Економіка Відповіді. 1. Предмет, методи та функції економічної теорії r Економічна теорія

• Название: 1. Предмет, методи та функції економічної теорії r Економічна теорія
• Дата: 17.12.2021
• Размер: 0.73 Mb.
• Имя файла: Економіка Відповіді.doc
• Тип: Закон; #307422
• страница: 14 из 17

66. Як банки створюють «нові» гроші.

Ще одна обставина, яке враховують уряду в макрорегулювання економіки, - це здатність банків "творити" гроші, збільшуючи грошову пропозицію. Справа в тому, що в країнах з розвиненою банківською системою відзначається стрімке зростання обсягу депозитно-кредитної грошової маси (тобто тих грошей, які значаться як вклади в банки і, отже, можуть бути надані в кредит). Так ось: банки " створюють "гроші тоді, коли вони приймають вклади і, відрахувавши від їх суми необхідний обов'язковий резерв, використовують залишилася депозитну масу для видачі позик. В результаті багаторазового повторення таких операцій по ланцюжку банків в економіці відбувається так звана кредитна експансія і утворюються "нові" (додаткові) гроші. Цей мультиплікаційний механізм збільшення грошової пропозиції можна простежити на наступному спрощеному прикладі.

Максимальний же коефіцієнт зростання грошової маси, або, як його ще називають, грошовий мультиплікатор, є величиною, зворотної нормі резервного капіталу.

67. Національний банк України. Його функції.

Банком, який відповідає за здійснення грошового обігу в нашій країні,

є Національний банк України (НБУ). Він не підпорядкований уряду. Голова правління банку наділений необхідними повноваженнями для здійснення діяльності, незалежної від вказівок голови уряду.

У Конституції України зазначено, що грошовою одиницею нашої держави є гривня. НБУ формує стабілізаційний фонд, виступає гарантом дієздатності гривні. Для цього створюється золотий запас, державний валютний фонд, запас коштовностей.

Випуск в обіг паперових грошей в Україні забезпечує фабрика грошей (банкнот), на монетному дворі здійснюється карбування монет.

На центральний банк покладаються наступні функції:

• 
  формування та здійснення монетарної політики;
  
• 
  регулювання грошової маси, що передбачає також монопольне право емісії грошей (національної валюти);
  
• 
  формування та проведення валютної політики;
  
• 
  формування, зберігання та, при необхідності, використання золотовалютних резервів;
  
• 
  ведення єдиного казначейського рахунка;
  
• 
  ведення рахунків для здійснення міжбанківських розрахунків;
  
• 
  банківський нагляд за стабільністю банківської системи;
  

забезпечення функціонуючої системи банківських розрахунків

68. Комерційні банки. Їх відмінність від державних.

Комерційні банки є на сьогодні найбільш універсальними фінансовими установами, які виконують основний набір кредитно-фінансових операцій. Через різноманіття можливих структур кредитних установ і банківських професій дати точне і повне визначення поняття "банк" важко.

Зробити аналіз організаційної структури кредитної установи і порівняння з організацією інших суб'єктів підприємницької діяльності можна по-різному, залежно від підходу.

1) Традиційний підхід до аналізу передбачає вичленення основних елементів структури банку.

Метою такого дослідження є встановлення важливих аспектів взаємовідносин між найважливішими структурними елементами: керівництвом, відділами, філіалами тощо. Завдяки цьому можна зрозуміти суть ієрархічних зв'язків між різними групами персоналу, які створюють і надають банківські послуги.

2) Інший підхід до аналізу використовує поняття грошових потоків. За допомогою потоків простежується весь цикл банківських операцій через різні відділи, аж до кінцевого споживача; він допомагає виявити слабкі місця в такому циклі з точки зору контролю і ефективності.

Внаслідок величезної кількості організаційних, історичних або індивідуальних аспектів, які наявні в різноманітних кредитних установах, єдиної всезагальної організаційної схеми, застосовної до будь-якого банку, не існує.
Котирування проводять державні (національні) і великі комерцій­ні банки. Розрізняють офіційне і вільне (ринкове) котирування валют. За офіційними котируваннями здійснюються всі валютні операції держави. У міжбанківській торгівлі валютою щоденні ко­тирування коливаються навколо офіційного курсу.

Валютне котирування може бути прямим і оберненим (непря­мим). Якщо котирування пряме 1, 10,100 одиниць іноземної валю­ти дорівнюють X одиниць національної валюти, а якщо обернене — 1, 10, 100 одиниць національної валюти дорівнюють X одиниць іно­земної валюти.