еще туризм. 15. рекреаційна функція туризму
 Скачать 116.11 Kb.
|
|
28. При розгляді питання утвердження в туризмі, як галузі національної економіки необхідно дослідити сутність туризму, та основні ознаки які притаманні галузевому устрою економіки. Більшість визначень туризму базується на таких характеристиках: тимчасове переміщення людей з місця свого проживання в іншу країну чи віддалене місце. переміщення людей в певний проміжок часу, не менше ніж 4 години, але не більшеніж пів року або 1 рік.переміщення не супроводжуються здійсненням оплаченої роботи із джерел місця пересування. Туризм - як сукупність видів економічної діяльності яку проводять суб’єкти господарювання туристичної галузі полягає в організації процесу виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення з метою отримання прибутку і соціального ефекту. Туристичну діяльність можуть забеспечити відповідно до статті 85 закону України як організації основною метою яких є отримання прибутку,так і неприбуткові організації.Здійснення видів економічної діяльності в галузі туризму сприяє формуванню ефективності національної економіки, розвитку її структури, збільшенню обсягів податкових надходжень, зростання обсягів валового внутрішнього продукту, зниження рівня безробіття і забезпечення занятості населення, зниження розмірів соціальних аспектів.Галузь характеризується по-перше достатньою кількістю самостійних організацій з однорідним видом діяльності,по-друге стійкими економічними зв’язками з іншими галузями національної економіки, по-третє визначеним органом господарського управління.Як галузь економічний туризм представлений туристичною індустрією та координаційно-управлінськими інститутами. На координаційно-управлінський сектор туристичної галузі покладається завдання розробки та впровадження соціально-економічних заходів, які спрямовані на зміцнення економіки туризму і підвищення ефективності туристичної галузіТуристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економомічної та соціальної сфери і в Україні стрімко інтегрується у світову індустрію. Пріорітетний напрям розвивитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя в Україні.Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки як транспорт, торгівлю, зв’язок, будівництво, сільське господарство, і виробництво товарів широкого вжитку. В свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природній та історично-культурний потенціал нашоі держави.Туризм багато стороннє явище, що охоплює економічні, соцальні, культурні та екологічні аспекти, має невичерпний потенціал для постійного прогресу. Тісно поєднюється з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце в соціально-економічному житті. Очевидне важливе значення туризму, як чинника економічного і культурного розвитку міжнародного взаєморозуміння миру, дотримання прав людини і основних свобод без різниці в расі, статі, мові та релігії.В ХХI ст. залучаються до туризму усі нації та народи. Незважаючи на їх економічне становище. Чим більше розвиватиметься економіка країни тим більше їх народи матимуть можливість та бажання пізнавати життя за кордоном. В сучасмому світі туризм - це багатостороннє явище тісно пов’язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Однак жодна з них не може повністю і вичерпно охарактеризувати його як об’єкт власних досліджень і жодна з існуючих соціально-економічних інститутів невзмозі самостійно вирішити комплекс його проблем. 29. Оскільки можливості саморегулювання туристичної сфери є характерними лише для раннього етапу розвитку і сьогодні повністю вичерпані, постала гостра необхідність у формуванні дієвої державної туристичної політики. Причинами цього є такі: масовість туристичних подорожей; залучення багатьох країн і регіонів до туристичного бізнесу, загострення конкурентної боротьби на міжнародному туристичному ринку; збільшення кількості галузей, організацій та підприємств, зайнятих у сфері туризму; посилення економічної, соціальної, культурної, політичної ролі туризму в національному й міжнародному масштабах тощо. Поняття “туристична політика” виникло в той момент, коли туризм перетворився намасове соціально-економічне явище і став відігравати важливу роль у розвитку багатьох держав. Державна туристична політика являє собою своєрідний спектр загальної політики держави, але існують і деякі специфічні фактори, під впливом яких вона формується. До них належать природні умови країни; транспортна мережа і транспортна доступність; соціальні фактори: умови життя людей, система відпусток; економічні фактори, пов’язані зі створенням економічної основи для розвитку туризму (стабільні валютно-фінансові, зовнішньоекономічні відносини); правові фактори, пов’язані зі створенням і функціонуванням туристичного законодавства тощо.