Диплом КД-1000 Вт Шевців Б.Р.(Готово). Вступ Історична довідка
 Скачать 1.26 Mb.
|
|
5.6 Розрахунок економічного ефекту у виробника Ціна базового двигуна Цб= 3331,548 грн. Собівартість базового двигуна можна розрахувати, виходячи з рівня рентабельності (нормативний) до ціни базового виробу по формулі:  Ціна нового виробу розраховується за формулою:   - фактична рентабельність по заводу, 15 %. Збільшення або зменшення собівартості виробництва одиниці нового виробу у порівнянні з собівартістю одиниці базового виробу визначається як:  грн Питомі додаткові капітальні витрати розраховуються, виходячи із загальних капітальних витрат та обсягів виробництва виробів, що будуть випускатися серійно визначаються наступним чином:  Кн- склад додаткових капітальних витрат, грн.; N - обсяг випуску проектованого виробу, що планується, шт. Передбачаємо, що обсяг випуску складатиме - 150 шт. Ціна нового виробу за верхньою межею розраховується за формулою:   - ціна базового виробу, корегована з врахуванням встановленого нормативу рентабельності; а - коефіцієнт еквівалентності, а = а1 а2; а1- коефіцієнт, який враховує ефект від зміни потужності нового виробу у порівнянні з базовим. а2- коефіцієнт, який враховує ефект від зміни терміну експлуатації нового виробу у порівняння з виробом, що проектується.Тб, Тн - термін служби відповідно базового та нового виробу;  нормативний коефіцієнт економічної ефективності, Ен=0,15.де:  - коефіцієнт, який враховує ефект від зміни потужності нового виробу у порівнянні з базовим; (1000/950)0,6 = 1,02. - коефіцієнт, який враховує ефект від зміни терміну експлуатації базового виробу у порівнянні з виробом, що проектується:= Тн/Тб = 7/6 = 1,16де  - коефіцієнт еквівалентності, який визначається за формулою: = 1,02·1,16 = 1,18Таблиця 5.6 Основні техніко-економічні показники проектованого виробу
Визначимо річний економічний ефект виробника за формулою:  Економічний ефект від придбання i використання споживачем нового виробу розраховується наступним чином:  Сумарний економічний ефект характеризує ефективність виробництва нового (спроектованого) виробу на конкретному підприємстві і використання даного виду продукції у споживача і визначається за формулою:  Таблиця 5.7 Порівняльна таблиця основних техніко-економічних показників базового та спроектованого виробів
6. Охорона праці Об’єктом проектування є колекторний двигун постійного струму потужністю 1000 Вт та частотою обертання 3200 об/хв. 6.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕХУ, ДЕ ВИГОТВЛЯЄТЬСЯ ДВИГУН ДЛЯ ГАЗОНОКОСАРКИ З ТОЧКИ ЗОРУ ОХОРОНИ ПРАЦІ Об'єктом проектування є газонокосарка Виготовлення приладу проводиться на заводі в електромашинному цеху. При виробництві виконуються наступні технологічні операції: - штампування сталі (виштамповок) статора і ротора; - відпалювання виштамповок статора і ротора; - збирання виштамповок у пакет з подальшим опресуванням; - виготовлення вала двигуна на токарному верстаті; - виготовлення ізоляційного каркасу обмоток статора і ротора; - намотування обмоток статора; - просочування лаком обмоток статора і ротора; - виготовлення підшипникових щитів; - збирання двигуна; - приймально-здавальні випробування. Частина технологічних операцій супроводжується небезпечними та шкідливими факторами, які можуть негативно вплинути на організм людини, при цьому: - підвищена запиленість повітря робочої зони, що виникає внаслідок механічнії обробки твердих поверхонь (проточування, шліфування тощо), транспонтування деталей та виробів; - незадовільні метеорологічні фактори - підвищена (знижена) температура повітря в приміщенні, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря. Ці фактори також негативно впливають, на організм і самопочуття людини; - випари та гази, які виділяються при проведенні лакофарбових та просочувальних робіт; - джерела підвищеного рівня шуму та вібрації, які виникають при штампуванні сталі та роботі різних верстатів, механізмів, а також інструментів. - можливість отримання травми від рухомих частин машини і механізмів, переміщуваних виробів і матеріалів, гострих кромок; - небезпека, яка може виходити від частин машин, матеріалів і виробів, нагрітих до температур , які можуть викликати опіки; - наявність статичної електрики; - шорховатість поверхонь заготовок, інструментів та обладнання; - недостатня освітленість робочої зони, яка не тільки втомлює зір, але і викликає втому організму в цілому і може бути причиною травмування; - фізичні перевантаження; - нервово-психічні перевантаження (психічні напруження, монотонність праці, емоційні перевантаження, перенапруження аналізаторів; - пожежно-вибухонебезпечні використовувані речовини в процесі нанесення покриття просочування - температура спалаху, запалювання, самозаймання; - небезпека ураження організму людини електричним струмом, яка виникає при обриві заземлюючого проводу, а також при пошкодженні ізоляції в електричних машинах. При електричному ураженні струмом, струм негативно впливає на нервову систему організму, може привести до тривалого або тимчасового паралічу м'язів уражених органів, а в окремих випадках і до смертельних наслідків. 