Диплом КД-1000 Вт Шевців Б.Р.(Готово). Вступ Історична довідка
 Скачать 1.26 Mb.
|
Особливості виготовлення колектора на пластмасіЗастосування пластмаси внесло радикальні зміни в технологію виготовлення колекторів для двигунів малої і середньої потужностей. Зокрема, такий колектор на пластмасі широко застосовується у однофазних колек торних двигунах. Пластмаса впресовується у внутрішній отвір колектор а, тому відпадають вимоги до точності і чистоти поверхонь виточок в пластинах і обробка на верстаті може бути замінена штампуванням пластин. Отже, значно зменшується трудоємність і, відповідно, собівартість цих робіт по відношенню до колекторів зі стальними корпусами. Колектори на пластмасі більш стійкі в експлуатації, у відношенні зберігання правильної циліндричної форми. Длязбільшення надійності посадки колектора на вал машини, його комплектують стальною втулкою, а для підвищення механічної міцності в пластмасі розміщують стальні кільця. Використовуються пластмаси марок К-6 або АГ-4. Пластмаса К-6 виготовляється на основі фенол-формальдегідних смол резольного типу з мінеральним волокнистим наповнювачем – азбестом і має достатню механічну міцність і нагрівостійкість до 2000С. До недоліків мо жна віднести невисоку електричну міцність, оскільки, в ній є залізні домішки. Кращі властивості має пресовочна пластмаса АГ-4 марок В і С, на основі фенол-формальдегідної смоли з скловолокнистим наповнювачем. Колектор на пластмасі виготовляють так: пакет пластин збирають, як при виготовленні збірного колектора, а після збирання пресується в холод ному стані на гідравлічному пресі. Зусилля пресу вибирається таким, щоб за без пе чити необхідний тиск між пластинами. Процес усадки і запікання ізоля ційних прокладок відбувається при пресуванні пластмасового корпуса, коли внаслідок арочного розпору і температурного розширення міді між пласти нами колек тора утворюється тиск біля 60 Мпа, при температурі 140-1800С. Пресують колектор у прес-формі наступним чином. Прес-форма нагрівається до температури 130-1400С (для АГ-4) або 170-1800С (для К-6). До цієї ж температури повинні бути нагріті пакет колектора і армуючі кільця. Тоді на нижній пуансон прес-форми натягують нагріту втулку колектора з центруючим циліндром. У нижній пресувальний простір закладають таблетку з пластмаси кільцевої форми, попередньо нагріту високочастотним нагрівом до температури 700С для надання їй пластичності і видалення з пластмаси летких речовин. Потім у виїмку комплекту пластин, запресованого у кільце, встановлюють армуюче кільце та ставлять комплект у прес-форму і стискають. У завантажувальний простір верхньої частини прес-форми закладають другу підігріту таблетку. Опускають повзун вниз і відбувається пресування колектора. Тиск при пресуванні 35-45 Мпа. Витримка під тиском на протязі 1-2 хв на 1 мм товщини пластмасового корпуса колектора. Наступними операціями виготовлення колектора є: термообробка, зняття опресувального кільця і розвертання отвору у втулці, обточування робочої поверхні, розгін і контроль. 5. EКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 5.1. Визначення економічної ефективності спроектованого двигуна Завданням економічного розрахунку є визначення техніко-економічних показників спроектованого виробу – колекторного двигуна постійного струму для газонокосарки з потужністю Р=1000 Вт та частотою обертання n=3200 об/хв, а також річний економічний ефект від його впровадження. Для розрахунку річного економічного ефекту у виробника необхідно: 1. Вибрати базу для порівняння і забезпечити співставлення варіантів при дотриманні відповідних умов. 2. Розраховувати собівартість спроектованого виробу і зіставити її з собівартістю базового виробу. 3. Встановити гуртову ціну спроектованого виробу. 4. Визначити економічний ефект у виробника нового виробу. 5. Визначити економічний ефект у споживача. 