финансы. Звіт про фінансову стабільність
 Скачать 1.8 Mb.
|
|
Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 34 Вставка 7. Вплив курсових коливань на експортерів Курс гривні до ключових світових валют не є вирішальним фактором прибутковості експортерів. Головний чинник – це ціни на сировинні товари. Наслідки зміцнення або послаблення гривні для прибутковості зазвичай нівелюються через валютну складову в собівартості виробництва та вплив на переоцінку боргу До 2015 року в Україні діяв режим фіксованого валютного курсу. Тому протягом криз гривня неконтрольовано девальвувала під тиском накопичених дисбалансів. Це мало значний негативний вплив на економіку. Для забезпечення цінової та фінансової стабільності НБУ впровадив інфляційне таргетування та режим плаваючого курсу. З того часу спостерігалися епізоди помітного послаблення та укріплення курсу, що викликало занепокоєння з приводу прибутковості експортерів. Для оцінювання впливу коливання курсу гривні на експортерів проаналізовано найбільші галузі, що продають продукцію на зовнішніх ринках: металургію, машинобудування, сільське господарство та олійно- жирову промисловість, а також 7 20 публічних компаній з цих галузей, які дають третину експортної виручки країни. Графік В.7.1. Валютний курс та рентабельність за EBITDA експортних галузей Джерело: ДССУ, НБУ. Результати аналізу свідчили про слабкий зв’язок між зміною валютного курсу та прибутковістю експортерів. Визначальним фактором прибутковості здебільшого були ціни на міжнародних сировинних ринках, адже більшість українських експортерів спеціалізується саме на експорті сировинних товарів. Слабка статистична залежність пояснюється тим, що 50- 70% собівартості експортерів прямо залежить від обмінного курсу. Це імпортні товари або ж сировина, вартість якої визначається на світових ринках у доларах, а внутрішні ціни у гривні швидко реагують на зміну світових цін. Отже, зниження або зростання доходів у гривні значною мірою компенсується зміною витрат. Зміна курсу на 1% реалізується в паралельну зміну прибутковості EBITDA експортера на 0.2% в аналогічному періоді. Для більшості компаній навіть після значних змін обмінного курсу прибутковість бізнесу нормалізується за один-два роки внаслідок корекції цін на складові собівартості. 20 Астарта, ІМК, Кернел, Метінвест, Мотор Січ, МХП, Ферекспо. Деяким експортним галузям притаманний довгий виробничий цикл. Відповідно вплив зміни курсу на грошові потоки експортера менший, ніж на бухгалтерський прибуток. Це пояснюється правилами обліку: до собівартості насамперед враховуються найстаріші запаси, придбані за старими цінами. Графік В.7.2. Зміна квартального EBITDA, валютного курсу та цін на сировинні товари * 12.2012 = 100. ** Steel Billet Exp FOB Ukraine (12.2012=100). Джерело: дані компаній, FAO, Thomson Reuters, НБУ. Більшість українських експортерів залучає кредити в іноземній валюті. Отже, зміна обмінного курсу збільшує боргове навантаження під час девальвації. Наприклад, більшість українських експортерів зазнали значних збитків від переоцінок під час криз 2008–2009 років та 2014 –2016 років. Втрата доходів разом із переоцінкою боргу змусили навіть найстійкіші компанії до реструктуризації. Надбанням зваженої монетарної політики та вільного курсоутворення також стали найнижчі за всю історію процентні ставки. Це поліпшило доступ підприємств, у тому числі експортерів, до кредитних ресурсів (див. Розділ 3.4. Реальний сектор та якість корпоративного кредитного портфеля ). Графік В.7.3. Частка експорту у виручці за 2019 рік та валютний борг експортних галузей станом на 1 січня 2020 року Розмір кола – дохід галузі. Джерело: ДССУ, НБУ, розрахунки НБУ. -10 0 10 20 30 40 50 -10% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 2009 2011 2013 2015 2017 2019 Сільське господарство Олійно-жирова Чорна металургія Машинобудування USD/UAH ( п. ш.) -60 -40 -20 0 20 40 60 -300 -200 -100 0 100 200 300 I.13 II.14 III.15 IV.16 I.18 II.19 III.20 EBITDA Метінвесту, р/р EBITDA агрохолдингів, р/р USD/UAH* Ціна на чорні метали** (п. ш.) Індекс продовольчих цін* (п. ш.) Добувна пром. Машинобудування Металургія Олія С/г Харчопром Хімпром 0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 0% 25% 50% 75% 100% С