Туристична політика розглядається як діяльність держави з розвитку туристичної індустрії і суб’єктів туристичного ринку, вдосконалення процесу туристичного обслуговування громадян і закріплення на їх основі свого політичного, економічного й соціального потенціалу. Вона являє собою сукупність форм, методів і засобів впливу держави на функціонування сфери туризмудля досягнення конкретних цілей збереження та розвитку галузей економіки країни. 30.Види туризму за критеріїм « спрямування туристичних потоків» За критерієм спрямування туристичних потоків туризм поділяється на : -Виїзний(закордоний) - подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни. -Внутрішній - подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території -Вїзний(іноземний) - подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території -Національний - це сукупність внутрішнього та зарубіжного (виїзного) туризму, а також стан та розвиток туризму в межах державних кордонів, і визначається як частка туризму в національній економіці в сфері надання невиробничих послуг, також, система координації та співробітництва державних, суспільних, господарських організацій в сфері національної туристичної політики. - Міжнародний - являє собою діяльність осіб, які подорожують і здійснюють перебування в місцях, що розташовані за межами їх звичайного середовища, протягом періоду, що не перевищує одного року поспіль, з метою відпочинку, діловими та іншими цілями. Міжнародний туризм - туризм в іншу країну з туристськими цілями без заняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування. 31.Види та характеристика програмних заходів. До програм перебування туристів входить ряд заходів, які слід розподілити та виділити в окремі групи: 1) Екскурсійно-інформаційні заходи: екскурсії (різні за тематикою, засобом пересування та місцем проведення). 2) Культурно-видовищні заходи: відвідування концертів, театрів, фестивалів мистецтв, фольклорних програм та ін.; 3) Розважальні заходи: різноманітні конкурси, анімаційні програми, атракціони, ігри, вікторини, аукціони і свята, відвідування розважальних закладів (аква- й тематичних парків) та ін.; 4) Спортивно-оздоровчі заходи: заняття різними видами спорту і навчання різним його видам; заняття оздоровчою фізкультурою; масаж та голкотерапія, різноманітні фізіопроцедури, відвідання сауни, бані чи басейну, фітнесцентру; організація спортивних змагань, рухливих конкурсів та ігор; річкові й морські прогулянки; одно- та багатоденні походи; рафтінг, яхтінг, дарт, дайвінг, каньонінг та ін. 5) Соціальні заходи: вечори і зустрічі дружби, форуми та мітинги, відвідання спецоб'єктів - промислових підприємств, сільськогосподарських, навчальних і дитячих закладів та інших установ, відвідання сімей, участь у трудових акціях. За кількістю учасників програми бувають : 1) Індивідуальні – це заходи,в яких турист,може взяти участь за бажанням індивідуально( спортивні та розважальні ігри, відвідування бібліотеки,концертів,чи танцювальних вечорів,тощо) 2) Групові – це заходи, які відбуваються тоді, коли буде зібрано необхідну кількість учасників. Здебільшого це екскурсії , поїздки на цікаві об’єкти ,походи і подорожі на природу 3) Масові – це заходи,які потребують масової участі туристів( різні турніри,конкурси, свята, вечори країн ,навчанням танцям,мові, тощо) 32. Поняття туризмута його види Туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без зайняття оплачуваною діяльністю.Згідно до Закону України "Про туризм" туризм класифікується за організаційними формами та видами (стаття 4). Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі існують такі види туризму: - дитячий; - молодіжний; - сімейний; - для осіб похилого віку; - для інвалідів. Залежно від мети подорожі туризм поділяють на такі види:- спортивний; - пізнавальний (екскурсійний); -діловий; - любительський (мисливський, рибальський); -релігійний; - рекреаційний; - реабілітаційний; - професійно-прикладний; - учбовий; - краєзнавчий; -пригодницький; - експедиційний; - комерційний; - комбінований; - культурно-освітній; - лікувально-оздоровчий; - екологічний (зелений), тощо.