финансы. Звіт про фінансову стабільність
 Скачать 1.8 Mb.
|
|
Графік 3.6.1. Доларизація банківського сектору Доларизація банківської системи повільно знижується, але залишається системним ризиком Рівень доларизації балансів банків тривалий час залишається близьким до 40%, це щонайменше вдвічі вище за природний рівень для України 21 . Водночас коронакриза не вплинула негативно на цей показник, адже вп ерше в історії криза не супроводжується неконтрольованою девальвацією гривні. Від початку пандемії коронавірусу курс національної валюти помірно коливався під впливом ринкових чинників та загалом за дев’ять місяців знизився на 12% відносно долара. Тому на відміну від попередніх кризових епізодів банки не зазнали суттєвих збитків через значну доларизацію балансу. Більше того, відносна стабільність курсу дала змогу уникнути статистичного ефекту зростання доларизації портфеля. Раніше цей показник різко змінювався через переоцінку активів та зобов’язань за курсом. Фінустанови загалом підійшли до цієї кризи стійкішими до ймовірних шоків на валютному ринку, які так і не матеріалізувалися. Зокрема, вони переважно мають збалансовані валютні позиції, працюють в умовах консервативних пруденційних обмежень, ринковий ризик, зумовлений відкритими валютними позиціями, покритий капіталом. До того ж низка банків все ж знизила частку валютної складової останніми роками, і цей тренд триватиме. Цьому сприятиме фундаментальна зміна поведінки вкладників. Попри суттєве зниження дохідності гривневих депозитів та рекордно низький диференціал між ставками за гривневими та валютними депозитами вони і надалі надають перевагу гривневим вкладам. Для цього є передумови на макрорівні. Зокрема, інфляція залишається низькою та контрольованою, виважена макропруденційна політика сприяє стійкості фінансової системи, на ринку виникають ефективні інструменти хеджування валютних ризиків. Звуження напрямів інвестування валютних коштів сприятиме дедоларизації Із загальним зниженням гривневих процентних ставок та ризиків різкої девальвації, гривневі кредити стають привабливішими для позичальників. Попит бізнесу на гривневі ресурси зростає значно швидше ніж на валютні. А кредитування фізичних осіб в іноземній валюті заборонено з 2009 року. Тож відбулася фундаментальна зміна преференцій на валюту кредитування, на яку банки Джерело: ДССУ, НБУ. Графік 3.6.2. Доларизація кредитів та депозитів станом на 1 жовтня 2020 року Джерело: ЄЦБ, НБУ, ЦБ країн. Графік 3.6.3. Зміна депозитів та кредитів у розрізі валют, 1 січня 2020 року = 100% Джерело: НБУ. 21 Khvedchuk, K., Sinichenko, V., Topf, B. (2019). Estimating a Natural Level of Financial Dollarization in Ukraine . Visnyk of the National Bank of Ukraine, 247, 38-44. -20% 0% 20% 40% 60% 80% 100% 120% 140% -10% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 02.07 11.08 08.10 05.12 02.14 11.15 08.17 05.19 Індекс споживчих цін, % р/р Доларизація депозитів % Доларизація кредитів, % Обмінний курс долар/гривня, % до 01.02.2007 (п. ш.) 10.20 Чехія Хорватія Угорщина Польща Румунія Україна 2020 Україна 2019 Казахстан Грузія Росія 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% Час тк а кред итів в ін . в ал ю ті Частка депозитів в ін. валюті 116% 102% 101% 90% 80% 90% 100% 110% 120% 12.19 03.20 06.20 09.20 Депозити, гривневі Депозити, іноземна валюта (дол. екв) Кредити, гривневі Кредити, іноземна валюта (дол. екв) Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 39 Графік 3.6.4. Спреди* між ставками за новими кредитами та депозитами та диференціали ставок у гривні та іноземній валюті, в. п. мають реагувати. Коронакриза лише підсилила цей тренд. З початком карантину валютний кредитний портфель скоротився на 8%. Банки також ужорсточували вимоги до позичальників, рідше погоджували заявки на валютні позики. Крім того, процентні спреди за валютними кредитами тривалий час були нижчими ніж за гривневими. Тож на валютному кредитуванні банки в середньому заробляють менше. Тривалий час привабливою альтернативою інвестування коштів залишались ОВДП в іноземній валюті. Але дохідність цих цінних паперів також знизилася до історичних мінімумів. Тож співвідношення ризику та дохідності за валютними активами суттєво зросло для банків за останні роки. Обмеженість напрямів використання