Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
• Анкор: Анатомия экзамен
• Дата: 24.06.2021
• Размер: 381.46 Kb.
• Имя файла: Анатомия.docx
• Тип: Документы; #221141
• страница: 71 из 71

172) Задні гілки спинномозкових нервів

Виділяють:

задні гілки шийних, грудних, поперекових, крижових і куприкового нервів.

Вони іннервують шкіру потилиці, задню поверхню шиї та спини, а також глибокі м'язи спини.

Задні гілки.

• 
  Задня гілка I шийного нерва -підпотиличний нерв (іннервує м’язи потилиці).
  
• 
  Задня гілка II шийного нерва (великий потиличний нерв) іннервує шкіру потилиці і глибокі мязи спини.
  

Шкірні гілки трьох верхніх поперекових нервів йдуть до верхньої та середньої частини сідничної ділянки .

173) ІІІ, ІV, VІ пари

III ПАРА ЧМН: ОКОРУХОВИЙ (лат. nervus oculomotorius)

Рухові соматичні волокна іннервують чотири м’язи, що забезпечують рух очей:

верхній, медіальний, нижній прямі м’язи, нижній косий м’яз і м’яз, що піднімає верхню повіку; парасимпатичні волокна іннервують м’язи, які звужують зіницю ока, і війковий м’яз, який регулює опуклість кришталика

IV Блоковий

(лат. nervus trochlearis)

Соматичні рухові волокна іннервують верхній косий м’яз очного яблука, який забезпечує рух очей вниз та у зовнішній бік

VІ Відвідний

(лат. nervus аbducens)

Складається з рухових соматичних нервових волокон, що іннервують бічний прямий м’яз очного яблука; забезпечує пересування очей у зовнішній бік

174) V пара - І гілка

V Трійчастий

(лат. nervus trigeminus)

Змішаний нерв; складається з чутливих і рухових нервових волокон. Чутливі нервові волокна утворюють 3 гілки нерва:

1. 
   перша гілка – очний нерв (іннервує верхню половину голови, шкіру чола,
   
2. 
   кон’юнктиву верхньої повіки і оболонки очного яблука, слизову оболонку лобової і
   
3. 
   клиноподібної пазух і частин решітчастої кістки);
   

175) V пара - ІІ гілка

V Трійчастий

(лат. nervus trigeminus)

Змішаний нерв; складається з чутливих і рухових нервових волокон. Чутливі нервові волокна утворюють 3 гілки нерва:

• 
  друга гілка – верхньощелепний нерв (іннервує шкіру середнього відділу обличчя (верхньої
  
• 
  губи, нижньої повіки, виличної кістки, зовнішнього носа), слизову оболонку верхньої губи, верхніх ясен, порожнини носа, піднебіння, верхньощелепну пазуху, верхні зуби);
  

176) V пара - ІІІ гілка

V Трійчастий

(лат. nervus trigeminus)

Змішаний нерв; складається з чутливих і рухових нервових волокон. Чутливі нервові волокна утворюють 3 гілки нерва:

• 
  третя гілка – нижньощелепний нерв, який складається з чутливих (іннервують шкіру
  
• 
  нижньої губи, підборіддя, скроневої області, слизову нижньої губи, нижніх ясен, щоки, тіло
  
• 
  і кінчики язика, нижні зуби) і рухових (іннервують всі жувальні м’язи) нервових волокон
  

177) VІІ пара

VІІ Лицевий

(лат. nervus facialis)

Змішаний нерв; складається з

• 
  рухових нервових соматичних волокон (іннервують мімічні м’язи),
  
• 
  секреторних парасимпатичних волокон (іннервують слізні залози, залози носової порожнини та піднебіння, підщелепні та під’язикові слинні залози),
  
• 
  чутливих смакових волокон (передають інформацію від смакових бруньок двох передніх третин язика)
  

178) VІІІ пара

VIII Присінково-завитковий

(лат. nervus vestibulocochlearis)

Чутливий нерв; складається з чутливих нервових волокон, що йдуть від органів слуху і рівноваги. Складається з двох частин: завиткової та присінкової.

Присінкова частина проводить відчуття від вестибулярного апарату, що розміщується в присінку і півколових каналах лабіринту внутрішнього вуха; завиткова частина проводить слухові відчуття від спірального кортієвого органа, що розміщується в завитці внутрішнього вуха

179) ІХ та ХІ пари

IX Язикоглотковий

(лат. nervus glossopharyngeus)

Змішаний нерв, складається з чутливих (іннервують слизову оболонку кореня язика, глотки), смакових волокон (іннервують смакові сосочки кореня язика), рухових соматичних волокон (іннервують верхні м’язи глотки), секреторних парасимпатичних волокон (іннервують привушні слинні залози)

XІ Додатковий

(лат. nervus accessorius)

Складається з рухових волокон, які іннервують груднино-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи

180) Х пара

X Блукаючий

(лат. nervus vagus)

Найбільший і найдовший нерв з усіх черепних нервів. Зона його іннервації простягається від області голови до органів черевної порожнини включно. Через свій довгий шлях одержав назву блукаючого (проходить в області шиї, грудної і черевної порожнин). Змішаний нерв, складається з чутливих (іннервують частину твердої мозкової оболонки головного мозку і невелику ділянку шкіри в зовнішньому слуховому проході; розгалужуються в різних внутрішніх органах грудної та черевної порожнин), рухових соматичних (іннервують м’язи глотки, м’якого піднебіння і гортані) і парасимпатичних (іннервують серцевий м’яз, гладенькі м’язи і залози всіх внутрішніх органів грудної порожнини і порожнини живота, крім сигмоподібної кишки і органів малого тазу) нервових волокон

181. Xll пара

Черепні нерви : Xll пара , ділянка іннервації.

