Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
Скачать 381.46 Kb.
|
140.Нюховий мозок. 1 пара черепних нервів. Провідні шляхи нюхового аналізатора.• Нюховий мозок (rhinencephalon) є філогенетично найдавнішою та морфологічно найменшою і найглибшою структурою кінцевого мозку людини. Довгий час нюховий мозок людини вважали утворенням рудиментарним і функціонально другорядним. Нині з’ясовано цілий ряд функцій rhinencephalon, всі структури якого входять до складу лімбічної системи. У нюховому мозку виділяють: - передню нюхову частку (lobus olfactorius anterior); - задню нюхову частку (грушоподібну частку), lobus olfactorius posterior (lobus piriformis); - морський коник (hippocampus), який розглядають як окрему додаткову частину нюхового мозку. До складу передньої нюхової частки входять: - bulbus olfactorius; - tractus olfactorius; - gyrus olfactorius medialis et gyrus olfactorius lateralis; - area olfactoria (trigonum olfactorium), до складу якого належать: передня пронизна речовина (substantia perforata anterior), діагональна стрічка (stria diagonalis), нюховий горбок (tuberculum olfactorium); - ділянку прозорої перегородки (аrea septalis). До складу задньої нюхової частки входять: - gyrus parahippocampalis; - мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum), яке також відносять до базальних ядер. • Перша пара черепних нервів – нюховий нерв (n. olfactorius) за функцією належить до нервів спеціальної чутливості, а за розвитком є похідним відділу кінцевого мозку (а саме – нюхового мозку). Починається від слизової оболонки regio оlfactoria носової порожнини 15–20 тонкими безмієліновими нервами, які називаються нюховими нитками (fila olfactoria). Fila olfactoria є аксонами нюхових нейросенсорних епітеліоцитів (біполярних нейронів), розміщених в regio olfactoria. Fila olfactoria входять через дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки в порожнину черепа і закінчуються в парній нюховій цибулині (bulbus olfactorius). • Провідний шлях нюхового аналізатора: -1-й нейрон — нюхова рецепторна клітина. Аксон її у вигляді нюхової нитки входить через решітчасту пластинку в порожнину черепа. З нюхових ниток формується нюховий нерв (І пара черепних нервів), який закінчується в нюховій цибулині. -2-й нейрон лежить у нюховій цибулині. Аксон його утворює нюховий шлях, який йде в нюховий трикутник. - 3-й нейрон лежить у нюховому трикутнику. Аксон його в складі нюхової смуги направляється в прозору перегородку або в гіпоталамус в сосочкові тіла (підкірковий центр нюху), або в кору. - 4-й нейрон знаходиться в корі в гачку пригіпокампальної звивини (кірковий кінець нюхового аналізатора) у внутрішній зернистій пластинці. 141.Бокові шлуночки мозку. Частини, їх положення. Судинні сплетіння, зв'язок з 3-м шлуночком.• Бічні шлуночки є порожнинами півкуль великого мозку. Вони являють собою симетричні щілини в товщі білої речовини, що містять спинномозкову рідину. • У них виділяють чотири частини, що відповідають кожній частці півкуль: центральну частину - у тім'яній частці; передній (лобовий) ріг - в лобовій частці; задній (потиличний) ріг - в потиличній частці; нижній (скроневий) ріг - в скроневій частці. • Бічні шлуночки сполучаються з III шлуночком за допомогою межжелудочкового отвору (отвір Монро). Через цей отвір з порожнини III шлуночка в кожен бічний шлуночок проникає судинне сплетіння, яке простягається в центральну частину, порожнина заднього та нижнього рогів. Судинні сплетіння шлуночків мозку продукують спинномозкову рідину. 142. Підкіркові ядра великих півкуль (базальні ганглії).• Базальні ядра - додаткова до пірамідної кортикоспінальної система регуляції моторних функцій (стара її назва – екстрапірамідна система). Як і мозочок, базальні ядра не мають прямого зв'язку з мотонейронами й впливають на них через інші рухові центри. До них належать: - хвостате ядро (п. caudatus); - лушпина (putamen); - бліда куля (globus pallidus); - чорна речовина (substantia nigra); - субталамічна ділянка (regio subthalamica); - огорожа (claustrum); - мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum 143. Оболонки головного мозку. Пазухи твердої мозкової оболонки.• Г.м. вкритий з усіх боків 3-ма оболонками: 1) черепна тверда оболонка (тверда оболонка головного мозку), dura mater cranialis (dura mater еncephalі);Складається з двох шарів щільної сполучної тканини: зовнішній шар є окістям і щільно прилягає до черепа, а внутрішній шар є власне менінгеальним шаром і повернений до дуже вузького підтвердооболонного простору. 2) черепна павутинна оболонка (павутинна оболонка головного мозку), аrасhnоіdеа mater cranialis (аrасhnоіdеа mater еncephalі); 3) черепна м'яка оболонка (м'яка оболонка головного мозку), ріа mater cranialis (ріа mater еncephalі). - Дві останні об'єднуються під назвою м'яка оболонка, leptomeninx, на протилежність твердій оболонці, расhimeninx. - Внутрішній менінгеальний шар твердої оболонки місцями відстоїть від її зовнішнього шару, утворюючи венозні пазухи (синуси). • Синуси (пазухи) твердої мозкової оболони (sinus durae matris) - це венозні протоки, які знаходяться між ендокраніальним і менінгеальним шарами твердої мозкової оболонки. Вони отримують кров з мозкових вен, ліквор (спинномозкову рідину) з субарахноїдального простору через пахіонові або павутинні грануляції, і переважно впадають у внутрішню яремну вену . Стінки венозних пазух складаються з твердої мозкової оболони, вистеленої шаром епітелію, типовому для судин (відрізняються від інших судин тим, що мають неповний набір шарів судин, також відсутні клапани (які є в більшості вен)). Є декілька пазух : 1) Передні: Сфенопаріетальні (клино-тім'яні) пазухи ( впадають до печеристих тіл); Печеристі пазухи ( впадають до верхньої й нижньої кам'янистих пазух). 2) Середні: Верхній сагітальний синус (переходить у правий поперечний синус або синусний стік (злиття пазух)); Нижній сагітальний синус ( впадає до прямого синусу); Прямий синус (впадає до лівого поперечного синусу або до синусного стоку). 3) Задні: Потиличний синус (впадає до синуснусного стоку); Синусний стік ( впадає до правго та лівого поперечних синусів). 4) Бічні: Верхня кам'яниста пазуха (впадає до поперечного синусу); Поперечний синус (впадає до сигмовидного синусу); Нижній кам'янистий синус (впадає до внутрішньої яремної вени); Сигмоподібні пазухи (впадає до внутрішньої яремної вени). |