Инфектология. Відмороження 2І. Актуальність теми
 Скачать 299.04 Kb.
|
|
12. Холодова травма Відмороження – це місцеве ураження тканин під впливом низької температури. Відмороженню піддаються пальці верхніх і нижніх кінцівок, вуха, ніс. При дії холоду на організм, останній реагує рефлекторним звуженням периферійних судин, що призводить до відпливу крові із периферії в напрямку внутрішніх органів. Діючи на тканини безпосередньо, холод спричиняє зниження їх температури і порушення в них обміну речовин. За глибиною ураження розрізняють чотири ступеня відмороження. 1. Пошкодження поверхневого шару шкіри. Шкіра бліда, після зігрівання стає набряклою, багряно-червоною з темно-синіми плямами, з’являється колючий, пекучий біль. 2. Утворення пухирів, виповнених прозорою, жовтуватого кольору рідиною, навколо яких шкіра набуває темно-синього кольору, біль пекучого характеру. 3. Омертвіння шкіри та підшкірної клітковини, виражений набряк навколишніх тканини, утворення пухирів з гемологічним вмістом, больовий синдром. 4. Омертвіння шкіри, тканин і кісток, больовий синдром. Замерзання – це загальний вплив холоду на організм людини. Діагноз замерзання може бути встановлений при температурі в прямій кишці нижче за 36 о С. Виникає при тривалому перебуванні людини в середовищі з низькою температурою, найчастіше під час алкогольного сп’яніння, коматозних станів, при вживанні седативних, наркотичних, снодійних засобів, при травмах. Розрізняють чотири ступеня загального охолодження: 1. Свідомість спутана, озноб, біль у кінчиках пальців, брадикардія, температура в прямій кишці 34–35 о С. 2. Апатація, пригнічення свідомості, рефлекси ослаблені, брадикардія менше 50 уд./хв, температура в прямій кишці 28–30 о С. 3. Свідомість відсутня (кома), зіниці розширені, пульс ниткоподібний, температура в прямій кишці 27 о С. 4. Термінальний стан, фібриляція шлуночків, температура в прямій кишці 20–25 о С. Морфофункціональним субстратом відмороження є спазм артерій у ділянці охолодження, який супроводжується загальною коагуляцією та мікросудинним тромбозом. У зв’язку з тим, що зниження температури тканини відбувається нерівномірно (ззовні в середину та від периферії до центру), а незворотні некротичні зміни починаються після 6 год ішемії, формуються зони ушкодження, які різняться клінічно та паталогоанатомічно: тотального некрозу, незворотних дегенеративних процесів, висхідних патологічних процесів. Встановлено, що при відмороженні спостерігається чіткий зв’язок між початком деструктивних процесів та зігріванням уражених холодом структур. Зігрівання ззовні зумовлює відновлення метаболізму без відповідного відновлення кровотоку. Токсичні продукти метаболізму спричиняють некротичні зміни, припиняють відновлення мікроциркуляції та призводять до 27 незворотності наслідків реперфузійного синдрому. Тому вкрай важливо, щоб зігрівання відбувалося “зсередини” за рахунок кровотока, який стимулюється медикаментозно. Основні напрями лікування холодової травми: 1. Першочергові заходи: Мета – перша допомога та відновлення кровотоку в уражених холодом тканинах. 1.1. припинення впливу низької температури 1.2. при необхідності, серцево-легенева реанімація 1.3. легкий масаж уражених ділянок 1.4. поступове зігрівання, краще – у потоці теплого повітря 1.5. накладання термоізолюючої пов’язки. 1.6. укутування потерпілого, гаряче питво 1.7. Іммобілізація. Транспортування до медичної установи 2. Чергові заходи: Мета – усунення гіперкоагуляції з профілактикою інфекційних та некротичних процесів. 