Нормування праці. Загальне поняття організації праці Сутність та основні напрями організації праці

• Название: Загальне поняття організації праці Сутність та основні напрями організації праці
• Анкор: Нормування праці.docx
• Дата: 05.08.2018
• Размер: 98.18 Kb.
• Имя файла: Нормування праці.docx
• Тип: Документы; #22537
• страница: 4 из 4

_в - час на відпочинок;

Т_ос - час на особисті потреби;

Тривалість основного часу великою мірою залежить від фізико-хімічних властивостей предмета праці, технічних характеристик засобів виробництва та рівня його організації. Основний час встановлюється безпосередньо на підприємствах аналітичними чи сумарними методами.

Допоміжні прийоми так само, як і елементи підготовчо-завершальної роботи, піддаються типізації, що дає змогу розробити стабільні нормативи допоміжного часу для типових організаційно-технічних умов виробництва. За відсутності готових нормативів допоміжний час можна визначити методом хронометражних спостережень або шляхом мікроелементного нормування.

Час обслуговування робочого місця встановлюється в розрахунку на одиницю продукції чи на зміну Для операцій механічного оброблення заготовок в умовах масового і серійного виробництва окремо розраховують час технічного (Т_тех) й організаційного (Т_орг)обслуговування:





де а_мех— норматив часу на технічне обслуговування, відсотки від Т_о ;

Т_оп-оперативний час роботи;

а_орг — норматив часу на організаційне обслуговування, відсотки від Т_оп.

У малосерійному та одиничному виробництві, а також для ручних (слюсарних, складальних, монтажних і т. ін.) робіт загальний час обслуговування робочого місця розраховують за нормативами у відсотках від оперативного часу:



де а_об - норматив часу на обслуговування робочого місця у відсотках від Т_оп .

Зміст роботи і загальна тривалість підготовчо-завершальної роботи залежать від типу виробництва, характеру виробничого процесу й операції, що підлягає нормуванню, організації праці та якості обслуговування робочого місця.

Час відпочинку працівника залежить від наявності та рівня чинників, що впливають на працездатність людини: фізичних зусиль; нервового напруження; темпу роботи; робочої пози; монотонності праці; мікроклімату у робочому приміщенні; забрудненості повітря; виробничого шуму; вібрації, обертань та поштовхів; освітлення робочої зони.

Час на особисті потреби, згідно з трудовим законодавством, для всіх працівників, незалежно від умов праці, дорівнює 2% від тривалості зміни, що приблизно становить 10 хвилин на 8-годинний робочий день.

Норма виробітку (H_в)- це кількість продукції, яку здатний виробити робітник за одиницю часу:



де Т_зм - тривалість робочого часу (тривалість зміни).

Між нормою виробітку та нормою часу існує зворотно пропорційна залежність:





де - зміна норми часу, %;

- зміна норми виробітку, %.

Якщо неможливо розрахувати обсяг продукції для кожного окремого робітника (потокові лінії, мартенівські печі), застосовуються норми обслуговування.

Норма обслуговування визначається кількістю одиниць обладнання (виробничої площі), що здатний обслуговувати один робітник протягом робочої зміни, або чисельністю робітників, які обслуговують один агрегат. Перша з цих норм визначається за формулою:



де - норма часу на обслуговування одиниці обладнання, одиниці виробничої площі;

t_о— час виконання основних функцій на одиницю роботи, прийняту за одиницю вимірювання;

п- кількість одиниць обсягу роботи на одиницю обладнання (виробничої площі), що обслуговується робітником;

К₁ - коефіцієнт, що враховує виконання допоміжних функцій;

К₂-коефіцієнт, що враховує час на відпочинок і особисті потреби.

Норма чисельності - це встановлена чисельність робітників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій чи обсягів робіт. За нормами чисельності визначаються також затрати праці щодо професій, спеціальностей, груп чи видів робіт, окремих функцій в цілому по підприємству, цеху, його структурному підрозділу.



де Q - обсяг робіт на певному об’єкті, що вимірюється кількістю одиниць обладнання, виробничої площі, довжиною комунікацій тощо.

З метою підвищення ефективності праці, що оплачується робітникам погодинно, визначається нормоване завдання на основі вказаних вище різновидів норм праці.

Нормоване завдання - це встановлений обсяг роботи, що робітник чи група робітників зобов’язані виконувати за робочу зміну, робочий місяць або за іншу одиницю робочого часу на роботах, які оплачуються погодинно.

Зміст праці управлінського персоналу відрізняється від змісту праці робітників, оскільки функціональне призначення кожної з цих груп працівників різне. Зміст праці керівників полягає в управлінні персоналом на різних ієрархічних рівнях підприємства.

Для встановлення нормативної чисельності фахівців і технічних службовців застосовують також укрупнені нормативи чисельності для окремих структурних підрозділів.

Для формування лінійно-ієрархічних рівнів управління (тобто визначення чисельності лінійних керівників на кожному ступені) найчастіше на практиці застосовують норми підлеглості

Норма підлеглості - це чисельність робітників, фахівців, що може бути безпосередньо підпорядкована одному керівнику тимчасово чи постійно.

Статистичні методи широко використовуються для визначення укрупнених трудових нормативів для нормування чисельності управлінського персоналу. З цією метою спочатку ретельно аналізують організацію управління, вживають заходи щодо скорочення зайвих посад, укрупнення дрібних структурних підрозділів, удосконалення поділу та кооперації праці, що формувалися роками.

Далі експертним методом відбирають найважливіші чинники, що впливають на трудомісткість конкретної функції управління, а отже, і на чисельність управлінського персоналу.

Після цього на широкому статистичному матеріалі із застосуванням математичного апарату виводять статистичні залежності між рівнем чинників впливу і кількісним складом управлінського персоналу.