еще туризм. 15. рекреаційна функція туризму
 Скачать 116.11 Kb.
|
|
16.Структура та складові туристичного продукту. Найкращим товаром є той, який може якнайповніше задовольнити будь-яку необхідність по прийнятній ціні.Послуга - це будь-яка дія чи вигода, яка надається однією стороною іншій і на відміну від товару має специфічні, тільки їй притаманні характерні риси.До переліку таких особливостей можна віднести її незбереженість, уявність, зміну якості та ін.Незбережсність послуги визначається тим, що вона надається одноразово і її неможливо залишити для використання ще раз. При повторному використанні це вже буде нова послуга..Згідно з Міждержавним стандартом (ГОСТ 28681.0), "Туристична послуга - результат діяльності туристичного підприємства по задоволенню відповідних потреб туристів".До складу туристичних послуг входять: бронювання, оформлення документів, всі види перевезень, розміщення, харчування, екскурсії й атракції, медичний супровід і страхування, послуги гідів-перекладачів та інше забезпечення. Перелік послуг кожного туру різний і визначається програмою перебування.Туристична послуга є складовою туристичного продукту. І якщо туристична послуга може бути придбана і спожита тільки в місці її виробництва, то туристичний продукт може бути придбаний і за місцем проживання, але спожитий тільки на місці виробництва туристичних послуг.Інколи туристичний продукт асоціюють з поняттям "туристичний пакет", тобто основним (обов'язковим) комплексом послуг, які надаються під час подорожі по індивідуальному або груповому плану та мають серійний характер і пропонуються в широкий продаж. Але туристичний продукт - це набагато ширше та вагоміше поняття, про що мова піде трохи нижче. Туристичний ж пакет включає мінімальний набір обов'язкових елементів, необхідних для здійснення подорожі.Туристичний центр - це місце відпочинку туриста, яке об'єднує всі його рекреаційні можливості: природні, культурно-історичні, екологічні, етнічні, соціально-демографічні, інфраструктури. Цей елемент туристичного пакету належить до обов'язкових, оскільки без об'єкта інтересу неможливо організувати подорож. Але необхідно пам'ятати, що навіть в одному регіоні може бути декілька туристичних центрів. Наприклад, м. Львів і м. Трускавець розташовані в одній області, але це різний комплекс рекреаційних можливостей, які не можна перенести в будь-яке інше місце.Транспорт - це засіб пересування, за допомогою якого можна добратися до туристичного центру. Це може бути літак, теплохід, поїзд, туристичний автобус, автомобіль та ін. Значну частину витрат вартості турпакету складають витрати на перевезення. Чим більш комфортабельний і швидкісний вид транспорту використовується, тим вища вартість подорожі.Послуги розміщення - це конкретний готель, який пропонується туристу в туристичному центрі на час подорожі. Послуги харчування не включаються окремим елементом в туристичний пакет, оскільки в туризмі вони складають частину послуг розміщення. Існує декілька комбінацій розміщення і харчування: - ВВ - розміщення + сніданок; - НВ - напівпансіон: розміщення + сніданок + вечеря; - FP - повний пансіон: розміщення + сніданок + обід + вечеря. Має місце також і відмінність у формі обслуговування. Система "А ля карт" передбачає вільний вибір клієнтом страв, які пропонуються в меню ресторану."Табль дот" - обслуговування по єдиному для всіх клієнтів меню без права вибору."Шведський стіл" - вільний вибір виставлених на загальний стіл страв та самообслуговування.Трансфер - доставка туриста від місця прибуття (аеропорт, залізнична станція, морський вокзал) до місця розміщення (готель, мотель, кемпінг), де він буде проживати, а також зворотна доставка до місця відправлення.Трансфери здійснюються з використанням автобусів, таксі чи навіть лімузинів, якщо такого типу трансфери включені в турпа-кет або замовлені туристом. 17. програмне забезпечення туризму. Люди відправляються в дорогу за новими незабутніми враженнями, позитивними емоціями і гострими відчуттями. Для задоволення цих та інших потреб - працюють розважальні заклади, проводяться різнопланові заходи, спеціально створюються засоби розваг та послуг туристичної програми. видами послуг, які входять майже в кожну туристичну програму обслуговування, є: проживання, харчування, екскурсійне обслуговування, транспортні послуги, розважальні та спортивні заходи, побутові послуги та інші.З погляду програмного обслуговування, туристичні програми - це завжди тематична спрямованість. Залежно від тематики туру формується певний набір послуг, який залежить від мети подорожі і рівня замовленої комфортності. При цьому програма складається з основних послуг, які відповідають меті подорожі, а також послуг доповнюючих та супутніх.