Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
• Анкор: Анатомия экзамен
• Дата: 24.06.2021
• Размер: 381.46 Kb.
• Имя файла: Анатомия.docx
• Тип: Документы; #221141
• страница: 55 из 71

111. Артерії стопи

Артерии стопы — конечные ветви большеберцовых артерий: подошвенные медиальная и латеральная (a. plantaris medialis et a. plantaris lateralis) — из задней большеберцовой, тыльная ( a. dorsalis pedis) — из передней большеберцовой. Вместе с одноименными глубокими венами, а также с конечными ветвями большеберцового и глубокого малоберцового нерва они образуют сосудисто-нервные пучки, расположенные в медиальной и латеральной подошвенных бороздах, а на тыле стопы — в первом межплюсневом промежутке.

Латеральная подошвенная артерия (a. plantaris lateralis), более крупная и длинная, чем медиальная, у основания V плюсневой кости она изгибается в медиальном направлении, образуя подошвенную артериальную дугу. Дуга проецируется на уровне оснований плюсневых костей и заканчивается соединением с глубокой ветвью тыльной артерии стопы, проходящей в первом межплюсневом промежутке. От дуги начинаются четыре плюсневые артерии ( aa. metatarseae plantares) с прободающими и общими пальцевыми ветвями. Прободающие артерии через межкостные промежутки соединяются с тыльными плюсневыми артериями. Из общих пальцевых возникают собственные пальцевые артерии. Первая пальцевая артерия отдает две ветви к большому пальцу и одну к медиальной поверхности второго. Остальные отдают по две веточки, которые проходят по боковым поверхностям пальцев, обращенным друг к другу.

Медиальная подошвенная артерия (a. plantaris medialis) проходит под отводящей мышцей большого пальца в медиальную борозду и делится на поверхностную и глубокую ветви, снабжающие мышцы возвышения большого пальца. Она анастомозирует с первой тыльной плюсневой артерией.

Тыльная артерия стопы (a. dorsalis pedis) проходит в фиброзном канале удерживателя разгибателей между сухожилиями длинного разгибателя большого пальца и длинного разгибателя пальцев и далее по первому межплюсневому промежутку над тыльными межкостными мышцами, где хорошо прощупывается ее пульсация.

От неё отходят конечные и боковые ветви:

первая тыльная плюсневая артерия (a. metatarsea dorsalis I)с тремя пальцевыми ветвями: две — к большому пальцу, одна — к медиальной поверхности второго;

глубокая подошвенная артерия, анастомозирующая через первый межкостный промежуток с подошвенной дугой;

дугообразная артерия;

латеральная и медиальная предплюсневые артерии (aa. tarseae lateralis et medialis) — к одноименным краям стопы для кровоснабжения кожи.

Дугообразная артерия (a. arcuata), как конечная ветвь тыльной артерии стопы, проходит на уровне плюснево-фаланговых суставов и соединяется с латеральной предплюсневой ветвью, замыкая внутрисистемный анастомоз. От тыльной дуги или иначе дугообразной артерии начинаются I-IV тыльные плюсневые артерии, переходящие в тыльные пальцевые артерии.

112. Загальна анатомія кровоносних судин

До кровоносних судин (vasa sanguinea) належать артерії (arteriae), по яких кров відтікає від серця, вени (venae), по яких кров надходить до серця, і судин гемомікроциркуляторного русла, розташованих між артеріями і венами.

Гемомікроциркуляторне русло складається з артеріоли (arteriola), прекапілярної артеріоли (arteriola precapillaris), кровоносного капіляра, або гемокапіляра (vas hemocapillare), посткапілярної венули (venula postcappillaris), венули (venula). Між артеріолою і венулою існує артеріоло-венулярний анастомоз (anastomosis arteriolovenularis).

Артерії – циліндричні трубки по яких кров тече від серця до органів і тканин. Стінки артерій складаються з трьох шарів:

Зовнішньої – сполучнотканинної оболонки.

Середнього – гладкі м'язові волокна між якими є еластичні волокна.

Гладкі м’язові волокна скорочуючись та розслаблюючись. Звужують та розширюють артерії, таким чином регулюють потік крові в них. Еластичні волокна надають артеріям пружних властивостей.

Періодичне вштовхування крові шлуночком завдяки пружності артерій перетворюється в безперервний рух крові по судинах.

Зовнішній і середній шари мають і колагенові волокна, які здійснюють опір при розтягненні судин.

Внутрішній – ендотемальний шар.

Крупні артерії (аорта, підключичні і сонні артерії) мають товсті стінки, тому витримують великий тиск крові. Дрібні артерії – артеріоли, середній шар містить тільки гладкі м’язи.

Вени – збирають кров від органів і несуть її до серця. Їхні стінки складаються з тих самих оболонок, що і стінки артерій, але мають менше гладких м’язових і еластичних волокон (стінки тонші, діаметр більший). Менш еластичні і легко розтягуються. Мають півмісяцеві клапани (за винятком порожнистих), які забезпечують течію крові тільки в одному напрямку (до серця)

Кров у венах тече під невеликим тиском тому на рух крові у венах великий вплив здійснюють оточуючі тканини, особливо скелетні м’язи. Крім того, руху крові до серця сприяє розтягування порожнистих вен у грудній клітці під час вдиху.

Венули – дрібні вени.

Капіляри – найдрібніші кровоносні судини розташовані в усіх тканинах між артеріями і венами. Основна функція капілярів – забезпечення обміну газами і поживними речовинами між кров’ю і тканинами. Тонка стінка капілярів утворена лише одним шаром плоских ендотеліальних клітин. Через неї легко проходять гази крові, продукти обміну речовин, поживні речовини, вітаміни, гормони і лейкоцити (за потреби).

Багато капілярів в залозах, мозку; мало в сухожиллях.

Капіляри можуть відкриватись і закриватись, змінюючи кровопостачання тканин.