В залежності від мети туризм може бути: культурно-освітнім, оздоровчо-лікувальним, релігійним та спортивним. Для реалізації спортивної мети здійснюють подорожі, насичені природними перешкодами, що дає змогу класифікувати їх як спортивні походи. Пізнавальний туризм проводиться з метою розширення знань та уявлень щодо тих чи інших об'єктів, пам'яток соціального та природного змісту. Діловий туризм передбачає здійснення турів, в процесі яких вирішуються комерційні справи: подорожі на конференції, симпозіуми, виставки тощо. Релігійний туризм це здійснення подорожі віруючими по святих місцях. Реалізація культурно-освітньої мети здійснюється при подорожах по містах, регіонах, країнах в процесі яких туристи знайомляться з архітектурою, пам'ятниками, музеями, опановуючи історію, культуру, звичаї та традиції різних народів. Лікувально-оздоровча мета здійснюється в процесі рекреаційного, реабілітаційного та зеленого туризму. Зелений туризм має на меті прилучити жителів міст до відпочинку у екологічно-чистому районі сільської місцевості. Такі подорожі в основному здійснюються сім'ями. Рекреаційний туризм це відновлення фізичних й психічних сил людини засобами туризму. Це туризм активного відпочинку й оздоровлень, тому його часто називають оздоровчим. Реабілітаційний туризм має цільову функцію - лікування визначених захворювань засобами туризму. При цьому використовуються необхідні кліматичні умови різних місць перебування туристів, цілющі джерела, дозоване навантаження на прогулянках, тощо. Професійно-прикладний туризм має за мету удосконалення професійних знань, умінь, навичок засобами туризму. Учбовий туризм це здійснення подорожі з метою отримання певних знань. Велика різноманітність видів туризму та форм його проведення зумовлює необхідність виділення груп, за якими зручно його класифікувати: - за характером туристичного маршруту існують такі види туризму: рівнинний, гірський, водний, спелео, повітряний, космічний, змішаний; -залежно від засобів пересування: пішохідний, лижний, кінний, автомобільний, велосипедний, водний, автобусний, залізничний, авіаційний, комбінований; -за місцем проведення подорожі розрізняють туризм внутрішній (національний) та зовнішній (міжнародний); - за діяльністю - туризм з активними (веслові судна, плоти, катамарани, велосипеди та інші) і пасивними (морські та річкові круїзи, подорожі на автобусах, яхтах, тощо) засобами пересування; - за способом організації подорожі (організований і неорганізований, плановий та самодіяльний); - за туристичною програмою (традиційний, екзотичний та екологічний); - за сезонністю (літній, зимовий та міжсезонний туризм); - за рівнем доступності й соціальної значимості в житті суспільства туризм ділиться на соціальний, що має масовий характер у зв'язку з його доступністю широким колам населення, й елітарний, доступний з тих або інших причин (за ціною, за фізичним навантаженням тощо) обмеженому контингенту. В залежності від місця проведення подорожі туризм ділять на міжнародний та внутрішній, який може бути далеким й близьким в залежності від відстані. Міжнародний туризм в свою чергу поділяється на в'їздний (іноземці на Україну) та виїзний (громадяни України - за кордон). Внутрішній туризм передбачає подорожі громадян в межах своєї держави. За організаційними основами туризм ділиться на організований і неорганізований. Організований туризм за формами організації ділиться на плановий й самодіяльний. 33. Умови та правила здійснення туристичної діяльності на ринку України(правила ліцензування)Для отримання ліцензії на право здійснення туроператорської та турагентської діяльності суб'єкти господарювання повинні звернутися до Держтурадміністрації України із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. До такої заяви додаються копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа, та додаткові документи згідно з п. 27 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Суб'єкт господарської діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність без отримання ліцензії на турагентську діяльність. Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слова «туроператор» і «турагент» без отримання ним ліцензії на здійснення відповідно туроператорської чи турагентської діяльності. Слід зазначити, що надаються оригінали всіх документів, які після звіряння повертаються такому суб'єкту. Якщо заяву та необхідні документи подає до Держтуризмкурорту України не керівник суб'єкта господарювання, а його довірена особа, то вона має надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти інтереси заявника з усіх питань його господарської діяльності. Плата за ліцензію здійснюється після прийняття рішення про видачу ліцензії та становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.). Плата за видачу кожної копії ліцензії (для підрозділів, філій) – один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.). 