валютних коштів змушує банки тримати значну їх частину на кореспондентських рахунках за кордоном, не отримуючи ніякого доходу. Щоб мінімізувати диспропорції в балансах, банки знеохочують позичальників до валютних вкладів Дисбаланси обсягів депозитів та кредитів в іноземній валюті найбільше притаманні іноземним банкам. Тому подекуди вони знеохочують нові вкладення, установлюючи нульові ставки. Навіть попри це валютне фондування в них залишається сталим або зростає, адже в умовах низьких ставок єдине міркування клієнтів – надійність банку. Дещо інша ситуація з низкою банків з українським капіталом. Вони пропонують вищі ставки за валютними депозитами, проте обсяги валютного фондування у багатьох із них знижуються. Разом з тим значна частина їхніх кредитів досі у валюті. На ефективну вартість валютних депозитів значно впливає ще й висока норма обов'язкового резервування. Для валютних коштів вона становить 10% порівняно з нульовою для гривневих. Залучивши валютні зобов'язання, банки повинні утримувати гривневий еквівалент десятої частини залученої суми на кореспондентському рахунку в НБУ. Тож для деяких фінустанов витрати за депозитами іноді перевищують доходи від інвестування. Банки мають оптимізувати процентну політику та стратегію залучення фондування Фінустанови повинні переконатися, що обсяги залучених коштів у валюті зіставні з доступними напрямами їх розміщення. Важливо враховувати також майбутні регуляторні зміни, зокрема, установлення ваг ризику для валютних ОВДП. Якщо можливості інвестування коштів обмежені, то варто скоригувати ставки залучень. Загалом збереження макрофінансової стабільності та зміна преференцій вкладників та позичальників сприятимуть подальшій природній дедоларизації балансів банків. Отже, застосування додаткових макропруденційних обмежень нині не є необхідним. Водночас наявні обмеження, зокрема підвищена норма обов’язкового резервування за окремими зобов'язаннями в іноземній валюті, зберігатимуться. * Плинна середня за останні три місяці. ДГ – домашні господарства, НФК – нефінансові корпорації. Джерело: НБУ. Графік 3.6.5. Рівень доларизації чистого кредитного портфеля у розрізі банків* станом на 1 листопада 2020 року * ТОП-20 банків, крім російських. Джерело: НБУ. Графік 3.6.6. Депозитні процентні ставки банків* * ТОП-20 банків, крім російських, що залучають депозити ФО. Джерело: НБУ, сайти банків. 0 4 8 12 16 20 24 01.16 08.16 03.17 10.17 05.18 12.18 07.19 02.20 09.20 Спред ДГ національна валюта Спред НФК іноземна валюта Спред НФК національна валюта Диференціал депозитних ставок ДГ Диференціал депозитних ставок НФК Диференціал кредитних ставок НФК 0% 20% 40% 60% 80% Укрексімбанк Мегабанк Укргазбанк Восток Південний Таскомбанк Альфа-Банк Ощадбанк Прокредитбанк Креді Агріколь Райфф. Банк Аваль ОТП банк ПУМБ Кредобанк ІНГ банк Універсал Укрсиббанк Приватбанк Сітібанк З українським капіталом Іноземні Державні Доларизація депозитів -4% -2% 0% 2% 4% 6% 8% Мегабанк А - Банк Укрексімбанк Кредит Дніпро Восток ПриватБанк Універсал Укргазбанк Ощадбанк Таскомбанк Прокредит ПУМБ Кредобанк Південний Креді Агріколь Райфф. Банк Аваль ОТП Альфа-Банк Зміна рівня доларизації депозитів за 10 міс. 2020 року Ставка для ФО на 6 міс. в дол. на 01.11.2020 Ставка для ФО на 6 міс. в дол. на 01.01.2020 Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 40 3.7 . Зміни регуляторного середовища У другому півріччі 2020 року ухвалено закони, спрямовані на повноцінний розвиток ринків капіталу та захист споживачів мікрокредитів. Водночас продовження мораторію на стягнення майна за валютною іпотекою відклало процес врегулювання такої проблемної заборгованості та стримає відновлення іпотечного кредитування наступного року. НБУ оновив план упровадження нових регуляторних вимог для банків та розпочав розроблення та впровадження нових регуляторних норм для учасників ринку небанківських фінансових послуг. Урегульовано функціонування ринків капіталу та розбудову їхньої інфраструктури У серпні 2020 року набрав чинності закон щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів ( № 738-IX), який фундаментально врегульовує роботу ринку цінних паперів та похідних фінансових інструментів. Запроваджено нові види цінних паперів – депозитні сертифікати банку, зелені