Бітіруші 21 лд. 1 Наукас кабылдайтын ауру мен жагдай арасындагы сайкессіздікті корсетініз
 Скачать 80.07 Kb.
|
|
152.Жедел кан жогалткан наукаста кандай озгеріс аныкталуы мумкін? -кусу -артериялык кысымнын жогарлауы -журек айну +тахикардия -рефлекстердін жогарлауы \/ /\ 153.Анамнезінде басылмайтын катты ауырсынуы бар наукаста ауырсынуды тиімді басу ушін опиоидты анальгетиктін молшерін жогарлату байкалды. Осы корініс калай аталады? +тозімділік (толерантность) -тауелділік -жалган тауелділік -интоксикация -сублимация \/ /\ 154.Анестезиология жане реанимация болімшесінде жумыс жасауда отадан кейінгі ояну кезінде наукастын кандай корсеткіштеріне бірінші кезекте ман беру керек? -ес денгейі -оздігінен козгалу мумкіндігі +тыныс алу типі мен сипатынын озгеруі -ауырсыну денгейі -озіне кызмет корсете алу \/ /\ 155.Бугананын ортангы болігінде «крепитация» белгісі аныкталса, кандай закымдануга кудіктенуге болады -Бугананын шыгуы +Бугананын сынуы -Бірінші кабырганын сынуы -Екінші кабырганын сынуы -Байламдардын узілуі \/ /\ 156.17 жасар кыз от жалынымен термиялык закым алды. Карап тексергенде: сол жак иыгында ал-кызыл тусті, шеттері тегіс емес, колемі 4,0*5,0 см куйіктік жара. Кулбіректер коймалжын сарысулы суйыктыкка толы. АК- 110/70мм.сын.баг., пульсі -110 рет мин. Сіздін болжамды диагнозыныз -І дарежелі термиялык куйік +ІІ дарежелі термиялык куйік -ІІІ А дарежелі термиялык куйік -ІІІ В дарежелі термиялык куйік -ІV дарежелі термиялык куйік \/ /\ 157.Кабылдау боліміне уйдін шатырынан кулап зардап шеккен 47 жастагы пациент жеткізілді. Болжамалы диагноз: кеуде торынын ашык жаракаты, кернеулі клапанды пневмоторакс, он жактагы V-VI кабырга сынуы. Шагымдары: ентігудін кушеюі, жара аймагындагы катты ауырсыну.Объективті: пульс - 110 соккы 1 мин, АД - 80/60 мм рт., алдынгы колтык асты сызыгы бойынша V - VI кабырга аймагында он жакта жыртылган жара. Медициналык комек корсету кезіндегі накты (приоритетті) іс-шараны аныктаныз -Наукасты шугыл госпитализацияга кондіру -Артериялык кан кысымын, пульсті бакылау -Наукасты аркасынан жаткызып, журек препараттарын енгізу +Жартылай отырган калып беру, окклюзионды тангыш салу -Наукасты психоэмоциональды тыныштандыру \/ /\ 158.Наукас "жедел жардем" колігімен стационарга алкогольдік мас куйінде он аяктын суйектерінін сынуымен жеткізілді. Наркозбен сынык репозициясы жургізілді, канкалык созу орындалды. Наркоздан шыкканнан кейін палатада наукас озін агрессивті устай бастады, тангышты жулып, оз бетімен туруга тырысты. Натижесінде аскыну болды. Хирургиялык араласуды кайталауга тура келетін аскыну пайда болды. Наукаста кандай аскыну дамыды? +суйектердін ыгысуы -ішкі кан кету -сырткы кан кету -ауа эмболиясы -майлы эмболия \/ /\ 159.Ортте зардап шеккен закымданушынын аркасында копіршікті, іші серозды суйыктыкка толган куйіктік жара бар. Закымданудын жалпы ауданы мен терендігін дарежеге карай аныктаныз. +18%, II дарежелі -27%, IIIA дарежелі -36%, II дарежелі -40%, IIIБ дарежелі -45%, IIIБ дарежелі \/ /\ 160.Травматологиялык болімшеге он балтыр суйегінін жабык сынуы бар пациент тусті. Балтыр суйектерінін рентгенограммасын жургізгеннен кейін, сыныктардын ыгысуы жок екенін ескере отырып, дарігер терен гипсті лонгеттік тангышты салды. Пациент кешкісін балтырынын катты ауыруына шагымданды.