2.1. інфузійна терапія 2.2. ендотеліотропна терапія 2.3. корекція агрегатного стану крові 2.4. лікування та профілактика поліорганної дисфункції 2.5. рання профілактика інфекції 2.6. ранні операції 3. Відкладені заходи. Мета – повна стабілізація параметрів гемостазу, відновлення цілісності шкірних покривів, органозбереження. 3.1. корекція наслідків гістіоцитарної дисфункції та неспроможності. 3.2. профілактика та лікування інфекції. 3.3. формування морфофункціонального субстрату ран. 3.4. пізні оперативні втручання. Типи операцій при відмороженні: 1. Ранні операції. А. Дренуючі (в перші 24 год після травми): - некротомії; - некрофасціофенестротомії. Б. Ампутації в термін до 7 діб (за наявності ранніх інфекційних ускладнень). 2. Пізні операції. А. Ампутації: - з накладанням первинних швів на торець кукси; - з використанням для закриття торця кукси реваскуляризуючих операцій; - з відкладеною вільною автодермопластикою; Б. Реконструктивно-відновні операції (через 6–8 міс після травми). СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 28 1. Черенько М.П., Ваврик Ж. М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими. – К.: Здоров’я, 2004. – 616 с. 2. Гостищев В.К. Общая хирургия: Учеб. для мед. вузов. – 4-е изд., перераб., доп. и испр. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 832 с. 3. Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. – К.., 2000. – 395 с. 4. Хірургія / За ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г. Мішалова, В.О. Шідловського. – Дніпропетровськ: РВА „Дніпро-VAL”, 2006. – Т.1. – 443 с. 5. Козинец Г.П., Садовой А.С., Васильчук Ю.М., Циганков В.П. Консервативное и оперативное лечение отморожений // Хирургия Украины. – 2005. – № 4. – С. 75–79. 6. Назаров И.П., Мацкевич В.А. Колегова Ж.Н. Ожоги. Интенсивная терапия: Учеб. пособие. – Ростов н/Д : Феникс, 2007. – 416 с. 7. Парамонов Б.А., Порембский Я.О., Яблонский В.Г. Ожоги: Руководство. – М.: СпецЛит., 2000. – 480 с. 8. Петров С.В. Общая хирургия: Учеб. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 768 с. 9. Alderson P., Bunn F., Lefebvre C. et al. Human albumin solution for resuscitation and volume expansion in critically ill patients // Cochrane Database Syst Rev. – 2004. – Vol. 18, N4. – CD001208. 10. Klasen H. History of burns. – 2004. – 632 p. 11. Meier K., Nanney L. Emerging new drugs for wound repair // Expert Opin Emerg Drugs. – 2006. – Vol. 11, N1. – P. 23–37. 12. Ong Y., Samuel M., Song C. Meta-analysis of early excision of burns // Burns. – 2006. – Vol. 32, N2. – P. 145–150. 13. Roberts I., Alderson P., Bunn F. et al. Colloids versus crystalloids for fluid resuscitation in critically ill patients // Cochrane Database Syst Rev. – 2004. – Vol.18, N4. – CD000567. 14. Sabiston Textbook of Surgery / Ed. by C.M. Townsend, R.D. Beauchamp, B.M.Evers, K. Mattox. – 17 ed. – Saunders, 2004. – 2416 p. 15. Schimmer M., Bermúdez R.M., Cabrera C.A., Monafo W.W. Treatment of Burns // N Engl J Med. – 1997. – Vol. 336. – P. 1392–1393. 16. Schwartz's Principles of Surgery / Ed. by F.C. Brunicardi, D.K. Andersen, T.R. Billiar, et al. – 8 ed. – McGraw-Hill, 2004. – 2000 p. 17. Total Burn Care/ Ed. by D.N. Herndon. – 3rd ed. – 2007. – 880 p. 18. Wasiak J., Cleland H., Jeffery R. Early versus delayed enteral nutrition support for burn injuries // Cochrane Database Syst Rev. – 2006. – Vol. 19, N3. – CD005489. 19. Wibbenmeyer L., Danks R., Faucher L. et al. Prospective analysis of nosocomial infection rates, antibiotic use, and patterns of resistance in a burn population // J Burn Care Res. – 2006. – Vol. 27, N2. – P. 152–160. 20. Wong P., Burd A. Meta or better: analysis of early excision // Burns. – 2006. – Vol. 32, N5. – P. 662. |