облігації, опціонні сертифікати, депозитарні розписки тощо. Закон змінює правила роботи фондового та товарного ринків і сприяє розширенню спектра фінансових послуг, розвитку ринку корпоративних облігацій, створенню умов для забезпечення ефективного захисту прав власників облігацій. Посилено захист споживачів мікрокредитів У вересні 2020 року ВРУ ухвалено закон (№ 891-ІХ), який розширює коло кредитів, на які поширюється дія закону “Про споживче кредитування”. Після набрання чинності від початку 2021 року споживчими також вважатимуться кредити на строк до одного місяця та кредити, що не перевищують однієї мінімальної заробітної плати. Раніше дія закону на них не поширювалася. За такими договорами сума штрафів та пені за порушення споживачем своїх зобов’язань обмежується подвійною сумою отриманого кредиту. Закон забороняє кредитору підвищувати проценту ставку та врегульовує передавання інформації про такі кредити до Бюро кредитних історій. Продовжено мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті Законом № 895-ІХ продовжено мораторій на примусове стягнення майна за валютною іпотекою, а також на переуступку прав вимоги за такими кредитами до 21 квітня 2021 року. Це стримуватиме розгортання іпотечного кредитування. Уведено в дію вимоги до розкриття банками інформації про послуги та їх вартість З 01 вересня 2020 року банки повинні надавати повну інформацію про споживчі кредити та депозити для громадян на своїх вебсайтах у єдиному уніфікованому форматі. Насамперед банки зобов’язані вказувати реальну річну ставку за кредитом, у тому числі вартість додаткових послуг (страхової компанії, державного реєстратора, нотаріуса, оцінювача), якщо вони є обов’язковими в банку; строк послуги; орієнтовну загальну вартість кредиту та періодичність його погашення; попередження про можливі наслідки у випадку прострочення виплат за кредитом; умови дострокового зняття грошей із депозиту та інші. Впроваджено єдину процедуру наглядових перевірок та оцінки SREP Із жовтня 2020 року НБУ застосовує єдину процедуру й методологію процесу наглядових перевірок та оцінки – SREP (Supervisory Review and Evaluation Process). Оцінка діяльності банків за рейтинговою системою CAMELSO надалі не здійснюватиметься. Методологія SREP, у якій враховано й компоненти оцінки за системою CAMELSO, базується на оцінці ризиків з урахуванням аналізу поточного стану банку, його стратегії, бізнес-моделі та планів розвитку. Оцінка проводиться щорічно станом на 01 січня, проте наглядовий процес є безперервним. Спрощено процедури ліцензування та погодження керівників банків НБУ в серпні 2020 року спростив процедури погодження керівників банків, їх статутів та запровадив процедуру перегляду рішень про визнання особи власником істотної участі. Зокрема, розширено перелік підстав для проведення кваліфікаційною комісією НБУ співбесіди з керівником банку під час його погодження. Тепер співбесіда в обов’язковому порядку проводитиметься з будь-яким керівником банку, якщо: бізнес-модель та/або рівень організації корпоративного управління та внутрішнього контролю банку оцінені як такі, що створюють високий рівень ризику для життєздатності банку; керівник ніколи раніше не погоджувався регулятором або не погоджувався протягом останніх п’яти років; банк є системно важливим. Оновлено нормативну базу про застосування заходів впливу НБУ в жовтні 2020 року імплементував нові вимоги законодавства України та приписи міжнародних стандартів з питань фінансового моніторингу. Прийняті зміни передбачають: поступовий перехід від практики застосування інструменту “ризикова діяльність у сфері фінансового моніторингу” до оцінки належності системи управління ризиками. Зокрема, встановлено лише одну ознаку ризикової діяльності з питань фінмоніторингу – нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму; можливість укладати письмову угоду в разі порушення банком законодавства з питань фінмоніторингу. Відтепер обов’язковою умовою укладення будь-якої Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 41 письмової угоди з банком є грошове зобов’язання. Мінімальна сума грошового зобов’язання банку становитиме 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для угоди з питань фінмоніторингу – 25% від розрахункової суми штрафу, якщо розрахункова