Карап тексеруде: аяк бармактары ісінген, когерген. Пациенттін басым (приоритетті) проблемасын аныктаныз -Балтыр суйегінін екіншілікті ыгысу каупі -Табан контрактурасынын даму каупі -Булшыкет атрофиясынын даму каупі +Лонгетті тангышпен кысылуы -Тізе контрактурасынын даму каупі \/ /\ 161.Наукаста коздін химиялык куйігі. Карап тексеруде: конъюнктиванын жогаргы кабаттары некрозга ушыраган, ісінген. Молдір копіршікті суйыктык аныкталады. Сондай-ак, муйізді кабык пен кабактын беткі кабаттары закымданган. Куйік дарежесін аныктаныз -дарежесі аныкталмайды -І дарежесі +ІІ дарежесі -ІІІ дарежесі -ІV дарежесі \/ /\ 162.Наукас мурын аркылы тыныс алудын киындаганына шагымданды.Карау кезінде: бет терілері кей жерлерде гематомалармен жабылган.Мурын калкасынын гематомасы диагнозы койылды. Диагнозды нактылау ушін кандай диагностикалык зерттеу адісін колданады -эндоназальды риноскопия +алдынгы риноскопия -ортангы риноскопия -арткы риноскопия -мурын айнасымен карау \/ /\ 163.Жедел аппендицит кезіндегі ауырсынудын сипаты мен орналасуын корсетініз +он жак мыкын аймагындагы туракты, откір ауырсыну -он жак кабырга астындагы туракты, откір ауырсыну -туракты, белбеулене катты ауырсыну -эпигастральды аймактагы канжар суккандай ауырсыну -сол жак кабырга астындагы туракты, откір ауырсыну \/ /\ 164.Наукас Н. 40 жаста, эпигастральды аймактын ауырсынуына, коп реттік кусыкка шагымданады.Температура 37 С. Тілі ак тусті. Ішті карау кезінде жумсак, эпигастрий аймагында ауырсыну. Ортнердін он симптомы. Сіздін болжамды диагнозыныз. -жедел аппендицит -жедел панкреатит +жедел холецистит -жедел гастрит -ішек отімсіздігі \/ /\ 165.11 жасар бала хоккей ойнап журіп, он колын тірей кулады. Мектептін медпунктіне жеткізілді. Білек суйегінін томенгі 1/3 болігінін ауырсынуына шагымданады. Status localis: ісіну, ауырсыну, пішінінін озгеруі, патологиялык козгалыс, крепитация, кимыл-козгалыстын шектелуі, терісінде аздаган сырылулар байкалады.Кандай закым туріне кудіктенуге болады -білек суйегінін патологиялык сыныгы -білек суйегінін томенгі 1/3 болігінін ашык сыныгы -білек суйегінін жогаргы 1/3 болігінін жабык сыныгы -білек суйегінін жогаргы 1/3 болігінін ашык сыныгы +білек суйегінін томенгі 1/3 болігінін жабык сыныгы \/ /\ 166.3 ай баланын кіндік аймагында 2*2 см олшемдегі, жумсак серпімді тузіліс бар, жылау кезінде улгаяды. Анасынын айтуынша, бул тузіліс бірінші айда пайда болды жане біртіндеп оседі. Пальпация кезінде-кіндік сакинасына саусактын ушы еркін отеді. "Кіндік жарыгы" диагнозы койылган. Дурыс емдеу принципін танданыз -шугыл операция -жоспарлы операция +лейкопластырлы тангыш салу -консервативті ем -кысатын тангыш салу \/ /\ 167.Жол-колік апатынын салдарынан 42 жастагы пациент кеудесін согып алды.Кеуде торынын он жагынын ауырсынуына, ауырсыну сезімінін тынысталганда кушеюіне шагымданады. Фельдшер карау барысында, кеуде торынын он жагында гематоманы аныктады. 