6.2. Техніка безпеки на намотувальному верстаті в електромашинному цеху по виготовленню колекторних двигунів Намотування та формування обмоток статора, ведеться суміщеним способом на станка Selektastat-730. Принцип намотування суміщеним способом полягає в тому, що провід здійснює зворотно поступальні та коливні рухи, а закріплений на ньому кінець голки всередині осердя статора описує замкнену траєкторію, яка наближено повторяє форму витка. Через провід та голку пропущений обмотувальний провід, один кінець якого закріплюється. Голка при поздовжньому ході рухається всередині шліців пазів, ширина яких вибиратися з електромагнітного розрахунку, і з технічних вимог машинної обмотки. Обмотувальні цехи складаються з різних ділянок, на яких роблять такі операції, як намотування котушок, згинання стрижнів, ізолювання обмоток, сушіння, просочення й укладання обмоток у пази, паяння, балансування, обробку якорів і електричні випробування. На кожному із цих ділянок є свої специфічні правила техніки безпеки. Робота на верстатах: - до самостійної роботи на верстатах допускаються тільки навчені робітники, що одержали відповідну кваліфікацію; - обертові частини верстатів ( убчасті передачі, муфти, шківи) обгороджують спеціальними щитами, кожухами або ґратами; - остерігатися потрапляння одягу, волосся, пальців до обертових частин приладів; - при роботі на швидкохідних намотувальних верстатах користуються захисним склом або запобіжними окулярами, тому що при обриві дроту, кінець його може вибити очі; - при бандажуванні треба міцно встановити ротор у центрах і надійно замкнути задню бабку верстата, тому що сильний натяг бандажного дроту може вирвати ротор із центрів; - проточку колекторів необхідно виконувати в захисних окулярах, щоб захистити очі від потрапляння в них стружок. Механічна обробка включає в себе усунення задирок на пластинах після їх штампування. Слюсарна ділянка: - верстатні лещата встановлені так, щоб робітник міг займати правильне положення під час роботи; - використовують лише справні інструменти; - при заточенні інструментів на точильному камені використовують скло або окуляри, щоб захистити очі від іскор; - при роботі на важільних ножицях використовують притискну планку, а не підтримують матеріал, що розрізається, рукою; - при складанні олов'яно-свинцевих припоїв виконують всі вимоги промислової санітарії, тому що пари свинцю є дуже отруйними; - при роботі на ексцентрикових пресах не підносять руки близько до деталей, що рухаються, штампа; для вкладання під штамп заготовки або деталей використовують відповідні інструменти; - приміщення, у якому проводиться паяння, має витяжну вентиляцію (загальну або місцеву) для видалення газів, що виділяються; - при використанні електродугових паяльників надягають окуляри з кольоровим склом для захисту очей від засліплюючої дії електричної дуги; - при використанні механізмів із пневматичним приводом остерігаються влучення пальців у зону дії затискних обладнань. Обмотку виконується на автоматичному обмотувальному верстаті неперервним і витим способом. Обмотувальні ділянки: - підйом осердь, що обмотуються, проводитися робітниками, що мають відповідну кваліфікацію; - при підйомі вантажів не допускається швидкий відрив їх від підлоги й волочіння по підлозі; - при укладанні обмоток у пази правильно тримають робочі інструменти; - роликові опори, на які встановлюють ротори при обмотці, легко обертаються, їх осі змащують; - при паянні остерігаються опіку рук; 6.3. Нормативні акти і положення З ОХОРОНИ ПРАЦІ Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів встановлені ГОСТ 12.3.002-75. Вони включають: усунення безпосереднього контакту робітників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, відходами; заміну тех. процесів на безпечні; впровадження комплексної механізації та автоматизації; застосування дистанційного управління; застосування засобів комплексної та індивідуального захисту; раціональну організацію праці та відпочинку; впровадження систем контролю; забезпечення пожежо-і вибухобезпеки. При організації робочого місця керуються ГОСТ 12.2.061-81. Організація повинна забезпечувати стійке положення і свободу рухів робітника і устаткування, безпеку виконання операцій, виключати роботу в незручних позах, які викликають підвищену стомлюваність. Відповідно до ГОСТ 12.2.003-74 Безпека обладнання повинна забезпечуватися: а) вибором конструктивних схем, принципів дії, безпечних елементів конструкції; б) застосуванням засобів автоматизації, механізації та засобів дистанційного керування; в) застосування засобів індивідуального захисту; г) виконання ергономічних вимог; д) включення вимог безпеки в технічну документацію (монтаж, експлуатацію, ремонт, транспортування, зберігання); е) застосування відповідних матеріалів. 