1. Економічні течії. Меркантилізм
 Скачать 276 Kb.
|
|
12.Типи, види, форми власності. Новітні тенденції у розвитку форм власності. Існують два підходи до класифікації форм власності: вертикально-історичний, горизонтально-структурний. Вертикально-історичний визначає історичні форми власності: Первіснообщинна форма – характерні однакові права всіх членів общини на панівний об’єкт власності – землю Рабовласницька форма – характериз абсолютною концентрацією прав власності рабовласника на засоби виробництва, результати праці і раба. Феодальна форма – передбачає абсолютні права власності феодала на землю й обмежені права на працвника. Капіталістична власність – характериз зосередженням прав власності підприємця на засоби та результати праці і відсутністю власності на найманого робітника. Горизонтально-структурний підхід визначає класифікацію економічних форм власності. Існує два основних типи: Приватна – тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпорядження об’єктом власності і отримання доходу належить приватній особі. Приватна власність: індивідуально-трудова, з найманою працею. Суспільна власність – означає суспільне привласнення засобів виробництва і його результатів. Суспільна власність: державна і колективна. Змішана власність – поєднує різні форми власності – приватну, державну, колективну і кооперативну в т.ч. власність іноземних суб’єктів. Новітні тенденції:
13. Економічні потреби суспільства. Суть, структура. Економічний закон зростання потреб. Потреба – нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому. Економічні потреби – це потреби в економічних благах. Класифікація: За рівнем необхідності: першочергові( предмети першої необхідності), другорядні (предмети розкоші) За об’єктами вияву: матеріальні, духовні За суб’єктами вияву: індивідуальні, колективні, державні потреби. За мірою реалізації: абсолютні, дійсні, платоспроможні. Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб. 14.Економічні інтереси:сутність,суб’єкти,класифікація. Інтерес-форма вияву потреби,усвідомлення прагнення людини до задоволення її. Економічний інтерес- усвідомлене прагнення економ.субєктів задовольнити певні потреби,що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.Субєктиеконом.інтересів-окремі індивіди,сімї,домогосподарства, групи людей,держава,суспільство в цілому..Обєкти економ. інтересів – економічні блага..Класифікуються за різними ознаками:1.за суб’єктами:одиничні,колективні,групові,суспільні.2.зща нагальністю і важливістю: головні,першочергов та другорядні.3.за часовою ознакою:поточні і перспективні.4.за об’єктами: майнові ,фінансові,інтелектуальні.5.за ступенем усвідомлення:дійсні,уявні. Економ.інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів. Економ.інтереси п-ців спрямовані на максимізацію прибутку,зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності.Економ.інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому. 15.Виробництво,як суспільний процес,його сутність та структура. Суспільне в-цтво- це сукупна організована діяльність із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і не матеріальних благ для їх існування та розвитку.Загальні ознаки в-цтва: 1.завжди є суспільним в-цтвом2.має безперервний х-р розвитку,постійно повторюється,тобто відтворюється3. у процесі в-цтва виникають економ.відносини між людьми 4.є важливою складовою частиною тієї чи іншої соц.-економ.с-ми. Основні елементи процесу в-цтва:Праця-свідома,доцільна діяльність людини,яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб. Робоча сила-сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини,які вона використовує у процесі праці. Передмети праці-всі речовини природи,на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.Засоби праці- це річ або комплекс речей,якими людина діє на предмети праці. Сукупність засобів та предметів праці складають засоби в-цтва. Оскільки результатом суп.в-цтва є створення матеріальних та нематеріальних благ,то структурно воно поділяється на матеріальне(це сукупність галузей і сфер,які виробляють матеріально-речові блага й надають матеріальні послуги) та нематеріальне виробництво(це сукупність галузей та сфер,що виробляють немат.