6 жане 7 кабыргалардын пальпациясы кезінде крепитация мен патологиялык козгалыс аныкталады. АК 110/70 мм сын баг., пульс 90 /мин. Бул жагдайда фельдшердін тактикасын аныктаныз: -Ауырсынуды басу, оттегі беру, Дезо тангышы -Оксигенация, гемостатиктер, масак тарізді тангыш +Ауырсынуды басу, черепица тангышы, тасымалдау -Отегі ингаляциясы, тасбака тангышы, суык басу -Ауырсынуды басу, оксигенация, 8-тарізді тангыш \/ /\ 168.21 жастагы ер адам кауіпсіздік техникасын сактамай, циркулярлы арамен сол білегінін орта болігін закымдап алды. Караганда: жара узындыгы 7,5 см , терендігі 0,5 см таяу, жара шеттері тегіс, жарадан шие тустес кан баяу агып жатыр. Кан кету турін аныктаныз: -Капиллярлы -Артериалды -Паренхиматозды +Венозды -Ішкі \/ /\ 169.Сіз- окига орнына келген «Жедел жардем» фельдшері.Пациент – орта жастагы ер адам, жерде жатыр, дыбыска, тактильды контактка жауап бермейді, озіндік тыныс байкалмайды, куре тамырларда пульс жок, карашыктын жарыкка жауап кайтару реакциясы жок. Куагерлер ер адамнын 5 минут бурын аяк астынан кулаганын айтты. Ен ыктимал диагноз? +Клиникалык олім -Биологиялык олім -Гипергликемиялык кома -Алкогольды кома -Жанталасу алды \/ /\ 170.«Жедел жардем» бригадасы келгенде келесі жагдай аныкталды:жаяу жургіншіні женіл колік каккан. Караганда: адам шалкасынан жатыр, есі жок, озіндік тыныс сакталган, тыныс жиілігі минутына 24 рет, пульс минутына 98 рет, алсіреген, АК 95/70 мм сын баг. Кеуде торынын пішіні озгермеген, іші жумсак, мыкын суйегінін алдынгы оскінділерін басканда зардап шегуші ынырсып, колдарын еріксіз кимылдатады. Болжамалы диагнозды атаныз: +Жамбас суйектерінін жабык сыныгы -Жамбас суйектерінін ашык сыныгы -Балтыр суйектерінін жабык сыныгы -Сан суйегінін ашык сыныгы -Кабыргалардын коптік сыныгы \/ /\ 171.Сіз - окига орнына келген «Жедел жардем» фельдшері.Пациент -32 жастагы ер адам, салынып жаткан уйдін екінші кабатынан кулаган. Ол, сол жак санынын катты ауырсынуына, кимылдын шектелуіне шагымданады.Пациент козып, туруга арекеттенеді. Караганда: сол жак саннын ортангы 1/3 болігінде гематома байкалады, сол аймактын пальпациясы кезінде ісіну мен пішінінін озгеруі (деформация) аныкталады. Пациент, турамын деп арекет жасаганда, патологиялык козгалыс пен крепитация байкалады. Бул жагдайда фельдшердін тактикасын аныктаныз: +Ауырсынуды басу, транспорттык иммобилизация, жаракаттык шоктын алдын алу -Закымдану аймагына суык басу, тыгыз тангыш, оттегі ингаляциясы -Жай анальгетикпен ауырсынуды басу,санга гипстік лонгетаны салу -Наркотикпен ауырсынуды басу,сан-жамбас буынына масак тангышы. -Наркотикпен ауырсынуды басу, бака калпында агаш калканда тасымалдау \/ /\ 172.Сол жак кабырга-омырткалык бурышынын палпациясы кезінде ауырсыну келесі симптомга тан: -Воскресенский +Мейо- Робсон -Грюнвальд -Мондор -Грей-Тернер \/ /\ 173.70 жастагы наукасты карау барысында, Сіз іштін кебуін, перистальтикасынын кушейген дыбысын жане «ішектін шолпылын» байкадыныз. Клиникалык бейне кандай ауруга тан? -орны толтырылган ойык жаралы стеноз -бауыр шаншуы +жіті ішек отімсіздігі -ішек инфарктісі -перитонит \/ /\ 174.40 жастагы наукас ішінін жайылмалы ауырсынуына, журек айнуына, кусуга шагымданады. Пальпация кезінде алдынгы курсак кабыргасынын кернелуі жане ауырсынуы, он мыкын аймагында Щеткин-Блюмберг симптомы он. Сіздін арекетініз: +хирургиялык ауруханага жаткызу -анальгетиктер енгізу -спазмолитиктер енгізу -асказанды шаю -тазарту клизмасын кою \/ /\ 175.