финансы. Звіт про фінансову стабільність
 Скачать 1.8 Mb.
|
|
Графік В.4.1. Непрофільні активи за строками утримання на балансах банків у розрізі груп банків, млрд грн Джерело: опитування банків, розрахунки НБУ. Справедливу вартість НА інколи складно оцінити, адже багато об’єктів є нетиповими, а ринок неактивний. Подекуди задекларована оцінка майна завищена, що спотворює фінансові показники банків. Окремі банки мають НА, розмір яких зіставний з обсягом основного капіталу. Це посилює їхні ризики. Цьогоріч з ринку пішло два банки, неплатоспроможність яких була спричинена втратою великих об’єктів нерухомості. Щоб знизити ризики надмірного накопичення на балансі НА, НБУ зобов’язав банки поступово вираховувати їхню вартість із основного капіталу ( докладніше див. розділ Зміни регуляторного середовища ) . Перший етап розпочнеться у січні 2021 року, тоді з капіталу буде вирахувано 25% вартості НА, що утримуються на балансі понад три роки. Хоча запровадження цієї норми створить навантаження на капітал для кількох банків, довгострокові ефекти для стійкості банківської системи будуть позитивними. Для оцінки впливу цієї новації на капітал НБУ опитав банки про обсяги, структуру, строки утримання та проблеми з реалізацією НА. Станом на 1 листопада 2020 року на балансах перебувають НА вартістю 22,2 млрд грн, або 1.3% чистих активів банківської системи. Кошти від продажу НА могли би стати ресурсом для кредитування. Лише 9% цих активів банки планують здавати або вже здають в оренду або лізинг. За даними опитування, ставка оренди коливається в діапазоні від 3.7% до 7% річних, що ледь вище середньої вартості фондування сектору. Близько 60% НА утримується на балансах більше трьох років. Лише 13% не може бути реалізовано негайно через судові процеси або заборону на відчуження. Для більшості НА формальних перешкод для продажу немає. Значна частка активів не реалізується, оскільки їхня задекларована вартість або профіль об’єктів непривабливі для інвесторів. Банки неохоче знижують оцінку та ціну таких об’єктів, щоб не відображати додаткові збитки. Графік В.4.2. Структура непрофільних активів за видами майна та строками утримання на балансі, млрд грн Джерело: опитування банків, розрахунки НБУ. Розрахунки, проведені НБУ за результатами опитування, свідчать, що вплив вирахування на банківську систему на першому етапі не є суттєвим, а для половини банків зниження нормативу достатності основного капіталу буде символічним – менше ніж 0.05 в. п. Додаткове навантаження на капітал у 2021 році матимуть лише кілька банків. НБУ очікує, що в наступні роки нове правило спонукатиме банки вчасно позбуватися НА, а це підвищить їхню стійкість та прибутковість. 11 Непрофільні активи – це необоротні активи, утримувані для продажу; майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя; основні засоби, які не використовуються банком під час здійснення видів діяльності. 0.0% 0.5% 1.0% 1.5% 2.0% 2.5% 3.0% 0 5 10 15 20 25 30 Усі банки Державні Іноземні З українським капіталом Більше 3 років 2 –3 роки 1 –2 роки До 1 року Частка НА в активах, % (п. ш.) 0 5 10 15 Цілісний майновий комплекс Інші види нерухомості Житлова нерухомість Комерційна нерухомість Утримання до року Судовий процес, утримання до трьох років Судовий процес, утримання понад три роки Інші причини утримання до трьох років Інші причини утримання понад три роки Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 26 3.3. Ризик споживчого кредитування Зростання споживчого кредитування цьогоріч значно уповільнилося. Це природньо з огляду на погіршення макроекономічних умов та споживчих настроїв. Зросли й кредитні збитки через погіршення платіжної дисципліни. Проте ці втрати ще не повною мірою відображені в резервах усіма банками. Водночас споживчі кредити й надалі відіграють ключову роль для банків, забезпечуючи значну частину їхніх доходів. Щоб стимулювати належне врахування як переваг, так і ризиків роботи в цьому сегменті та збільшити стійкість банків до кредитних ризиків НБУ запроваджує підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів. Графік 3.3.1. Чисті кредити фізичним особам у гривні, млрд грн Зростання споживчого кредитування відновлюється після значного уповільнення під час карантину Із запровадженням карантину вже в квітні стрімко знизився чистий кредитний портфель домогосподарств. Більшість банків скоротили обсяги нового кредитування. Дійсні на той час кредитні