Доклад. Звіт з парактики Годжаєв Фарід. Звіт про проходження науководослідної практики студента 2 курсу ос магістр спеціальності Фінанси, банківська справа та страхування
 Скачать 106.26 Kb.
|
|
Список використаних джерел 1. Про Національний банк України: Закон України від20.05.1999 № 679 – XIVзі змінами та доповненнями від 01.01.2021 року / Верховна рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text (дата звернення: 08.04.2021). 2. Ларіонова К. Л., Безвух С. В. Механізм формування власного капіталу банку. Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». 2017. № 6. С. 152-159. 3. Самородов Б. В. Діагностика фінансового стану банків на основі аналі- зу їхньої надійності. Вісник університету банківської справи. 2016. № 22.С. 107-115. 8. Рекомендації до державних органів влади та управління Враховуючи умови сьогодення, капітал виступає важливим джерелом доходу господарюючого суб’єкту, основою виробничих та інвестиційних ресурсів, чинником формування фінансових результатів та об'єктом управління. Капітал банку забезпечує захист від фінансових втрат а отже, забезпечує його безпеку і надійність. Він являє собою грошові кошти та виражена у грошовій формі частина нематеріальних, матеріальних та фінансових активів, що є у розпорядженні банків та використовуються ними для здійснення операцій з метою отримання прибутку. Капітал банку, як економічна ресурсна складова, є не лише джерелом проведення активних операцій, а й інструментом зміцнення довіри з боку клієнтів, вкладників і кредиторів до конкретної банківської установи. Базою формування капіталу банку, основою його діяльності, гарантією надійності та стабільності є власний капітал як один із опорних елементів, сформованих за рахунок коштів його акціонерів. Власний капітал – це сукупність економічних благ у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які залучаються до економічного процесу діяльності суб’єкта господарювання без визначення терміну повернення їх власникам і здатні генерувати доходи. Професійне управління капіталом є запорукою ефективного функціонування суб’єкта господарювання. Капітал є базовою економічною категорією та походить від латинського “capitalis”, що означає “основний, головний”. Проблема достатності капіталу банку протягом тривалого часу є предметом наукового дослідження і суперечок між банками та регулюючими органами. Комерційні банки надають перевагу мінімальній кількості капіталу, щоб поліпшити показники рентабельності акціонерного капіталу і зростання активів; органи банківського нагляду вимагають більшого капіталу для зниження ризику банкрутства. Одночасно висловлюється твердження, що банкрутство зумовлено поганим управлінням, тобто банки, що мають високу якість управління, можуть успішно функціонувати з невисокими нормативами капіталу. Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам. Для оцінки достатності капіталу банку, Національним банком, зокрема, Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджені відповідні нормативи капіталу комерційного банку. А саме: - мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), (розділ ІІ, глава 2); - достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), (розділ IV, глава 1); - достатності основного капіталу (Н3) (розділ IV, глава 2). Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має становити 200 млн грн. Таке рішення ґрунтується на змінах до Закону України «Про банки і банківську діяльність», якими мінімальний розмір статутного капіталу для банків знижено з 500 млн грн до 200 млн грн. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника достатності (адекватності) регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки, чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку. Він визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарної балансової вартості активів і позабалансових зобов’язань, зважених за ступенем кредитного ризику Склад суб’єктів аналізу власного капіталу банку доцільно розділяти на суб’єктів, котрі користуються результатами аналізу (менеджери, що здійснюють управління формуванням та використанням власного капіталу банку), та тих, хто безпосередньо його здійснює (спеціалізована аналітична служба банку чи виконавець в межах окремої одиниці організаційної структури банку). В узагальненому вигляді технологію аналізу власного капіталу банку можна представити такими етапами: 1. Визначення розміру власного капіталу, його структури та достатності. 2. Аналіз дотримання основних нормативів достатності капіталу. 3. Аналіз зміни статутного капіталу банку. 4. Дослідження та оцінка обґрунтованості розподілу прибутку. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що аналіз капіталу банку займає дуже важливе значення під час аналізу банку та банківської діяльності. Це зумовлено тим, що структурна роль капіталу хоч і не найбільша у банків, проте дуже важлива для його діяльності. Бо саме він характеризує фінансову стійкість та стабільність банку, що має суттєву роль під час оцінки його діяльності. Також можна побачити, що сьогодні банкам доводиться функціонувати у доволі складних умовах, викликаних кризою та політичною нестабільністю. Крім цього їх діяльність обтяжують певні недоліки у фінансовій системі, саме тому аналіз капіталу є актуальним питанням ще й тому, бо впливає на успішність та результативність діяльності банків. Актуальності даному питанню також додає й той факт, що в умовах сучасної вітчизняної економіки банківські установи ризикують недотриманням нормативного розміру власного капіталу, що може спричинити ще більшу недовіру клієнтів до банків, що в подальшому може привезти до зменшення клієнтської бази, а отже і прибутків. А отримання прибутку - одне із головних завдань банківської установи. Тому, на мою думку, слід приділяти набагато більшу увагу саме аналізу власного капіталу банку серед загального аналізу конкретного банку або банківської діяльності України загалом. 