12-го - під'язикового (руховий) (n. hypoglossus), який іннервує всі м'язи язика; однобічне

ураження цього нерва чи його ядра супроводжується порушенням функції язика.

182.Загальна схема будови та функції автономної ( вегетативної ) нервової системи .

Центральні та периферичні відділи , перед та після вузлові волокна.

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА. Складається з центру і периферичної частини.

Центри її знаходяться у вигляді скупчень нейронів в області проміжного, середнього, довгастого мозку і в бічних рогах спинного мозку.

Вищий контроль функцій вегетативної нервової системи здійснюється корою головного мозку (лобові частини).

Периферична

частина вегетативної нервової системи включає нерви, що відходять від центрів, нервові вузли і сплетення.
За анатомічними і функціональними особливостях вегетативну нервову систему підрозділяють на два відділи: симпатичний і

парасимпатичний.
Більшість органів іннервує з обох відділів.

Симпатичні і парасимпатичні нерви, як правило, надають протилежну дію на функції органів. Так симпатичні нерви

учащають ритм і посилюють силу серцевих скорочень, а

парасимпатичні (блукаючий нерв) уповільнюють ритм і зменшують їх силу.

183.Автономні (вегетативні) вузли голови . Топографія , корінці , ділянки іннервації .

Вузли І та ІІ черги є симпатичними; вузли ІІІ черги переважно є парасимпатичними.

Основна частина передвузлових вегетативних волокон – це мієлінові тонкі волокна діаметром не більше 5 мкм, а завузлові волокна ще тонші і не мають мієлінової оболонки. Еферентні волокна соматичної нервової системи в основному є товстими

мієліновими волокнами великого (12–14 мкм) діаметра. Всі вегетативні волокна мають низьку збудливість, низьку лабільність, а також невелику швидкість проведення нервового імпульсу, яка не перевищує 18 і 3 м/с відповідно для переді завузлових

волокон.

У закінченнях всіх передвузлових симпатичних і парасимпатичних нейронів, а також у закінченнях більшості завузлових парасимпатичних волокон виділяється нейротрансмітер ацетилхолін. Крім того, частина завузлових симпатичних волокон, що іннервують потові залози, також здійснюють передачу за допомогою ацетилхоліну.

184.Шийний відділ симпатичного стовбура , топографія , вузли , ділянки іннервації .

1. Верхній шийний вузол. Він нього відходять такі нерви (містять постгангліонарні

волокна):

- внутрішній сонний нерв, від нього відходить глибокий кам’янистий нерв і формує

печеристе сплетення;

- зовнішні сонні нерви, спільне сонне сплетення (приймає участь в утворенні сонного

клубочка);

- яремний нерв;

- гортанно-глоткові гілки;

- верхній шийний серцевий нерв;

- сірі гілки, які з’єднують верхній шийний вузол з трьома першими шийними

спинномозковими нервами, блукаючим нервом та діафрагмовим нервом.

2. Середній шийний вузол. Від нього відходять:

- середній шийний серцевий нерв;

- сполучні гілки до IV-VI (інколи VII) шийних спинномозкових нервів.

3. Шийногрудний (зірчастий, нижній шийний) вузол. Він утворений злиттям нижнього

шийного вузла з верхнім грудним вузлом симпатичного стовбура (75%), а 25% існують

окремо. Від нього відходять:

- нижній серцевий нерв;

- хребтовий нерв (хребтове сплетення хребтової артерії);

- підключична петля (підключичне сплетення одноіменної артерії);

- сполучні гілки до VI-VIII шийних спинномозкових нервів

185.Грудний відділ симпатичного стовбура , топографія , вузли , ділянки іннервації .

Грудний відділ складається з 10-12 грудних вузлів, ganglia thoracica, які розташовані під парієтальною плеврою на головках ребер; від них відходять:

1. 
   сірі сполучні гілки до всіх грудних спинномозкових нервів;
   
2. 
   вісцеральні гілки верхніх 5- 6 грудних вузлів забезпечують симпатичну іннервацію органів грудної порожнини:
   
3. 
   nn. cardiaci thoracici, грудні серцеві нерви, відходять від верхніх 5- 6 грудних вузлів і разом з шийними серцевими нервами утворюють серцеве сплетення;
   
4. 
   nn. pulmonales, легеневі нерви, утворюють легеневе сплетення, plexus pulmonalis, разом з гілками блукаючого нерва;
   
5. 
   nn. oesophageales,стравохідні нерви, утворюють plexus oesophagealis разом з гілками блукаючого нерва; nn. aortici thoracici, грудні аортальні нерви, утворюють грудне аортальне сплетення, plexus aorticus thoracicus, яке розповсюджується по всіх гілках грудної аорти, утворюючи періартеріальні сплетення.
   

