Закон України "Про Цивільну оборону України", 1999
 Скачать 3.24 Mb.
|
|
6.2. Характеристика майна, що постачається формуванням ДСМК Медичне постачання закладів та формувань ДСМК при НС здійснюється за принципом пріоритетного забезпечення, з обов'язковим урахуванням обсягу роботи та медико-тактичної характеристики та обстановки у зоні НС.
Основні вимоги до медичного майна, що використовується в НС: портативність, компактність, комплектність, зручність транспортування, простота і надійність в експлуатації, можливість тривалого зберігання.
В повсякденних умовах та при надзвичайних ситуаціях ДСМК витрачає майно згідно прийнятих норм за рахунок резерву ДСМК. Резерв медичного майна ДСМК створюється в державі для гарантованого забезпечення заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Потреба медичного майна для накопичення резерву та його оновлення, з урахуванням заміни медичної техніки, розраховується окремо, крім медичного майна для забезпечення поточних потреб і зараховується в загальну потребу формувань ДСМК при плануванні їх медичного постачання. Номенклатура та кількість предметів медичного майна, що підлягає накопиченню в резерві, визначається відповідно норм постачання та табелів оснащення формувань ДСМК з урахуванням місцевих медико-географічних особливостей території і регіонів держави. При створенні резервів ДСМК необхідно враховувати світовий досвід з використанням існуючих в нашій державі значних запасів медичного майна держрезерву. В недалекому минулому резерви медичного майна накопичувалися різними відомчими структурами: закладами та установами МОЗ України центрального та регіонального підпорядкування, МО, МВС, Міністерства транспорту та інших міністерств та відомств держави, системою установ та закладів державного резерву тощо, але конкретного механізму об'єднання цих запасів для оперативного вирішення при ліквідації медико-санітарних наслідків НС мирного часу не було. Тому для ліквідації наслідків НС в умовах сьогодення виникає необхідність поєднати медичні резерви держави з усіма його складовими частинами, незалежно від відомчого підпорядкування. Доцільним є налагодження обліку всього медичного майна, що є в державі, відпрацювання механізму взаємодії відомчих структур для використання існуючих у державі резервів, а поповнення резервів довести до оптимальних, науково обґрунтованих обсягів. Ці завдання можуть бути успішно вирішені лише за умов об'єднання зусиль органів управління державної влади разом з органами охорони здоров'я на всіх рівнях (район, місто, область, держава).
Постійне табельне оснащення визначається потребами для виконання завдань у повсякденних умовах, при підвищеній готовності ДСМК та при розгортанні закладів (формувань) згідно функціонального призначення за умов НС. Обсяг діяльності кожного закладу (формування), який забезпечується постійним табельним оснащенням, визначається МОЗ України. Типові табелі оснащення затверджуються МОЗ України, а табелі закладів (формувань) ДСМК, складаються на підставі типових, але з урахуванням особливостей роботи та затверджуються органом управління охорони здоров'я, якому підлягає заклад (формування). Медичні заклади та органи постачання у повсякденних умовах накопичують медичне майно. Накопичення медичного майна - це підбір та закладка на збереження медичного майна, що призначене для оснащення закладів та формувань ДСМК на випадок ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Накопичене медичне майно, що зберігається при закладах (установах, формуваннях), складає оперативний резерв ДСМК. 6.3. Оперативний резерв медичного майна
Юридичною особою, що прогнозує потребу медичного майна є: для оперативних резервів та державного рівня є УНПЦ ЕМД та МК, територіального рівня - ТЦ ЕМД. Планування постачання медичним майном для резерву здійснюється на наступний календарний рік на підставі:
6.4. Нормативно-правова база медичного постачання Нормативно-правовою базою медичного постачання формувань (закладів) ДСМК для надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях є Конституція України, яка наголошує, що людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3) та гарантує право кожного громадянина держави на охорону здоров'я та безплатну медичну допомогу (стаття 49). Закон України "Про Цивільну оборону України" утворює правове поле з організації і функціонування системи цивільної оборони, головним завданням якої є захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Формування резервів для цивільної оборони затверджує стаття 4 цього Закону, яка регламентує, що Кабінет Міністрів України створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і порядок використання, а джерела фінансування заходів цивільної оборони проводяться за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених актами законодавства (стаття 13). Закон України "Про державний матеріальний резерв" визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження запасів державного матеріального резерву та регулює відносини в цій сфері. Закон регламентує, що державний резерв призначається для забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (стаття 3), та визначає, що джерела фінансування системи державного резерву, які пов'язані із накопиченням (приростом) та утриманням матеріальних цінностей передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (стаття 7). Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного резерву можливо здійснювати лише за рішенням Кабінету Міністрів України (стаття 121). Механізм передавання матеріальних цінностей з державного резерву для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відпрацьовується центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, за поданням міністерств, інших органів виконавчої влади, Ради міністрів автономної Республіки Крим, на які покладено функції щодо координації робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за рішенням Кабінету Міністрів України. Наказ МОЗ України від 03.04.96 р. №68 "Про створення резервів лікарських засобів та виробів медичного призначення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій" затвердив "Перелік резерву ліків та перев'язочних засобів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій", до номенклатури якого входить 96 найменувань. Цим наказом передбачено Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим та керівникам управлінь охорони здоров'я адміністративних територій визначити за територіальними адміністративними районами (область, місто, район) заклади охорони здоров'я для надання допомоги необхідними ліками і виробами медичного призначення в екстремальних ситуаціях (п.1.1.) та створити у зазначених закладах охорони здоров'я резерви лікарських засобів та виробів медичного призначення відповідно до потреби області і забезпеченості бюджетним фінансуванням (п.1.3.). 6.5. Забезпечення спеціалізованих бригад постійної готовності першої черги В медичних закладах, що формують спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги (СБПГ 1Ч): утворюється необхідний недоторканий запас медикаментів для автономної роботи всіх бригад, забезпечується необхідний рівень підготовки особового складу, особовий склад бригад в повному обсязі повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту; додаткове оснащення бригад проводиться за рахунок коштів, що виділяється із місцевих бюджетів. СБПГ 1Ч територіального рівня, що створюються територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами ДСМК формуються та оснащуються медичною технікою, транспортними засобами та медикаментами на рівні бригади із складу ШМД.
Розрахунки: для кожної СБПГ 1Ч, що виділяється із складу станції ШМД, формується оперативний запас медичного майна не менше, ніж на 3 доби роботи; для кожної СБПГ 1Ч ДСМК першої черги, що визначені за рахунок інших медичних закладів (не станцій ШМД), накопичуються частково при закладах, які формують бригади, для роботи протягом 1 доби; для кожної СБПГ 1Ч ДСМК першої черги, що формуються в територіальних центрах екстреної медичної допомоги для роботи протягом 2 діб. 6.6. Забезпечення спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги Для спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги (СБПГ 2Ч) основних профілів розроблені Тимчасові табелі оснащення медичним майном.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||