пів від нош ен ня боргів в ін вал ю ті та ви ру чк и гал узі Співвідношення експорту та виручки галузі Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 35 3.5. Ризик прибутковості Ризики прибутковості поки що не реалізувались: операційна дохідність висока, а відображені банками кредитні збитки не надмірні. Як продемонструвала криза, комісійні доходи найбільш вразливі до жорсткості карантинних заходів. Однак їх падіння було короткостроковим завдяки зростанню безготівкових операцій. Прибутковість забезпечував високий процентний спред – він практично не змінився від початку року попри значне зниження загального рівня ставок. У середньостроковій перспективі ризики його зниження є значними. Також зберігається певна невизначеність з приводу достатності сформованих резервів під кредитні збитки. Графік 3.5.1. Розподіл чистих активів банків за рентабельністю капіталу Вплив коронакризи на прибутковість поки помірний Коронакриза погіршила фінансовий стан банків , проте менш відчутно, ніж очікувалося навесні. Прибуток сектору за 10 місяців 2020 року знизився лише на чверть порівняно з попереднім роком. Кількість збиткових банків не зросла. Найгіршим фінансовий результат був у ІІ кварталі під час жорстких карантинних обмежень через зниження попиту на банківські продукти та підвищених відрахувань до резервів. Однак уже в ІІІ кварталі почалося відновлення процентних та комісійних доходів, яке ще більше прискорилося в останні місяці року. Чотирнадцять банків, яким належить майже дві третини активів сектору, зберегли рентабельність капіталу понад 15% . Прибуток сектору дуже концентрований – Приватбанк сформував 57.4% усього прибутку, а п’ять найприбутковіших банків – 88.2%. Карантин відчутно вплинув на комісійні доходи Чистий комісійний дохід – друга за вагомістю складова операційних доходів банків. Карантинні обмеження мали швидкий та значний негативний вплив саме на ці надходження. Обсяг банківських операцій, за які стягується комісія, знизився під час жорсткої фази карантину. Найвагоміша причина – менший потік клієнтів у торгових точках та відділеннях банків, а також зниження економічної активності малого та середнього бізнесу. Негативно вплинуло і тимчасове падіння портфеля незабезпечених споживчих позик, які генерують для банків супутні комісії. Динаміка комісійного доходу була неоднорідною. Після значного шоку навесні він почав відновлюватися разом з пожвавленням економічної активності, а в жовтні зростання становило 18.6% порівняно з відповідним місяцем минулого року. Серед іншого значно зросли доходи від касового обслуговування. Надалі короткострокове падіння комісійного доходу можливе під час січневого локдауну. Фундаментально комісійні доходи були стійкими до несприятливих умов. Карантинні обмеження швидко змінили преференції клієнтів. Протягом кількох місяців відбулася структурна трансформація попиту, на яку в звичайних умовах знадобилося б кілька років. Різко зріс попит на віддалені послуги з використанням онлайн- банкінгу. Банки сприяли цьому, знижуючи тарифи на безготівкові платежі та перекази. НБУ дозволив віддалену ідентифікацію клієнтів. Розвиток безготівкових платежів, однак, не призвів до зниження попиту на готівку. Банки подекуди встановили або підвищили тарифи на готівкові операції. Джерело: НБУ. Графік 3.5.2. Структура операційного доходу банків Джерело: НБУ. Графік 3.5.3. Зміна чистого комісійного доходу, р/р* * Тут і надалі у розділі у банках, платоспроможних на звітну дату. Сіра зона – введення загальноукраїнського карантину з 12.03.20, посилення обмежень з 17.03.20, перехід до адаптивного карантину з 22.05.20. Джерело: НБУ. 0% 20% 40% 60% 80% 100% 2008 2010 2012 2014 2016 2018 09.20 ROE<0% 0%≤ROE<5% 5%≤ROE<10% 10%≤ROE<15% 15%≤ROE<30% ROE≥30% 0% 20% 40% 60% 80% 100% 2008 2010 2012 2014 2016 2018 09.20 Інші операційні доходи Результат переоцінки та операцій купівлі-продажу Чистий комісійний дохід Чистий процентний дохід -30% -20% -10% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 01.19 04.19 07.19 10.19 01.20 04.20 07.20 10.20 Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 36 Графік 3.5.4. Процентні доходи та витрати, р/р Чистий процентний дохід залишався стійким Коронакриза розгорталася в циклі зниження процентних