блага та немат.послуги. які задовольняють дух. та соц.потреби людини. Суп.в-цтво має і галузеву структуру. До матер.в-цтва належить:1промисловіість,с/г, будівництво.2.комунальне господарство і побутове обслуговування 3.транспорт,зв'язок, торгівля.До немат.в-цтва належить:1.охорона злоровя2.освіта,інформатика 3.культура, мистецтво.4.спорт,туризм5.дух.в-цтво. 16. Основні фактори суп.в-цтва та їх взаємозв’язок. Фактори в-цтва – це всі необхідні елементи,які використовуються для виробництва матеріальних та нематеріальних благ. До цих факторів відносяться: Людський капітал-сформований у рез.інвестицій і накопичений людиною певний запас знань,навичок,здібностей, мотивацій і стан здоровя, які доцільно використовувати в тій чи інщій сфері суп.в-цтва. Капітал-це економ.ресурс,що визначається як сукупність усіх технічних,матеріальних і грошових засобів,використовуваних для в-цтва тов.та послуг. Праця-є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини,спрямованих на в-цтво економ.благ та послуг. Земля-включає в себе землю,лісові та водні ресурси ,родовища корисних копалин та ін.природні багатства ,що використовуються у виробничому процесі. Наука-це специфічна форма людської діяльності,спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення. Інформація- с-ма збирання,обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності. Екологія- с-ма спеціалізованих видів трудової діяльності людини на раціональне використання природних ресурсів,охорону навколишнього середовища і на його відтворення. Підприємницькі здібності- х-зує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів в-цтва з метою створення благ та послуг.Виробничим факторам властива взаємозамінність. Виробнича функція-це взаємозв’язок між максимальним обсягом продукції,яку можна виробити і витратами факторів виробництва ,потрібних для цього обсягу.Виробнича функція з двома факторами записується формулою:Q=f(L,K),де Q-обсяг випуску продукції, L-затрати праці,К-затрати капіталу. Виробнича функція вказує на існування альтернативних можливостей,за яких різне поєднання факторів в-цтва або їх взаємозаміна забезпечують такий самий обсяг випуску продукції. 17. ефективність суспільного виробництва,її сутність,економічні та соціальні показники. Ефективність в-тва – категорія,яка х-зує віддачу,результативність в-цтва.Свідчить не лише про приріст обсягів в-цтва,а й про те,якою ціною,якими витратами ресурсів досягається цей приріст,тобто про якість сусп.в-цтва. Це одна з основних х-к господарської діяльності людиниюЕфективність в-цтва – це стійкий,закономірний процес функціонування економіки.Він може бути сформульований як закон підвищення ефективності суспільного в-цтва.Визначається за формулою Результати/витрати. Економічна ефект.-це досягнення в-цтвом найвищих рез.за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукції. Показники: Продуктивність праці на мікрорівні: обсяг продукції/к-сть працівників.продуктивність суп. праці на макрорівні:Національний дохід/сер.к-ть працівників.Трудомісткість-показник,який відображає к-ть затраченої живої праці на в-цтво однієї одиниці продукції:вартість затрат живої праці/вартість продукції.Фондовіддача-х-зує к-ть продукції,виробленої з одиниці основних фондів:вартість виробленої продукції/вартість основних фондів.Фондомісткість показує вартість витрат виробничох фондів на одиницю виробленої продукції:вартість осн.фондів/в-сть вирробленої продукції.матеріаловіддача-х-зує скільки вироблено продукції з одиниці затрачених матеріалів:в-ть продукції/в-ть матеріалів.матеріаломісткість.матеріаломісткість-зворотній до матеріаловіддачі:вартість матеріалів/вартість продукції.Капіталомісткість:обсяг капіталовкладень/приріст обсягу виробленої продукції. Екологоефективність:Е=Е  -(А+В+С). Е-заг.економічний ефект господарювання суб’єкта.А-в-ть природоохоронних заходів.Втрати від пошкодження природного середовища.С-в-ть природних ресурсів.Соціальна ефективність-ступінь відповідності рез.в-цтва соц.потребам суп.,окремої людини.