ліміти переважно збереглися. Проте стандарти схвалення нових кредитних заявок фінансовими установами стали жорсткішими. Результати Опитувань про умови банківського кредитування свідчать, що основними причинами цього були погіршення оцінок платоспроможності позичальників та загальноекономічного становища. Водночас таке уповільнення є природним з огляду на поточний економічний спад. Насамперед знизився попит з боку домогосподарств через суттєве погіршення їхніх споживчих настроїв. Також на динаміку вплинули обмеження роботи магазинів побутової техніки, у яких в тому числі здійснювалися продажі кредитних продуктів. Портфель почав зростати тільки в липні. Щомісячні темпи приросту все ще нижчі, ніж показники докризового періоду. Нині обсяг кредитного портфеля наблизився до рівня початку року. Зростання чистих кредитів у річному вимірі становить 7.3%. Споживче кредитування дає змогу фінансовим установам підтримувати прибутковість, коли попит на кредити з боку корпорацій залишається пригніченим, а кредитні ставки знижуються. Відтак банки налаштовані активно розвивати цей сегмент. За девʼять місяців 2020 року частка доходів від кредитування фізичних осіб становить 34% від загального процентного доходу банків. Більшість банків у подальшому планує послабити стандарти кредитування, незважаючи на високі ризики погіршення якості кредитів. Погіршення макроумов знизило рівноважну траєкторію зростання споживчих кредитів Дослідження 12 рівноважного рівня споживчого кредитування (співвідношення кредитів до ВВП) в Україні НБУ провів у 2019 році та відтоді регулярно його актуалізує. Спершу оцінюються довгострокові залежності між рівнем проникнення кредитів та макроекономічними показниками для України та групи країн регіону. Пояснювальні змінні – внесок приватного споживання у ВВП, інфляція та процентні ставки. Оцінка рівноважного рівня становить 10% від ВВП, що вище, ніж поточне значення 6%. Додатково визначаються рівноважні темпи його зростання, що залежать від поточних Джерело: НБУ. Графік 3.3.2. Зміна чистих споживчих гривневих кредитів до попереднього місяця Джерело: НБУ. Графік 3.3.3. Рівноважний рівень та співвідношення споживчих кредитів до ВВП Джерело: НБУ. 12 Csajbok, A., Dadashova, P., Shykin, P., Vonnak, B. (2020). Consumer Lending in Ukraine: Estimation of the Equilibrium Level . Visnyk of the National Bank of Ukraine, 249, 4-12. 7.3% 8.5% 0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40% 0 20 40 60 80 100 120 140 160 12.18 06.19 12.19 06.20 10.20 Інші На будівництво та реконструкцію нерухомості Зміна чистих кредитів р/р (п. ш.) Зміна кредитів на нерухомість р/р (п. ш.) -6% -4% -2% 0% 2% 4% 6% 12.18 06.19 12.19 06.20 10.20 Жорсткі карантинні обмеження 0% 4% 8% 12% 16% 20% 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 Рівноважний рівень Фактичний рівень Рівноважна динаміка (макропрогноз 2020 року) Рівноважна динаміка (макропрогноз 2019 року) Прогноз Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 27 Таблиця 3. Зростання частки прострочених гривневих кредитів фізичним особам порівняно з 1 березня 2020 року макроекономічних умов та попередніх темпів зростання кредитування. Оскільки макроекономічні прогнози погіршилися у 2020 році, а кредитування уповільнилося, рівноважні темпи зростання споживчих кредитів знизилися, їх пришвидшення очікується у 2022 році. Платіжна дисципліна позичальників погіршилася, найбільше для ризикових боржників Навесні спостерігався пік погіршення платіжної дисципліни фізичних осіб. У цей період стрімко зростала частка прострочених кредитів та процентів за ними. Частка дефолтів у банків-лідерів цього сегмента також зросла, однак нерівномірно. Приріст прострочки залежав від особливостей кредитних продуктів, що пропонувалися банками: показники гірші для портфелів, у яких переважають кеш-кредити 13 . Влітку збільшено покриття працюючого портфеля резервами з 3.8% до 5%. Однак фактичні кредитні збитки можуть бути вищими, оскільки частина боржників отримала відтермінування для сплати за кредитом завдяки програмам реструктуризації. Банки з квітня мали змогу гнучко реструктуризовувати позики з ознаками погіршення платіжної дисципліни. Реструктуризація охопила щонайменше десяту частину портфеля. Заразом особливості певних кредитних продуктів, зокрема кредитних карток, давали змогу банкам не відображати прострочення, а включати нараховані проценти до основної суми