Главная страница
Навигация по странице:

  • Основною метою планування медико-санітарного

  • Розрахунки можливих санітарних втрат серед населення при НС

  • Планування накопичення та підтримки в готовності оперативних резервів формувань і закладів ДСМК

  • 7.2. Організація планування медико-санітарного забезпечення при НС 7.2.1. Завдання на планування

  • завдання на планування

  • 7.2.2. Проект наказу органу управління ОЗ на організацію планування медико-санітарного забезпечення населення за умов НС

  • Завдання закладам ДСМК визначають

  • Вимоги до плануючих документів, що відпрацьовуються

  • Плани медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях ДСМК на державному рівні

  • 7.3. Структура плану та зміст його розділів 7.3.1.

  • Плани першого рівня

  • Плани другого рівня

  • Плани третього рівня

  • Плани четвертого рівня

  • Плани пятого рівня

  • Закон України "Про Цивільну оборону України", 1999


    Скачать 3.24 Mb.
    НазваниеЗакон України "Про Цивільну оборону України", 1999
    АнкорT_9_Inf_zabezp_MNS.doc
    Дата08.07.2018
    Размер3.24 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаT_9_Inf_zabezp_MNS.doc
    ТипЗакон
    #21235
    страница4 из 5
    1   2   3   4   5

    6.7. ТЦ ЕМД ДСМК в системі медичного постачання
    В системі медичного постачання ДСМК ТЦ ЕМД займають провідне місце.

    ТЦ ЕМД накопичують медичне та інше майно, що складає основну частину оперативного резерву:

    1. Для забезпечення роботи спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня, утворених не в системі ШМД протягом двох діб;

    2. Для забезпечення роботи спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК другої черги територіального рівня, що формують заклади без додаткового постачання протягом двох діб;

    3. 70% оперативного запасу медичного майна для розгортання додаткового ліжкофонду при надзвичайних ситуаціях;

    4. Для забезпечення роботи штатних спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої та другої черги територіального рівня, що сформовані самим центром, протягом трьох діб;

    5. Оперативні запаси медичного майна ДСМК державного рівня, які накопичуються за рахунок державного бюджету.

    Запаси медичного майна, що відповідають пунктам 1-4, накопичуються за рахунок місцевого бюджету.

    Ліжковий фонд закладів ДСМК, що розгортається додатково до штатного ліжкофонду, повинен формуватися з ліжок, що у повсякденних умовах використовуються для лікування хворих, та ліжок, що додатково розгортаються на базі існуючих відділень. Для цього лікувальний заклад завчасно повинен накопичити запас ліжок, м'якого інвентарю, медикаментів, продуктів харчування, предметів догляду за хворими, основного медичного обладнання для забезпечення роботи протягом 7 діб. Фінансування накопичення запасів повинно здійснюватися" за рахунок виділених коштів місцевого бюджету.

    Табелі медичного майна для кожного лікувального закладу за урахування вимоги розгортання визначеного ліжкофонду і автономної роботи протягом 3-х діб та повного планового навантаження складаються лікувальним закладом разом із фахівцями територіального центру екстреної медичної допомоги. При цьому обов'язково повинні бути враховані реальний стан забезпечення лікувального закладу медичним обладнанням та діагностичною апаратурою (з урахуванням запасів територіального центру ЕМД та оперативного резерву спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги). Табель медичного майна затверджується органом управління охорони здоров'я адміністративної території.

    7. Планування заходів

    медичного забезпечення населення при нС
    7.1. Планування медико-санітарного забезпечення


    !

    Ефективне планування медико-санітарного забезпечення населення за умов НС можливе при доскональному володінні ситуацією в закладі, регіоні, знанні вимог правових, нормативних та директивних документів щодо організації медико-санітарного забезпечення населення за умов НС.




