Шпори з кандидатського по філософії 1. Відповіді на екзамен з філософії під час вступу та навчання в аспірантурі
 Скачать 0.87 Mb.
|
52.Соціально-філософські погляди І. Франка. "Що таке поступ?"Філософські погляди І. Франка мають екзистенціально-художній характер, він зосереджує увагу на етико-антропологічному розумінні філософських проблем. Основна ідея -- ідея героя, особистості, індивідуальності, вільної в громаді, але не вільної від громади. Покликання героя -- присвятити себе прокладанню шляху народові в щасливе майбутнє, герой є носієм духу. Ф. розробляв тему "особистість і народ" у різних аспектах: конфлікт громадського і особистого; ідеал відданості народові, самопожертва задля його щастя. Поетично-філософським підсумком стала його поема "Мойсей".Підкреслював роль праці в житті народу, його самовизначенні. Прагнення до щастя людина може реалізувати тільки через спільноту (родину, громаду, націю). Історія є історією масових рухів і перемін. Етнос перетворюється на націю, якщо індивідів об'єднує ідеал розвитку нації, який має силу віри. Покликання інтелігенції -- пробудити інертну масу, дати їй цю віру. Активність будителя зустрічає опір мас, тому подвиг може коштувати йому навіть життя. Естетику вважає наукою, об'єктом вивчення якої є все в житті, що викликає благородні почуття. Погляд на історію як на процес поступу викладений у праці "Що таке поступ?". Все на світі міняється, але на краще чи на гірше? Не все людство поступає наперед, поступ не йде рівно, а хвилями в часі і просторі. Головний рушій -- поділ праці, який приводить до появи нерівності в суспільстві. Ф. критикує різні погляди на вирішення проблеми поступу і ліквідації нерівності -- романтизму (повернення до природного стану, заперечення поступу), дарвінізму (який стверджував, що нерівність - природний стан речей, рушій поступу - боротьба за виживання), анархізму (ліквідація влади, федералістичний устрій), комунізму (ліквідація приватної власності), соціалізму (ліквідація власності на знаряддя праці, домінуюча роль держави в суспільстві). Стверджує, що всі ці ідеї, які розглядалися як єдиний засіб вирішення проблем, не ведуть до бажаного результату, бо єдиного засобу не існує. Поступ суспільства -- надто складний для вирішення одним махом, ним неможливо керувати, потрібно вивчати його закономірності і наближатися до ідеалу. Повного щастя досягти неможливо, але можна наближатися до нього, борючись з конкретними проблемами. Висновок -- поступ науки і організації суспільства сам по собі не приносить щастя, якщо не поєднаний з поступом у духовному житті суспільства, з розвитком почуття любові, братерства в родині, громаді, народі -- це підвалина поступу, який веде до добра для людей. Щасливим можна бути лише у співжитті з іншими людьми. Нація становить невід’ємну складову історичного процесу. Хто заперечує це або прикривають змагання до панування одної нації над іншими, або прикриває духовне відчуження від іншої. Розглядаючи тенденцію розвитку суспільства схиляється до думки, що її визначають природні закони еволюції. Якими словами закінчується праця «Що таке поступ?» « Голод – се значить матеріальні і духовні потреби чоловіка, а любов – се те чуття, що здружує чоловіка з іншими людьми. Людського розуму в числі тих кондукторів нема і, певно, ще довго не буде». Таке може запитати на іспиті проф. Пашук. 53.Соціально-філософська проблематика в Україні XIX - початку XX ст.Наприкінці XIX ст. в Україні створюються громадські організації, партії, проголошуються гасла боротьби за створення самостійної України. Видатними мислителями і громадсько-культурними діячами в тогочасній Україні були В.Лисевич, С.Подолинський, М.Туган-Барановський, І.Франко, Леся Українка, М.Грушевський, В.