Закон України "Про Цивільну оборону України", 1999

• Название: Закон України "Про Цивільну оборону України", 1999
• Анкор: T_9_Inf_zabezp_MNS.doc
• Дата: 08.07.2018
• Размер: 3.24 Mb.
• Имя файла: T_9_Inf_zabezp_MNS.doc
• Тип: Закон; #21235
• страница: 2 из 5

С
хема 1. Підпорядкування інформаційної взаємодії в системі Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій

Джерела надходження первинної інформації до закладів ОЗ про загрозу виникнення НС та її медико-санітарні наслідки	— БШМД, яку викликали до постраждалого (хворого) у зоні НС;
	— постраждалі унаслідок НС, що самі звернулись за медичною допомогою в заклад ОЗ або яких доставили до нього;
	— свідки НС, що опинились на місці події та зверну­лись до закладів ОЗ з інформацією про потерпілих та про необхідність надати їм мед. допомогу;
	— керівники, чергові служб, працівники медико-санітарної частини по­тенційно небезпечних об'єктів у разі виникнення (загрози виникнення) НС на об'єкті;
	— чергова служба чи керівництво держадміністрації або органів самовря­дування;
	— чергова служба міліції, ДАІ, рятувальні служби, які отримали повідо­млення про НС і розпочали їх ліквідацію;
	— засоби масової інформації (місцеве радіо, телебачення тощо).

4.2. ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВУЗЛА БАЗОВОГО РІВНЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ МОЗ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА її МЕДИКО-САНІТАРНІ НАСЛІДКИ

Кожен заклад ОЗ, що безпосередньо отримав первинну інформацію про медико-санітарні наслідки НС в зоні обслуго­вування населення чи в районі дислокації з точки зору функціональної підсистеми МОЗ в УІАС НС, є вузлом базового рівня.

За умов надзвичайної ситуації кожен заклад має діяти відповідно до плану медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайній ситуації.)

Згідно з Наказом МОЗ України № 189 від 03.08.2000 p., отриману закладом первинну інформацію реєструє, оцінює, передає залежно від результатів оцінки до вищого рівня управління керівник, черговий, або працівник закладу ОЗ, який «перебуває на робочому місці». Конкретний розподіл обов'язків у кожному закладі охорони здоров'я має бути передбачений відповідним наказом по закладу, посадовими інструкціями, складений на підставі наказу територіального органу охорони здоров'я про затвердження Регламенту надання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС певної адміністративної території.

Визначена наказом посадова особа, відповідальна за роботу вузла, повинна вести відповідну документацію, її робоче місце має бути обладнане засобами зв'язку.

Документація вузла базового рівня	— посадова інструкція оператора (чергового) УІАС НС;
	— керівні документи:  Наказ МОЗ України № 189 від 03.08.2000 p.;  відповідні накази ТО УОЗ та закладу;  журнал обліку НС;  бланки термінових повідомлень про НС (первинне, наступне уточнення або заключне);  звітів про надання ме­дичної допомоги при НС;  нормативні документи та довідники;
	— списки телефонів закладів ОЗ, відповідних служб та ор­ганів влади;
	— журнал чорнових записів.

Мінімальний комплект обладнання робочого місця вузла УІАС НС будь-якого рівня передбачає наявність телефону, телефаксу та комп'ютера, що працює в системі електронної пошти.

КРОК 1.

Відповідальна особа, що отримала інформацію, має зареєструвати її в журналі обліку надзвичайних ситуацій згідно з порядком.

КРОК 2.

Оцінка інформації на початковому етапі передбачає:

• 
  перевірку її достовірності. Достовірність даних перевіряється через паралельні джерела, що мають бути проінформовані щодо ситуації. При перевірці достовірності слід керуватися конкретними обставинами. Так, поява постраждалих та явні ознаки шкідливих факторів можуть вважатись достатніми аргументами, що підтверджують інформацію
  
• 
  попереднє визначення коду (класу, групи та виду) та рівня НС. Для визначення коду (класу, групи та виду) та рівня надзвичайної ситуації слід користуватись Постановою Кабінеті Міністрів України «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» № 1099 від 15.05.98 р. та «Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні», що затверджений Міністром із питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 24.12.1998 р.
  

КРОК 3.

