Главная страница
Навигация по странице:

  • 51.Види туризму за критерієм «засіб пересування»

  • 52.ЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ У РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

  • 54.Види туризму за критерієм «форма та організація продажу» За формою організації подорожі

  • 57.Види туризму за критерієм складу учасників: За складом груп подорожуючих: Індивідуальний туризм

  • 56.Основні вимоги до здійснення екскурсійної діяльності .

  • 55.Порядок укладання договорів суб’єктів

  • 59.Туроператорська та турагенська діяльність. Основні функції туристичного підприємства різних типів.

  • 60.Порядок страхування дітей.

  • еще туризм. 15. рекреаційна функція туризму


    Скачать 116.11 Kb.
    Название15. рекреаційна функція туризму
    Анкореще туризм.docx
    Дата10.06.2018
    Размер116.11 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаеще туризм.docx
    ТипДокументы
    #20163
    страница6 из 6
    1   2   3   4   5   6

    48.Політична функція туризму.

    Політична функція туризму проявліється в тому, що він став формою «народної дипломатії». Засобами туризму здійснюється активнее спілкування зі світом. Суспільство стає відкритішим, вільніше інтегрується у світову співдружність. Туризм – це активна форма людського спілкування, що допомагає взаємопізнанню націй, розвитку взаєморозуміння та встановленню культурно-економічних зв'язків між народами. Міжнародні туристичні зв'язки є однією із форм міжнародних відносин, що активно впливає на політику держав світу. «Туризм – шлях до миру».
    51.Види туризму за критерієм «засіб пересування»

    залежно від засобів пересування:- пішохідний-один з найпоширеніших видів спортивного туризму, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця прибуття за вказаний проміжок часу., лижний - ,

    кінний,

    автомобільний,

    велосипедний - один з різновидів туризму, в якому велосипед (моноцикл, біцикл, трицикл, квадроцикл, веломобілі) служить головним або єдиним засобом пересування. Є кілька туристичних велодисциплін: велошосе, маунтибайкинг, тріал. Термін "велосипедний туризм" відноситься до одного з видів активного відпочинку. Велотуризм як активний відпочинок полягає в проходженні на велосипеді маршрутів, які містять загал ьнотуристичні та специфічні для велотуризму об'єкти екскурсійного характеру.

    водний - один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту водною поверхнею. Розрізняють декілька підвидів водного туризму: сплав по річках, рафтинг, вітрильний туризм, каякінг, каньйонінг (подолання каньйонів без допомоги плаваючих засобів), віндсерфинг, вейкбординг.

    автобусний,

    залізничний,

    повітряний - (авіатуризм, парашутний туризм) - один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту в повітрі.

    комбінований;
    52.ЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ У РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА:

    Політичне – як фактор миру та співдружності;

    Економічне – як джерела отримання прибутків, надходження коштів, збільшення валового національного доходу, стимулювання розвитку багатьох суміжних галузей господарства (мультиплікативний ефект), створення робочих місць і розбудови регіональних економік;

    Культурно-виховне – як одного із засобів піднесення культурного рівня людини та суспільства в цілому, духовного збагачення, збереження історичних пам’яток народу та його культурного спадку;

    Соціально-демографічне – як фактору оздоровлення суспільства, провадження активного життя людини тощо.
    54.Види туризму за критерієм «форма та організація продажу»

    За формою організації подорожі: VІР-туризм (елітний туризм, твердий туризм) - це індивідуальний підхід до організації подорожі туристів, а також підвищений комфорт, абсолютна незалежність і обслуговування за найвищим розрядом. Для елітних туристів прийнято підбирати індивідуальний маршрут, керуючись виключно вподобаннями та бажаннями туриста.

    Елітний туризм в першу чергу розрахований на заможну клієнтуру. Для цієї категорії споживачів рівень цін на ринку не має особливого значення, але вони пред'являють підвищені вимоги до якості пропонованих товарів і послуг. У зв'язку з цим потрібно відзначити ту роль, яку елітний туризм відіграє в розвитку туристичного бізнесу загалом. Елітний або VІР-відпочинок передбачає подорож за індивідуальною програмою, перебування в кращих готелях, оренду приватних літаків і яхт, відвідування будь-яких далеких куточків планети, послуги персональних гідів. VІР-туризм вимагає високих стандартів обслуговування, розкоші, а також розважальних форм: організованих форм відпочинку, концертів, вернісажів. У VІР-туризмі можна виділити наступні напрямки: o організація поїздки з нагоди масових подій (наприклад, Олімпіада, чемпіонат світу з футболу, карнавал або ж концерт улюбленої поп-зірки); o індивідуальний трансфер з персональним гідом на комфортабельному міні-автобусі, легковому автомобілі, лімузині; o VІР-сервіс згідно з концепцією обраного готелю, спрощена процедура реєстрації при заселенні в готель, бронювання SРА-послуг; o оренда різних транспортних засобів від автомобілів з водієм чи без, яхт класу "люкс" і катерів; o організація різноманітних святкових заходів, урочистих вечерь, дружніх вечірок на території готелю або поза ним з урочистим винесенням торта, піротехнічним шоу та музичним супроводом на вибір клієнта, замовлення столика в романтичному ресторані або оренда яхти на цілий день, а також поздоровлення і доставка подарунків до днів народження, ювілеїв, річниць весілля.