    Планування медико-санітарного забезпечення населення за умов НС здійснюється

    ç è

    На державному рівні

    На територіальному рівні




    Основною метою планування медико-санітарного

    Забезпечення населення при НС

    Аналіз реального стану всіх ланок системи ОЗ та їх готовності до функціонування за умов НС:

    ® стан забезпечення та рівня підготовки медичних кадрів і можливості його залучення до роботи при НС;

    ® стан ліжкофонду медичних закладів і можливість його пере-профілювання та розгортання додаткового ліжкофонду;

    ® стан матеріально-технічного забезпечення медичних закладів, створених на їх базі мобільних медичних формувань;

    ® наявність резервів санітарно-гігієнічного, медичного та спеціального майна на випадок НС;

    ® наявність і стан санітарного та допоміжного автотранспорту і інших видів транспорту;

    ® стан системи оперативного зв’язку і можливість обладнання сучасним зв’язком формувань ДСМК.

    Розрахунки можливих санітарних втрат серед населення при НС

    Розрахунки можливого виходу з ладу медичних закладів та медичного персоналу при НС

    Розрахунки необхідної кількості медичних формувань, кадрів, додаткового ліжкофонду, запасів санітарно-гігієнічного, медичного та спеціального майна, транспорту та інших матеріально-технічних засобів для ліквідації медико-санітарних наслідків НС;

    Визначення кількості формувань, кадрів, матеріально-технічних засобів, майна, що необхідно залучити до ДСМК при НС від інших відомств, підприємств, громадських організацій.

    Планування накопичення та підтримки в готовності оперативних резервів формувань і закладів ДСМК;

    Планування підготовки кадрів та формувань до участі в ліквідації медико-санітарних наслідків НС, їх сертифікації та ліцензування.


    7.2. Організація планування медико-санітарного забезпечення при НС
    7.2.1. Завдання на планування


    !


    Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” адміністративної території є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. (Як свідчить набутий досвід, виходу цього наказу має передувати узгодження тексту завдання фахівцями МОЗ України з органом управління охороною здоров’я адміністративної території.)


    Завдання на планування є нормативним документом, що визначає мінімум вимог, обов’язкових для виконання при плануванні

    • прогноз медико-тактичної обстановки в межах адміністративної території;

    • основні задачі медико-санітарного забезпечення населення, що витікають з прогнозованої обстановки при можливих НС;

    • склад (профіль) і чисельність утворюваних медичних формувань ДСМК державного рівня та мінімальна чисельність і склад формувань ДСМК територіального рівня;

    • кількість і профіль ліжок у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ), призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК державного рівня та мінімальна кількість і профіль ліжок у ЛПЗ, призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК територіального рівня;

    • терміни приведення у готовність медичних формувань і ліжкової мережі до прийому уражених і хворих;

    • порядок постачання медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном утворюваних медичних формувань і ліжок у ЛПЗ, призначених для приймання уражених і хворих;

    • порядок матеріально-технічного і транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК;

    • склад, терміни приведення їх у готовність і призначення сил і засобів, що виділяються в порядку взаємодії різними відомствами, приватними підприємствами та громадськими організаціями, які беруть участь у ліквідації медико-санітарних наслідків;

    • розташування пунктів управління ліквідацією медико-санітарних наслідків НС і порядок подання повідомлень.

    Розробка та обґрунтування “Плану медико-санітарного забезпечення населення області при НС” згідно з функціональними обов’язками покладається на територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

    7.2.2. Проект наказу органу управління ОЗ

    на організацію планування медико-санітарного забезпечення населення за умов НС
    Після отримання Наказу МОЗ України та завдання на планування територіальний центр екстреної медичної допомоги (ТЦЕМД):

    • готує проект наказу органу управління ОЗ адміністративної території щодо організації планування:

    • узгоджує з медичними закладами ДСМК всіх відомств і форм власності проекти завдання цим закладам на організацію планування ними медико-санітарного забезпечення населення за умов НС.

    У наказі на організацію планування медико-санітарного забезпечення населення в НС визначається:

    • склад групи розробників,

    • терміни розробки плануючих документів,

    • порядок їх узгодження і подання на затвердження,

    • - терміни експертної перевірки реальності відпрацьованого плану і внесення в нього відповідних коректив.


