Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
• Анкор: Анатомия экзамен
• Дата: 24.06.2021
• Размер: 381.46 Kb.
• Имя файла: Анатомия.docx
• Тип: Документы; #221141
• страница: 58 из 71

Висцеральные притоки

+

· Печеночные вены (3-4), (vv. hepaticae) начинаются центральной венулой в печеночной дольке, по расположению внутри печени не соответствуют топографии печеночной триады, вливаются в нижнюю полую вену, расположенную в одноименной борозде заднего края печени.

· Надпочечниковая вена (v. suprarenalis) - правая впадает в нижнюю полую вену, левая — в почечную. Мелкие надпочечниковые вены вливаются в диафрагмальные, поясничные, почечные, селезеночную, желудочные вены, участвуя в образовании межорганных и париетальных порто-кавальных анастомозов.

· Почечная вена (v. renalis) участвует в образовании кава-кавальных и порто-кавальных анастомозов, соединяясь с надпочечниковыми, поясничными и восходящими поясничными венами.

· Яичковая вена (v. testicularis) возникает из лозовидного сплетения семенного канатика, правая впадает под острым углом в нижнюю полую вену, левая — под прямым углом в почечную, что создает разные условия кровотока в яичках.

· Яичниковая вена (v. ovarica), анастомозируя в брыжейке яичника с маточными венами, образуют сплетение и отдельными стволами впадают в нижнюю полую вену.

Аномалии нижней полой вены не приводящие к нарушению кровотока.

Отсутствие конечного участка вены с впадением в полунепарную или непарную вены или в ту и другую.

Стеноз нижней полой вены.

Пороки развития нижней полой вены вены – всегда с нарушениями гемодинамики:

· Впадение в левое предсердие (транспозиция).

117. Кава-кавальні анастомози

Передній кава-кавальний анастомоз здійснюється через епігастральні вени.

Венозна кров від прямого м’яза живота відтікає у верхню епігастральну вену

→ внутрішню плечоголовну вену → плечоголовну вену → верхню порожнисту вену →та у нижню епігастральну вену → зовнішню клубову вену → загальну клубову вену → нижню порожнисту вену.

Задній каво-кавальний анастомоз відбувається через поперекові вени.

Венозна кров від задньої стінки живота відтікає в поперекові вени → нижню порожнисту вену, але поперекові вени дають початок і висхідним поперековим венам, з яких починаються непарна і півнепарна вени, кров зяких потрапляє у верхню порожнисту вену. Самим об’ємним заднім кава-кавальним анастомозом є відтік крові по хребтовим венозним сплетенням.

Діафрагмальний каво-кавальний анастомоз здійснюється через діафрагмальні вени. Верхні діафрагмальні вени впадають у непарну та півнепарну вени → верхню порожнисту вену. Нижні діафрагмальні вени впадають у нижню порожнисту вену.

118. Ворітна вена

Ворітна вена (vena portae) - збирає венозну кров з непарних органів черевної порожнини, крім печінки.

Притоки ворітної вени:

• 
  верхня брижова вена (v. mesenterica superior) – збирає венозну кров з тонкої кишки, сліпої, висхідної та поперечої ободових кишок, червоподібного відростка, підшлункової залози;
  
• 
  селезінкова вена (v. lienalis) - збирає венозну кров зі шлунка, селезінки, великого сальника, підшлункової залози;
  
• 
  нижня брижова вена (v. mesenterica inferior) - збирає венозну кров з нисхідної та сигмоподібної ободових кишок, з верхньої третини прямої кишки.
  

Часто нижня брижова вена впадає в селезінкову вену; шлункові вени (vv.Gastricaedextra et sinistra) збирають венозну кров зі шлунка, черевної частини стравоходу; припупкові вени (vv. paraumbilicalis) - збирають венозну кров з передньої стінки живота. Кров по ворітній вені потрапляє в чудесну сітку печінки і виходить з печінки по печінкових венах, які впадають унижню порожнисту вену.

119. Порто-кавальні анастомози

Верхній порто-кавальний анастомоз здійснюється через стравохідні вени.

Венозна кров від стравоходу відтікає у непарну вену → верхню порожнисту вену і у шлункові вени → ворітну вену. При патології – стравохідна кровотеча.

Нижній порто-кавальний анастомоз відбувається через прямокишкові вени.

Венозна кров від прямої кишки відтікає у нижню брижову вену → ворітну вену і у прямокишкове венозне сплетення → прямокишкові вени → внутрішню клубову вену → загальну клубову вену → нижню порожнисту вену. При патології - гемороїдальна кровотеча.

Порто-каво-кавальний анастомоз здійснюється через припупкові вени.

Венозна кров від передньої стінки живота відтікає по припупкових венах у ворітну вену, а по нижній епігастральній та верхній епігастральній вені відповідно у нижню та верхню порожнисті вени. При портальній гіпертензії

(надмірний тиск крові у ворітній вені при перешкоді течії крові через ворітну вену) припупкові вени різко розширюються («голова медузи»).

Ворітна печінкова вена у новонароджених схильна до значної анатомічної мінливості, що проявляється у несталості джерел її формування, кількості притоків, місця їх впадіння, взаємовідношень з іншими елементами печінково-дванадцятипалої зв’язки. Початковий відділ вени лежить на рівні нижнього краю XII грудного хребця чи І і навіть II поперекового хребця позаду головки підшлункової залози.

Ворітна печінкова вена уновонароджених формується переважно з двох стовбурів - верхнього брижового і селезінкового. Місце впадіння нижньої брижової вени непостійне, частіше вона вливається у селезінкову, рідше - у верхню брижову.