Вісцеральні гілки нижніх 6-7 грудних вузлів симпатичного стовбура беруть участь в іннервації органів черевної порожнини:

• 
  n. splanchnicus major, великий нутрощевий нерв, утворюється корінцями, що відходять від V- IX грудних вузлів і містить постгангліонарні симпатичні волокна, а також і чутливі, що йдуть від органів грудної та черевної порожнин; на латеральній поверхні хребців його корінці з'єднуються в один нерв, який проходить між м'язовими пучками поперекової частини діафрагми в черевну порожнину і закінчується в вузлах черевного (сонячного) сплетення; на рівні XII грудного хребця по ходу цього нерва зустрічається невеликий грудний нутрощевий вузол, ganglion thoracicum splanchnicum;
  
• 
  n. splanchnicus minor, малий нутрощевий нерв, починається від Х-ХІ грудних вузлів симпатичного стовбура;
  
• 
  n. splanchnicus imus, найнижчий нутрощевий нерв, непостійний, починається від XII грудного вузла і закінчується в нирковому сплетенні.
  

186.Черевне (сонячне) сплетення . Топографія , формування , будова , ділянки іннервації.

Черевне сплетення, plexus coeliacus («сонячне сплетення»), з огляду на великий розмір його називають «черевним мозком»; розташоване на передній поверхні черевної аорти навколо черевного стовбура і кореня верхньої брижової артерії.
До складу черевного сплетення входять 5 великих вузлів:

• 
  ganglia coeliaca, черевні вузли, півмісяцевої форми, лежать по боках черевного стовбура;
  
• 
  ganglia aorticorenalia, аортально-ниркові вузли, розташовані біля місця відходження ниркових артерій від аорти;
  
• 
  ganglion mesentericum superius, верхній брижовий вузол, непарний, міститься біля кореня верхньої брижової артерії.
  

До складу черевного сплетення входять нутрощеві нерви, що відходять від грудних вузлів симпатичного стовбура, а також

поперекові нутрощеві нерви від поперекових вузлів симпатичного стовбура.

До черевного сплетення підходять волокна заднього стовбура блукаючого нерва (чутливі і парасимпатичні), а також чутливі волокна правого діафрагмального нерва. Від вузлів відходять нерви, до складу яких входять постгангліонарні симпатичні і прегангліонарні

парасимпатичні волокна, які прямують до органів, формуючи періартеріальні та органні вегетативні сплетення.

187. Поперековий і крижовий відділи симпатичного стовбура .

Вегетативні нервові сплетення черевної порожнини , ділянки іннервації.

ПОПЕРЕКОВЕ (pL lumbalis) — утворене сполученням передніх гілок трьох верхніх поперекових спинномозкових нервів і гілочкою від XII грудного нерва. Залягає у товщі великого поперекового м'яза і віддає короткі й довгі гілки.

Короткі гілки: клубово-підчеревний, клубово-пахвинний і статево-стегновий нерви — іннервують

м'язи, шкіру живота, мошонки (великих соромітних губ), лобкового горба і стегна.

Довгі гілки переходять на нижню кінцівку. До них належать: бічний шкірний нерв — іннервує бічну поверхню шкіри й сідничної ділянки; затульний і стегновий нерви.
КРИЖОВЕ (pi. sacralis) — утворюється передніми гілками п'ятого поперекового, п'ятьох крижових і куприкових спинномозкових

нервів. Розташоване в порожнині малого таза, на передній поверхні крижової кістки. Дає короткі й довгі гілки.

Короткі гілки: верхній і нижній сідничні нерви, іннервують сідничні м'язи; соромітний нерв — шкіру і м'язи промежини, шкіру зовнішніх статевих органів.

Довгі гілки: задній шкірний нерв стегна —

іннервує шкіру задньої поверхні стегна і підколінної ямки; сідничний нерв.

188.Верхнє та нижнє підчеревні сплетення. Джерела формування , вузли , гілки .

На стінці a. mesenterica superior розміщене верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior), гілки якого оточують і супроводжують усі розгалуження цієї артерії. До складу цього сплетення належить верхній брижовий вузол (ganglion mesentericus superior), розміщений біля місця відходження від аорти верхньої брижової артерії.

На стінці a. mesenterica inferior розміщене нижнє брижове сплетення (plexus mesentericus inferior), гілки якого оточують і супроводжують усі розгалуження цієї артерії. До складу цього сплетення належать нижній брижовий вузол (ganglion mesentericus inferior), розміщений біля місця відходження від аорти нижньої брижової

артерії. Гілки нижнього брижового сплетення, які оточують верхню прямокишкову артерію, формують по своєму ходу на стінці прямої кишки верхнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis superior).