34. Характеристика основних програмних заходівПрограма обслуговування туристів-перелік історико-культурних об’єктів, визначних місць, а також перелік туристичних послуг, що надаються туристам у визначеній послідовності, часі, місці та умовах обслуговування. Програма перебування-набір запланованих послуг, розподілений по днях та годинах їх надання. Програми можуть бути створені на тривалий термін і включати такі види заходів: індивідуальні заходи-це заходи, в яких турист може взяти участь згідно свого бажання індивідуально(ігри, відвідування бібліотеки, концертів); групові-це заходи, які відбуваються в тому разі, якщо буде зібрано необхідну кількість учасників(екскурсії,поїздки, подорожі); масові заходи-заходи, які вимагають масової участі туристів(турніри, конкурси,свята). Види програмних заходів: 1. Екскурсійно-інформаційні: екскурсії(різні за тематикою, засобом пересування та місцем проведення); 2. Культурно-видовищні: відвідування концертів, театрів, фестивалів мистецтв, фольклорних програм; 3. Розважальні заходи: різноманітні конкурси, анімаційні програми, атракціони, ігри, вікторини; 4. Соціальні заходи: вечори та зустрічі дружби, форуми та мітинги, відвідання спецоб’єктів-промислових підприємств, дитячих і навчальних закладів; 5. Спортивно-оздоровчі: заняття різними видами спорту та навчання його; масаж та голкотерапія; відвідання сауни, бані чи басейну, фітнес центру; організація спортивних змагань; походи…дайвінг. 35. Види турів за критерієм розподілу у відповідності з віком подорожуючих 1. Дитячі тури – тури, в яких крім основних послуг переважають пізнавальні, спортивно-оздоровчі, навчальні, розважальні заходи. 2. Молодіжно-студентські тури – подорожі, в яких окрім основних послуг переважають розважальні, анімаційні заходи, музичні програми тощо. 3.Тури для людей середнього віку – тури, в яких окрім основних послуг, пропонуються культурно-розважальні, пізнавальні заходи та ознайомлювані програми. 4. Тури для людей третього віку – тури, в яких окрім основних послуг, переважають оздоровчі, профілактичні заходи, а також екскурсійно-пізнавальні програми (у тому числі й культурні), що користуються підвищеним попитом. 36. Сутність туризму як соціального явища Туризм як важливе соціальне явище сучасності підкоряється об'єктивним законам розвитку людського суспільства. Він активно впливає на життєдіяльність суспільства і в той же час залежить від суспільства, стану розвитку його продуктивних сил і виробничих відносин.Туризм здійснює позитивний вплив на розвиток суспільства та його значення:- політичне - як фактору миру та співдружності;- економічне - як джерела одержання прибутків, надходження коштів, збільшення валового національного продукту, стимулу розвитку багатьох суміжних галузей господарства, створення робочих місць і розбудови регіональних економік;- культурно-виховне - як одного із засобів піднесення культурного рівня людини та суспільства в цілому, духовного збагачення, збереження історичної пам'яті народу та його культурного спадку;- соціально-демографічне - як фактору оздоровлення суспільства, продовження активного життя людини тощо.Попри велике позитивне значення туризму для розвитку суспільства він може також мати негативний вплив на суспільне життя. Іноді туризм може загрожувати здоров'ю людей. Це особливо характерно для спортивного туризму з активними засобами пересування, тут травми - не рідкість, а іноді мають місце фатальні випадки.Як і наслідки взаємодії туризму та суспільства, так і розвиток туризму в цілому залежать від комплексу умов - природно- географічних, історико-політичних, соціально-економічних, демографічних, що склалися у суспільстві, і чинників, що їх визначають. Останні прийнято поділяти на зовнішні та внутрішні. 