6. Визначити загальний економічний ефект. Економічний ефект заводу-виробника, визначається за формулою:  де  , - гуртова ціна відповідного нового виду продукції проектованого виробу і одиниці базового виду продукції, грн.;  - зміна собівартості порівнюваних виробів, грн.;  - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень (для електротехнічної промисловості приймається рівним 0,15);  - питомі додаткові капітальні витрати, пов'язані із створенням і організацією виробництва нового виробу, грн. Повна собівартість проектованого виробу включає основні статті витрат: вартість складальних одиниць і деталей, вартість стандартизованих виробів, в тому числі вартість купованих комплектуючих виробів; основна і додаткова зарплата виробничих робітників; відрахування на соціальні заходи; витрати на утримання і експлуатацію обладнання; загальновиробничі витрати; адміністративні витрати; витрати на збут. 5.2. Розрахунок витрат на складальні одиниці і деталі Таблиця 5.1 Розрахунок вартості купованих комплектуючих виробів
Таблиця 5.2 Розрахунок вартості основних комплектуючих виробів
5.3. Розрахунок заробітної плати Основна заробітна плата основних виробничих робітників з розрахунку 1 місяць (24 робочі дні) розраховується за формулою:   - тарифна заробітна плата виробничих робітників, грн.;  - доплата за роботу за технічно обґрунтованими нормами грн. Тарифна заробітна плата виробничих робітників визначається за формулою: де Т - трудомісткість виконання окремих технологічних операцій, нормо-годин; Кс - тарифний коефіцієнт робітників за видами робіт; Сг - годинна тарифна ставка 1-го розряду. Розраховується, виходячи з мінімальної заробітної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України і середньомісячної норми тривалості робочого часу (160 год.), рівна  =1218/160= 7,3 грн. ≈ 7,3грн.Доплата за роботу за технічно обґрунтованими нормами визначається за формулою :  Кт - відсоток (коефіцієнт), який враховує доплати і премії за своєчасне і якісне виконання робіт, приймається в розмірі 10÷30% від тарифної заробітної плати. Приймаємо – 0,15. Додаткова заробітна плата основних виробничих робітників розраховується за формулою:  Кд - коефіцієнт, який враховує виплати додаткової заробітної плати: доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, що передбачені чинним законодавством. Приймається на рівні 40÷50 % від основної заробітної плати. Приймаємо - 0,4. Суб’єкт господарської діяльності або відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), який провадить господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, під час визначення розміру ЄСВ відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності. Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), розрахунки оплати праці якого проводиться не централізовано, під час визначення розміру ЄСВ відноситься до того виду економічної діяльності, якому відповідає його діяльність (ч.5 ст.8 Закону №2464). Клас професійного ризику виробництва страхувальника з урахуванням виду його економічної діяльності визначає Фонд страхування від нещасних випадків, який приймає відповідне рішення на підставі інформації, отриманої від ПФУ (п.2-3 Порядку №21-6). Класифікація галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва наведена у постанові КМУ від 13.09.2000 р. № 1423. Згідно з постанови КМУ від 13.09.2000р. – підприємства з виготовлення побутових електроприладів належать до 53 класу професійного ризику виробництва і їхній розмір єдиного внеску становить 38,54%.  5.4. Розрахунок трудомісткості за видами робіт Таблиця 5.3 Розрахунок трудомісткості за видами робіт на виготовлення двигуна
5.5 Калькуляція собівартості виробництва нового виробу Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання здійснюється за такою формулою:  30- основна заробітна плата основних виробничих робітників; d - % витрат на отримання та експлуатацію обладнання, 32,5%. Сума загальновиробничих витрат визначається за формулою:   =30 % – відсоток загальновиробничих витрат заводу-виробника β % адміністративних витрат заводу-виробника, β = 55 %. Виробнича собівартість проектованого електродвигуна складається з суми всіх цих витрат, саме:  =  + + + = 1143,18 грн.Витрати на збут визначаються у відсотках від виробничої собівартості:  грн - виробнича собівартість виробу, грн.; γ - витрати на збут заводу-виробника, γ = 3 %. Таблиця 5.4 Калькуляція собівартості виробництва нового виробу
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||