Главная страница

Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії


Скачать 381.46 Kb.
Название1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
АнкорАнатомия экзамен
Дата24.06.2021
Размер381.46 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаАнатомия.docx
ТипДокументы
#221141
страница66 из 71
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   71

140.Нюховий мозок. 1 пара черепних нервів. Провідні шляхи нюхового аналізатора.


• Нюховий мозок (rhinencephalon) є філогенетично найдавнішою та морфологічно найменшою і найглибшою структурою кінцевого мозку людини. Довгий час нюховий мозок людини вважали утворенням рудиментарним і функціонально другорядним. Нині з’ясовано цілий ряд функцій rhinencephalon, всі структури якого входять до складу лімбічної системи.

У нюховому мозку виділяють:

- передню нюхову частку (lobus olfactorius anterior);

- задню нюхову частку (грушоподібну частку), lobus olfactorius posterior (lobus piriformis);

- морський коник (hippocampus), який розглядають як окрему додаткову частину нюхового мозку.

До складу передньої нюхової частки входять:

- bulbus olfactorius;

- tractus olfactorius;

- gyrus olfactorius medialis et gyrus olfactorius lateralis;

- area olfactoria (trigonum olfactorium), до складу якого належать: передня пронизна речовина (substantia perforata anterior), діагональна стрічка (stria diagonalis), нюховий горбок (tuberculum olfactorium);

- ділянку прозорої перегородки (аrea septalis).

До складу задньої нюхової частки входять:

- gyrus parahippocampalis;

- мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum), яке також відносять до базальних ядер.

• Перша пара черепних нервів – нюховий нерв (n. olfactorius) за функцією належить до нервів спеціальної чутливості, а за розвитком є похідним відділу кінцевого мозку (а саме – нюхового мозку). Починається від слизової оболонки regio оlfactoria носової порожнини 15–20 тонкими безмієліновими нервами, які називаються нюховими нитками (fila olfactoria). Fila olfactoria є аксонами нюхових нейросенсорних епітеліоцитів (біполярних нейронів), розміщених в regio olfactoria. Fila olfactoria входять через дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки в порожнину черепа і закінчуються в парній нюховій цибулині (bulbus olfactorius).

• Провідний шлях нюхового аналізатора:

-1-й нейрон — нюхова рецепторна клітина. Аксон її у вигляді нюхової нитки входить через решітчасту пластинку в порожнину черепа. З нюхових ниток формується нюховий нерв (І пара черепних нервів), який закінчується в нюховій цибулині.

-2-й нейрон лежить у нюховій цибулині. Аксон його утворює нюховий шлях, який йде в нюховий трикутник.

- 3-й нейрон лежить у нюховому трикутнику. Аксон його в складі нюхової смуги направляється в прозору перегородку або в гіпоталамус в сосочкові тіла (підкірковий центр нюху), або в кору.

- 4-й нейрон знаходиться в корі в гачку пригіпокампальної звивини (кірковий кінець нюхового аналізатора) у внутрішній зернистій пластинці.

141.Бокові шлуночки мозку. Частини, їх положення. Судинні сплетіння, зв'язок з 3-м шлуночком.


• Бічні шлуночки є порожнинами півкуль великого мозку. Вони являють собою симетричні щілини в товщі білої речовини, що містять спинномозкову рідину.

• У них виділяють чотири частини, що відповідають кожній частці півкуль:

центральну частину - у тім'яній частці;

передній (лобовий) ріг - в лобовій частці;

задній (потиличний) ріг - в потиличній частці;

нижній (скроневий) ріг - в скроневій частці.

• Бічні шлуночки сполучаються з III шлуночком за допомогою межжелудочкового отвору (отвір Монро). Через цей отвір з порожнини III шлуночка в кожен бічний шлуночок проникає судинне сплетіння, яке простягається в центральну частину, порожнина заднього та нижнього рогів. Судинні сплетіння шлуночків мозку продукують спинномозкову рідину.


142. Підкіркові ядра великих півкуль (базальні ганглії).


• Базальні ядра - додаткова до пірамідної кортикоспінальної система регуляції моторних функцій (стара її назва – екстрапірамідна система). Як і мозочок, базальні ядра не мають прямого зв'язку з мотонейронами й впливають на них через інші рухові центри.

До них належать:

- хвостате ядро (п. caudatus);

- лушпина (putamen);

- бліда куля (globus pallidus);

- чорна речовина (substantia nigra);

- субталамічна ділянка (regio subthalamica);

- огорожа (claustrum);

- мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum

143. Оболонки головного мозку. Пазухи твердої мозкової оболонки.


• Г.м. вкритий з усіх боків 3-ма оболонками:

1) черепна тверда оболонка (тверда оболонка головного мозку), dura mater cranialis (dura mater еncephalі);Складається з двох шарів щільної сполучної тканини: зовнішній шар є окістям і щільно прилягає до черепа, а внутрішній шар є власне менінгеальним шаром і повернений до дуже вузького підтвердооболонного простору.

2) черепна павутинна оболонка (павутинна оболонка головного мозку), аrасhnоіdеа mater cranialis (аrасhnоіdеа mater еncephalі);

3) черепна м'яка оболонка (м'яка оболонка головного мозку), ріа mater cranialis (ріа mater еncephalі).

- Дві останні об'єднуються під назвою м'яка оболонка, leptomeninx, на протилежність твердій оболонці, расhimeninx.

- Внутрішній менінгеальний шар твердої оболонки місцями відстоїть від її зовнішнього шару, утворюючи венозні пазухи (синуси).

• Синуси (пазухи) твердої мозкової оболони (sinus durae matris) - це венозні протоки, які знаходяться між ендокраніальним і менінгеальним шарами твердої мозкової оболонки. Вони отримують кров з мозкових вен, ліквор (спинномозкову рідину) з субарахноїдального простору через пахіонові або павутинні грануляції, і переважно впадають у внутрішню яремну вену . Стінки венозних пазух складаються з твердої мозкової оболони, вистеленої шаром епітелію, типовому для судин (відрізняються від інших судин тим, що мають неповний набір шарів судин, також відсутні клапани (які є в більшості вен)).

Є декілька пазух :

1) Передні: Сфенопаріетальні (клино-тім'яні) пазухи ( впадають до печеристих тіл); Печеристі пазухи ( впадають до верхньої й нижньої кам'янистих пазух).

2) Середні: Верхній сагітальний синус (переходить у правий поперечний синус або синусний стік (злиття пазух)); Нижній сагітальний синус ( впадає до прямого синусу); Прямий синус (впадає до лівого поперечного синусу або до синусного стоку).

3) Задні: Потиличний синус (впадає до синуснусного стоку); Синусний стік ( впадає до правго та лівого поперечних синусів).

4) Бічні: Верхня кам'яниста пазуха (впадає до поперечного синусу); Поперечний синус (впадає до сигмовидного синусу); Нижній кам'янистий синус (впадає до внутрішньої яремної вени); Сигмоподібні пазухи (впадає до внутрішньої яремної вени).
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   71


написать администратору сайта