37. Критерії поділу ( ознаки класифікації) видів турів,їх характеристика. Перша ознака – за формою побудови туру. До цієї ознаки відносяться : інклюзив тур( тур що складається з різних видів послуг,кожна з яких може бути реалізована окремо та має власну ціну.) та пекідж –тур( подорож за визначеним маршрутом з певним комплексом послуг)Друга ознака – залежно від змісту програм обслуговування. До цієї ознаки відносяться:тематичні тури( тури в яких переважають екскурсійна та пізнавальні заходи), курортно-оздоровчі ( тури в яких переважають оздоровчо – відновлювальні заходи), спортивні тури( тури з насиченими спортивними заходами чи з активними засобами пересування) , комбіновані тури ( тури які поєднують елементи тематичних, культурно – оздоровчих чи спортивно-похідних подорожей), шоп-тури ( туристична подорож, метою якої є купівля товарів ,характерних для країни перебування)Третя ознака – за формою організації подорожі. До цієї ознаки відносяться : Vip – тури, тури Alacart,тури Stopovеr, cet – тури, тур « каскад», велнес-тур,флеш-тури, джип-сафарі, круїзні програми, рекламний або інформаційний тур, тур « Система фортуна». Четверта ознака – за відношенням до життєвого циклу. До цієї ознаки відносяться : Основні тури( продукти,що знаходяться на стадії зростання та приносять основний прибуток туристичному підприємству), підтримуючі тури ( тури, що стабілізують доходи від продажу і знаходяться на стадії зрілості), стратегічні тури ( тури,що мають забезпечувати майбутні прибутки туристичного підприємства та знаходяться на стадії розроблення й впровадження), тактичні тури ( мають стимулювати продаж основних,та знаходяться як правило на стадії зростання і зрілості)П’ята ознака - за сезонністю: цілорічні тури,сезонні тури.Шоста ознака – за побудовою траси маршруту. До цієї ознаки відносяться : лінійні тури( тури з відвідування декількох пунктів обслуговування та не збігання пунктів початку та кінця подорожі), радіальні ( стаціонарні) тури ( тури з відвідуванням одного пункту обслуговування ,звідки можливі екскурсії, але за умови повернення на місце основного обслуговування), кільцеві тури ( тури з відвідуванням декількох пунктів обслуговування,де пункт початку та закінчення подорожі збігається) Сьома ознака - за тривалістю подорожі : багатоденні тури(відпускні)( більше 7 днів), тури вихідного дня ( 3-4 дні)Восьма ознака –за віком : дитячі тури, молодіжно – студентські тури, тури для людей середнього віку, тури для людей третього віку.Дев’ята ознака – за складом груп подорожуючих : індивідуальні, групові, сімейні тури. 38 . Види турів в залежності від форми організації подорожі : VIP – тури – тури за классом VIP – обслуговування, в яких всі його елементи підбираються відповідно до індивідуального замовлення туриста.Тури Alacart - тури з визначенням маршруту за вибором самих туристів.Cet – тури – стандартні економічні тури для групового туризму.Тур «Каскад» ( або фікс – тури) - це групові тури,в яких склад групи формується безпосередньо в країні ( чи місці) відвідування, а подорож відбувається заздалегідь спланованим маршрутом,за визначеною програмою перебування та з певним комплексом послуг.Велнес тур – це тури на санаторне- курортне лікування, регенерацію, рекреацію, релаксацію, чи будь-якого іншою метою ,яка спрямована на відновлення життєвих сил ,відпочинок та оздоровлення.Флеш- тури – це групові тури,в яких склад групи змінюється залежно від країн відвідування,тобто до групи туристів приєднуються індивідуали, маршрут подорожі яких збігається.Джип-сафарі – це подорожі на природу,або подорожі в заповідник на джипах- позашляховиках та об’єднують здебільшого організовану колону автомашин,в якій крім джипів з туристами та супроводжуючих ,також є транспорт з палатками,паливом,продуктами харчування. Як правило туристи керують особисто,але є можливість найму професійного водія. Круїзні програми – це програми перебування на круїзному судні , які включають змістовну програму відпочинку та берегову програму – сукупність послуг9 екскурсій, відвідування театрів,анімаційні програми), що надаються учасникам круїзу в портах заходу.Рекламно- інформаційний тур – безкоштовний чи пільговий( реалізований за собівартістю) тур,що організовується для турагенств чи співробітників авіакомпанії,з метою їх ознайомлення з певними туристичними маршрутами та центрами.Тур «Система фортуна» - продаж пакетів послуг зі знижкою на проживання без зазначення конкретного готелю,назва якого стає відомою по приїзді на місце відпочинку. При цьому гарантується розміщення в готелі певної категорії. 