Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
 Скачать 381.46 Kb.
|
3. Короткі відомості з історії АнатоміїПерші писемні джерела анатомії знайдено в стародавньому Китаї 3000 років до нашої ери Гванг Ті Написав книгу, які містилися анатомічні відомості та ілюстрації. Не менш ціну знахідку, датовану 2550-му році до нашої ери виявлено в Єгипті. На папірусах Еберса під назвою « Таємна книга лікаря» , і «Вчення про хід серця» Були зібрані матеріали з лікарської справи. Значного розвитку анатомії досягла в стародавній Греції, де лікарські справі надавалося державного значення. Ще в 9-му столітті до нашої ери Гомер в Іліаді писав: досвідчений лікар цінніший за багатьох інших людей. У стародавній Греції при храмах влаштовувалися лікарні-Асклепіййони. Видатним ученим Греції був Гіпократ-батько медицини( 460-377-й роки до нашої ери), Його велика заслуга перед наукою полягає в тому, що він зібрав та систематизував факти і спостереження, які передавалися з покоління в покоління. Вважають що Гіпократ у належить 72 наукові праці. В його збірнику, який об’єднує твори давно грецьких лікарів, є уривки: « про анатомію» , «про серце», «про залози», в яких описані внутрішні органи, кістки, суглоби, м’язи та великі судини. Іншим видатним ученим Греції був Арістотель, 384-й 322-й роки до нашої ери. Він зібрав і виклав у своїх працях цінні для медицини того часу факт. У книжка: «природня історія тваринного царства», «про частини тварин», «про виникнення тварин», Аристотель описав майже 500 видів тварин і дав їм 1-го класу класифікація. Здійснюючи досліди на тваринах, він установив різницю між нервами та сухожилками. Найвидатнішим учених стародавнього світу після Гіппократа вважають Клавдія Галена( 131 біля 200), Який завершив античну медицину. він зробив чимало корисного описав невідомі тоді сполучнотканинні перетинки у м’язах і нерва, помітив у стінках артерії, шлунка та матки різні шари. Він показав що у нирках і печінці є судинні сітки, з 12 пар черепних нервів він описав 7. Найважливіше праці Галина: «анатомічні дослідження», ‚про призначення частин тіла» Видатним ученим стародавнього сходу був Авіценна, У свою славнозвісну книгу ‚Канон лікарської науки» він ввів розділ «вступ в анатомію і фізіологію». Славнозвісний італійський учений і художник і похи відродження Леонардо да Вінчі глибоко вивчав анатомії та фізіології людини і тварин. Він 1-й почав систематично ростинати трупи і препарувати з метою дослідження будови органів людини. Андрій Везалій учень видатного французького анатома Я Сільвія. Він був реформатором і засновником наукової анатоміі. Вільям Гарвей видатний англійський вчений основоположник наукової фізіології та ембріології. Марчело Мальпігі італійський лікар і природознавець відкрив під мікроскопом капіляри легень і показав зв’язок між артеріями та вини. 4. Мозковий череп. Кістки мозкового черепа.До мозкового черепа належить: Лобова кістка (os frontale) Клиноподібна кістка(os sohenoidale) Потилична кістка(os occipitale) Скронева кістка(os temporale) Тім’яна кістка(os parietale) Решітчаста кістка (os ethmoidale) Шви Вінцевий шов (sutura coronalis) — з'єднує лобову кістку з тімяними Лобово-виличний шов (sutura frontozygomatica) — з'єднує лобову кістку з виличними Лобово-клиноподібний шов (sutura sphenofrontalis) — з'єднує лобову кістку з клиноподібною (у двох місцях) Сагітальний або стрілочний шов (sutura sagittalis) — з'єднує між собою тім'яні кістки Лямбдоподібний шов (sutura lambdoidea) — з'єднує потиличну кістку з тім'яними Тім'яно-соскоподібний шов (sutura parietomastoidea) — з'єднує кожну з тім'яних зі скроневими (у ділянці соскоподібного відростка) Лускатий шов (sutura squamosa) — з'єднує кожну з тім'яних зі скроневими (у ділянці луски) Клиноподібно-тім'яний шов (sutura sphenoparietalis) — з'єднує кожну з тім'яних з клиноподібною Потилично-соскоподібний шов (sutura occipitomastoidea) — з'єднує потиличну кістку зі скроневими кістками (у ділянці соскоподібного відростка) Клиноподібно-лускатий шов (sutura sphenosquamosa) — з'єднує кожну зі скроневих з клиноподібною Клиноподібно-виличний шов (sutura sphenozygomatica) — з'єднує клиноподібну кістку з виличною Скронево-виличний шов (sutura temporozygomatica) — з'єднує виличний відросток скроневої кістки з виличною кісткою Лобово-носовий шов (sutura frontonasalis) — з'єднує лобову кістку з носовими Лобово-верхньощелепний шов (sutura frontomaxillaris) — з'єднує лобову кістку з верхньощелепною. Череп новонародженого за формою, розмірами та співвідношення частин значно відрізняється від черепа дорослої людини. Об’єм лицевого черепа у новонародженого становить лише 13 % об’єму мозкового черепа, тоді як у дорослих лицевий череп становить 40 % мозкового. Це пов’язано З недорозвинення у новонароджених щелеп, особливо коміркових відростків, відсутністю зубів, слабким розвитком порожнини носа та приносових пазух Характерними особливостями черепа новонароджених також є: невеликі розміри лицевого черепа порівняно з мозковим, більша кількість , ніж у дорослих, наявність 6 тім’ячок fronticulu, та добре розвинених лобових і тім’яних горбів. Починаючи з 13- 14 років, лицевий череп значно збільшується. Передні тім’ячко зростає у віці 1.5- 2 роки. Заднє тім’ячко заростає на 2-му місяці життя, клиноподібне тім’ячко заростає на 2-му 3-му місяці життя. |