Якщо подія, про яку проінформовано заклад охорони здоров'я, має озна­ки НС загальнодержавного чи територіального рівня, і медико-санітарні наслідки її мають (чи можуть мати) негативний характер, відповідальна особа закладу негайно, а якщо місцевого чи об'єктового рівня — не пізніше ніж через 15 хв передає інформацію відповідальному черговому районного (міського) територіального медичного об'єднання за формою «Термінового повідомлення РТМО, МТМО про надання медичної допомоги при надзвичайній ситуації». Про передачу термінового повідомлення робиться запис у журналі обліку надзвичайних ситуацій.

Після передачі інформації відповідальному черговому районного (міського) територіального медичного об'єднання про надзвичайну ситуацію та її медико-санітарні наслідки інформують оперативні чергові вузли місцевого органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) та інші медичні заклади, що мають взяти участь у ліквідації медико-санітарних наслідків.
4.3. ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ РАЙОННОГО (МІСЬКОГО) ТЕРИТОРІАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ МОЗ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИНИКНЕННЯ НС ТА її МЕДИКО-САНІТАРНІ НАСЛІДКИ

Згідно з Наказом МОЗ України № 189 від 03.08.2000 p., функції оперативного чергового вузла при отриманні від закладу охорони здоров'я первинного термінового повідомлення про надання медичної допомоги при НС виконує відповідальне чергове районне (міське) територіальне медичне об'єднання.

Передбачається, що вузол має вести відповідну документацію, робоче місце чергового має бути обладнане засобами зв'язку.

Оперативний черговий може отримати інформацію про надзвичайну ситуацію та її медико-санітарні наслідки як від джерел первинної інформації, що названі вище, так і у вигляді термінових повідомлень від закладів охорони здоров'я району (міста).

КРОК 1.

Отримавши інформацію про НС від джерел первинної інформації, оперативний черговий об'єднання повинен передати її оперативному черговому ТО УОЗ.

КРОК 2.

Одержавши її у вигляді термінових повідомлень про НС (первинну) від закладу охорони здоров'я, повинен:

• 
  негайно зареєструвати її в журналі обліку НС,
  
• 
  перевірити її достовірність,
  
• 
  перевірити правильність визначення закладу ОЗ коду (класу, групи та виду) та рівня НС.
  

КРОК 3.

• 
  Якщо подія, про яку проінформував черговий закладу охорони здоров'я, дійсно має ознаки НС, і має (чи може мати) негативні медико-санітарні наслідки, оперативний черговий районного об'єднання доводить її до відома вузла ТО УОЗ в терміни, визначені вимогами. Про передачу термінового повідомлення робиться запис у журналі обліку надзвичайних ситуацій.
  

КРОК 4.

• 
  Про надзвичайну ситуацію та її медико-санітарні наслідки черговий районного територіального медичного об'єднання інформує керівництво об'єднання, оперативну службу органів місцевої влади, організовує направлення на місце надзвичайної ситуації оперативної групи для уточнення обставин та наслідків надзвичайної ситуації.
  

4.4. ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ МОЗ УКРАЇНИ В МЕЖАХ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА її МЕДИКО-САНІТАРНІ НАСЛІДКИ

Шляхи отримання інформації вузлами ТО УОЗ :	1) оперативні чергові районного (міського) територіального медичного об'єднання;
	2) оперативні служби силових відомств;
	3) оперативні служби штабів ЦО;
	4) засоби масової інформації;
	5вузли МОЗ України.

Вузли ТО УОЗ за рахунок Державного бюджету централізовано оснащені телефаксами, комп'ютерами і мають досить широкі можливості щодо зв'язку з вузлами об'єднання, органами управління охорони здоров'я, оперативними службами чергових структур адміністративної території та держави.

КРОК 1.

Отримавши інформацію про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки від чергового районного (міського) територіального медичного об'єднання, вузол ТО УОЗ негайно фіксує її в журналі обліку надзвичайних ситуацій, проводить попередню перевірку визначення правильності коду (класу, групи та виду) та рівня надзвичайної ситуації. При стихійних лихах уточнення інформації можливе із залученням вузлів об'єднань суміжних районів та порівнянням уточненої інформації з регіонів та об'єктів, що входять у технологічний блок з аварійним.

КРОК 2.

Якщо подія, про яку проінформував вузол, дійсно має ознаки надзвичайної ситуації і супроводжується (чи може супроводжуватись) негативними медико-санітарними наслідками, оперативний черговий ТО УОЗ доводить до відома вузла МОЗ України у визначені терміни. Про передачу термінового повідомлення робиться запис у журналі обліку надзвичайних ситуацій. Передача інформації на першому етапі може здійснюватись по телефону-факсу, але бажано прискорити перехід зв'язку вузла ТО УОЗ із вузлом МОЗ України на засоби електронної пошти. Рекомендації щодо передачі повідомлень за допомогою електронної пошти, використовують централізовані засоби зв'язку.