Важливе місце при розробці програм обслуговування відводиться мотивам і побажанням клієнтів. Мотиви туристів при виборі подорожі можуть бути найрізноманітнішими і залежать від багатьох факторів. Серед них і вік, і рівень доходів, і національні особливості, і навіть мода. Але є найбільш типові мотиви, характерні для більшості споживачів. Саме на них ґрунтуються стандартні програми обслуговування. Ось деякі поширені мотиви і пов'язані з ними програми обслуговування:Турбота про збереження здоров'я - в цій групі програм передбачені тури з лікуванням, масажем та іншими процедурами для сімей, інвалідів, для тих, хто не палить тощо.Навчання. Тут можна виділити програми, які передбачають вивчення іноземних мов, мовну практику, навчання різним видам спорту, професійні програми та тури за інтересами.Заняття спортом. Це тури, програмами яких передбачена можливість займатися такими видам спорту, якими більшість людей не має можливості займатися протягом року. Це гірські лижі, теніс, гольф, планерний спорт, кінний, парусний спорт, сплав на байдарках і катамаранах та багато інших видів спорту.Розв'язання ділових проблем. Такі програми передбачають участь у конгресах, симпозіумах, нарадах, семінарах, інших ділових зустрічах.Розваги і необхідність у спілкуванні з іншими людьми. Це, в основному, подорожі з розважально-пізнавальною програмою.Можливість для самовираження і самоутвердження. Ця група об'єднує в собі пригодницькі тури: підкорення гірських вершин, різні експедиції, полювання під водою, висококатегорійні туристичні походи тощо.Підвищення культурного рівня. Ці завдання вирішуються в пізнавальних турах по відомих містах, історичних і культурних центрах, в театральних, літературних турах та ін.Кожний вид туру залежно від програми має особливу специфіку організації обслуговування туристів, розподілу часу і надання послуг, технології обслуговування туристів. При цьому програма обслуговування складається, виходячи з основної мети подорожі. При всій різноманітності варіантів програм витримується принцип "Мета подорожі - тип туру". Якщо не виконується цей головний принцип організації туру, то програма, навіть складена з високоякісних послуг вищої категорії, приречена на провал, тому що турист вважає якісним обслуговування тільки тоді, коли мета його подорожі досягнута.Будь-яка програма обслуговування має бути зорієнтована на конкретного споживача і відповідати його цільовим мотивам.На ринку України представлено велику кількість різних програм подорожей і при зростанні їх диференціації все ж існують найбільш поширені цільові програми обслуговування, такі, наприклад, як лікувально-оздоровчі, пізнавальні, ділові, спортивні та ін. 18.правила складання програми перебування туристів. Правило 1:при виборі засобу розміщення туристів слід раховувати тип підприємства,його категорійність та розрядність номерів. Правило 2:при виборі типу харчування туристів слід враховувати тип підприємства харчування,його розміщення та клас обслуговування,вид меню,кількість разів прийому їжі,національні особливості кухонь народів світу та ін. Правило3:складання програми починається з розподілу за днями туру кількості ночівель та кількості разів прийому їжі,які в комплексі повинні складати певну кількість туро днів. Правило4:при складанні програми перебування слід враховувати час,відведений на супутні та технологічні елементи Правило5:при включенні екскурсій до програм турів слід зважити,що першою з них зазвичай включається оглядова екскурсія по місту,відвідання якої дозволяє не тільки ознайомитися з визначними місцями,але й надає можливість туристам повернутися до тих місць,які їм найбільше сподобалися та вільно орієнтуватися в межах міста Правило6:не рекомендується включати більш,ніж 2 екскурсії тривалістю 2-3 години або однієї заміської екскурсії тривалістю 6-12 годин на один екскурсійний день Правило7:при створенні програм перебування враховуються можливості міста. до програми вносяться найбільш значимі заходи та найвідоміші об’єкти. При плануванні екскурсійної програми слід уникати однотипності об’єктів показу,в той же час варто передбачити можливість взаємозамінності об’єктів показу. Правило8:програми створюються з урахуванням сезонності подорожі. Так у літку доцільно планувати річкові прогулянки чи прогулянки по акваторії морського порту,відвідання парків,заповідників чи садів,відкритих басейнів,аквапарків,пікніки на свіжому повітрі,тощо;у той час як узимку перевага надається закритим об’єктам Правило9:програмне обслуговування найкраще починати із загальноінф заходів. Наприклад,відразу по прибуттю до першого пункту подорожі,туристам проводять «інформаційний коктейль»,під час збору на екскурсії,уточнюють дати екскурсій та рекомендують,що саме можна відвідати у вільний від програмних заходів день,а також дають настанови щодо купівлі сувенірів,обміну валюти та відповідають на запитання туристів Правило10:підбір програмних заходів обумовлюється метою подорожі та залежить від складу її учасників. так,у подорожах на відпочинок екскурсійні та розважальні заходи можуть бути майже цілком віднесені до додаткових послуг;в пізнавальних програмах екскурсії займають основне місце,додатково плануються розважальні заходи. У програмах для дітей значне місце приділяється пізнавально-виховним та розважальним заходам.