    Наказ затверджує завдання закладам ДСМК на планування заходів з медико-санітарного забезпечення населення за умов НС.


    Завдання закладам ДСМК визначають:

    †склад (профіль) і чисельність утворюваних медичних формувань ДСМК державного і територіального рівнів;

    †кількість і профіль ліжок, призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК державного та територіального рівня;

    †Терміни приведення в готовність медичних формувань для їх відправки в район НС та додаткового ліжкофонду;

    †Порядок постачання медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном утворюваних медичних формувань і ліжок у ЛПЗ, призначених для приймання уражених і хворих;

    †Порядок матеріально-технічного і транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК;

    †склад, терміни приведення у готовність сил і засобів різних відомств, приватних підприємств та громадських організацій, що виділяються в порядку взаємодії в розпорядження закладу ДСМК;

    †розташування пунктів евакуації ЛПЗ ДСМК, шляхи евакуації та матеріально-технічне і транспортне забезпечення евакозаходів.



    Вимоги до плануючих документів, що відпрацьовуються:

    • відповідати сучасним поглядам на організацію і тактику ДСМК, а також на технології виконання заходів при лікувально-евакуаційному, санітарно-гігієнічному і протиепідемічному забезпеченні населення в НС;

    • відтворювати реальне положення стану сил і засобів, органів управління територіального рівня ДСМК, у т.ч. і відомчого підпорядкування;

    • не містити зайвої і невідповідної цілям планування медико-санітарного забезпечення населення інформації;

    • бути доступними розумінню й аналізу без додаткових розрахунків, зручними в користуванні, оброблятися з використанням достовірних офіційних вихідних даних.



    !


    План повинен оформлятися у 3 примірниках, що зберігаються:

    • перший примірник – в органі управління охорони здоров’я адміністративної території;

    • другий – у ТЦ ЕМД та МК;

    • третій – в УНПЦ ЕМД МК.








    Плани_четвертого_рівня'>Плани_третього_рівня'>Плани_другого_рівня'>Плани_першого_рівня'>Плани_медико-санітарного_забезпечення_населення_в_екстремальних_ситуаціях_ДСМК__на_державному_рівні'>Плани медико-санітарного забезпечення населення

    в екстремальних ситуаціях ДСМК



    на державному рівні

    • розробляються МОЗ України,

    • попередньо розглядаються Центральною координаційною комісією,

    • затверджуються Кабінетом Міністрів України.


    на територіальному рівні

    • розробляється управліннями ОЗ обласних державних адміністрацій,

    • попередньо розглядаються територіальними координаційними комісіями,

    • затверджуються обласними державними адміністраціями.






    7.3. Структура плану та зміст його розділів
    7.3.1. Планування заходів щодо медичного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях проводиться за п'ятьма рівнями.


    Плани

    першого рівня

    • розробляються фахівцями медичною закладу,

    • узгоджуються з органами управління ОЗ за підпорядкованістю,

    • затверджуються керівником медичного закладу.

    Плани

    другого рівня

    • розробляються органами управління ОЗ адміністративного району, міста без районного поділу,

    • узгоджуються з органами управління вищого рівня,

    • затверджуються органами виконавчої влади адміністративного району або міста.

    Плани

    третього рівня

    • розробляються органами управління ОЗ адміністративного району, міста і з районним поділом,

    • узгоджуються з органами управління вищого рівня,

    • затверджуються органами виконавчої влади адміністративного району або міста.

    Плани

    четвертого

    рівня

    • складаються управліннями охорони здоров'я облдержадміністрацій,

    • розглядаються на засіданні територіальної координаційної комісії,

    • затверджуються відповідним органом виконавчої влади.

    Плани

    п'ятого рівня

    • розробляється МОЗ України,

    • узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії,

    • затверджується Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Міністерством надзвичайних ситуацій.
    1   2   3   4   5


    написать администратору сайта