1. Політикоправова система сучасного українського конституціоналізму поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму
 Скачать 2.78 Mb.
|
|
Стаття 178. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму Особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов'язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження. 2. Особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партій, ініціативної групи референдуму, діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, без додаткового уповноваження. 3. Документом, що підтверджує повноваження представників, визначених частинами першою і другою цієї статті, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому ЗУ про вибори чи референдум Стаття 179. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення На обчислення строків, встановлених статтями 172-177 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 103 цього Кодексу. 2. Строки, встановлені статтями 172-177 цього Кодексу, обчислюються календарними днями і годинами. 3. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. 4. Днем бездіяльності є останній день встановленого ЗУ строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. 5. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172-177 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду. 97.Особливости производства по делам по поводу решений, действий или бездеятельности государственной исполнительной службы. Статья 181. Особенности производства по делам по поводу решений, действий или бездеятельности государственной исполнительной службы 1. Участники исполнительного производства (кроме государственного исполнителя) и лица, привлекаемые к проведению исполнительных действий, имеют право обратиться в административный суд с исковым заявлением, если считают, что решением, действием или бездействием государственного исполнителя или другого должностного лица государственной исполнительной службы нарушены их права, свободы или интересы, а также если ЗУ не установлен иной порядок судебного обжалования решений, действий или бездействия таких лиц. 2. Исковое заявление может быть подано в суд: в десятидневный срок со дня, когда лицо узнало или должно было узнать о нарушении его прав, свобод или интересов; в трехдневный срок со дня, когда лицо узнало или должно было узнать о нарушении его прав, свобод или интересов, в случае обжалования постановления об отложении производства исполнительных действий. 3. Ответчиком по делам по поводу решений, действий или бездействия государственного исполнителя или другого должностного лица государственной исполнительной службы является соответствующий орган государственной исполнительной службы. 4. Об подачи искового заявления суд сообщает ответчика с помощью курьера, телефона, факса, электронной почты или другого технического средства связи не позднее следующего дня после открытия производства по делу. В течение одного дня со дня получения такого уведомления ответчик обязан получить в суде копию искового заявления и приложенных к нему документов. 5. Административное дело по поводу решений, действий или бездействия государственного исполнителя или другого должностного лица государственной исполнительной службы решается судом в течение десяти дней после открытия производства по делу. 6. Административные дела по поводу решений, действий или бездействия государственного исполнителя или другого должностного лица государственной исполнительной службы по выполнению ими решений судов по делам, предусмотренным пунктами 1-4 части первой статьи 18 настоящего Кодекса, рассматриваются местным общим судом как административным судом, который выдал исполнительный лист. 98. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання. Стаття 182. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо). 2. Позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, або після цього, залишається без розгляду. 3. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та організатора (організаторів) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань. 4. Адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно. 5. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання. 6. Постанова суду у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання виконується негайно. 7. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Стаття 183. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання1. Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів. 2. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та відповідача (відповідний орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування). 3. Адміністративна справа про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно. 4. Постанова суду в адміністративній справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання виконується негайно. 5. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 99.Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Ст. 183-1 КАС от 06.07.2005 № 2747-IV 1. Право обратиться с административным иском о принудительном отчуждении земельного участка, других объектов недвижимого имущества, размещенных на нем, по мотивам общественной необходимости имеют органы исполнительной власти и органы местного самоуправления, которые согласно закону могут выкупать эти объекты для общественных нужд. 2. Административные дела о принудительном отчуждении земельного участка, других объектов недвижимого имущества, размещенных на нем, по мотивам общественной необходимости рассматриваются и решаются апелляционным административным судом по месту нахождения недвижимого имущества, подлежащего принудительному отчуждению. 3. Исковое заявление о принудительном отчуждении земельного участка, других объектов недвижимого имущества, размещенных на нем, по мотивам общественной необходимости подается в административный суд без уплаты судебного сбора. 4. Суд решает административные дела о принудительном отчуждении земельного участка, других объектов недвижимого имущества, размещенных на нем, по мотивам общественной необходимости в течение двух месяцев со дня поступления искового заявления. 5. В постановлении административного суда об удовлетворении иска указывается информация о: объект принудительного отчуждения, его местонахождение, площадь, кадастровый номер, целевое назначение, категория земель; условии предварительного полного возмещения стоимости земельного участка, других объектов недвижимого имущества, размещенных на нем, убытков, причиненных собственнику вследствие принудительного отчуждения, и их размер, определенный в соответствии с законом; срок, в течение которого владелец должен освободить земельный участок, другие объекты недвижимого имущества, размещенных на нем; источник финансирования расходов, связанных с принудительным отчуждением. 