Правило11:у разі створення програм для туристів у місцях їх довготривалого перебування-курортних готелях,молодіжних базах і таборах,круїзних суднах тощо мають бути безліч різноманітних розважальних заходів і роль фірми- запропонувати туристу варіанти його раціонального заповнення. 19. Класифікація туристичного обслуговування Туристичне обслуговування – це процес надання послуг споживача (туристам) відповідно до програми перебування, замовленого комплексу (пакету) послуг (туру). У світовій туристичній практиці використовують класи обслуговування, які позначають його якість та ґрунтуються на визначенні якості розміщення. Стандартно прийнятими класами обслуговування є: - Клас VIP – розміщення в номері типу «багатокімнатний апартамент», у готелях вищих категорій (4-5 зірок). - Клас «люкс» - номер типу «suite» (2-3-кімнатний) у готелях також вищих категорій. - Клас «перший» - 1-2-місне розміщення в однокімнатному номері з усіма зручностями у готелях категорії 2-4 зірок. - Клас «туристичний» - 1-4-місне розміщення в однокімнатних номерах з умивальником або без нього (зручності на поверсі) в готелях категорії 1-2 зірок. 20. Туристична інфраструктура - це сукупність підприємств й інституцій, які є територіальним, матеріальним і організаційним підґрунтям розвитку туризму. Вона охоплює чотири основні елементи: об'єкти розміщення, харчування, супутню та комунікаційну сферу. Основним елементом визнано сферу розміщення, яка повсюдно вважається мірилом величини туристичної пропозиції певної території. З огляду на величезну різноманітність пропонованих нічліжних місць існують значні складнощі й відмінності у класифікації засобів розміщення. Сфера розміщення охоплює такі об'єкти: готелі, мотелі, кемпінги, літні будиночки, туристичні бази, наметові поля тощо; до цієї сфери належать й інші об'єкти розміщення, які використовуються з туристичною метою.Всесвітня туристична організація (UNWTO) визначає склад туристичних об'єктів колективного розміщення, а саме: - готелі та інші готельні об'єкти (готелі, мотелі, гуртожитки, які пропонують місця для ночівлі); - спеціалізовані об'єкти (санаторії, профілакторії, відпочинкові бази, спальні місця у засобах громадського транспорту); - інші об'єкти колективного розміщення (кемпінги, наметові поля, туристичні притулки, заїзди, гостьові будинки). До колективного розміщення залучається й приватний житловий сектор (приватні квартири, орендовані кімнати, інші будівельні споруди).Важливим елементом туристичної інфраструктури є сфера харчування. Вона призначена для задоволення потреб туристів у їжі та забезпечення продуктами харчування місцеве населення. Отже, сфера харчування має паратуристичний характер і, залежно віл характеру місцевості (тобто, чи є домінуючою серед інших господарських функцій) і пори року (сезонність туризму), обслуговує зазвичай одну з груп населення - місцеве або приїждже.До сфери харчування, або гастрономічних послуг, належать підприємства, які споживають і купують харчові продукти та мають відповідну виробничо-заготівельну, переробну й транспортну базу. Основну групу становлять: - підприємства відкритої (загальнодоступної) гастрономії, які обслуговують певну територію; - підприємства закритої гастрономії (внутрішнього призначення), які разом з іншими об'єктами (школами, садочками, лікарнями) є недоступними для більшості населення й туристів; - гастрономічні об'єкти при готелях та інших об'єктах розміщення відкритого (більшість готелів) або закритого (більшість від* починкових закладів) типу. Окрім гастрономічних закладів до комплексу організацій харчової сфери належать підприємства, які постачають туристам продукти харчування (продуктові магазини), та установи, що забезпечують відповідні поставки до цих підприємств. Згадані сфери розміщення і харчування охоплюють основні туристичні установи, без яких було би неможливим функціонував ви більшості видів туризму. Однак важливим їх доповненням є підприємства допоміжної, чи супутньої, сфери, які дають змогу якнайповніше використовувати туристичні об'єкти, а нерідко утворюють певні додаткові цінності, які підвищують туристичну привабливість території. До закладів супутньої сфери належать підприємства та інституції з надання послуг торговельного, розважального, культурного, анімаційного, спортивного характеру, які розподілені у чотири основні групи: - спортивно-рекреаційні об'єкти - дають змогу використовувати туристичні цінності певної території (басейни, пляжі, аква-парки, гірськолижні витяти й траси, маршрути пішохідно-велосипедного