Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
• Анкор: Анатомия экзамен
• Дата: 24.06.2021
• Размер: 381.46 Kb.
• Имя файла: Анатомия.docx
• Тип: Документы; #221141
• страница: 61 из 71

127. Розвиток ЦНС

Нервова система розвивається із зовнішнього зародкового листка – ектобласта. Наприкінці третього тижня розвитку ектодерма зародка починає потовщуватись уздовж первісної смужки і закладки хорди. Це називається нервовою пластинкою. Далі вона заглиблюється через нерівномірний ріст клітин у нервовий жолобок. Краї жолобка піднімаються догори, утворюючи нервові валки. У передньому відділі жолобка нервові валки значно більші, ніж посередині і ззаду, і це вже є початковим розвитком головного мозку. У тритижневому зародку це вже добре помітно. Нервові валки, збільшуючись, поступово зближуються між собою і, нарешті, сходяться і замикаються, утворюючи нервову трубку. Пізніше нервова трубка заглиблюється і втрачає зв'язок з ектодермою, а ця остання зростається над нею. Передній кінець нервової трубки розширюється і утворює три послідовно розташовані первісні мозкові пухирі, розділені невеликими перехватами, а саме: передній мозковий пухир, середній і ромбоподібний. Ці три пухирі являють собою закладку всього головного мозку. Вони дуже вигнуті, причому утворюється три вигини.. Більш стійкими є тім'яний вигин. На кінець четвертого тижня розвитку з'являються ознаки майбутнього поділу переднього і заднього пухирів. На шостому тижні розвитку є вже п'ять мозкових пухирів. Передній пухир поділяється на кінцевий мозок і проміжний мозок; середній мозок не поділяється, а ромбоподібний пухир поділяється на задній мозок і довгастий мозок. У кінцевому мозку утворюються два бокових вирости, з яких походять півкулі великого мозку. З бічних стінок проміжного пухиря утворюються зорові горби, з його дна - сірий горб з лійкою і задня частина гіпофіза, а з задньої стінки - епіфіз. Із середнього мозку утворюються ніжки мозку і чотири-горбикове тіло. У ромбоподібному пухирі розрізняють закладку мозочка і довгастого мозку. Із черевних стінок заднього мозку утворюється закладка варолієвого моста, а з бокових - ніжки мозочка до моста.

128. Довгастий мозок;

(myelencephalon; medulla oblongata; bulbus)

Він є продовженням спинного мозку (medulla spinalis) і має вигляд молодої цибулини, тому і називається цибулиною (bulbus).

Як і спинний мозок (medulla spinalis), довгастий мозок на дорcальній поверхні (facies dorsalis medullae oblongatae) має:

- задню серединну борозну (sulcus medianus posterior);

- дві задньобічні борозни (sulci posterolaterales).

На вентральній поверхні довгастого мозку (facies ventralis medullae oblongatae) проходить:

- передня серединна щілина (fissura mediana anterior);

- дві передньо–бічні борозни (sulci anterolaterales).

Між передньою серединною щілиною (fissura mediana anterior) і передньобічними борознами (sulci anterolaterales) містяться піраміди довгастого мозку; піраміди цибулини (pyramides medullae oblongatae; pyramides bulbi), які на межі із спинним мозком перехрещуються, утворюючи перехрестя пірамід (decussatio pyramidum).

Між передньобічною та задньобічною борознами (sulci anterolateralis et posterolateralis) розміщені оливи (olivae).

Дорсальна поверхня довгастого мозку (facies dorsalis medullae oblongatae) утворює нижню частину ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea).

На дорсальній поверхні (facies dorsalis) нижче ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) чітко контуруються:

- тонкий пучок (fasciculus gracilis) з тонким горбком (tuberculum gracile) попереду;

- клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus) з клиноподібним горбком (tuberculum cuneatum).

Сіра речовина довгастого мозку (substantia grisea medullae oblongatae) представлена:

- нижнім оливним комплексом; нижніми оливними ядрами (complexus olivaris inferior; nuclei olivares inferiores);

- тонкими ядрами (nuclei graciles);

- клиноподібними ядрами (nuclei cuneati);

- центром дихання і кровообігу;

- ядрами ІХ– ХІІ пар черепних нервів.