Показники:розмір ВНП та НД на душу населення;частка фонду споживання в НД;Рівень життя-рівень рівень забезпеченості людей благами,необхідними для їх нормального функціонування.;індекси розвитку людини.Економ.ефективність є матеріальною основою вирішення соц.проблем.18. Товар та його властивості-цінність ,корисність,вартість зміст та сучасне трактування. Економічне благо в умовах товарного виробництва набуває форми товар. Товар- це економ.благо,що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну. Найважливішими х-ками товару є його вартість та споживча вартість. Споживча вартість-здатність тов.задовольняти будь-яку потребу людини..Вартість тов.-цеуречевлена в тов.сусп.праця виробника. Мінова вартість є певним кількісним співвідношенням ,в якому товар одного роду обмінюється на інший..Ця концепція наведена відома як теорія трудової вартості. У сучасній неокласичній теорії існують інші підходи.Введені такі поняття,як корисність,цінність та рідкість. У класиків споживча вартість –це природна корисність товару взагалі ,безвідносно до потреб конкретної людини. У неокласиків корисність показує ступінь задоволення або приємності ,які отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги.один і той самий товар може мати різну корисність для різних людей.Люди купуючи той чи інший товар ніби оцінюють ступінь їхньої корисності для себе. Цінність у неокласиків категорія суб’єктивна.Цінність має лише те,що є цінним в очах покупця,чиї суб’єктивні оцінки і є основою для визначення виробленого блага як вартості. Також з позиції неокласиків цінність благ залежить також і від їхньої рідкості. 19.Теорії виникнення та сутність грошей. Гроші це складний та найважливіший елемент ринкової економіки.Існують дві основні концепції виникнення грошей. Раціоналістична:пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента для здійснення обміну товару.Панувала до кінця 18ст..має прихильників і серенд сучасників. Еволюційна концепція сформульована А.Смітом та Д.Рікардо. Довели,що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку суспільного поділу праці,товарного виробництва,обміну та послідовної зміни форм власності і не залежно від волі людей. Сутність грошей проявляється в єдності трьох їхніх властивостей:1.гроші виконують роль загального еквівалента, за допомогою якого всі інші товари вимірюють свою вартість2.гроші набувають загальної споживчої вартості ,яка полягає у їхній здатності обмінюватися на всі інші товари ,тобто вони мають абсолютну ліквідність3.гроші виражають певні економічні відносини,які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. Отже,гроші-це особливий товар,який виконує роль загального еквівалента,виступає посередником в обміні тов.і виражає економ.відносини між людьми з приводу в-цтва та обміну тов. Існують три теорії грошей:1.металева:представниками були Т.Ман, У.Стаффорд та ін.- визнавали лише металеві гроші. 2.Номіналістична:представниками були Дж.Берклі, Дж.Стюард –вважали гроші суто умовними знаками,номінальними розрахунковими одиницями.3.кількісна:представники- Дж.Локк,Д.Юм – стверджували,що вартість грошей та рівень тварних цін визначається кількістю грошей в обігу. 20.Функції грошей та їх еволюція в сучасній ринковій економіці. Функції грошей-це дії,які вони виконують у ринковій економіці. Міра вартості-здатність грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших тов.надаючи їм форму ціни. функції засобу обігу – гроші виконують роль посередника в обміні тов.і забезпечують їхній обіг.Цю функцію вони виконують у формі монет та паперових грошей. Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних грошових заборгованостей,між суб’єктами економ.відносин. Функція утворення скарбу виконують ті гроші,які виходять з обігу ,тимчасово переривають свій рух,нагромаджуються і перетворюються на скарб і своїй золотій або срібній «плоті». Функція світових грошей полягає в обслуговування грошима міждержавних економ.відносин ,пов’язаних із розрахунками за зовнішньоторговельні операції,надання кредитів та ін.угодами.Еволюція функції міри вартості:сучасні гроші виконують функцію порівняльної вартості обмінюваних тов. ,виступають як рахункові одиниці ,за допомого яких визначаються ціни ,ведеться грошовий облік національного продукту.