Винниченко та ін. Володимир Лесевич («Філософія історії на науковому грунті», «Емпіріокритицизм як єдина наукова точка зору», «Позитивізм після Конта» та ін.) . Теоретичні надбання прагнув поєднати з практикою. Основний об’єкт його досліджень – позитивізм. Людство прагне до позитивного знання, яке можна знайти тільки в емпіріокритицизмі. У теорії пізнання абсолютизує роль емпіричних даних, чуттєвого сприйняття в досягненні істини, яка, як він вважає, є відносною і не може існувати незалежно від людини. Сергій Подолинський (соціолог, демократ). У філософії виходив із визнання матеріальної єдності світу й об’єктивного характеру його поступу. Його суспільні погляди близькі за змістом до народництва. Розв’язання соц. проблем вбачав у побудові громадівського соціалізму. Михайло Туган-Барановський («Психологічні фактори суспільного розвитку», «Вплив ідей політичної економії на природознавство і філософію», «Теоретичні основи марксизму»). Вчений визнавав особливу роль волі у розвитку людини і суспільства. Критикував теорію Маркса, яка зводила фактори розвитку історії т-ки до економічних причин, за трактовку національного питання і роль релігії в житті суспільства. Розглядає класифікацію наук. Іван Франко («Ukraina irredenta», «Соціаліз і соціал-демократизм», «До історії соціалістичного духу»). Брав активну участь у національно-визвольному русі на Галичині, був у складі керівництва української радикальної партії, яка прагнула змінити спосіб виробництва на колективних засадах власності, наданні землі селянству. Його філософським поглядам притаманний матеріалізм, свідомий діалектичний підхід до природи і суспільства, впевненість у пізнанні навколишнього світу. Згідно з марксизмом він надавав великого значення економічному фактору в суспільному розвитку, ролі народних мас як рушійної сили історії (проте критикував праці Маркса і Енгельса). Вдавався до наукового аналізу релігії («Сотворення світу», «Поступи інквізиції», «Дві унії» та ін.). Вважав, що історичний час релігії залишився в минулому, на її місце має прийти наука з її широким цивілізаційним світоглядом. І.Я.Франко перший в українській (і один з перших у європейській) літературі всебічно розробляє тему праці і трудової моралі. Ставлячи в центр своєї філософії людину, І.Франко формулює головний закон людяності, суть якого в тому, що неробство — зло, а праця — добро. Леся Українка. Одна із основних філософських проблем творчості ЛУ – проблема людини, її унікальності та гідності, природи і свободи («На крилах пісень», «Думи і мрії», «Місячна легенда», «Русалка» та ін.). є підстави вважати, що у драмах «В катакомбах», «Адвокат Мартініан», «Руфін і Прісцилла» є і езотеричний зміст відображення суспільно-політичних рухів в У-ні на поч.XXст. ЛУ вважала, що до влади рвалися демагогічні,антинародні сили, вони в ім’я абстрактних ідеалів готові розтоптати істинні цінності народу. ЛУ збагатила свідомість народу ідеями незалежності і свободи, гуманізму і демократії; доброзичливо ставилась до міжнародного робітничого руху, підтримувала думки про поширення соціал-демократ. руху в У. Михайло Грушевський. Г застосовує принцип єдності історичного і логічного в історичному пізнанні. Аналізує співвідношення інтересів різних соціальних груп укр сусп-ва. В основі суспільних інтересів, на його думку, лежать економічні потреби. Серед ієрархії інтересів на перше місце Г висуває інтереси народу. Політика держави повинна підпорядковуватись загальнонародним інтересам. Ігнорування цього принципу веде до соц. напруження, конфліктів. Г звертав увагу на перебільшення економічного фактору в марксизмі. Виступав проти соціалістичної революції, диктатури пролетаріату,взагалі проти марксистської теорії класової боротьби. Володимир Винниченко («Нова заповідь», «Вічний імператив», «Відродження нації» та ін.). Гостро критикує зародження бюрократизму в партійних і державних інституціях усіх рівнів, централізм політичної системи. Розв’язав чимало актуальних соціально-філософських проблем. Розпізнав у гонці озброєнь зростаючу небезпеку для людства, висунув ідею міжнародного економічного співробітництва, критикував абсолютизацію класової боротьби у подоланні соціальних конфліктів. Заслуговує на увагу його ідея конкордизму(«Конкордизм») – узгодження в діяльності двох протилежних політичних систем. Своє бачення перспектив розвитку людства Винниченко відтворює в соц.-утопічному романі «Сонячна машина». Тут В розглядає співвідношення особистих потреб та інтересів людини і суспільства, проблему свободи, вільного вибору, роль видатної особи в розвитку сусп-ва, вплив науки і техніки на життєдіяльність людини. |