заборгованості в межах кредитного ліміту. У такому разі банки могли не фіксувати фактів несвоєчасного обслуговування. Для усунення подібних прогалин НБУ уніс зміни до Положення № 351 про оцінку банками кредитного ризику. Відтепер неотримання від позичальника платежів для погашення нарахованих процентів уважатиметься простроченням навіть за умов їхньої капіталізації. Відновлення портфеля вимагає уваги до його якості Через коротку строковість споживчих кредитів нині вже погашено близько половини працюючих позик, що були у портфелі на початку кризи. Зі збільшенням кредитування частка цього старішого портфеля, що “пережив” карантинний період, знижується. Тож усереднені показники якості портфеля надалі поліпшуватимуться. Однак банки мають прискіпливо аналізувати стан обслуговування позик, особливо реструктуризованих, та належним чином його відображати. З огляду на наявні ризики сегмента НБУ зберігає наміри запровадити підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів. Підвищення ваг ризику відбудеться поетапно: до 125% з 1 липня 2021 року та до 150% з 1 січня 2022 року. За результатами проведеного аналізу такі зміни не призведуть до порушення вимог до капіталу банками, оскільки фінансові установи мають достатній запас міцності. Водночас вони покликані збільшити стійкість кредиторів до потенційних кризових явищ, зокрема стимулювати належне врахування як переваг, так і ризиків роботи в цьому сегменті. Джерело: НБУ. Графік 3.3.4. Зміна обсягу процентів* за гривневими кредитами фізичних осіб, строк сплати яких за договорами минув, початок року = 100% * Проценти, прострочені менше ніж на два роки станом на 1 квітня 2020 року. Дані 12 найактивніших банків і у роздрібному кредитуванні Джерело: НБУ. Графік 3.3.5. Зміна якості роздрібного кредитного портфеля * На горизонті 12 місяців, середньозважена за банками, що формують понад 60% сукупного чистого роздрібного портфеля. Джерело: НБУ. Таблиця 4. Аргументи на користь запровадження підвищених ваг ризику Переваги запровадження вищих ваг ризику буде створено запас капіталу для покриття неочікуваних втрат від погіршення якості портфеля; інструмент є простим та універсальним у застосуванні; алокація капіталу між бізнес-напрямами стане зваженішою, враховуватиме ризики та прибутковість; вплив на вартість кредитів буде помірним. Джерело: НБУ. 13 Кеш-кредит – кредит, що передбачає одноразову видачу банком визначеної договором суми кредиту в готівковій або безготівковій формі. 100% 110% 120% 130% 140% 150% 160% 170% 01.01 01.03 01.05 01.07 01.09 01.11 Споживчі 2020 Споживчі 2019 Іпотечні 2020 Іпотечні 2019 3.8% 5.1% 3.0% 3.8% 0% 1% 2% 3% 4% 5% 6% 01.19 05.19 09.19 01.20 05.20 09.20 Покриття працюючих кредитів резервами Частка дефолтів портфеля* Жорсткі карантинні обмеження Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 28 3.4. Реальний сектор та якість корпоративного кредитного портфеля Реальний сектор відчув негативні наслідки коронакризи у першому півріччі. Проте послаблення карантинних заходів посприяло стабілізації більшості галузей. Динаміка нерівномірна: сектор послуг та залежні від інвестиційного попиту галузі залишаються під тиском; водночас харчопром та агросектор майже не відчули кризи. Корпоративні портфелі банків демонструють стійкість – обсяги резервів зросли, проте втрати виявилися меншими, ніж очікувалося. Невелика частка в портфелі кредитів вразливим галузям, виважена політика банків та вчасна реструктуризація в період карантину забезпечили рівне проходження кризи. Відсоткові ставки для корпоративних позичальників, не зважаючи на кризу, знизилися до історично найнижчого рівня. Це стимулюватиме зростання обсягів кредитування в період відновлення. Графік 3.4.1. Рентабельність реального сектору та частка операційно збиткових компаній Реальний сектор відновлюється від наслідків коронакризи Світова пандемія COVID-19 та жорсткий карантин спричинили стрімке падіння випуску та доходів підприємств у березні–травні поточного року. У першому півріччі доходи підприємств 14 реального сектору знизилися на 7% р/р, а операційний прибуток – у 6.5 раза. Скорочення прибутків погіршило ліквідність і зменшило ресурси бізнесу для обслуговування боргу. Співвідношення EBITDA та відсоткових витрат за перше півріччя становило 2.4х порівняно з 6.9х рік тому. Хоча шок був нетривалим, а в третьому кварталі вже розпочалося відновлення, криза створила суттєві ризики для