1. Предмет І методологія курсу спо
 Скачать 420 Kb.
|
|
43. Вища кваліфікаційна комісія суддів. Порядок формування та повноваження. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів призначаються з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкритим або таємним голосуванням. Міністр юстиції України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм розпорядженням. Голова Державної судової адміністрації України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, повноважений Верховної Ради України з прав людини, а також посадові особи, які мають дисциплінарне стягнення. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів. Вищу кваліфікаційну комісію суддів України наділено повноваженнями відносно: — надання висновку про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного суду України, а також висновку про звільнення зазначених суддів з посад; — перевірки додержання кандидатами на посади суддів зазначених судів вимог Конституції та законів України; — атестації суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та Апеляційного суду України та присвоєння їм відповідних кваліфікаційних класів; — вирішення питань дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних судів; — розгляду скарг на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів (окрім питань дисциплінарної відповідальності суддів); — надання дозволу на складання та прийому повторного (додаткового) іспиту в суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково; — припинення перебування суддів у відставці, крім суддів місцевих судів. 44. Вимоги до суддів КСУ та суддів судів загальної юрисдикції. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою, за результатами проходження кваліфікаційної атестації (кваліфікаційного іспиту). Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; 3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість. 45. Національна школа на посаду суддів України. Не надо 46. Підготовка кандидатів на посаду судді. 47. Підготовка суддів, яких призначено на посаду судді вперше, яких обрано на посаду судді безстроково Порядок обрання на посаду судді безстроково встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому. Обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку: кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково; Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково а своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації; Вища кваліфікаційна комісія суддів України перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ;Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України; Верховна Рада України відповідно до подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймає рішення про обрання на посаду судді безстроково в порядку, встановленому законом. 48. Підготовка суддів яких призначено на адміністративні посади в судах. Адміністративними посадами в суді вважаються посади голови та заступника голови суду. Голова місцевого суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначуються на посади строком на 5 років із числа суддів цього суду та звільняються з посад ВРЮза поданням відповідної ради суддів. Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як 2 сроки підряд. Голова ВСУ, заступник ВСУ обираються на посади і звільняються з посад Пленумом ВСУ. Звільнення судді з адміністративної посади не припинює його повноважень судді. Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю призначено на адмін..посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адмін..посаді. 49. Слідчий суддя,його обрання та повноваження 50. Навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації. Підвищення кваліфікації суддів — це продовження навчання з метою поновлення й поглиблення теоретичних і практичних знань професійних суддів , розвитку умінь і навичок, необхідних для ефективного вирішення покладених на них завдань, що сприяє підтримці рівня відповідності обійманій посаді. Існує Національна школа суддів України, яка здійснює: практичну підготовку кандидатів на посаду судді; підготовку суддів: яких призначено на посаду судді вперше; яких обрано на посаду судді безстроково; яких призначено на адміністративні посади в судах; 3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації; підготовку працівників апаратів судів; проведення наукових досліджень з питань удосконалення судочинства. 51. Юридична відповідальність суддів. Види юр. відповідальності. Дисциплінарна відповідальність суддів як вид юридичної відповідальності , полягає в накладенні на порушника суддівської дисципліни несприятливих позбавлень морального, матеріального та організаційного характеру, і є одним із засобів забезпечення відповідності діяльності і поведінки суддів професійним стандартам (суддівської дисципліни). В зв’язку з цим, гарантіями обґрунтованої реалізації відповідальності суддів мають бути: точне визначення її підстав, встановлення строків притягнення до відповідальності, належна процедура розгляду питання (змагальність, можливість оскарження рішення, особливий порядок формування і склад дисциплінарного органу. Особливості дисциплінарної відповідальності суддів виявляються в специфіці підстав, порядку її реалізації і статусі органів дисциплінарної влади, обумовлених службовим становищем суб’єкта, який притягується до відповідальності . Органи, що притягують суддів до дисциплінарної відповідальності (спеціальні органи дисциплінарної юрисдикції – кваліфікаційні комісії суддів ), не мають повноважень по безпосередньому призначенню суддів на посади, а, в свою чергу судді не перебувають з ними у відносинах функціонального підпорядкування. Підставою дисциплінарної відповідальності суддів є вчинення дисциплінарного проступку, тобто винного, протиправного порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, а також загальновизнаних моральних вимог. 52. Служба дисциплінарних інспекторів Дисциплінарні інспектори за дорученням члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів з метою виявлення підстав для відкриття дисциплінарних справ та здійснення перевірок; готують проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності; виконують інші доручення члена Комісії в ході дисциплінарного провадження відповідно до цього Закону. 53. Інститут народних засідателів та присяжних. Порядок формування, їх склад. Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі виконують обов'язки: 1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики; виявляти повагу до учасників процесу; додержуватися присяги судді; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. 54. Суддівське самоврядування. Організаційні форми судівського самоврядування та їх завдання. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України; ради суддів відповідних судів; конференції суддів відповідних судів; Раду суддів України; з'їзд суддів України. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом. Завдання суддівського самоврядування Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо: забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність; участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення. 55. Організаційне забезпечення діяльності суддів. Фінансування та належні умови функціонування судів і діяльності суддів забезпечуються державою відповідно до Конституції України. Забезпечення функціонування судової влади передбачає: визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів; гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів. В Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади – судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. Порядок організаційного забезпечення діяльності Конституційного Суду України встановлюється цим Законом, Законом України “Про Конституційний Суд України” та іншими законами. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджетні призначення на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: суди загальної юрисдикції; Конституційний Суд України; Державна судова адміністрація України – щодо фінансового забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо: кожного суду загальної юрисдикції; Конституційного Суду України. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. 56. Державна судова адміністрація. Система її органів. Державна судова адміністрація України (ДСА України) — орган у системі судової влади України, що здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів, представляє суди у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом. 57.Повноваження державної судової адміністрації та системи її органів. Державна судова адміністрація:
58. Забезпечення суддів Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. Після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді, члени їхніх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява. Вчинені у зв'язку із службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються органами внутрішніх справ. Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". |