ставок. Протягом першого півріччя облікова ставка НБУ знизилася на 7.5 в. п. до найнижчого в історії показника 6%. У поєднанні зі сприятливими макроекономічними умовами, зокрема низькою інфляцією, а також стабільною базою фондування це сприяло зниженню ставок за депозитами та кредитами. У першому півріччі ставки за депозитами в гривні вперше в історії банківського сектору знизилися до однознакових показників. Від початку року банкам вдавалося зберегти процентний спред незмінно високим. Одне з пояснень – зміна вартості фондування відбулася швидше, ніж зміна дохідності активів через розбіжності у строках. Загалом чистий процентний дохід під час карантину стабільно зростав на рівні 4–5% р/р. Через підвищення інфляційних очікувань зниження ставок за депозитами в останні місяці практично призупинилося. Але здешевлення кредитів триватиме. У корпоративному сегменті лонгація та видача нових кредитів відбуватиметься за нижчими ставками. Цьому сприятиме конкуренція між банками за якісних позичальників та подальше розгортання державних програм підтримки кредитування. Водночас у роздрібному сегменті спреди залишатимуться високими через домінування незабезпечених споживчих кредитів, вартість яких традиційно висока. У середньостроковій перспективі процентні спреди у цьому сегменті знижуватимуться через зростання частки іпотечних кредитів. Проте зниження спреду сповна компенсуватимуть більші обсяги кредитного портфеля. Відрахування до резервів очікувано зросли Витрати на формування резервів за 10 місяців майже подвоїлися відносно минулого року (додатково відбулося значне одноразове формування резервів під юридичні ризики Приватбанком). За 10 місяців банки визнали втрати від кредитного ризику в середньому на рівні 1.6% валового та 2.9% чистого кредитного портфеля. Від початку року близько 20% портфеля перейшло із першої стадії оцінки до другої стадії оцінки за МСФЗ 9. За цими кредитами відбулося суттєве зростання кредитного ризику. Відображені банками кредитні збитки не є критичними для прибутковості. Водночас поки що складно оцінити їхню достатність. Подекуди банки відклали визнання погіршення якості активів, провівши реструктуризації кредитів. Також у позичальників деяких секторів економіки можливі нові фінансові труднощі через ужорсточення умов карантину протягом січня 2021 року. Джерело: НБУ. Графік 3.5.5. Частка кредитів фізичним особам у кредитному портфелі та чиста процентна маржа банків станом на 01.10.2020 Джерело: НБУ. Графік 3.5.6. Співвідношення відрахувань до резервів та кредитного портфеля і чистого операційного доходу * Аннуалізовані дані. Джерело: НБУ. -30% -20% -10% 0% 10% 20% 30% 40% I.18 III.18 I.19 III.19 I.20 III.20 Процентні доходи Процентні витрати -5% 0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 0% 20% 40% 60% 80% 100% Чи ста про цент на м арж а, % Частка кредитів фіз.особам у чистих активах, % 0% 2% 4% 6% 8% 10% 0% 20% 40% 60% 80% 100% І.18 ІІІ.18 І.19 ІІІ.19 І.20 ІІІ.20 Співвідношення резервів та чистого операційного доходу C піввідношення резервів під кредити* та чистого кредитного портфеля (п. ш.) Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 37 Вставка 8. Декомпозиція чистої процентної маржі банків Зі зниженням загального рівня процентних ставок в економіці банкам дедалі складніше зберігати високий рівень прибутковості. Поточний рівень чистої процентної маржі дає змогу фінустановам комфортно покривати всі супутні витрати, зокрема загальні та адміністративні, а також відрахування до резервів на покриття кредитного ризику. Оскільки маржа з часом може знизитися, то частка заробітку, що формує чистий прибуток банків, поступово також скоротиться. Стрімке зниження вартості банківського фондування від початку року створило передумови для зниження кредитних ставок. Досі вони знижувалися паралельно дохідності депозитів, тож процентні спреди залишилися майже незмінними. Однак надалі варто очікувати звуження спредів, що може негативно впливати і на процентну маржу. Чиста процентна маржа (NIM) розраховується як різниця між процентними доходами та витратами на одну гривню чистих активів, що генерують процентні доходи. Для цілей розрахунку доходи та витрати приводяться до річного виміру. До активів, що генерують