39. Поняття «турист», « екскурсант» Основною статистичною одиницею туризму є відвідувач – особа, яка подорожує в будь-яке місце ,що знаходиться за межами її звичайного середовища, на термін, що не перевищує 12 місяців, і головною метою поїздки якої не є діяльність,яка оплачується із джерела в місці відвідування. Відвідувачі в свою чергу, поділяються на туристів і екскурсантів. Турист – відвідувач, який здійснює не менше,ніж одну ночівлю в колективному або індивідуальному засобі розміщення країни відвідування. Одноденний відвідувач ( екскурсант) - відвідувач, який не здійснює ночівлю в колективному або індивідуальному засобі розміщення країни відвідування. Законодавством України ( законом України « Про туризм» ) турист ототожнюється з мандрівником і трактується як особа,яка здійснює подорож по Україні або іншу країну з різною ,не забороненою законом країни перебування,метою на термін 24 годин, до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов’язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін. 40.Господарсько-економічна функція туризму. Господарська - економічна функція туризму є значною серед інших функцій туризму.. Потреби подорожуючої людини, з огляду на масовість, сформували галузь сфери обслуговування населення, яка при подальшому розвитку перетворилась в індустрію туризму – міжгалузевий комплекс, що відіграє провідну роль в економіці багатьох країн світу.Економічна складова туристичної діяльності проявляється не тільки в комерційній спрямованості, а й в посиленні соціальної та економічної ролі туризму (реставрація пам’яток історії та культури, природоохоронні заходи, реконструкція матеріальної бази, освітянська та виховна робота засобами туризму тощо).Господарська складова характеризується використанням таких факторів виробництва, як капітал, земля і праця. При комбінуванні різноманітним чином даних факторів для виробництва нового туристичного продукту відбувається створення доданої вартості. Таким чином, підприємства, які працюють у туристичній галузі, вироблять нові продукти і тим самим сприяють створенню доданої вартості в економіці. Туризм впливає на економіку в таких аспектах: 1) є джерелом доходу для місцевого населення туристських центрів; 2) стимулює розвиток галузей, пов’язаних з випуском предметів народного вжитку, бо приплив туристів підвищує попит на багато видів товарів, завдяки чому виробництво розвивається;3) сприяє розвитку пізнання і розважального бізнесу, бо зі сторони місце-вої влади приділяється велика увага “ресурсам гостинності”, збереженню культурної спадщини (пам’ятників, музеїв, архітектурних ансамблей), побудові різноманітних атракціонів для розваг;4) дає прибуток і сприяє розвитку транспортних підприємств і організацій;5) стимулює розвиток підприємств зв’язку, бо підтримуючи контактиз місцем постійного проживання, туристи використовують пошту, телеграф, телефон;6) обумовлюють зростання попиту на вироби місцевої промисловості, сувеніри, які є рекламою для туристського центру;7) сприяють припливу до країни іноземної валюти. Економічне значення туризму в масштабі держави полягає в можливостінадходжень до державного і місцевих бюджетів через податки, а також поповнення позабюджетних фондів. 41. Види туризму що підлягають ліцензуванню в Україні,та їх характеристика. Туристична діяльність підлягає обов'язковому державному ліцензуванню. Видача ліцензій здійснюється відповідно доЗакону Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України та місцевими органами виконавчої влади у сфері туризму. Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності: — іноземний туризм — організація приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні; — внутрішній туризм — організація приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні; — зарубіжний туризм — організація туристичних поїздок за межі України; — екскурсійна діяльність; — організація масового і спортивно-оздоровчого туризму (піші походи, альпінізм); організація літніх таборів.Метою ліцензування є створення рівних можливостей длясуб'єктів підприємництва на ринку туристичних послуг тазабезпечення захисту прав і законних інтересів держави таспоживачів цих послуг, підвищення рівня туристичногообслуговування, приведення його у відповідність з міжнароднимивимогами. За видачу ліцензії стягується плата відповідно до вимогчинного законодавства.