туризму, водні причали, стадіони, більярдні клуби, тенісні корти тощо); - роз'яснювально-інформаційні установи - полегшують туристичну діяльність (агенції обслуговування туристичного руху та пункти туристичної інформації); - культурні та розважальні заклади (кінотеатри, виставкові зали, театри, бібліотеки); - установи з надання послуг - призначені задовольняти щоденні потреби туристів (мережа роздрібної торгівлі, підприємства зв'язку, установи охорони здоров'я, інститути охорони громадського правопорядку, служби гірського та водного порятунку тощо). Останнім елементом туристичної інфраструктури є комунікаційна сфера, її завдання - забезпечити туристам комунікативний зв'язок між місцем постійного проживання й місцем тимчасового перебування, вільне і вигідне переміщення у межах туристичної території та доступ до специфічних туристичних об'єктів (наприклад, канатна дорога, вузькоколійка).Комунікаційна сфера охоплює підприємства та установи, які задовольняють потреби туристів у транспорті й зв'язку. Задоволення цих потреб забезпечує система засобів дорожнього, залізничного, повітряного, водного транспорту та засобів поштового, телекомунікаційного і мобільного зв'язку. Якщо вважати, що переміщення туристів у просторі є найбільш характерною ознакою туризму, то транспорт, який забезпечує це переміщення, є основною умовою його успішного функціонування. 21. Діяльність, пов'язана з наданням туристичних послуг, підлягає ліцензуванню. При ліцензуванні в туристичній діяльності слід керуватися статтею 17 Закону України "Про туризм" з метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської та турагентської діяльності.Суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність без отримання ліцензії на турагентську діяльність.Загальний розмір частки туроператора в статутних фондах інших туроператорів України не може перевищувати 20 % їхніх статутних фондів.Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слова "туроператор" і "турагент" без отримання ним ліцензії на здійснення відповідно туроператорської чи турагентської діяльності.Не може бути видана ліцензія на туроператорську чи турагентську діяльність суб'єкту підприємницької діяльності із назвою, тотожною назві іншого суб'єкта підприємницької діяльності, якому ліцензія видана раніше і інформація про нього внесена до відповідного реєстру. Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності: - організація іноземного туризму; - організація внутрішнього туризму; - організація закордонного туризму; - екскурсійна діяльність. Щоб одержати ліцензію, у відповідні органи подають документи відповідно до Закону про ліцензування.Згідно зі статтею 10 Закону про ліцензування, суб'єкт господарювання, що має намір здійснювати визначений вид ліцензованої господарської діяльності, особисто або через уповноважений ним Орган чи особу звертається у відповідний орган ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.У заяві про видачу ліцензії повинні бути такі дані: 1) відомості про суб'єкта господарювання- заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;2) вид господарської діяльності, зазначений відповідно до статті 9 дійсного Закону (цілком або частково), на здійснення якого заявник має намір одержати ліцензію. У випадку наявності в заявника філій, інших відособлених підрозділів, що будуть здійснювати господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві вказується їхнє місцезнаходження. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької чи діяльності копія довідки про внесення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, засвідчена чи нотаріально органом, що видав оригінал документа.Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України по представленню спеціально уповноваженого органа з питань ліцензування.Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не зазначені в дійсному Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятої дійсної статті.Заява про видачу ліцензії і документи, прикладені до нього, приймаються з описом, копія якого видається заявнику з оцінкою про дату прийому документів органом ліцензування і підписом відповідальної особи.Законом про ліцензування передбачено, що орган ліцензування повинний прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмовлення в її видачі в термін не пізніше 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії і документів, прикладених до заяви. Повідомлення про ухвалення рішення про видачу чи ліцензії про відмовлення направляється заявителю в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати ухвалення відповідного рішення (раніше такий термін визначений не був).Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше, ніж за три робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Плата за ліцензію повинна бути внесена суб'єктом господарювання після ухвалення рішення про видачу ліцензії. |