6. Судом апелляционной инстанции по делам о принудительном отчуждении земельного участка по мотивам общественной необходимости является Высший административный суд Украины. 7. Суд апелляционной инстанции рассматривает дело в двухмесячный срок со дня поступления апелляционной жалобы. 8. Суд апелляционной инстанции по результатам апелляционного рассмотрения не может возвращать дело на новое рассмотрение. 9. Неприбытия в судебное заседание лиц, которые были надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте рассмотрения дела, не препятствует судебному разбирательству дела. 100 Скорочене провадження. Стаття 183-2. Скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. 2. Суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. У разі якщо скорочене провадження відкрите за адміністративним позовом, поданим суб'єктом владних повноважень, відповідачу надсилається лише копія ухвали суду. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: 1) не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову; 2) не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача; 3) не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача; 4) не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову. 6. У постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначаються:1) дата, час та місце її прийняття; 2) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову; 3) ім'я (найменування) сторін; 4) предмет адміністративного позову; 5) положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов; 6) висновок суду по суті вимог; 7) розподіл судових витрат; 8) обов'язок відповідача виконати постанову негайно, крім постанови в адміністративній справі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті; 9) строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження. 7. Постанова складається та підписується у день її прийняття, а її копії не пізніше наступного дня надсилаються сторонам рекомендованим листом із повідомленням. 8. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження. 9. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. 10. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає. 11. Не допускається розгляд у порядку скороченого провадження адміністративних справ, які належить розглядати колегією суддів, а також адміністративних справ щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. 101 Поняття, мета та завдання апеляційного провадження. Апеляційне провадження – це нормативно врегульований комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій з перегляду адміністративної справи та судових рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами правомочних осіб щодо оцінки доказів і встановлення фактів у справі чи застосування матеріального та процесуального права. Завдяки перегляду судових рішень забезпечується реалізація права на захист. Перегляд судових рішень вищестоящим судом має на меті забезпечення ухвалення судами законних та обґрунтованих рішень, недопущення будь-якого порушення законодавства, прав, свобод та законних інтересів учасників процесу. Крім того, завдяки перегляду рішень вищестоящі суди мають виявляти слабкі сторони діяльності інших судів, робити узагальнення та надавати відповідні роз’яснення з метою забезпечення однакового застосування законодавства судами всіх рівнів, формування судової практики. У ході апеляційного провадження судом переглядається судове рішення в адміністративній справі з юридичної та фактичної сторони, тобто перевіряється законність та обґрунтованість судового рішення. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, він переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Але суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального законодавства. До суб’єктів апеляційного оскарження належать сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Наявність останньої категорії суб’єктів викликана особливим характером справ, що розглядаються та вирішуються адміністративним судом, – публічно-правовим характером справ. Сторони мають право апеляційного оскарження незалежно від того, особисто вони брали участь у розгляді справи чи ні. Як вже зазначалось, наявність права апеляційного оскарження не ставиться в залежність від участі у розгляді справи й для прокурора (ч. 4 ст. 61 Кодексу адміністративного судочинства України). Певна особливість притаманна адміністративним справам щодо оскарження нормативно-правових актів. Так, якщо про відкриття провадження було своєчасно опубліковано оголошення, то вважається, що всі заінтересовані особи повідомлені належним чином. Тому якщо зазначені особи не брали участі у справі, то вони не мають права оскаржувати судові рішення, а їх скарги залишаються без розгляду. Об’єктом апеляційного оскарження в адміністративному судочинстві є судові рішення, що не набрали законної сили, якщо ЗУ передбачена можливість їх оскарження. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені повністю або частково постанови суду першої інстанції та ухвали суду першої інстанції, які оформлені у вигляді окремого документа. На інші ухвали можуть бути викладені заперечення, що заносяться до апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, а також на ухвалу суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судом рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою, повинна сплатити судовий збір. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації. Стаття 184 КАС.. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У справах щодо судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму-- судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України. Стаття 185. Право на апеляційне оскарження1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково. 2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції. Стаття 186. Порядок і строки апеляційного оскарження 1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Стаття 187. Вимоги до апеляційної скарги Апеляційна скарга подається у письмовій формі. 2. В апеляційній скарзі зазначаються:1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; 4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; 5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків; 6) перелік матеріалів, які додаються. 3. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності. 4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані. 5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання. 6. