468. До групи психологічних засобів відновлення відносять: А. Седативні препарати. Б. Аутогенне тренування. В. Адаптогени. Г. Масаж. Д. Гідротерапію. 469. Період суперкомпенсації – це: А. Період втоми, коли знижується працездатність. Б. Максимально можливий рівень фізичної працездатності. В. Період відновного процесу, коли знижується фізична працездатність. Г. Процес, не пов’язаний з фізичною працездатністю. Д. Період відновного процесу, коли працездатність перевищує вихідний рівень. 470. Тимчасове зниження працездатності при нормальному фізіологічному стані, це: А. Порушення координації. Б. Перевтома. В. Втома. Г. Різке зростання систолічного АТ. Д. Різке зростання ЧСС. 471. Для диф. діагностики дистрофічних процесів в міокарді ЕКГ реєструють: А. Після прийому бета-адреноблокаторів. Б. Під час проби Генчі. В. Під час проби Штанге. Г. Під час пневмотахометрії. Д. Після прийому спазмолітинів. 472. Печінковий больовий синдром у спортсменів є: А. Патологічним станом. Б. Передпатологічним станом. В. Фізіологічною особливістю. Г. Зустрічаються лише у спортсменів-підлітків. Д. Зустрічається у спортсменів, що порушують режим харчування. 473. Електрокардіограма спортсменів з дистрофією міокарда після проби з фізичним навантаженням в більшості випадків: А. Погіршується. Б. Підвищується вольтаж зубців ЕКГ. В. Не змінюється. Г. Знижується вольтаж зубців ЕКГ. Д. Нормалізується. 474. Синусова брадикардія у тренованих осіб може бути обумовлена: А. Підвищенням тонусу n. Vagus. Б. Усіма перерахованими факторами . В. Дистрофією міокарду внаслідок фізичного перенапруження. Г. Зниженням тонусу симпатичної нервової системи. Д. Жодним з перерахованих факторів. 475. При гострому фізичному перенапруженні на ЕКГ відзначається: А. Скорочення інтервалів PQ, QT. Б. Деформація комплексу QRS. В. Зменшення амплітуди зубця R на 25%. Г. Зміщення сегменту ST нижче ізолінії на 0,2 мV . Д. Синусова тахікардія. 476. При ушкодженні ахіллового сухожилля необхідно: А. Нанести локально фіналгон. Б. Опустити та тримати ногу на підлозі. В. Накласти стискуючу пов’язку вище зони ушкодження. Г. Провести масаж. Д. Забезпечити відносний спокій для нижньої кінцівки. 477. Яка з гідропроцедур найбільш ефективна для ліквідації втоми та відновлення фізичної працездатності після інтенсивних фізичних навантажень: А. Контрастні гідропроцедури і вібраційні ванни. Б. Прохолодні ванни (21-330С). В. Гарячі ванни (400С і вище). Г. Струменевий душ (Шарко). Д. Теплі ванни (37-380С). 478. До фармакологічних засобів відновлення відносять: А. Коферменти, ерготропні речовини, препарати пластичної дії. Б. Всі перераховані. В. Гепатопротектори, ноотропи. Г. Засоби адаптогени, антиоксиданти. Д. Жодний з перерахованих засобів. 479. Характеристика лікувальної фізкультури (ЛФК) як методу відновлюваної терапії: А. Пасивна, симптоматична, специфічна, імунокорекційна та відновлювана терапія. Б. Активна, біомеханічна, нейрогуморальна, сегментарно-рефлекторна та профілактична терапія. В. Активна, функціональна, неспецифічна, патогенетична, тренуючи терапія. Г. Механічна, неспецифічна, патогенетична функціональна та загально-профілактична терапія. Д. Активна специфічна, сегментарно-рефлекторна, загально-тренуюча терапія. 480. Визначте основні засоби ЛФК: А. Гімнастичні, спортивно-прикладні, ігрові, спеціальні. Б. Ходьба, теренкур біг підтюпцем, плавання. В. Фізичні вправи, масаж, трудотерапія. Г. Заняття оздоровчою фізичною культурою, масаж, гімнастика. Д. Фізичні вправи, руховий режим, натуральні чинники природи, масаж. 481. Методами проведення занять з ЛФК є: А. Ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, дозована ходьба. Б. Гімнастичний, спортивно-прикладний, ігровий. В. Лікувальний масаж, лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастика. Г. Індивідуальний, мало груповий, груповий, самостійний. Д. Щадний, щадно-тренуючий, тренуючий. 482. Протипоказами до призначення ЛФК є наступні стани, крім одного: А. Синусова тахікардія понад 100 уд/хв. Б. Збільшення ШОЄ понад 20-25 мм/год. В. Артеріальна гіпотензія більше ніж 90/50 мм рт.ст Г. Синусова брадикардія менш ніж 50 уд/хв. Д. Недостатність кровообігу І ступеня. 483. Клас важкості інфаркту міокарда (ІМ) на стаціонарному етапі реабілітації залежить від: А. Глибини і обсягу ураження, супутніх захворювань, віку хворого. Б. Глибини і обсягу ураження, віку хворого, коронарної недостатності. В. Глибини і обсягу ураження, ускладнень, коронарної недостатності. Г. Ускладнень, коронарної недостатності, віку хворого, супутніх захворювань. Д. Суб’єктивного стану хворого. 