лекції психологія. Вступ. Значення і завдання загальної та медичної психології. Розвиток психіки. Свідомість

• Название: Вступ. Значення і завдання загальної та медичної психології. Розвиток психіки. Свідомість
• Дата: 21.11.2022
• Размер: 353.48 Kb.
• Имя файла: лекції психологія.docx
• Тип: Лекція; #804420
• страница: 5 из 5

Лекція №8

Лекція №9

Тема: Психопрофілактика. Психогігієна. Психічна саморегуляція

Начало формы


1. Ятрогенія

Конец формы

– це будь-які небажані або несприятливі наслідки профілактичних, діагностичних та лікувальних втручань або процедур, які призводять до порушень функцій організму, обмеження звичної діяльності та інвалідізації або навіть смерті пацієнта. За даними ВООЗ, ятрогенії зустрічаються у 20% хворих і складають 10% в структурі госпітальної смертності.

Причини ятрогеній:

 - Недосконалість самої медицини;

- Невиліковність тієї або іншої патології на сьогоднішній день наявним арсеналом медичних засобів;

- Недосконалість професійних навиків медичного працівника;

- Невміння правильно зібрати інформацію про захворювання пацієнта;

- Інші чинники, які цілком залежать від самого лікаря.

Основні види ятрогеній:

Ятропсихогенії – порушення, обумовлені впливом на психіку хворого;  Ятрофармакогенії – розлади, пов'язані з негативним впливом лікарської терапії; -Ятрофізиогенії – захворювання, викликані фізичним впливом медичних заходів.

 

2. Психопрофілактика – розділ загальної профілактики, в рамках якого здійснюються заходи, спрямовані на попередження виникнення психічних розладів.

Завданнями профілактики будь-яких захворювань, включаючи психічні, є:

1) запобігання дії на організм хвороботворних чинників:

2) попередження розвитку захворювання шляхом ранньої діагностики і лікування:

3) попереджувальне лікування і проведення заходів, що запобігають рецидивам хвороб і переходу їх у хронічні форми.

Психопрофілактичні заходи прийнято ділити на три етапи, або рівні, залежно від того, чи здорова людина, чи страждає скоро- минущими психічними розладами; або ж є чинники ризику психічного захворювання чи то навіть виявляється стійка виражена патологія психіки.

Первинна психопрофілактика  – це система заходів, спрямованих на попередження виникнення психічних розладів. Вона в рівній мірі поширюється як на, власне, психічні хвороби (ендогенні), так і на розлади, пов'язані з органічною патологією головного мозку, патологією особистості і психогеніямн. До таких заходів відносяться, в першу чергу, загальнопрофілактичні (соціальні, медичні, психологічні): поліпшення екології, усунення інфекційних захворювань, гострих і особливо хронічних інтоксикацій (зокрема алкогольної та наркотичної), покращення медичної і психологічної допомоги населенню в цілому, попередження травматизма на виробництві і в побуті, стабілізацію соціально-економічного становища в країні та ін.

Вторинна профілактика – система заходів, спрямованих на усунення виражених чинників ризику, які за певних умов (зниження захисних сил організму, перевтома, додаткові психотравмуючі ситуації) можуть призвести до загострення або рецидиву захворювання, зокрема до виникнення розладів, небезпечних для здоров'я або життя самого хворого або оточуючих (суїцидальні, агресивні тенденції), а також попередження несприятливого перебігу (хроніфікації) захворювання.

Вторинна профілактика включає ранню діагностику і лікування виявлених порушень, застосування адекватних методів корекції з метою досягнення якнайповнішої і тривалішої ремісії, подальшу підтримуючу терапію, психокорекцію, що дозволяють попередити загострення або рецидив хвороби. Сюди входить і своєчасна психологічна або психіатрична допомога хворим з психогенними розладами в результаті ятрогенного впливу медичного працівника або медичного середовища. Найбільш ефективним методом вторинної психопрофілактики є диспансерне спостереження, що включає виявлення ранніх ознак загострення захворювання, динамічне спостереження, спрямоване лікування, реабілітаційні заходи.

Третинна психопрофілактика – комплекс заходів, направлених на попередження формування негативних психічних розладів (психічного дефекту) та інвалідизації при хронічних психічних захворюваннях. Велику роль в цьому відіграє правильне використання лікарських та інших засобів, лікувальна і педагогічна корекція. Метою заходів третинної психопрофілактики є реабілітація хворих, що втратили можливість повноцінної життєдіяльності.

 Дайте відповіді на питання:

1. Що таке паліативна медицина, її мета, завдання. 

2. Які існують стадії психічної реакції у безнадійно хворих, яка при цьому тактика медичного працівника

3. Що таке кризи? Типи криз: кризи росту, дозрівання та ситуаційні кризи. Фази кризи: психологічний шок, заперечення або відчай, визнання, адаптація, пристосування. Заходи щодо подолання кризи. Стадії емоційних реакцій. Можливі реакції поведінки пацієнтів у критичних ситуаціях (пасивний індивід, впевнений індивід, агресивний індивід).

