финансы. Звіт про фінансову стабільність
 Скачать 1.8 Mb.
|
|
Корпоративний портфель: перші ознаки відновлення З кінця минулого року валовий та чистий корпоративний кредитний портфель банків скорочувався у річному вимірі. Проте, починаючи з жовтня з’явились ознаки зміни тренду: обсяги чистого гривневого портфеля зростають два місяці поспіль. Динаміка кредитування малого та середнього бізнесу, навпаки, була позитивною: обсяг чистих кредитів за фіксованим обмінним курсом збільшився на 3% р/р. Зниження процентних ставок та державна програма компенсації процентних платежів стимулювали зростання обсягів кредитів для цього сегменту (див. Вставка 6. Рушії кредитування малого бізнесу ). Значний вплив на зменшення обсягів корпоративних кредитів у першому півріччі мало погашення боргів кількома великими позичальниками, зокрема українськими та міжнародними аграрними компаніями. Деякі з них замінили банківські кредити довгостроковим фінансуванням із міжнародних ринків, інші мали меншу потребу в оборотному капіталі в період кризи. Додатковим чинником скорочення чистих кредитів було формування резервів. Зниження валового кредитного портфеля відбулося переважно внаслідок списання старих непрацюючих кредитів, які давно не обслуговувалися та були повністю зарезервовані. Лідерами за обсягом списання були державні банки, які за 10 місяців перевели на Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. Графік 3.4.5. Внески окремих галузей у річну зміну обсягів реалізації промислової продукції Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. Графік 3.4.6. Валові та чисті корпоративні кредити, р/р * У банках, платоспроможних на 01.11.20. Джерело: НБУ. -80% -40% 0% 40% Олія та жири Харчопром Торгівля Операції з нерухомістю Постачання е/е та ін. ЖКП Послуги Транспорт Легка промисловість Машинобудування Металургія Добувна промисловість Ресторани та готелі III.20 II.20 I.20 -20% -15% -10% -5% 0% 5% 10% 15% 01.20 03.20 05.20 07.20 09.20 Добувна, крім ЗРС Добувна ЗРС Харчопром Олія та жири Металургія Машинобудування Постачання е/е Інше Промисловість Промисловість, % -30% -20% -10% 0% 10% 20% 04.18 09.18 02.19 07.19 12.19 05.20 10.20 Чисті у грн Чисті в ін. валюті (дол. екв.) Валові у грн Валові в ін. валюті (дол. екв.) Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 30 Графік 3.4.7. Рівень покриття пруденційними резервами та резервами за МСФЗ валових працюючих корпоративних кредитів позабалансові рахунки 90 млрд грн старих непрацюючих кредитів. Корпоративні портфелі виявилися стійкими до кризи Доходи більшості позичальників знизилися від початку кризи. Це створило тимчасовий шок ліквідності: близько 40% позичальників з працюючими кредитами мали в першому півріччі незадовільне співвідношення EBITDA та процентних витрат. У другому кварталі почали зростати обсяги прострочення платежів за працюючими кредитами. Основний негативний ефект на якість бізнес-кредитів мали проблеми в галузях, робота яких прямо карантином не обмежувалася. Це циклічні галузі, які залежать від інвестиційного попиту або ситуації на окремих сировинних ринках. До того ж залишаються труднощі в енергетиці, що теж додає проблем банкам. Банки йшли на поступки боржникам, у яких виникли складнощі з обслуговуванням боргів через карантинні обмеження. НБУ завчасно створив сприятливі регуляторні умови 15 для реструктуризації кредитів позичальників, які переживали тимчасові фінансові труднощі у зв’язку із запровадженням карантину. Від періоду запровадження жорсткого карантину близько 7% портфеля було реструктуризовано. Станом на кінець листопада, близько 10% суми реструктуризованих позик уже погашено, а більшість боржників відновлює платоспроможність. Хоча криза призвела до зростання рівня резервування працюючих кредитів, рівень дефолтів у корпоративному секторі був нижчим, ніж очікувалося на початку кризи. Зважаючи на зростання суми прострочених кредитів у вересні–жовтні, можливе додаткове погіршення якості портфелів. Проте вже зараз зрозуміло, що ці втрати не будуть значними. З одного боку, завчасні дії банків та регулятора допомогли зменшити ефект тимчасового шоку для позичальників. З іншого боку, незначна частка підприємств сфери послуг сприяла стійкості корпоративних портфелів. Криза альтернативної енергетики надалі впливає на банки Криза неплатежів в енергетиці триває з березня 2020 року Зміна енергетичного законодавства частково стабілізувала ситуацію. Зниження тарифів допомогло знизити