484. Хворий І., 56 років поступив в кардіологічне відділення лікарні з діагнозом ішемічна хвороба серця, гострий дрібновогнищевий інфаркт міокарда лівого шлуночка. При обстеженні встановлено І клас важкості ІМ і призначена 3 - тижнева програма реабілітації. В який термін призначається поворот на бік? А. В перший день. Б. В перший-другий день. В. На третій день. Г. Індивідуально. Д. На другий-третій день. 485. Хворий В., 49 років поступив в кардіологічне відділення лікарні з діагнозом: гострий крупновогнищевий ІМ бокової стінки лівого шлуночка. При обстеженні встановлено третій клас важкості ІМ і призначена 5-тижнева реабілітація. В який термін слід виходити хворому на вулицю для опанування маршруту дозованої ходьби? А. На 14-15 день. Б. На 16-25 день. В. На 26-28 день. Г. На 29-35 день. Д. Індивідуально. 486. Основні спеціальні вправи для хворих із гіпотонічною хворобою: А. Вправи з швидкою зміною положення тіла у просторі. Б. Швидкісно-силові вправи та вправи з невеликим обтяженням (гантелі). В. Дихальні вправи з затримкою дихання на видиху. Г. Вправи на розслаблення м’язових груп. Д. Пасивні фізичні вправи для великих м’язових груп. 487. Хворому на бронхіальну астму при наближенні приступу ядухи необхідно: А. Збільшити об’єм вдиху та видиху водночас із збільшенням частоти дихання. Б. Робити посилений форсований видих напружуючи м’язи. В. Розслабити м’язи і робити короткий поверхневий вдих носом та подовжений видих через рот. Г. Зробити динамічні дихальні вправи з акцентом на вдих. Д. ЛФК протипоказана. 488. Після завершення бронхоспазму хворому слід використовувати: А. Повільне дихання без вольового керування. Б. Глибоке дихання з паузами на вдиху і видиху. В. Дихання з форсованим видихом. Г. Дихання з форсованим вдихом. Д. Дихальні вправи з промовою звуків на подовженому видиху. 489. Основні завдання ЛФК при пневмонії: А. Посилити крово- та лімфообіг у легенях для розсмоктування ексудату, відновити нормальний стереотип дихання, прискорити дезінтоксикацію організму. Б. Збільшити життєву ємкість легень, підвищити неспецифічний опір організму. В. Збільшити рухливість грудної клітки, діафрагми та силу дихальних м’язів, запобігти розвитку емфіземи легень. Г. Сприяти відновленню рівноваги між симпатичною та парасимпатичною частинами вегетативної нервової системи. Д. Зняти бронхоспазм, навчити хворого вільно керувати дихальними фазами, паузами між ними та глибиною дихання. 490. Спеціальні вправи при спланхноптозі: А. Вправи на тренування м’язів живота, діафрагми, промежини, вправи на розслаблення в вихідному положенні лежачи на нахиленій дошці з піднятим головним кінцем. Б. Вправи для передньої черевної стінки, спини, тазового дна, вправи на розслаблення, вправи зі спружуванням тіла. В. Вправи на зміцнення м’язів живота, тазового дна в вихідному положенні лежачи на нахиленій дошці з піднятим нижнім кінцем і в колінно-ліктьовому та колінно-кистьовому положенні. Г. Вправи для м’язів спини, статичного характеру з вихідного положення стоячи і сидячи. Д. Лікувальна ходьба, теренкури, рухливі ігри. 491. Протипоказом до призначення ЛФК в абдомінальній хірургії є: А. Важкий стан хворого, загроза кровотечі. Б. Атонія сечового міхура. В. Підвищення температури тіла до 37,5 0С. Г. Парез кишечнику. Д. Помірний больовий синдром. 492. Лікування положенням при інсульті, це надання в положенні лежачи для верхньої кінцівки: А. Пози, протилежній позі Верніке-Манна. Б. Пози, що відповідає позі Верніке-Манна. В. Положення на здоровому боці. Г. Положення на ураженому боці. Д. Положення з високо піднятою верхньою половиною тулуба. 493. Які з перерахованих методів дослідження дозволяють визначити рухомість хребта, силу і витривалість м’язів спини і черевного пресу при сколіотичній хворобі? А. Динамометрія кисті, станова сила. Б. Нахили тулуба з дотиканням підлоги долонями, станова сила, утримання ніг у вихідному положенні на спині під кутом 450 протягом 1,5 – 2 хв. В. Проба Генчі, станова сила, ортостатична проба. Г. Проба Штанге, станова сила. Д. Клінортостатична проба, утримання ніг у в.п. на спині під кутом 900 3 хв. 494. Протипоказами до призначення ЛФК в травматології є всі, крім одного: А. Підвищення температури тіла понад 38,0 0С, важкий стан хворого. Б. Наявність виразного больового синдрому. В. Небезпека вторинних кровотеч, гострі запальні процеси. Г. Підвищення ШОЄ до 20 мм/г. Д. Наявність сторонніх тіл біля крупних судинних і нервових центрів. 495. Основні завдання ЛФК в першому імобілізаційному періоді при переломах кісток: А. Стимуляція ЦНС, профілактика застійних явищ в легенях та малому тазі. Б. Профілактика атрофії м’язів і тугорухомості у вільних від іммобілізації суглобах. В. Ліквідація залишкових порушень і контрактур, м’язової слабкості. Г. Всі відповіді вірні. Д. Є невірні відповіді. |