КРОК 3.

Про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки вузли ТО УОЗ доповідають керівництву органів управління охорони здоров'я і черговій службі управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідної адміністративної території.

КРОК 4.

Після передачі інформації до вузла МОЗ України вузол ТО УОЗ уточнює медико-санітарні наслідки, аналізує організацію їх ліквідації, розробляє пропозиції щодо забезпечення введення в дію та виконання «Планів медико-санітарного забезпечення населення при НС».

Вузол МОЗ України, одержавши інформацію про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки від вузла ТО УОЗ, уточнює ситуацію в терміни, визначені відповідно до рівня надзвичайної ситуації, доводить інформацію до відома центрального вузла УІАС НС, резервного вузла УІАС НС і керівництва МОЗ України. Інформація до центрального вузла УІАС НС і резервного вузла УІАС НС надається за формою, передбаченою «Регламентом взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади в межах УІАС НС». Організація інформування керівництва МОЗ України передбачена окремим наказом МОЗ України.
5. Режим функціонування системи захисту населення і території

Згідно із Законом України «Про захист населення і території від надзви­чайних ситуацій техногенного і природного характеру», за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, обласних державних адміністрацій у межах конкретних територій встановлюється один із таких режимів функціонування систем захисту населення й території:

режими функціонування систем захисту населення й території:	 режим повсякденного функціонування — за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій тощо;
	 режим підвищеної готовності — у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості виникнення НС техногенного і природного характеру;
	 режим надзвичайної ситуації — у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС техногенного і природного характеру;
	 режим надзвичайного стану — у разі виникнення НС державного характеру.

Як правило, за відсутності надзвичайної ситуації (загрози) загальнодержавного і територіального рівнів вузли підсистеми МОЗ України та ТО УОЗ працюють у режимі повсякденного функціонування.

У разі істотного погіршення обстановки, за наявності надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру загальнодержавного та територіального рівнів у вузли МОЗ України та ТО УОЗ вводиться режим підвищеної готовності.

Вузли закладів охорони здоров'я та районного територіального медичного об'єднання працюють зазвичай в режимі повсякденного функціонування.

За умови істотного погіршення обстановки на території, яку обслуговують, виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру загальнодержавного та територіального рівнів вузли закладів охорони здоров'я та РТМО ЦРЛ переходять в режим підвищеної готовності, а при виникненні і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру — в режим надзвичайної ситуації.

Тобто, одночасно вузли різних рівнів, різних адміністративних територій відповідно до реальних обставин у зоні їх обслуговування можуть працювати в різних режимах готовності.

6. Організація медичного постачання формувань і закладів ДСМК

6.1. Основні завдання медичного постачання

!	Медичне постачання являє собою комплекс заходів, спрямованих на своєчасне та повне забезпечення медичним майном формувань ДСМК, лікувальних профілактичних установ та закладів і населення.

Основні завдання ДСМК з медичного постачання:

– планування медичного постачання населення, лікувальних, лікувально-профілактичних закладів та формувань ДСМК при організації заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків НС; – створення, з урахуванням аналізу захворюваності населення та можливих, в тому чи іншому регіонах держави, природних та техногенних катастроф, створення запасів медичного майна, що не понижуються; – вивчення можливостей використання медичного майна з місцевих ресурсів; – забезпечення медичних формувань та закладів ДСМК необхідним майном відповідно до табелю; – організація контролю за раціональним та економним використанням медичного майна, його перерозподілом з урахуванням обстановки, що складається при НС; – забезпечення організованого видання медичного майна формуванням, медичним закладам та населенню в осередках НС; – організація захисту медичного майна від шкідливих факторів довкілля, що виникають при НС.

Складові частини медичного постачання ДСМК:

 визначення потреби медичного майна;  заготовка та облік медичного майна;  зберігання та видача для забезпечення повсякденної діяльності (проведення навчань, науково-дослідна робота, лікувально-профілактична діяльність) та за умов ліквідації наслідків НС;  накопичення, зберігання, поповнення та оновлення резервів на випадок НС;  контроль за якісним станом лікарських засобів, препаратів, станом медичної техніки та її використанням;  виявлення та використання місцевих ресурсів для потреб ДСМК;  звітність за рухом медичного майна, контроль за доцільним його використанням;  наукові дослідження щодо аналізу досвіду медичного постачання в умовах НС та удосконалення всієї системи медичного постачання.