9. Аналіз та оцінка стану об’єкту дослідження на основі зібрання фактологічного, статистичного та фактичного матеріалу Альфа-Банк Україна являється одним із найбільших українських комерційних банків з міжнародним капіталом. Банком володіє приватна інвестиційна холдингова компанія ABH Holdings SA (ABHH), що базується в Люксембурзі, має холдинги в Україні, Білорусі, Казахстані, Нідерландах та Росії, а також представництва на Кіпрі та у Великій Британії. Банк засновано 1992 року. З 2001 року працює під брендом «Альфа-Банк Україна». Варто зазначити, що «Альфа-Банк» займає лідируючі позиції у всіх сегментах банківського ринку та являється одним із найстабільніших і найнадійніших банків України і входить до десятки найкращих фінансових установ у країні за обсягом яктивів, за даними НБУ [38]. Відомості про остаточних ключових учасників у структурі власності банку станом на 1 січня 2021 року представлені в Додатку В. Станом на 1 січня 2021 року ABH Holdings S.A. володіє 57,6% акцій у банку, ABH Ukraine Limited володіє 42,4% акцій у банку. При цьому бенефіціарні власники Альфа-Банку Україна залишилися незмінними. Банк входить до банківської групи та несе за неї відповідальність. До банківської групи входять банк, страхова компанія ПАТ «Альфа Страхування», ТОВ «ПАРИТЕТ ФІНАНС», ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ» та ТОВ «СІБ КУА УКРСОЦ-НЕРУХОМІСТЬ» [23]. На кінець 2020 року мережа роздрібного обслуговування налічувала 218 відділень та 706 банкоматів, у тому числі: 23 відділення у ТЦ «Епіцентр»; 5 А- клубів; 2 касових відділень; 4 відділень в університетах; 1 міні-відділення; 12 відділень – кас перерахунку; 171 універсальних відділень [23]. Динаміка кількості підрозділів Альфа-банку за 2012-2020 рр. представлена на рис. 9.1.  Рис. 9.1 – Динаміка кількості підрозділів «Альфа-банку» за 2012-2020 рр. У банку немає філій. Відділення банку присутні у всіх регіонах і розташовані у 81 населеному пункті в Україні. У 2020 році мережа відділень банку зазнала наступних змін: відкрито 1 відділення, тимчасово зупинена діяльність у 1-го відділення, закрито 39 відділень, змінилося розташування 9 відділень. Органами управління Банку є загальні збори акціонерів, Наглядова рада, Правління Банку. Розподіл функцій між органами управління забезпечує ефективну систему внутрішнього контролю. Правління банку являється виконавчим органом банку, який відповідає за повсякденне управління установою та відповідає за ефективність її роботи відповідно до принципів та процедур, викладених у статуті. Загальне управління капіталом здійснюється Наглядовою Радою банку. В Альфа-Банку у складі наглядової ради 8 осіб. Троє членів Наглядової ради являються незалежними директорами, що відповідає вимогам закону «Про банки та банківську діяльність». Важливе місце в діяльності та розвитку банку займає побудова його місії та стратегії. Місія Альфа-Банку: «Створюємо світ для Ваших грошей, бізнесу та мрії» Банк виконує свою місію із задоволення щоденних фінансових потреб клієнтів, пропонуючи високоякісні послуги, прості фінансові рішення та сучасні послуги, що полегшують життя користувачів. Стратегічною метою банку є стати кращим приватним банком для сучасних українців із першокласними продуктами та унікальними цифровими послугами. Ця стратегія полягає в переведенні банку з кредитного в транзакційний, з традиційного в цифровий. Отже, «Альфа-банк» має чітко сформовану місію та стратегію та послідовні в їх реалізації. Банк має намір бути в числі провідних банків у кожному сегменті своєї присутності. Основна діяльність «Альфа-Банку» включає надання банківських послуг юридичним та фізичним особам на території всієї України. Депозити є найбільшим джерелом поповнення ліквідності банків, і тому структура та стабільність депозитної бази має значний вплив на якість ресурсів банку. Проведемо аналіз кредитів та депозитів Альфа-Банку за період 2018-2020 рр. (табл. 9.1). Таблиця 9.1 Структура кредитів та депозитів «Альфа-Банк» за 2018- 2020 рр., тис. грн.
Протягом всього досліджуваного періоду основну частку в кредитному портфелі банку складають суб’єкти господарювання. Більша частина ресурсів банку сформована за рахунок фізичних осіб, яка на кінець 2020 року становить 59,38 % коштів клієнтів. Тобто варто зазначити, що «Альфа-Банк» поступово переорієнтовується з корпоративного характеру депозитної бази до роздрібній спрямованості. Розглянемо кредитну концентрацію Альфа-Банку за видами економічної діяльності за 2018-2020 рр. (табл. 9.2). Таблиця 9.2 Кредитна концентрація за видами економічної діяльності за 2018-2020 рр.
Варто зазначити, що найбільш пріоритетними галузями в економіці для банку є сільське господарство, електроенергетика та будівництво. З метою диверсифікації кредитного портфелю додаткова увага приділяється середнім та регіональним клієнтам. Проте, у структурі Альфа-банку активи є недиверсифікованими, частка кредитів надана фізичним особам досягає 50%. Диверсифікованість як інструмент зниження банківських ризиків є дуже важливою характеристикою діяльності банку, тому що тільки наявність різних напрямків вкладень ресурсів у структурі може вберегти банк від системних і ринкових ризиків. Перспективи розвитку банку багато в чому визначаються рівнем його капіталізації. Достатній обсяг власних коштів банку забезпечує його стабільну роботу і допомагає мінімізувати ризики, пов'язані з функціональним процесом. Проведемо аналіз складу власного капіталу АТ «Альфа-Банк» за 2018 – 2020 рр. (табл.9.3). | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||