Еволюція функції утв.скарбу:паперові та кредитні гроші тепер виконують функцію нагромадження.Вони обслуговують потреби відтворення і потреби населення у придбанні житла,дорогих тов.,а також потреби у відпочинку. Евол.ф-ції грошей як засобу платежу:ця функція розширюється .Розвиток кредитних грошей справляє вплив на всі сторони економ. І суп.життя,що свідчить про переростання товарно-грошової форми господарства у тов.-кредитну. Еволюція світових грошей:цю функцію виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і міжнародні грошові одиниці.Однак золото виконує ф-цію централізованого резерву країни. 21.Ринкове господарство як невідємна складова товарного в-цтва. Ринок-це с-ма економ.відносин,пов’язаних з обміном тов.та послуг на основі використання різноманітних форм власності ,тов.-грошових і фін.-кредитних відносин.Є 2 сектори економіки:ринковий:1ринок-економ.с-ма,що працює заради прибутку.2 це само відтворювальний сектор економ.3.працює на задоволення економ.інтересу.4.сам заробляє і сам на свій ризик витрачає. Бюджетний сектор:1.вироблює необхідні для сусп.тов.і послуги,головна мета не прибуток,а задоволення потреб через в-цтво суспільних благ.2.не запрограмований на самоокупність та самофінансування,тому потребує існування ринкового сектору.3.працює на гроші,виділені з бюджету.4.витрачає кошти суворо за призначенням. Зміна домінанти одного із секторів призводить до якісних зрушень устрою,зачіпаю долю с-ми і впливає на переважну більшість суб’єктів економіки.Умови виникнення ринкового господарства: 1суспільний поділ праці,що ґрунтується на спеціалізації. Спеціалізація визначається порівняльними перевагами або відносно меншою альтернативною вартістю виробника.2.економічна відокремленість суб’єктів господарювання зумовлена наявністю різних форм власності.3.величина трансакційних витрат визначає умови і межі ділової активності.4.вільний обмін ресурсами ,який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання. 22.сучасний ринок,його сутність та функції.субєкти ринкової економіки. Ринок-це с-ма економ.відносин,пов’язаних з обміном тов.та послуг на основі використання різноманітних форм власності ,тов.-грошових і фін.-кредитних відносин. Сутність ринку проявляється у його функціях:1.регулююча-ринок регулює всі економ процеси,процеси в-цтва,обмін,розподіл споживання, визначає пропорції і напрями розподілу економ.ресурсів на макро і мікро рівні. Інформаційна-ринок через ціни інформує виробника,торговця,споживача,про те,що вигідно виробляти ,а що ні.і скільки потрібно запропонувати 3.стимулююча-спонукає виробників до зниження витрат,підв.якості та споживчих властивостей тов. розподільча-доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюють через ціни,зумовлюючи соц.розшарування за доходами. Санаційна(оздоровча)-ринок через конкурентів очищає економ.середовище від неконкурентоспроможних домогосподарств і підтримує найефективніші. Інтегруюча- ринок об’єднує суб’єктів економ.с-ми в одне ціле ,сприяючи формуванню єдиного економічного простору ,як у межах держави так і у межах світової економіки.Контролююча- ринок забезпечує в-цтво оптимальних комбінацій товарів та послуг за допомогою най ефект.комбінацій ресурсів. Основними суб’єктами ринкової економіки є:домашні господарства:1як власники економ.ресурсів2.отримують доходи від проданих ресурсів3.використовують доходи на придбання споживчих тов.та послуг для задоволення особистих потреб;підприємці:1.придявляють попит на ресурси 2.пропонують тов.та послуги як для підприємницького й державного секторів так і для домогосподарств.3.інвестування отриманих доходів.;держава:1.пред’являє попит на економ.ресурси для здійснення економ.діяльності в держ.секторі економіки.2.предявляє попит на засоби виробництва для в-цтва суп.та ін.благ.3.пропонує гроші та пред’являє попит на гроші4.пропонує сусп.блага без безпосередньої оплати їх,що поліпшує продуктивність підприємницького сектору і зменшує витрати на споживання домогосподарств.5.здійснює урядове регулювання ринкової економіки. |