6.4. Опалення і вентиляція в електромашинному цеху по виготовленню колекторних двигунів У виробничих та допоміжних приміщеннях електромеханічного цеху передбачена вентиляція та опалення для забезпечення рівномірної температури та стану повітряного середовища згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88. При центральному опаленні забезпечується особливість регулювання степені нагріву приміщення, а також незалежного ввімкнення і вимкнення опалювальних секцій. Брама, вхідні двері та інші прийоми в капітальних стінках утеплюються. Приміщення для зберігання та видачі шкідливих, вогненебезпечних речовин, та речовин, що легко займаються, обладнуємо ефективною вентиляцією для відводу парів та газів. Для захисту від пиловиділень у приміщенні цеху встановлюємо місцеву витяжну вентиляцію для відсмоктування шкідливих пиловиділень. До заходів по зменшенню викидів шкідливих парів та газів в електромеханічному цеху відносимо: автоматизацію технологічних процесів, які супроводжуються виділенням шкідливих речовин; вдосконаленням конструкції обладнання, при якому зменшується або взагалі припиняється викид шкідливих речовин в середовище, наприклад, герметизація; застосування газовловлюючого обладнання; використання місцевої вентиляції. Повітря, що виноситься місцевими вентиляційними установками, запилене, забруднене отруйними газами і парами, а також технологічні викиди перед тим, як виходити в атмосферу, проходять ефективне очищення. Вентиляційне обладнання, регулююча та запорна апаратура систем опалення встановлюються в місцях легко доступних для обслуговування згідно з вимог СНиП2.04.05-91. Проведемо розрахунок повітрообміну загальнообмінної вентиляції. Розрахунок повітрообміну за волого виділень в електромашинному цеху для виготовлення колекторних двигунів. Для зменшення надлишку води в повітрі приміщень повітрообмін визначаємо за формулою : L = W·1000 / ( dвн – dзовн )·, де W кількість вологи, яка виділяється всіма джерелами, г/год; ρ густина повітря, яка виводиться, кг/м3; d вн і d зовн вміст вологи в повітрі, відповідно, що виводиться і надходить, г/кг. Кількість вологи, яка виділяється з вільної поверхні промислових ванн, кг/год : Wв = Fn ( a + 0,0174 V ) (P2 P1) , де a фактор гравітаційного руху навколишнього середовища, при температурі води 60С і повітря в цеху 20С, дорівнює 0,037 ; P2 парціальний тиск водяних парів, що насичують повітря при температурі рідини в ванні в паскалях, приймають при температурі 20С пружність водяних парів складає 17,39 мм рт.ст.; Підставивши в формулу цифрові значення, отримаємо : Wв = 3 ·4 · ( 0,037 0,0174 ·0,2 ) · (146,79 17,39) = 54,06 кг/год . Кількість вологи, яку виділяє організм людини в процесі роботи, г/год Wр = n1 · W, де n кількість працюючих ; W кількість вологи, яка виділяється організмом однієї людини протягом години ; для даного випадку при температурі в цеху 20С і важкій роботі вона складає 200 г/год. Таким чином, Wр = 20 · 200 = 4000 г/год = 4 кг/год. Загальне вологовиділення в цеху : Wщ = Wв + Wр = 52,854 + 4 = 56,854 кг/год. Вміст вологи у повітрі, що виводиться і надходить, береться з табл.Д5[9]. Для приведених умов вологовмісту в вивідному повітрі d вн = 14,4 г/кг, в припливному d зовн = 10,5 г/кг. Таким чином, кількість повітря, яке необхідне для виведення лишків вологи в цеху : L = 58060 / 1,205· ( 0,8·14,4 – 0,4·10,5 ) = 6,583 м3 / год. Розрахунок повітрообміну за газовиділеннями. Кількість повітря, яке виводиться місцевою вентиляцією : L вив = 3600 ·F · V = 3600 6 0,5 = 10800 м3/год. Кількість повітря, яке потрібне для розрідження парів лаку поза укриттям до допустимої за санітарними нормами концентрації K д = 300 мг/м3 , Lприт = Q / Kд = 6000 / 0,3 = 20000 м3/с. Отже, для організації повітрообміну необхідно або збільшити кількість повітря, що виводиться з укриття, до 20000 м3/год, або організувати додаткову витяжку з приміщення в розмірі : L заг = L прит L вив = 20 000 10 800 = 9 200 м3/год . 6.5. Пожежна беспека Пожежна профілактика у виробничих приміщеннях і на робочих місцях передбачається згідно ГОСТ 12.1.004-88. У відповідності з вимогами загальних норм технологічного проектування ОНТП 24-86 даний електромеханічний цех відноситься до категорії “Г”. Ділянки цеху, де проводиться лакування (просочування) відносяться до вибухонебезпечних категорії “А”. Згідно з вимог ДБН.В.1.1.-7-2002 приміщення вибираються по ІІ ступені вогнестійкості. На пожежо- і вибухонебезпечних дільницях цеху куріння заборонено. На цих ділянках передбачено встановлення попереджувальних написів "Курити заборонено". ВИСНОВКИ В результаті виконаних розрахунків двигуна постійного струму, спроектовано двигун для газонокосарки, оптимальний з погляду технічно – економічних показників (вищі коефіцієнт корисної дії та потужності за майже однакових затрат). СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Зм. Лист № докум. Підпис ь Дата Лист БКР 3921. 00.00 ПЗ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