Асказаннын ойык жарасы перфорацияланган кезде ауырсыну сипаты мен орны: +эпигастрийда "канжар" суккандай ауырсыну -он кабырга астында устама тарізді ауырсыну -айналмалы сипаттагы интенсивті ауырсыну -кіндік манындагы толгак тарізді ауырсыну -он мыкын аймагында сыздап ауырсыну \/ /\ 176.Динамикалык ішек отімсіздігі мына себептен дамиды: -ішек ілмектерінін айналуы -туйіндердін тузілуі -нажіс массаларымен бітелуі +бірінгай салалы булшыкет салдануы -ішектін сырттан басылуы \/ /\ 177.Участкелік медбике тосек тартып жаткан наукастын сегізкоз, жамбас аймагынын терісінде кызыл-коныр дактар бар екеніне коніл аударды. Омырткадан закым алган наукас бірнеше жылдан бері тек мугедектер коларбасы аркылы гана козгалады. Медбике ойылудын дамып келе жатканын аныктады, онын сипаттамасы кайсысы: +узак уакыт тосек тартып жаткан алсіз наукастарда пайда болатын тері закымдануы -химиялык заттардын асерінен пайда болатын тері закымдануы -химиялык жане механикалык асерлерден пайда болатын тері закымдануы -ыстыктын асерінен пайда болатын тері закымдануы -механикалык жане термиялык асерлерден пайда болатын тері закымдануы \/ /\ 178.Кабынулык экссудатта коптеген молшерде моноциттер мен лимфоциттер, аздаган молшерде нейтрофильдер аныкталган. Кабыну сипаты туралы не айта аласыз? -Жедел жукпалы кабыну. -Жедел аллергиялык кабыну. -Жедел асептикалык кабыну. +Созылмалы кабыну. -Иммундык кабыну. \/ /\ 179.Уйдін тобесін бояу кезінде жумыскер жерге кулап тусті, он жак санын тіліп алды. Жарадан алкызыл кан болінуде. Кан кету турін жане уакытша кан токтату адісін корсетініз: +артериялык, жгут салу -капиллярлы, кысып байлау -венозды, тыгыз байлау -аралас, суык басу -паренхиматозды, жедел жардем келгенше ештене жасамау \/ /\ 180.Созылмалы С гепатиті бар наукас бауыр биопсиясына дайындалуда. Емшара алдында медбике зертханалык анализдерді тексеруде. Кай зертханалык корсеткіш коагуляциялык касиетті багаламайды? +гематокрит -протромбинді уакыт -боліктік тромбопластинді уакыт -тромбоциттер саны -протромбинді индекс \/ /\ 181.Болмеде от кабына ота жасалган наукас жатыр. Анамнезінде бірінші типті кант диабеті бар. Журек айнуына жане катты тагамды кабылдай алмауына шагымданады. Сіз болмеге кірген кезде наукаста тырысу синдромы басталганын кордініз, есі жок. Осы жагдайдын дамуына не себеп болды? -диабеттік кетоацидоз -гипергликемия -респираторлы ацидоз +гипогликемия -респираторлы алкалоз \/ /\ 182.Хирургия болімшесіндегі наукаста отадан сон алдынгы курсак кабыргасына колостома шыгарылган. Стоманы карау барысында кандай корсеткіштер стома ишемиясына тан болады? -кызгыл тус, ылгалды беткей +кургак беткей, кокшіл тус -санылауынын тарылуы, нажістін отуінін киындауы -шыгарылган нажіс курамынын озгеруі -уакытка байланысты нажіс шыгуынын жогарлауы \/ /\ 183.Жара іріндеуінін жергілікті белгісін корсетініз: +жергілікті температуранын жогарлауы -терінін бозаруы -тері астылык эмфизема -экссудаттын болмауы -ауырсынудын басылуы \/ /\ 184.Операция аланын ондеу ушін колданылатын ерітіндіні корсетініз +1% йоданат ерітіндісі -1% хлорамин ерітіндісі -6% сутегі аскын тотыгы -0,1% куміс нитраты ерітіндісі -0,1 % фуразидин ерітіндісі \/ /\ 185.