Біла речовина довгастого мозку (substantia alba medullae oblongatae) складається з:

- висхідних шляхів, у склад яких входять присередня петля (lemniscus medialis), яка в довгастому мозкові (medulla oblongata) робить перехрест (decussatio lemnisci medialis) та спинномозкова петля (lemniscus spinalis);

- низхідних шляхів (пірамідних шляхів);

- сітчастої формації (formatio reticularis).

129. Мозочок

Мозочок поділяють на тіло мозочка та клаптико - вузликову частку, межею між якими є задньобічна щілина мозочка (fissura posterolateralis). Тіло мозочка (corpus cerebelli) складається з двох півкуль та черв’яка, розташованого між ними. Три пари мозочкових ніжок (які належать довгастому мозку і мосту) зв’язують мозочок з іншими відділами головного мозку. Поверхня мозочка вкрита шаром сірої речовини, яка складає кору мозочка (cortex cerebelli) і утворює вузькі звивини - листки мозочка (folia cerebelli), відокремлені одна від одної щілинами мозочка (fissurae сеrebelli). Глибокі щілини поділяють мозочок на часточки (lobuli cerebelli).

До складу передньої частки мозочка входять :

1) часточки черв’яка - язичок мозочка (lingula cerebelli), центральна часточка (lobulus centralis); вершина (culmen);

2) часточки півкуль - крило центральної часточки (ala lobuli centralis); передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior).

До складу задньої частки мозочка входять:

1) часточки черв’яка - схил (declive); листок черв’яка (folium vermis); горб (tuber); піраміда (ругаmis); язичок (uvula);

2) часточки півкуль - задня чотирикутна або проста часточка (lobules quadrangularis posterior s. simplex); верхня півмісяцева часточка (lobulus semilunaris superior); нижня півмісяцева часточка (lobulus semilunaris inferior); присередня або тонка часточка (lobulus paramedianus s.gracilis);двочеревна часточка (lobulus biventer); мигдалик мозочка (tonsilla cerebelli).

Мозочок за допомогою мозочкових ніжок (pedunculi cerebellares) з’єднується з іншими відділами головного мозку.

Верхня мозочкова ніжка (pedunculus cerebellaris superior) з’єднує мозочок з середнім мозком. Ця ніжка містить волокна:

1) що йдуть до середнього мозку (зубчасто-червоноядерні);

2) що йдуть до проміжного мозку (зубчасто-таламічний шлях);

3) що йдуть від спинного мозку (передній спинномозково-мозочковий шлях). Волокна останнього перехрещуються у верхньому мозковому парусі, що натягнений між верхніми мозочковими ніжками.

Середня маточкова ніжка (pedunculus cerebellaris medius) містить кірково-мосто-мозочкові шляхи і сполучає кору півкуль великого мозку через міст з мозочком.

Нижня мозочком ніжка (pedunculus cerebellaris inferior) зв’язує мозочок з довгастим мозком. Ця ніжка містить волокна:

1) що йдуть від довгастого мозку (оливо-мозочковий шлях та передні і задні зовнішні дугоподібні волокна);

2) що йдуть від спинного ї довгастого мозку (задній спинномозково-мозочковий шлях і клино- мозочкові волокна від nucleus cuneatus accessorius довгастого мозку, які приєднуються до нього);

3) що йдуть від присінкових (вестибулярних) ядер і закінчуються в клаптико-вузликовій частці (пов’язаній з ядром вершини);

4) що йдуть від ретикулярної формації стовбура мозку.

Кровопостачання мозочка здійснюють верхня, нижня передня і нижня задня мозочкові артерії. Їх гілки анастомозують в м’якій мозковій оболонці, утворюючи судинну мережу, від якої відходять гілки до кори і біла речовина мозочка. Вени мозочка численні, вони вливаються у велику вену мозку і синуси твердої мозкової оболонки (прямий, поперечний, кам’янисті).