Уся сума плати надходить на рахунок позабюджетних коштівДержкомтуризму України (у Фонд розвитку туризму) або на рахункимісцевих органів ліцензування, яким це право делегованеДержкомтуризмом України. Строк дії ліцензії три роки. 42. Критерії розподілу туризму за видами та формами. Туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показ-никами: за метою, засобами пересування, характером, термінамиі тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифіка-ції туристичних подорожей і поділі їх на види вирішальне зна-чення має їхня мета. Щоправда, мандруючи, турист ставить пе-ред собою не одну мету. Втім, залежно від індивідуальнихпотреб, одна з них переважає.Форми і види туризму залежать від низки чинників:наявності й тривалості вільного часу, віку, статі, стану здоров'я, рівня духовного розвитку, особистих смаків людей і їхнього матеріального добробуту, розмаїтості природних умов і сезонності, наявності певних засобів пересування.З огляду на мету та умови можна виокремити форми і видитуризму.Залежно від виду туризм поділяють на:внутрішній або національний — подорожі у межах своєїкраїни;іноземний або міжнародний — подорожі поза межами країни.За характером організації туризм поділяють на:плановий (організований);самодіяльний (неорганізований).Плановий туризм — це внутрішній туризм за маршрутами,розробленими і організованими відповідними туристичнимиорганізаціями, з наданням певного комплексу послуг (екскур-сійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцем проживання, харчування тощо). Подорожі груп або окремих туристів, що здійснюються не запланом, передбаченим туристичними організаціями і підприємс-твами, є самодіяльним (неорганізованим) туризмом. Туристи са-мі вибирають і розробляють маршрути своїх подорожей. Самоді-яльний туризм об'єднує на добровільних засадах аматорівпішохідних, лещетарських, велосипедних, автомобільних, гірських та інших походів різної кваліфікації. За кількістю учасників виокремлюють:індивідуальний туризм;груповий туризм.Подорож окремої сім'ї або однієї людини за власним планом — це індивідуальний туризм, подорож групи людей — груповий. За термінами і тривалістю подорожей туризм поділяють на:короткочасний (туризм «вихідного дня»);тривалий.За територіальною ознакою внутрішній туризм поділяють на:місцевий;дальній.Місцевий туризм передбачає організацію туристичних подо-рожей у межах рідного краю, а дальній — поза його межами.За інтенсивністю туризм поділяють на:постійний;сезонний:односезонний;двосезонний.Під постійним туризмом розуміють рівномірне відвідуваннятуристських районів і населених пунктів упродовж року, а під се-зонним — у певний час року. Сезонний туризм поділяють на од-носезонний і двосезонний. Односезонний поширений у районах,які відвідують у певний час року, переважно влітку або взимку, адвосезонний характеризується туристичними потоками і влітку, івзимку.Залежно від мети подорожі туризм поділяють на:пізнавальний (екскурсійний) — відвідування та ознайомленняз пам'ятними місцями та пам'ятками культури, історії, природи; оздоровлювально-пізнавальний — поєднання цілей оздоро-влення і пізнання;курортно-лікувальний — пересування людей, зумовлене по-требою поліпшити стан здоров'я;спортивний — участь у спортивних заходах;вихідного дня — перебування кілька днів за межами міста, атакож у спеціалізованих зонах відпочинку;діловий — відвідування об'єктів за професійним інтересом;релігійний;зелений;аматорський — мисливство, рибальство тощо. 43. Туристична політика та її види Туристична політика є одним із видів соціально–економічної політики держави. Туристична політика держави – це діяльність держави з розвитку туристичної індустрії та суб'єктів туристичного ринку, вдосконалення форм туристичного обслуговування громадян і закріплення на їх основі свого політичного, економічного та соціального потенціалу У залежності від рівня, на якому вона визначається і реалізується, розрізняють: державну туристичну політику, регіональну і туристичну політику окремих підприємств, які займаються туризмом. Туристична політика є системою, в межах якої сполучаються інтереси комерційних підприємств, некомерційнихустанов та держави, спрямовані на задоволення потреб населення 8 послугах туризму, на реалізацію економічних, політичних, соціокультурних та екологічних, просвітницьких та інших Функцій туризму. При цьому діяльність комерційних підприємств - суб'єктів ринку спрямована на реалізацію турпродукту і отримання прибутку, діяльність некомерційних суб'єктів ринку надає перевагу реалізації соціокультурних цілей, а державна політика узгоджує інтереси суб'єктів ринкової діяльності і держави як в економічній, так і в соціальній сферах і полягає в стимулюванні ринкових процесів, розвиткові індустрії туризму задля виконання як