галузей, що призупиняли роботу через карантин або втратили дохід унаслідок зниження попиту. Пом’якшення карантинних обмежень та поступове відновлення світової економіки нормалізували операційну діяльність більшої частини корпоративного сектору. Цьому сприяли стримана девальвація та низька інфляція, що відрізняє нинішню кризу від попередніх. Відновлення приватного споживання відбулося швидко у тому числі завдяки відкладеному попиту на товари та послуги. Суттєво допоміг і значний зовнішній попит на товари українського експорту. У цілому українська економіка виявилася стійкою до коронакризи. Цьому сприяли менша частка сектору послуг у ВВП порівняно з іншими країнами, зростання частки нециклічних галузей у виробництві та експорті, а також належна робота фінансового сектору. Спад і відновлення були нерівномірними Особливістю поточної кризи є нерівномірність шоку для різних галузей економіки. Обмежувальні заходи найбільше позначилися на сфері послуг, зокрема на закладах громадського харчування, ТРЦ, пасажирських перевезеннях, туризмі та секторі гостинності. І хоча перехід від жорсткого карантину до адаптивного дав змогу частково поновити роботу, повноцінного відновлення у цих сферах не відбулося. Нові виклики створює посилений карантин у січні. Обмеження стосуватимуться переважно торгівлі непродовольчими товарами та роботи ТРЦ, окремих напрямків сфери послуг та дозвілля. З-поміж усіх промислових галузей, найбільшого скорочення доходів у першому півріччі зазнали добувна промисловість, машинобудування та металургія. Падіння Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. Графік 3.4.2. Покриття відсоткових витрат нефінансових компаній операційним прибутком та EBITDA, відсоткові ставки за новими кредитами Джерело: ДССУ, НБУ, розрахунки НБУ. Графік 3.4.3. Покриття відсоткових витрат операційним прибутком у розрізі галузей Від’ємні значення не відображено. * Дані скориговано на викиди. Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ. 14 Дані не охоплюють малі підприємства. -20% -10% 0% 10% 20% 30% 40% 50% -10% -5% 0% 5% 10% 15% 20% 25% 2014 2015 2016 2017 2018 2019 I півр. 2019 II півр. 2019 I півр. 2020 Валова рентабельність Рентабельність за EBITDA Чиста рентабельність Частка операційно збиткових компаній (п. ш.) 0% 5% 10% 15% 20% 25% 0 2 4 6 8 10 2014 2015 2016 2017 2018 2019 I півр. 2019 II півр. 2019 I півр. 2020 EBITDA/ Фінансові витрати Операційний прибуток/Фінансові витрати Середньозважена кредитна ставка у грн (п. ш.) Середньозважена кредитна ставка в ін. валюті (п. ш.) 1.1 3.3 2.1 1.0 1.2 1.9 2.3 1.0 2.5 1.0 0 2 4 6 8 Будівництво Вироб. буд. матеріалів Добувна промисловість Машинобудування Металургія* Операції з нерухомістю Оптова торгівля Роздрібна торгівля Транспорт* Харчова промисловість Хімічна промисловість 12 міс. до кінця червня 2020 року 12 міс. до кінця червня 2019 року Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 29 Графік 3.4.4. Обсяги реалізації продукції та послуг ключових галузей, р/р цін на енергетичну сировину суттєво зменшило обсяг реалізації добувної галузі. Водночас падіння доходів у машинобудуванні та металургії відбулося через звуження попиту на інвестиційні товари та низькі ціни на чорні метали. У третьому кварталі динаміка цих галузей істотно відрізнялася. Доходи добувної промисловості і машинобудування залишалися значно нижчими від минулорічних, але в металургії досягли рівня третього кварталу 2019 року. У четвертому кварталі відновлення галузі прискорилося завдяки зростанню світових цін. Незважаючи на кризу, окремі галузі промисловості нарощували обсяги реалізації, зокрема олійно-жирова та харчова промисловість, фармацевтика. Ці галузі мають найнижчі ризики платоспроможності. Очікується, що компанії-виробники продовольчих товарів і надалі зберігатимуть прибутки завдяки сприятливим зовнішнім цінам та збільшенню світового попиту. Найбільші публічні компанії харчової промисловості та сільського господарства вже оприлюднили звітність за три квартали. Переважна більшість звітує про збереження або зростання прибутків за 9 місяців поточного року навіть попри гірший врожай. Це результат передусім високого попиту на світових ринках продовольчих товарів в умовах обмеженої пропозиції та погіршення очікувань майбутнього врожаю. Компанії мають прийнятне боргове навантаження, що дасть їм змогу й надалі залучати дешеве фінансування на внутрішньому та зовнішньому ринках. |