навантаження на державне підприємство, яке забезпечує виконання гарантій держави з купівлі електроенергії у “зеленої” генерації. Виробники енергії з альтернативних джерел отримали повну оплату за серпень-вересень. Водночас обсяг накопичених боргів держпідприємств, які здійснювали компенсацію “зеленого” тарифу, створює ризики. До того ж, розрахунки за відпущену “зелену” електроенергію здійснюються з затримкою: заборгованість за березень–липень ще не сплачена. Ця ситуація впливає на окремі банки, які активно кредитували сектор альтернативної енергетики: У банках, платоспроможних на 01.11.20. * Стадії знецінення за МСФЗ 9. Джерело: НБУ. Графік 3.4.8. Розподіл співвідношення EBITDA і процентних витрат позичальників із працюючими кредитами * Частка кредитів боржників із негативним EBITDA. Середнє значення зважено на суму кредиту станом на 01.07.20. Розраховано за індивідуальною звітністю боржників. Джерело: НБУ. Графік 3.4.9. Прострочені корпоративні кредити, млрд грн Джерело: НБУ. 15 Постанова Правління НБУ від 26 березня 2020 року №39 “Про особливості застосування вимог Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями у зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів”. 0% 5% 10% 15% 20% 25% 2% 3% 4% 5% 6% 7% 02.20 04.20 06.20 08.20 10.20 Співвідношення суми кредитів на 2-й стадії* та кредитів на 1-й та 2-й стадіях (п. ш.) Покриття резервами за МСФЗ Покриття пруденційними резервами Середнє 4.5 Середнє 2.4 0% 10% 20% 30% <0* 0 –1 1 –2 2 –3 3 –4 4 –5 5 –10 >10 6 міс. 2019 6 міс. 2020 0 5 10 15 20 25 30 35 01.20 02.20 03.20 04.20 05.20 06.20 07.20 08.20 09.20 10.20 Т ис ячн і До 30 днів Від 31 до 90 днів Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 31 Графік 3.4.10. Частки корпоративних кредитів, працюючих на 1 березня 2020 року, що реструктуризовані та визнані непрацюючими з початку кризи заборгованість цієї галузі на кінець жовтня становила 45.1 млрд грн, з якої 75% припадає на державні банки. Для зменшення впливу кризи НБУ пом’якшив вимоги до розрахунку кредитного ризику 16 та створив гнучкі умови проведення реструктуризації для позичальників “зеленої” генерації. Банки пролонгували частину кредитів галузі, але для остаточної стабілізації ситуації потрібне відновлення своєчасних платежів виробникам. Банківські кредити значно подешевшали Зниження вартості фондування та значна ліквідність банківської системи позитивно вплинули на вартість кредитів для корпоративних позичальників. Незважаючи на кризу, ставки гривневих корпоративних кредитів досягли історичного мінімуму. Ставки в іноземній валюті також залишаються низькими. На сьогодні для якісних позичальників нові кредити в валюті дешевші ніж фінансування із зовнішніх ринків. Дохідність єврооблігацій більшості українських емітентів зараз вище середньої ставки запозичення в українських банках. Проте умови суттєво залежать від якості позичальника та строковості кредиту. Наприклад, найстійкіші компанії з підтвердженою фінансовою звітністю, прозорою структурою власності та позитивною кредитною історією можуть залучати короткострокове фінансування за ставками 7–8% у гривні та 2–3% в іноземній валюті, а довгострокове фінансування вище на 3 в. п. та 1 в. п. відповідно. Натомість, фінансово нестійкі або непрозорі позичальники вимушені компенсувати кредитору додаткові ризики або взагалі не спроможні отримати фінансування в банках. Банки не повинні понижувати стандарти оцінки корпоративних позичальників у період кризи Для мінімізації впливу карантинних обмежень на банківську систему та позичальників банків НБУ впровадив спеціальний режим оцінки боржників. Зокрема цей режим дав змогу капіталізувати прострочену заборгованість позичальників, які мали тимчасові фінансові труднощі через карантин. Проте тимчасові регуляторні пом’якшення не мають стати інструментом, що використовується для приховування кредитних збитків. Вкрай важливо аби банки адекватно оцінювали фінансовий стан позичальників та визнавали наявність довгострокових проблем. Зараз перелік галузей, які не зможуть відновитись повністю протягом тривалого часу, уже відомий. Кредитні збитки за боржниками з цих галузей варто визнавати вже зараз. НБУ контролюватиме достовірність оцінок у межах наглядового процесу, а в 2021 році здійснить перевірку коректності оцінки кредитного ризику всіх банків у межах щорічної оцінки стійкості. Джерело: опитування 22 найбільших банків, розрахунки НБУ. Графік 3.4.11. Частка вразливих галузей у валовому корпоративному працюючому портфелі станом на 01.11.2020 Джерело: НБУ. Графік 3.4.12. Процентні ставки за новими кредитами нефінансовим корпораціям (без урахування овердрафтів) Джерело: НБУ. 16 Постанова Правління НБУ від 18 серпня 2020 року №118 “Про особливості виконання вимог деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань оцінки кредитного ризику”. 