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Стаття 188. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг1. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції. 2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до адміністративного суду апеляційної інстанції. Якщо подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка не перешкоджає провадженню у справі, то суд першої інстанції, не зупиняючи провадження, направляє до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу та копії матеріалів справи, що необхідні для розгляду такої скарги. Після закінчення апеляційного провадження всі матеріали цього провадження приєднуються до матеріалів адміністративної справи. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо: 1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства; 2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги; 3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали. Ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені у касаційному порядку. Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції. Стаття 190. Підготовка справи до апеляційного розгляду Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу; 2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копією апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу; 3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; 4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі; 5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи; 6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі; 7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції; 8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи. Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до апеляційного розгляду. 195. Межі перегляду судом апеляційної інстанції1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. 2. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. 3. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права. 4. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції. Стаття 195-1. Строк розгляду апеляційної скарги 1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. 2. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Стаття 196. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні1. Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. 2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї. 3. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. 4. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. 5. Після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову судуЗа наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі. Стаття 199. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; 2) змінити ухвалу суду; 3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; 102 Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації. Іншими процесуальних засобами забезпечення законності та захисту прав фізичних та юридичних осіб є перегляд адміністративних справ у порядку касаційного провадження, Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Тобто суд не зв’язаний межами касаційної скарги, якщо в процесі розгляду судом будуть виявлені порушення, на які немає посилань у скарзі. Адміністративним судом касаційної інстанції є Вищий адміністративний суд України. Предметом касаційного розгляду є судові рішення суду першої інстанції, що набрали законної сили після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, надання правової оцінки обставинам у справі. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім передбачених ЗУ випадків. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. Розгляд справи в порядку касаційного провадження відбувається у формі судового засідання. Отримавши касаційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам закону і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження та одночасно витребовує адміністративну справу. Стаття 211. Право на касаційне оскарження Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Стаття 212. Порядок і строки касаційного оскарження Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі. Стаття 214-1. Строки розгляду касаційної скарг Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи. Стаття 215. Підготовка справи до касаційного розгляду Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження:з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі; надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу; вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Стаття 221. Касаційний розгляд справи у судовому засіданні Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Стаття 223. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін; 2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції; 3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін; 4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції; 5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції; 6) скасувати судові ріш. судів першої та апел. інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду; 7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; 8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження; 9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення. Стаття 230. Судові рішення суду касаційної інстанції 1. Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу в разі:1) залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін; 2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд; 3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції; 4) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження; 5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриття провадження; 6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали. 2. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої або апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якими суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги. 3. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали. 103 Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України. Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку. 2. Заява про перегляд судового рішення в адміністративних справах з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. 3. Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження. Стаття 238. Строки подання заяви про перегляд судових рішень 1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. 2. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного. 3. