Анатомия экзамен. Анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрямки та методи дослідження українська школа анатомії
Скачать 381.46 Kb.
|
11. Класифікація з’єднань .Виділяють види сполучень : Неперервні (синартрози) – між кістками є прошарок сполучної тканини, хряща або м’яза. Вони нерухомі або малорухомі. Перервні (діартрози, суглоби) – між кістками порожнина, більш рухомі. Напівсуглоби (симфізи) – перехідна форма між неперервними і перервними з'єднаннями. В хрящі, що знаходиться між кістками, є щілина. КОЖЕН СУГЛОБ МАЄ: 1. Не менше двох суглобових поверхонь (facies articulares), які вкриті гіаліновим хрящем і мають: суглобову ямку (fossa articularis); головку суглоба; суглобову головку (caput articulare). 2. Суглобова капсула (capsula articularis), яка складається з: - волокнистої перетинки; волокнистого шару (membrana fibrosa; stratum fibrosum); синовіальної перетинки; синовіального шару (membrana synovialis; stratum synoviale), який має синовіальні складки (plicae synoviales) і синовіальні ворсинки (villi synoviales). 3. Суглобова порожнина (cavitas articularis), яка може мати: суглобовий закуток (recessus articularis); синовіальну піхву (vagina synovialis); синовіальну сумку (bursa synovialis). 4. Синовію (synovia) – синовіальну рідину, що змочує суглобові поверхні. Вона продукується клітинами синовіального шару. Суглоби (articulationes) можуть мати і додаткові елементи, до яких належать: зв’язки (ligamenta); синовіальні сумки (bursae synoviales); жирові складки (plicae adiposae); синовіальні ворсинки (villi synoviales); суглобові диски (disci articulares); суглобові меніски (menisci articulares); суглобові губи (labra articularia); сесамоподібні кістки (ossa sesamoidea). Неперервне з’єднання (синартрози) відсутністю у проміжку між кістками щілини або порожнини; зазвичай нерухоме: Синдесмоз – волокнисті неперервне з’єднання за допомогою сполучної тканини (ligamentum), (sutura: serrata, ,squamosal, plana)), мембрани, тім’ячка, вклинення). Синхондроз –за допомогою хрящової тканини (постійні (ребро+груднина), тимчасові – перетворюються на синостози (тазові кістки в дитячому віці)). Синостоз –за допомогою кісткової тканини. Напівперервне з’єднання симфізи наявністю щілини у хрящовому прошарку між кістками; малорухоме, перехідним від синхондрозу до суглоба (між тілами хребців, лобковими кістками, між ручкою та тілом груднини, між крижовою та куприковою кістками). 12. Будова суглоба. Класифікація суглобів за формою суглобових поверхонь та за функцієюСуглоб - перервне з’єднання, що характеризується наявністю між кістками суглобової порожнини, яка ізольована від навколишніх тканин суглобовою капсулою. Суглоб характеризується наявністю суглобових поверхонь, порожнини та капсули. Суглобові поверхні (facies articulares) (конгруентні) та вкриті гіаліновим хрящем . Суглобовий хрящ (cartilage articularis) складається з поверхневого, проміжного та глибокого шарів; не має судин Суглобова порожнина (cavitas articularis) – щілиноподібний простір, обмежений суглобовими хрящами і герметично замкнений по краях суглобовою капсулою; тиск в ній менший за атмосферний. Перервні (діартрози або суглоби, синовіальні з’єднання (articulatio synovialis)) Суглобова капсула (capsula articularis) приростає до окістя кістки складається з 2 шарів: Зовнішнього волокнистого (stratum fibrosum), утворює капсульні зв’язки (ligamenta capsularia). Внутрішнього синовіального (stratum synoviale), продукують синовіальну рідину Має: плоску частину (pars plana) та ворсинчасту частину (pars villosa), що містить синовіальні ворсинки поверхню синовіального шару. Додаткові елементи суглоба: синовіальні складки, зв’язки (капсульні, позакапсульні, внутрішньокапсульні) (lig. Capsularia, extracapsularia, intracapsularia); внутрішньосуглобові хрящі (суглобові диски, меніски, губи (disci articulares, menisci articulares, labrum articulares); сесамоподібні кістки (ossa sesamoidei). Класифікація суглобів: Простий (articulatio simplex) – 2 суглобові поверхні, що зчленовуються (міжфаланговий). Складний (articulatio composita) – утворюють 3 більше (ліктьовий, променево-зап’ястковий). Комбінований (articulatio combinata) – складається з 2 або більше самостійних суглобів, які функціонують одночасно, як 1 (променево-ліктьовий проксимальний і дистальний утв. комбінований суглоб) Комплексний (articulatio complexa) – між суглобовими поверхнями, що зчленовуються, розташовується хрящовий диск або меніск. За функцією: одноосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо однієї осі. За формою поділяються на блокоподібні та циліндричні. двохосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо двох осей. За формою поділяються на еліпсоподібні, виросткові, сідлоподібні. багатоосьові – коли в суглобі можливі рухи навколо трьох осей. За формою поділяються на кулясті, плоскі, чашкоподібні Види рухів у суглобах: фронтальні (рухи згинання, розгинання) сагітальні (приведення, відведення) вертикальні (обертання) Коловий рух– послідовний рух навколо трьох осей (кисть) Величина об’єму рухів залежить від форми суглоба, кількості та розташування зв'язок, що укріплюють суглоб. від розташування та ступеня розтягування м'язів, які оточують суглоб. |