сума штрафу становитиме 2 млн грн і більше; перегляд розміру штрафів за порушення банком законодавства з питань фінмоніторингу, а також видів таких порушень. Уведено в дію новий порядок фінмоніторингу небанківськими установами Новий порядок у сфері фінансового моніторингу (Постанова № 107) ураховує особливості небанківського фінсектору. Так, окремі вимоги до небанківських установ є спрощеними порівняно з банками, зокрема: більшості установ рекомендовано мати систему автоматизації процесів із фінмоніторингу, проте обов’язковою вона є лише для платіжних систем, які здійснюють перекази коштів у режимі онлайн; оцінка ризику клієнтів відбувається спрощено, у тому числі установам надано можливість оцінювати ризик клієнтів на груповій основі; установлено особливі заходи з належної перевірки клієнтів та вигодоодержувачів для страхових компаній із застосуванням ризик-орієнтованого підходу; небанківські установи не погоджують із НБУ кандидатуру відповідального працівника за фінмоніторинг. Йому дозволяється суміщення та сумісництво за посадою. Передбачено також порядок дистанційної ідентифікації та верифікації клієнтів. Повноцінними моделями верифікації є: використання BankID НБУ, кваліфікованого електронного підпису, сеансу відеотрансляції, а також верифікація за допомогою ресурсу державних онлайн- послуг “ДІЯ”. Удосконалено регулювання ринку електронних грошей Нові правила передбачають необхідність ідентифікації користувачів електронних грошей; установлення нових лімітів для операцій з електронними грошима; посилення вимог до банків-емітентів електронних грошей контролювати діяльність комерційних агентів; підвищення рівня захисту прав користувачів електронних грошей. Для ідентифікованих та верифікованих у повному обсязі користувачів електронних гаманців НБУ скасував установлені раніше обмеження сум електронних грошей, на які можуть здійснюватися розрахунки та перекази. На поповнюваному електронному гаманці може зберігатися максимальна сума в розмірі 400 000 грн; на непоповнюваному – 5 000 грн. Зміни є чинними з 15 вересня 2020 року. Банки мають шість місяців, щоб привести свою діяльність у відповідність до нових вимог. Удосконалено управління операційним ризиком об’єктами платіжної інфраструктури НБУ розробив методичні рекомендації з управління операційним ризиком та забезпечення зберігання інформації про клієнтів об’єктами платіжної інфраструктури. Рекомендації враховують сучасні підходи до забезпечення кіберстійкості інфраструктури фінансового ринку та передбачають регламентованість процедур, спрямованих на виявлення загроз, зменшення їх впливу та оперативне відновлення діяльності. Оновлено Стратегію макропруденційної політики З урахуванням поточних макроекономічних умов та з огляду на “спліт” НБУ переглянув ризики для фінансової стабільності, оновив плани запровадження та застосування макропруденційних інструментів. Зокрема, до фокусу макропруденційної політики включено ризики небанківського фінансового сектору. Установлено, що небанківські фінустанови нині не мають системних ризиків з огляду на низький рівень зв’язків з іншими фінансовими та нефінансовими установами та відносно невеликий розмір. Визначено методику оцінки муніципальних облігацій як можливої застави за кредитами рефінансування НБУ в серпні 2020 року затвердив підхід до визначення справедливої вартості муніципальних облігацій, які можуть бути включені до пулу застав за кредитами рефінансування. Оцінка таких цінних паперів здійснюватиметься з урахуванням властивого їм кредитного ризику, який відповідає жорстким обмеженням, установленим Бюджетним кодексом України. Включення цих облігацій до пулу застав сприятиме розширенню інструментарію банків з регулювання власної ліквідності, а також розвитку регіональних інфраструктурних проєктів та ринку цінних паперів загалом. Розширено перелік прийнятної застави за кредитами для екстреної підтримки ліквідності Відтепер заставою за ELA можуть виступати майнові права за кредитними договорами з юридичними особами не тільки в гривні, а й в іноземній валюті – доларах США та євро – з пониженими коригуючими коефіцієнтами; до переліку прийнятної застави також включені майнові права за кредитними договорами з юридичними особами п’ятого класу (раніше – не нижче четвертого). |