0% 1% 2% 3% 4% 5% 6% 7% 8% 13.04 11.05 05.06 06.07 03.08 31.08 28.09 26.10 23.11 Частка реструктуризованого портфеля Частка непрацюючих кредитів 0.3% 0.3% 1.6% 1.7% 2.1% 2.2% 2.7% 8.2% 0% 2% 4% 6% 8% 10% Легка промисловість Пасажирський транспорт Готелі та ресторани Добувна, крім ЗРС ТРЦ та БЦ Непродовольча торгівля Машинобудування “Зелена” енергетика 0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 09.06 09.08 09.10 09.12 09.14 09.16 09.18 09.20 Гривня Ін. валюта Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 32 Вставка 5. Банки остаточно позбудуться старих непрацюючих кредитів Протягом 2020 року банки України відповідно до нових вимог Національного банку затвердили стратегії управління непрацюючими активами на наступні три роки. Банки планують скоротити обсяги непрацюючих активів до кінця 2022 року більш як на 400 млрд грн. Основними заходами є списання та продаж непрацюючих кредитів. НБУ розглянув подані банками стратегії та контролюватиме їх виконання. Рівень непрацюючих кредитів (NPL) сягнув історичного максимуму 57.7% у 2017 році, більшість з них була видана до 2015 року. Відтоді не всі банки однаково ефективно врегульовували NPL. Іноземні та приватні банки скорочували NPL, використовуючи заходи добровільного та примусового врегулювання, тоді як державні банки були менш активними. Лише останнім часом держбанкам удалося успішно реалізувати заходи фінансової реструктуризації та списання, хоч вони все ще залишаються лідерами за обсягом NPL 17 Графік В.5.1. Частка непрацюючих кредитів у портфелях банків за групами Джерело: НБУ. З липня цього року рівень NPL скоротився на 6.7 в. п., до 42.9% на кінець жовтня, що свідчить про зрушення в питанні врегулювання непрацюючих кредитів, перш за все державними банками. Цьому сприяли розроблені НБУ вимоги до організації процесу управління проблемними активами. На їх виконання банки вже подали стратегії управління NPL. Крім цього, у 2020 році було визначено критерії для списання активів, за якими повернення боргу не очікується. Графік В.5.2. Плани* врегулювання NPL банками, млрд грн** * Підлягають щорічному оновленню банками. ** За фіксованим обміним курсом, без урахування міграцій в портфель NPL та з портфеля NPL в прогнозному періоді. Джерело: інформація банків, розрахунки НБУ. 17 ЗФС, грудень 2019. Вставка 6. Шляхи скорочення непрацюючих кредитів У стратегіях управління NPL банки визначилися з підходами до врегулювання непрацюючих активів. Основними заходами для державних банків є списання кредитів, які вже давно визнані непрацюючими. Серед іншого, поступово має бути списаний токсичний портфель Приватбанку, враховуючи малоймовірність повернення боргу. Банки продовжать відстоювати своє право на відшкодування збитків у судах, незважаючи на списання, адже воно не є прощенням боргу. Загалом за 10 місяців 2020 року українські банки списали 118.7 млрд грн NPL. Банки з іноземним капіталом мають найнижчий рівень непрацюючих кредитів та планують використовувати заходи списання, продажу або очікують добровільного врегулювання боргів. Банки з українським капіталом планують скорочувати NPL шляхом списання та продажу кредитів, що не обслуговуються. Графік В.5.3. Основні заходи зниження NPL до кінця 2022 року* * За фіксованим обміним курсом, без урахування міграцій в портфель NPL та з портфеля NPL в прогнозному періоді. Джерело: дані банків, розрахунки НБУ. Запроваджені у 2020 році карантинні заходи та економічна криза негативно вплинули на якість обслуговування боргів, але обсяг NPL не зріс суттєво. Банки підтримували своїх клієнтів та проводили короткострокову реструктуризацію боргу. Водночас, банки повинні належно оцінювати фінансовий стан позичальників, вчасно визнавати нові NPL та вживати необхідних заходів з управління боргами, які мають ознаки проблемності. 