Главная страница
Навигация по странице:

  • Нюхова частина

  • Нижню стінку (дно) ІІІ шлуночка утворюють

  • Задню стінку ІІІ шлуночка складають

  • Передню стінку ІІІ шлуночка утворюють

  • Дві бічні стінки ІІІ шлуночка становлять

  • Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії


    Скачать 381.46 Kb.
    Название1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
    АнкорАнатомия экзамен
    Дата24.06.2021
    Размер381.46 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаАнатомия.docx
    ТипДокументы
    #221141
    страница65 из 71
    1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   71

    137. Гіпоталамічна ділянка, відділи, зв'язок з гіпофізом.


    В гіпоталамусі вирізняють дві частини :

    Зорова частина гіпоталамуса (pars optica hypothalami): сірий горб (tuber cinereum) ,лійку (infundibulum), гіпофіз (hypophysis),нейрогіпофіз (neurohypophysis), зорове перехрестя (chiasma opticum), зоровий шлях (tractus opticus).

    Нюхова частина гіпоталамуса (pars olfactoria hypothalami): сосочкове тіло ,є присередне та бічне (corpus mamillare), субталамус (subthalamus),

    Гіпоталомо–гіпофізарна система (зв’язки об’єднують гіпоталамус та гіпофіз).

    • Надзорове ядро гіпоталамуса (nucleus supraopticus hypothalami) та пришлункове ядро гіпоталамуса (nucleus paraventricularis hypothalami) утворені тілами специфічних нейронів, які продукують за рахунок нейросекреції гормон вазопресин (та окситоцин). Аксони цих нейронів формують відповідно: надзорово-гіпофізні волокна (fibrae supraopticohypophyseales) і пришлунково-гіпофізні волокна (fibrae paraventriculohypophysiales), які об'єднуються в гіпоталамогіпофізний шлях (tractus hypothalamohypophysialis). Гормони прямують за напрямом аксонального току і потрапляють у кровоносні капіляри нейрогіпофіза.

    138. ІІІ шлуночок. Стінки сполучення.


    Нижню стінку (дно) ІІІ шлуночка утворюють: substantia perforata posterior, почасти передні відділи ніжок мозку, corpora mamillaria, tuber cinereum, infundibulum, chiasma opticum. Нижня стінка має дві заглибини: задню – закуток лійки (recessus infundibuli), який є порожниною проксимального кінця лійки; передню – надзоровий закуток (recessus supraopticus), розташований над зоровим перехрестям.

    Задню стінку ІІІ шлуночка складають: commissura habenularum, commissura posterior i отвір водопроводу середнього мозку (apertura aqueductus mesenсephali). Задня стінка має дві заглибини: шишкоподібний закуток (recessus pinealis) i надшишкоподібний закуток (recessus suprapinealis).

    Передню стінку ІІІ шлуночка утворюють: кінцева пластинка (lamina terminalis), стовпи склепіння (columnae fornicis) i перекинута поперечно відразу попереду них передня спайка (commissura anterior).

    Дві бічні стінки ІІІ шлуночка становлять присередні поверхні таламусів.

    139. Біла речовина півкуль. Внутрішня капсула.


    • Весь простір між сірою речовиною мозкової кори та сірою речовиною базальних ядер займає біла речовина. Вона складається з великої кількості нервових волокон, які йдуть у різних напрямках і утворюють провідні шляхи кінцевого мозку. Нервові волокна поділяють на:

    - асоціативні (fibrа аssосіаtiones telencephali, складають основу білої речовини, з'єднують різні ділянки кори мозку в межах однієї півкулі і забезпечують можливість для корки виконувати асоціативні та iнтегративні функції.)Серед асоціативних волокон розрізняють короткі (fibrа аssосіаtionesbreves, дугоподібно з'єднують сусідні звивини і звуться дугоподібними волокнами великого мозку, fibrае аrсиаtае сеrеbrі) та довгі волокна (Довгі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones longае, з'єднують між собою, звичайно, кору різних часток однієї півкулі.).

    - комісуральні ( fibrае соmmіssurales telencephali, з'єднують симетричні ділянки кори обох мозкових півкуль і утворюють волокна мозолистого тіла, fibraecorporiscallosi, спайку склепіння, соmmіssurа fornicis, і передню спайку, соmmіssurа аnterior (соmmіssurа роsterior, соmmіssurа hаbеnularum являють собою структури проміжного мозку).

    - проекційні (з'єднують кору кінцевого мозку з нижче розташованими відділами ЦНС до спинного мозку включно. Проекційні волокна в білій речовині півкулі ближче до кори утворюють віялоподібне скупчення - променистий вінець, соrоnа rаdiata, головна частина волокон якого сходиться в внутрішню капсулу).

    • Внутрішня капсула, сарsulа іnternа, є ростральним продовженням основи ніжки мозку відповідного боку, тому на фронтальних розрізах вона має вигляд косої смужки, нервові волокна якої віялоподібне розгортаються і розподіляються досить товстим шаром між сочевицеподібним ядром з одного боку, хвостатим ядром i таламусом - з іншого боку. На горизонтальному розрізі внутрішня капсула має вигляд відкритого тупого кута з його частинами: передньою ніжкою, коліном та задньоюніжкою.

    - Передня ніжка, сrus аnterior, розташована між хвостатим ядром та передньою половиною сочевицеподібного ядра. До складу проекційних волокон її входять: лобово-мостовий шлях, tractus frontalis (йде від мозкової кори лобової частки до ядер моста); передня променистість таламуса, radiato thalami anterior (з'єднує мозкову кору лобової частки з таламусом).

    - Коліно внутрішньої капсули, gеnи сарsulае іnternае, розміщене між передньою та задньою ніжками. Воно утворене кірково-ядерними волокнами, fibrае соrticonuclearis, (входять до складу пірамідних шляхів і з'єднують кору передцентральної звивини з руховими ядрами черепних нервів).

    - Задня ніжка, crus posterius, розташована між таламусом та задньою половиною сочевицеподібного ядра. Вона має (по відношенню до сочевицеподібного ядра) три складові частини: таламо-сочевицеподібну, засочевицеподібну та підсочевицеподібну.
    1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   71


    написать администратору сайта