4. Поняття про благополуччя та його види (фізичне, психологічне, міжособистісне, соціальне, духовне, моральне). 5. Особливості психологічного спілкування з пацієнтами при надзвичайних ситуаціях. Повідомлення про нещастя — рекомендації людині, яка повідомляє про нещастя. Поради тим, хто переживає горе. Стадії трауру.

Лекція №9

Тема: Психопрофілактика. Психогігієна. Психічна саморегуляція

Начало формы


1. Ятрогенія

Конец формы

– це будь-які небажані або несприятливі наслідки профілактичних, діагностичних та лікувальних втручань або процедур, які призводять до порушень функцій організму, обмеження звичної діяльності та інвалідізації або навіть смерті пацієнта. За даними ВООЗ, ятрогенії зустрічаються у 20% хворих і складають 10% в структурі госпітальної смертності.

Причини ятрогеній:

 - Недосконалість самої медицини;

- Невиліковність тієї або іншої патології на сьогоднішній день наявним арсеналом медичних засобів;

- Недосконалість професійних навиків медичного працівника;

- Невміння правильно зібрати інформацію про захворювання пацієнта;

- Інші чинники, які цілком залежать від самого лікаря.

Основні види ятрогеній:

Ятропсихогенії – порушення, обумовлені впливом на психіку хворого;  Ятрофармакогенії – розлади, пов'язані з негативним впливом лікарської терапії; -Ятрофізиогенії – захворювання, викликані фізичним впливом медичних заходів.

 

2. Психопрофілактика – розділ загальної профілактики, в рамках якого здійснюються заходи, спрямовані на попередження виникнення психічних розладів.

Завданнями профілактики будь-яких захворювань, включаючи психічні, є:

1) запобігання дії на організм хвороботворних чинників:

2) попередження розвитку захворювання шляхом ранньої діагностики і лікування:

3) попереджувальне лікування і проведення заходів, що запобігають рецидивам хвороб і переходу їх у хронічні форми.

Психопрофілактичні заходи прийнято ділити на три етапи, або рівні, залежно від того, чи здорова людина, чи страждає скоро- минущими психічними розладами; або ж є чинники ризику психічного захворювання чи то навіть виявляється стійка виражена патологія психіки.

Первинна психопрофілактика  – це система заходів, спрямованих на попередження виникнення психічних розладів. Вона в рівній мірі поширюється як на, власне, психічні хвороби (ендогенні), так і на розлади, пов'язані з органічною патологією головного мозку, патологією особистості і психогеніямн. До таких заходів відносяться, в першу чергу, загальнопрофілактичні (соціальні, медичні, психологічні): поліпшення екології, усунення інфекційних захворювань, гострих і особливо хронічних інтоксикацій (зокрема алкогольної та наркотичної), покращення медичної і психологічної допомоги населенню в цілому, попередження травматизма на виробництві і в побуті, стабілізацію соціально-економічного становища в країні та ін.

Вторинна профілактика – система заходів, спрямованих на усунення виражених чинників ризику, які за певних умов (зниження захисних сил організму, перевтома, додаткові психотравмуючі ситуації) можуть призвести до загострення або рецидиву захворювання, зокрема до виникнення розладів, небезпечних для здоров'я або життя самого хворого або оточуючих (суїцидальні, агресивні тенденції), а також попередження несприятливого перебігу (хроніфікації) захворювання.

Вторинна профілактика включає ранню діагностику і лікування виявлених порушень, застосування адекватних методів корекції з метою досягнення якнайповнішої і тривалішої ремісії, подальшу підтримуючу терапію, психокорекцію, що дозволяють попередити загострення або рецидив хвороби. Сюди входить і своєчасна психологічна або психіатрична допомога хворим з психогенними розладами в результаті ятрогенного впливу медичного працівника або медичного середовища. Найбільш ефективним методом вторинної психопрофілактики є диспансерне спостереження, що включає виявлення ранніх ознак загострення захворювання, динамічне спостереження, спрямоване лікування, реабілітаційні заходи.

Третинна психопрофілактика – комплекс заходів, направлених на попередження формування негативних психічних розладів (психічного дефекту) та інвалідизації при хронічних психічних захворюваннях. Велику роль в цьому відіграє правильне використання лікарських та інших засобів, лікувальна і педагогічна корекція. Метою заходів третинної психопрофілактики є реабілітація хворих, що втратили можливість повноцінної життєдіяльності.

 Дайте відповіді на питання:

1. Що таке паліативна медицина, її мета, завдання. 

2. Які існують стадії психічної реакції у безнадійно хворих, яка при цьому тактика медичного працівника

3. Що таке кризи? Типи криз: кризи росту, дозрівання та ситуаційні кризи. Фази кризи: психологічний шок, заперечення або відчай, визнання, адаптація, пристосування. Заходи щодо подолання кризи. Стадії емоційних реакцій. Можливі реакції поведінки пацієнтів у критичних ситуаціях (пасивний індивід, впевнений індивід, агресивний індивід).

4. Поняття про благополуччя та його види (фізичне, психологічне, міжособистісне, соціальне, духовне, моральне). 5. Особливості психологічного спілкування з пацієнтами при надзвичайних ситуаціях. Повідомлення про нещастя — рекомендації людині, яка повідомляє про нещастя. Поради тим, хто переживає горе. Стадії трауру.