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала. Стаття 241. Порядок розгляду справи Верховним Судом України1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України. Якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат Верховного Суду України. Справа про перегляд судового рішення з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом. Відкриття судового засідання, роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу здійснюються відповідно до вимог глави 3 розділу III цього Кодексу. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до Верховного Суду України, та результати проведених ним підготовчих дій. Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з'ясування сутності норми матеріального права, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи. 7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення. 8. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Стаття 242. Повноваження Верховного Суду України1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу судуприймається одна з таких постанов:про повне або часткове задоволення заяви; про відмову в задоволенні заяви. 2. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови. 3. Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Стаття 243. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви1. Суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу. 2. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, що переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання. 3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення. 4. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви повинна бути вмотивованою. Стаття 244. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися. 2. Постанова про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою. 104.Розгляд дела Верховным Судом Украины. Статья 240-1. Подготовка дела к рассмотрению в Верховном Суде Украины 1. Определение о допуске дела к производству вместе с заявлением о пересмотре судебного решения и приложенными к нему документами регистрируется в день его поступления в порядке, установленном частью третьей статьи 15-1 настоящего Кодекса, и не позднее следующего дня передается судье-докладчику. Судья-докладчик в течение трех дней выносит постановление об открытии производства по делу и направляет его копии лицам, участвующим в деле. 2. Судья-докладчик в течение пятнадцати дней со дня открытия производства осуществляет подготовку дела к рассмотрению Верховным Судом Украины, для чего: 1) выносит определение об истребовании материалов дела и направляет ее в соответствующий суд; 2) определяет порядок рассмотрения дела (в открытом судебном заседании или в порядке письменного производства по имеющимся в деле материалам); 2-1) решает вопрос о восстановлении срока для подачи заявления о пересмотре судебного решения или об оставлении заявления без рассмотрения, если такой вопрос не рассматривался в Высшем административном суде Украины; 3) решает вопрос о приостановлении исполнения соответствующих судебных решений; 4) поручает соответствующим специалистам научно-консультативного совета при Верховном Суде Украины подготовить научное заключение относительно нормы материального права, неодинаково применена судом (судами) кассационной инстанции в подобных правоотношениях; 5) определяет органы государственной власти, представители которых могут дать объяснение в суде по существу правового регулирования этой нормы закона и дает распоряжение об их вызове в суд; 6) осуществляет иные меры, необходимые для решения вопроса об устранении расхождений в применении нормы материального права. 3. По результатам проведения подготовительных действий судья-докладчик готовит доклад и постановляет определение об окончании подготовки и назначении дела к рассмотрению Верховным Судом Украины. Статья 241. Порядок рассмотрения дела Верховным Судом Украины 1. В Верховном Суде Украины дело о пересмотре судебного решения на основании неодинакового применения судом кассационной инстанции одних и тех же норм материального права, что повлекло принятие разных по содержанию судебных решений, рассматривается на заседании Судебной палаты по административным делам Верховного Суда Украины. Заседание является правомочным при условии присутствия на нем не менее двух третей судей от состава Судебной палаты по административным делам Верховного Суда Украины. Если судебное решение по административному делу обжалуется на основании неодинакового применения одних и тех же норм материального права судами кассационной инстанции разной юрисдикции, дело рассматривается на совместном заседании судебных палат Верховного Суда Украины, в состав которых входят судьи соответствующей специализированной юрисдикции. Заседание является правомочным при условии присутствия на нем не менее двух третей судей от общего состава соответствующих судебных палат Верховного Суда Украины. 2. Дело о пересмотре судебного решения по основанию, установленному пунктом 2 части первой статьи 237 настоящего Кодекса, рассматривается на совместном заседании всех палат Верховного Суда Украины. Заседание является правомочным при условии присутствия на нем не менее двух третей судей от состава Верховного Суда Украины, определенного законом. 3. Открытие судебного заседания, разъяснение переводчику его прав и обязанностей, объявление состава суда и разъяснение права отвода осуществляются в соответствии с требованиями главы 3 раздела III настоящего Кодекса. 4. После проведения процессуальных действий, указанных в части третьей настоящей статьи, и рассмотрения ходатайств лиц, участвующих в деле, судья-докладчик докладывает в необходимом объеме содержание требований, изложенных в заявлении, которое поступило в Верховный Суд Украины, и результаты проведенных им подготовительных действий. 5. Лицо, подавшее заявление в Верховный Суд Украины, и лица, присоединившиеся к ней, в случае их прибытия в судебное заседание имеют право дать объяснения по существу заявленных требований. Если такие заявления подали обе стороны, первым дает объяснения истец. Для выяснения сущности нормы материального права, неодинаково применена, могут заслушиваться пояснения представителей органов государственной власти. 6. Неприбытие сторон или других лиц, участвующих в деле и надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте рассмотрения дела, для участия в судебном заседании не препятствует судебному разбирательству дела. 7. По окончании заслушивания объяснений лиц, указанных в части пятой настоящей статьи, суд удаляется в совещательную комнату для принятия судебного решения. 8. Срок рассмотрения дела ВСУ не может превышать одного месяца со дня открытия производства по делу. 105.Характеристика мер процессуального принуждения. |