процентні доходи, належать як кредитні операції, так й інвестиції у цінні папери уряду та НБУ. Розрахована таким чином NIM відображає усереднену дохідність основних активних операцій банку. Нині усереднений NIM* становить 5.5%, знизившися від початку року на 0.8 в. п. Графік В.8.1. Декомпозиція чистої процентної маржі (NIM)* банків України * Плинна за три останні місяці. Розраховано як співвідношення процентних витрат та доходів до середнього обсягу чистих процентних активів. Адміністративні витрати враховано в частині, пропорційній співвідношенню чистого процентного та чистого комісійного доходів за мінусом відрахувань у ФГВФО. Відрахування до резервів уключають резерви під кредитний ризик та боргові цінні папери, усереднені за 12 останніх місяців. Прибуток оцінено за залишковим принципом. У банках, платоспроможних на звітну дату. Джерело: НБУ. Вартість фондування від початку року знизилася на близько 2 в. п. Цьому сприяли зниження як гривневих, так і валютних депозитних ставок. Фінансування процентних активів нині становить для банків у середньому 3.8% річних. Це історично найнижчий показник, а тому подальше його скорочення малоймовірне. Різниця між NIM та витратами на забезпечення діяльності й покриття ризиків уважається прибутком, що генерує цей сегмент. Усі витрати зіставлено з обсягом чистих процентних активів та виражено у відсоткових пунктах. Адміністративні витрати банків ураховано в частині, що відповідає частці чистого процентного доходу в чистому операційному доході. Припускається, що загальні та адміністративні витрати банку розподіляються між бізнес- лініями пропорційно операційному доходу, що вони створюють. Витрати на відрахування до ФГВФО виділено окремо та враховано повною мірою. Витрати, пов’язані з погіршенням якості кредитного портфеля, представлено відповідними відрахуваннями до резервів. Додатково враховано втрати банку від зберігання частини коштів обов’язкових резервів на кореспондентських рахунках. Адміністративні витрати займають близько 2.7 в. п. у процентній маржі та найбільше впливають на розрахункову прибутковість. Їх обсяг тривалий час не змінюється, а частка у NIM зростає. Тож є значний потенціал для підвищення дохідності активних операцій через оптимізацію адміністративних витрат. Водночас відрахування до ФГВФО та втрати від утримання коштів обов’язкових резервів мають несуттєвий вплив. Відрахування до резервів під кредитний ризик у 2019 році сягнули мінімальних рівнів, витрати на них становили всього 1 в. п. у NIM. Зі зростанням кредитного ризику у 2020 році резерви незначно підвищилися. Найближчим часом ця складова може зрости та тиснутиме на прибутковість. Ураховуючи загальний рівень кредитного ризику, потенціал зниження витрат на резервування незначний. Різниця між процентною маржою та понесеними витратами забезпечує прибутковість банків. Протягом останніх двох років у розпорядженні банків залишається 1 –2 в. п. NIM. Подальше зниження кредитних ставок створить додаткові стимули для банків збільшувати ефективність, щоб не допустити скорочення маржі. 3 5 7 9 11 13 15 01.19 04.19 07.19 10.19 01.20 04.20 07.20 10.20 Прибуток, в. п. Відрахування до резервів, в. п. Адміністративні витрати, в. п. Обов'язкові резерви, в. п. Відрахування у ФГВФО, в. п. Процентні витрати, % чистих активів Процентні доходи, % чистих активів Національний банк України Частина 3. Умови та ризики банківського сектору Звіт про фінансову стабільність | Грудень 2020 року 38 3.6. Ризик доларизації У 2020 році валютний ризик не реалізувався, а повільна дедоларизація продовжувалася попри розгортання кризи. Поступово змінилися й переваги вкладників, які незважаючи на зниження дохідності гривневих депозитів та найнижчий в історії диференціал ставок між гривневими та валютними вкладами надають перевагу заощадженням у гривні. Помітно звужуються і напрями використання банками валютних коштів – попит на кредити в іноземній валюті знизився, а дохідність валютних ОВДП рекордно низька. Тож зростає дисбаланс між часткою валютного фондування та можливостями розміщення цих коштів. Тому банки матимуть стимули до подальшої дедоларизації балансів. У разі збереження сприятливих макроекономічних умов частка гривні в активах та зобов’язання зростатиме. |