внутрішніх, так і міжнародних функцій на туристичному ринку. Проведення туристичної політики передбачає прогнозування розвитку туризму та планування туристичної діяльності, тобто розробку комплексних програм розвитку індустрії туризму. Основою таких програм саме є аналіз стану національного ринку туристичних послуг, Практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у фінансуванні та створенні туристичної інфраструктури. Від розвитку туристичної індустрії напряму залежить кількість нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджету, культурний обмін між представниками різних національностей тощо. Держава, визнаючи туристичну діяльність як одну із пріоритетних галузей економіки, сприяє розвитку туристичної діяльності i створює сприятливі умови для її функціонування. При цьому основними цілями державного регулювання туристичної діяльності є:забезпечення прав громадян на відпочинок, свободу пересування тощо;створення умов для діяльності, спрямованої на виховання, навчання й оздоровлення туристів;розвиток туристичної індустрії, створення нових робочих місць, збільшення доходів держави;збереження об'єктів туристичного показу, раціональне використання природного та культурного потенціалу країни, туристичних pecypсiв.Державне регулювання туристичної діяльності здійснюється через:створення нормативно-правової бази, спрямованої на упорядкування та вдосконалення відносин у галузі туристичної індустрії;гармонізацію української нормативно-правової бази туризму з міжнародним правом;сприяння в просуванні турпродукту на внутрішньому та світовому туристичних ринках;ліцензування, стандартизацію в туристичній індустрії, сертифікацію тури стичного продукту;встановлення правил в'їзду, виїзду та перебування на території України;прямі бюджетні асигнування на розробку та реалізацію державних цільових програм розвитку туризму;захист прав та інтересів туристів, забезпечення їх безпеки;сприяння кадровому забезпеченню туристичної діяльності, розвиток наукових досліджень у галузі туристичної індустрії Іноді держави проводять політику регіональної кооперації для забезпечення заходів щодо просування і збуту своїх туристських продуктів. Однак, щоб спільне просування не стало причиною втрати їхньої своєрідності і власного іміджу, важливо, щоб дії по просуванню туризму, що базуються на регіональній кооперації, висвітлювали індивідуально кожен туристський центр. Одним з наочних прикладів такого виду кооперації є РАТА, що включає більшість туристських центрів Східної і Південно-Східної Азії і Тихоокеанського регіону. Сьогодні країни Індійського океану за прикладом РАТА також намагаються створити свою регіональну асоціацію, у яку повинні ввійти Австралія, Індія, Пакистан, Малайзія, Сінгапур. За допомогою такої кооперації ці країни зможуть проводити просувницьку діяльність не тільки на своїх традиційних ринках, але і в усьому світі. Малі групи країн, що розвиваються, що знаходяться в однакових географічних зонах, також організують регіональні кооперації, наприклад, ті ж острови Індійського океану створили Комісію Індійського океану для спільної участі в ярмарках і виставках.туристична політика держави - це сукупність форм, методів та напрямків впливу держави на функціонування туристичної індустрії для досягнення конкретних цілей збереження та розвитку її соціального-економічного комплексу. До основних напрямків туристичної політики України належать: 1) захист прав подорожуючих; 2) захист інтересів виробників вітчизняного туристичного продукту; 3) всебічна підтримка внутрішнього та в'їзного туризму, що може проявлятися у формі: а) прямих інвестицій у формування туристичної інфраструктури; б) наукового та рекламно-інформаційного забезпечення просування національного туристичного продукту на світовому ринку; в) податкових та митних пільг, стимулюючих надходження інвестицій. 44. Види турів в залежності від змісту програм обслуговування Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні. Однією з класифікаційних ознак є зміст програми перебування. Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким принципам: - безпека- комфортність - ергономічність (відповідність турпродукта та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста);- достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;- категоріальна відповідність (всі складові тура повинні відповідати заявленому класу обслуговування);- конкурентоздатність (забезпечення прибутковості в діяльності турфірми). |