Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
• Анкор: Анатомия экзамен
• Дата: 24.06.2021
• Размер: 381.46 Kb.
• Имя файла: Анатомия.docx
• Тип: Документы; #221141
• страница: 35 из 71

70. Головні бронхи

підходячи до воріт легень, відповідно до часток, поділяються на часткові : лівий ділиться на два (верхній і нижній), а правий - на три (верхній, середній і нижній) бронхи. Часткові бронхи в паренхімі легені діляться на бронхи третього порядку - сегментарні, тому що вони вентилюють певні ділянки легень, які мають назву сегментів. Всього в кожній легені є по 10 сегментів. Сегментарні бронхи діляться дихотомічно (кожний на два) на дрібніші - часточкові бронхи.

Кожний часточковий розгалужується всередині часточки на 16-18 кінцевих бронхіол, які не мають вже хряща і залоз.

Бронхіальне дерево слугує для проведення повітря при вдиху і видиху.

За допомогою легень здійснюється газообмін між повітрям у порожнині легень і кров'ю, що тече легеневими капілярами.

Легені в процесі дихання також виконують і негазообмінні функції:

• видільна – виведення із організму діоксину вуглецю, води, летючих речовин (ацетон, етанол, ефір, етілмеркаптан, оксид азоту);

• захисна – бар'єр між внутрішнім і зовнішнім середовищами (продуктування лізоцима, інтерферона, антитіл, імуноглобулінів, лактоферина; затримка і руйнування мікробів, жирових клітин, тромбоембол);

• інактивація біологічно активних речовин – поглинання і ферментативне розщеплення біологічно активних речовин в ендотелії капілярів легенів;

• продуктування біологічно активних речовин (гепарін, гістамін, простагландінів, тромбопластина тощо);

• терморегуляторна – участь у процесах терморегуляції шляхом вироблення великої кількості тепла.

71. Корінь легені

Сукупність анатомічних утворень, розміщених у ділянці воріт легені, складають її корінь (radix pulmonis).

Елементи кореня легені розміщені у клітковині. Корінь покривається середостінною плеврою. По краях воріт легені нутрощева плевра переходить на осердя та стравохід у вигляді двох пластинок серозного шару, які зростаються між собою та утворюють трикутної форми легеневу зв’язку (lig. pulmonale). Вона розміщена в лобовій площині і натягується між коренем легені зверху та діафрагмою знизу.

Ширина кореня легені 6 – 8 см. Ворота легені розміщені на рівні V – VII грудних хребців ззаду, а попереду на рівні прикріплення до груднини II – IV ребер.

У корені правої легені попереду розміщена v. pulmonalis superior. Вище та позаду неї проходить a. pulmonalis, нижче та позаду – v. pulmonalis inferior. Позаду легеневої артерії міститься правий головний бронх, який виступає над артерією на 2 – 11 мм В корені лівої легені зверху розташована ліва легенева артерія, попереду та нижче від неї – верхня легенева вена. Бронх розташований нижче і позаду від легеневої артерії та верхньої легеневої вени.

У воротах правої легені зверху розміщений бронх, попереду і нижче – легенева артерія, нижче – нижня легенева вена (БАВ). У воротах лівої легені зверху розміщена артерія, нижче – бронх, нижче від бронха – нижня легенева вена (АБВ).

У горизонтальній площині у воротах легені попереду розміщені вени, позаду вен – легенева артерія, а потім – головний бронх.

До нижнього півкола головних бронхів прилягають бронхові артерії (a. bronchialis).

Попереду кореня правої легені міститься висхідна частина аорти, верхня порожниста вена, осердя та частина стінки правого передсердя. Зверху та позаду – непарна вена.

Зверху до кореня лівої легені прилягає дуга аорти, позаду – стравохід та низхідна частина аорти. Обидва корені (правої та лівої легені) попереду перетинаються діафрагмовим нервом, який супроводжують a. et vv. pericardiacophrenicae, позаду кореня міститься n. vagus.

72. Плевра

Плевра (pleura) — це серозна оболонка, яка утворює замкнуті (праву і ліву) плевральні порожнини. Плевра складається з двох листків, що переходять один в другий: плеври пристінкової (pleura раrietalis) і вісцеральної (pleura visceralis).

У пристінковій плеврі розрізняють: реброву частину (pars costalis), що вкриває ребра з міжребровими тканинами, відділену від них внутрішньогрудною фасцією; діафрагмову частину (pars diaphragmatica), яка через діафрагмально-плевральну фасцію зрослася з верхньою поверхнею діафрагми; середостінну частину (pars mediastinalis), що прилягає до перикарда та інших органів середостіння.

Вісцеральна плевра щільно вкриває легені з усіх боків, за винятком воріт, де вона перекидається на корінь легені, огортає його, а потім переходить у середостінну плевру, утворюючи при цьому дуплікатуру — легеневу зв'язку (lig. pulmonale). Легенева зв'язка тягнеться від кореня легені донизу і присередньо, доходячи майже до діафрагми.

Між пристінковою та вісцеральною плеврою є щілиноподібний простір — плевральна порожнина (cavitas pleuralis) із незначною кількістю серозної рідини, що полегшує ковзання листків плеври під час вдиху і врщиху. У людини, на відміну від більшості ссавців, права й ліва порожнини плеври повністю ізольовані одна від одної, що пояснюється цілковитим прирощенням волокнистого осердя до діафрагми.

Верхня частина пристінкової плеври кожної плевральної порожнини, що відповідає верхівці легені, називається куполом плеври (cupula pleurae). Біля місця переходу діафрагмової плеври в реброву та середостінну утворюються з кожного боку реброво-діафрагмовий, діафрагмово-середостінний і реброво-середостінний плевральні закутки (recessus pleurales), у яких обидва листки плеври можуть прилягати один до одного. Найбільші закутки — реброво-діафрагмові та лівий реброво-середостінний (відповідає локалізації серцевої вирізки) — називають запасними кишенями. Легеня потрапляє в них лише в момент глибокого вдиху.

Кровопостачання та іннервація плеври здійснюються разом з сусідніми анатомічними утворами (ребрової — разом з ребровою стінкою грудної порожнини, вісцеральної — разом з легенями і т. п.).