Егер теріде гиперемия жане ісіну фонында некроз ошактары мен геморрагиялык суйыкка толы копіршіктер аныкталса, ал сынама (механикалык жане спиртпен) ауырсыну реакциясын тудырмайды. Усіктін кай дарежесін болжамдаган жон? -І -ІІ +ІІІ -ІV -V \/ /\ 186.Наукасты тізе жане жамбас-сан буындарында аяктары бугілген калыпта, тізе буындары астына жастыкша койып, катты тегіс жерге жаткызу кандай жаракат туріне кудіктенген кезде усынылады -бас суйек-ми жаракаты -омыртка жаракаты +жамбас суйектерінін сынуы -аяктын сынуы -колдын сынуы \/ /\ 187.Стационарга 35 жастагы наукас жол колік апатынан кейін 20 минуттан сон жеткізілді. Шагымдары: іштін ауырсынуы, алсіздік. Объективті тексеруде: тері жамылгысы бозарган, пульсі - 110 соккы/минутына, ыргакты, алсіз, АК 90/60 мм.сын.баг. тен. Іштін барлык болігі аздап кернеулі, сол жак кабырга астындагы пальпация кезінде ауырсыну сезімі аныкталады. "Ванька-встанька"симптомы он. Сіздін болжамды диагнозыныз? +кокбауырдын жарылуы -бауырдын жарылуы -ірі тамырлардын жарылуы -алдынгы курсак кабыргасынын согылуы -асказан жарасынын тесілуі \/ /\ 188.Босану залында ауа температурасы канша болуы кажет? +23-25 -20-22 -28-30 -18-20 -26-28 \/ /\ 189.Диагональды конъюгата деген ненін аракашыктыгы? -муйіс пен касага косындысынын жогары жиегінін ортасы -мыкын суйек айдарларынын -отыргыш суйектерінін +сегізкоздін шыгынкы муйісі мен симфиздін томенгі жиегі -симфиз бен муйістін ен шыгынкы орналаскан нуктелері \/ /\ 190.Урыктын колденен орналасуында болатын аскыну: +каганак суынын ерте кетуі -урыктын гипотрофиясы -ерте токсикоз -каганак суынын коп болуы -каганак суынын аз болуы \/ /\ 191.Калыпты орналаскан плацентанын мезгілінен бурын ажырауынын негізінде жатыр: -артериялык кысымнын томендеуі -артериялык кысымынын жогарлауы +ретроплацентарлы гематома -каганак суынын ерте тогілуі -курсак булшыкетінін алсіздігі \/ /\ 192.Аралыктын ІІ дарежелі жыртылуы сипатталады: +аралык терісі мен булшык етінін жыртылуы -кынап кабыргаларынын жыртылуы -тері мен арткы кумбез жыртылуы -жамбас тубі булшыкеттерінін жыртылуы -тік ішек кабыргаларынын жыртылуы \/ /\ 193.Алгаш босанушы, 28жаста, босанудын ІІ кезені, кушену барысында аралык кумбез тарізді томпаюда: +аралыктын жыртылу кауіпі -аралыктын калыпты жагдайы -ІІ кезенді дурыс жургізбеу -каркынды босану белгісі -аралыктын басталып жаткан жыртылуы \/ /\ 194.Ерте босанудан кейінгі кезенде босанушыда гипотоникалык кан кету басталды. Сіздін арекетініз: -куык катетеризациясы, атропин сульфатын тамырішілік енгізу -жатыр куысын колмен тексеру, іштін томенгі болігіне суык кою -куык катетеризациясы, колмен тексеру, жатырдын сырткы массажы -іштін томенгі болігіне салкын кою, магний сульфатын тамырішілік енгізу +куык катетеризациясы, жатырдын сырткы массажы, іштін томенгі болігіне суык кою, тамыр ішіне окситоцин \/ /\ 195.Босанудын болжам мерзімін аныктауда кажет болады: +сонгы етеккірдін бірінші кунінен 3 ай артка шегініп жане 7 кун косу -урыктын бірінші кимылына 15 апта косу -сонгы етеккірдін бірінші куніне 3 ай жане 7 кун косу -сонгы етеккірдін бірінші кунінен 2 ай артка шегініп жане 21 кун косу -сонгы етеккірдін сонгы кунінен 3 ай артка шегініп жане 7 кун косу \/ /\ |