0% 20% 40% 60% 80% 100% 01.14 01.15 01.16 01.17 01.18 01.19 01.20 Усі банки Державні Приватбанк Банки з укр. капіталом Іноземні (без РФ) Банки РФ 0 100 200 300 400 500 600 `01.01.2020 2020 2021 2022 01.01.2023 Державні Інші банки 0% 20% 40% 60% 80% 100% Державні Приватбанк Банки з українським капіталом Іноземні (без РФ) Банки РФ Списання Погашення Стягнення заставного майна Продаж 10.20 Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 33 Вставка 6. Рушії кредитування малого бізнесу Малий бізнес історично мав гірший доступ до кредитів у банках. Проте зараз обсяг кредитування цього сегмента зростає навіть в умовах коронакризи. Зниження вартості запозичень та державна програма компенсації відсоткових ставок створили умови для зростання кредитування малих підприємств. Для аналізу тенденцій кредитування малого бізнесу сформовано кластер на основі позичальників, що відповідають критеріям ММП 18 . До кластера потрапляють підприємства, які не входять до складу великих бізнес- груп, та мають сукупну заборгованість перед банками менше 100 млн грн. Дані свідчать, що банки активізували кредитування малого бізнесу в 2020 році попри те, що той зазнав більших втрат від карантинних заходів, ніж середній та великий 19 З початку року кредити кластера зросли на 17% до 76.6 млрд грн без урахування впливу обмінного курсу. Зниження процентних ставок малому бізнесу, які традиційно вищі, ніж для середнього та великого, разом з державними програмами підтримки кредитування дещо розширили перелік потенційних позичальників. Графік В.6.1. Кредити ММП у розрізі секторів економіки* та ставки за новими кредитами, млрд грн * Курс іноземної валюти зафіксовано на 01.11.2020. Джерело: НБУ, Кредитний реєстр. Майже всі кредити цьому кластеру є працюючими, позичальники переважно якісні, а рівень забезпечення заставою високий. Якість кредитів малим підприємствам, що входять до складу великих бізнес-груп, є помітно гіршою, а рівень забезпечення заставою – нижчим. Значною мірою це результат того, що до категорії малих часто переходять великі та середні підприємства, що зазнали фінансових труднощів та втратили дохід. На приріст кредитів кластера позитивно вплинула програма “Доступні кредити 5-7-9%”, яка передбачає компенсацію частини процентних витрат. Уповноважені банки вже видали 6.3 тис. кредитів на 14.7 млрд грн, з яких: для рефінансування попередньо отриманих кредитів – 68%, для розвитку бізнесу − 19%, для впровадження антикризових заходів − 13%. Найактивнішу участь у програмах компенсації витрат беруть сільськогосподарські підприємства, для яких додатково діє окрема програма “Фінансова підтримка сільгоспвиробників”, якою скористалися 3.6 тис. компаній. Графік В.6.2. Профілі боржників ММП у розрізі рівня доходів, млн грн Джерело: НБУ, Кредитний реєстр. Програма “Доступні кредити 5-7-9%” доступна тільки якісним боржникам, яких банки готові кредитувати за ставкою не вище 13% ( поточне значення максимальної плаваючої ставки), яка потім частково або ж повністю компенсується урядом. Це значення є нижчим за стандартні ставки за кредитами малому бізнесу на ринку, лише близько 40% від загального обсягу кредитів нині мають ставку до 13%. Графік В.6.3. Нові кредити ММП, у тому числі кредити за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, млрд грн Джерело: НБУ, Міністерство фінансів України. Додатковим стимулом кредитування малого бізнесу стане затверджений урядом механізм кредитних гарантій на портфельній основі (до 70% боргу за кожним окремим кредитом та 50% за портфелем). Банки-кредитори зможуть перекласти частину кредитного ризику позичальника на державу. Це має усунути основну перепону для кредитування платоспроможного малого бізнесу, якою є брак достатнього забезпечення 18 ММП – малі чи мікропідприємства, річний дохід яких від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро. 19 Згідно з оцінками підприємств, відображених у Ділових очікуваннях підприємств за ІІІ квартал 2020 року. 0% 5% 10% 15% 20% 25% 0 20 40 60 80 100 01.20 03.20 05.20 07.20 09.20 11.20 Інше Будівництво Логістика Переробна промисл. Опт. та роздр. торгівля Сільське господарство Ставки в грн, % (п. ш.) Ставки в ін.вал., % (п. ш.) 0% 10% 20% 30% 40% 50% 0 1 000 2 000 3 000 4 000 5 000 0.01 –5 10 –25 50 –100 200 –300 Кількість компаній (усього 17 тис.), одиниць Річний дохід (усього 686 млрд грн), частка (п. ш.) Клькість персоналу (усього 485 тис.), частка (п. ш.) Банківські кредити (усього 77 млрд грн), частка (п. ш.) 0 5 10 15 01.20 04.20 07.20 10.20 Мікропідприємства, в іноземній валюті Малі підприємства, в іноземній валюті Мікропідприємства, в гривні Малі підприємства, в гривні Кредити за Програмою 5-7-9 Рефінансування за Програмою 5-7-9 |