    Комерційний туризм - це різновид туризму, який зорієнтований на одержання туристичними підприємствами прибутку, що є основним джерелом для розвитку виробництва послуг. Туристичні фірми постійно шукають найбільш оптимальне співвідношення між величиною витрат і кінцевою ціною турпродукту. Надавані ними туристичні послуги орієнтовані в основному на клієнтів із середнім і високим рівнем доходу.

    Соціальний туризм - це подорожі, що субсидуються із джерел позабюджетного фінансування та за рахунок коштів, що виділяються з державного бюджету на соціальні потреби; громадський рух учасників соціального туризму; професійна діяльність з формування, просування та реалізації соціального туристського продукту.
    57.Види туризму за критерієм складу учасників:

    За складом груп подорожуючих: Індивідуальний туризм – тури, склад послуг в яких визначається самим замовником, а програма туру формуєтсья в момент продажу послуг туристу; Сімейні тури, Груповий туризм – тури у складі групи туристів, які здійснюються за заздалегідь спланованим маршрутом з певним набором туристичних послуг.
    56.Основні вимоги до здійснення екскурсійної діяльності.

    Екскурсійне обслуговування туристів повинно включати організацію всіх видів екскурсій, відвідування музеїв, виставок, об'єктів соціального характеру та інших екскурсійних об'єктів, передбачених умовами екскурсії.

    Екскурсійне обслуговування туристів повинно здійснюватися за програмами, складеними суб'єктом туристичної діяльності, який здійснює обслуговування, згідно з придбаним туром.

    Суб'єкти туристичної діяльності, які мають власний екскурсійний продукт та самостійно його реалізують, повинні оформити такі документи:

    технологічну карту екскурсії;

    контрольний текст екскурсії;

    матеріали "Портфеля екскурсовода";

    схеми маршрутів транспортних екскурсій;

    договори з транспортними підприємствами в разі здійснення екскурсії на транспорті;

    договори з музеями, заповідниками, культурними закладами тощо;

    прейскурант цін на екскурсійні послуги.

    Екскурсоводами можуть працювати особи, які мають вищу, незакінчену вищу або середню спеціальну освіту, та які мають відповідний диплом чи посвідчення (сертифікат).

    При проведенні екскурсії екскурсовод повинен мати табличку (бейдж), в якій зазначається: назва суб'єкта туристичної діяльності та його телефон, прізвище, ім'я, по батькові екскурсовода.

    Екскурсовод повинен проводити екскурсії лише за наявності наряду-путівки.

    Наряд-путівка повинна містити такі положення:

    найменування суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії, прізвище екскурсовода (гіда-перекладача), тему екскурсії, маршрут і вид транспорту, тривалість, години початку і закінчення екскурсії, дату проведення екскурсії, місце зібрання групи, кількість та склад екскурсантів, найменування замовника і його телефон, ціну, підпис особи, яка виписала наряд-путівку, і печатку.

    Після закінченні екскурсії наряд-путівка повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік.
    55.Порядок укладання договорів суб’єктів туристичної діяльності,іх права і обов`язки

    Договір (контракт) про надання туристських послуг укладається між суб’єктами туристської діяльності, а також між ними і споживачами туристського продукту (туристами) [17, ст.18]

    Договір (контракт), у відповідності з громадянським законодавством України [2], повинен визначати об’єм, умови і якість послуг, що надаються, порядок оплати і розрахунків, строк дії, права і обов’язки сторін, іх відповідальність за невиконані або виконані неналежним чином умови договору. Договір (контракт) укладається в письмовій формі, скріплюється печатками і підписами сторін. Договір (контракт) між суб’єктом туристської діяльності і туристом або групою туристів рахується укладеним з моменту оплати вартості туру і видачі туристу або керівнику групи туристського ваучера.

    Суб’єктам туристської діяльності, при складанні договорів (контрактів) про надання туристських послуг, необхідно дотримуватися певних вимог.

    При реалізації туру туроператором, через турагента необхідно скласти відповідний договір в письмовій формі. До відповідно складеного договору туроператор розробляє програми і калькуляції на кожний тур, які додаються до договору.

    При реалізації послуг по розміщенню на території України, суб’єкти туристської діяльності складають договори з суб’єктами колективних засобів розміщення, які повинні представити копію сертифікату відповідності готельних послуг і послуг харчування, сервіс-характеристику засобів розміщення для використання її туроператором в рекламі туристських послуг.

    Суб’єкти туристської діяльності під час організації внутрішнього і зарубіжного туризму зобов’язані в письмовій формі скласти з туристом договір про надання туристських послуг. При формуванні групи туристів суб’єкт туристської діяльності повинен скласти договір окремо з кожним туристом. Якщо до складу групи входятть неповнолітні діти, договір складається між суб’єктом туристської діяльності та їх батьками або опікунами.

    Суб’єкти туристської діяльності, як і при здійсненні господарської діяльності по організації іноземного, внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності, надають послуги в сфері активного туризму і повинні ознайомити туристів з елементами риску і небезпеки кожного туристського походу і міри попередження нещасних випадків. В інформаційних матеріалах, які додаються до договору з туристом, повинно бути повідомлено про природні перешкоди туристської траси, необхідний рівень особистої фізичної підготовки туриста, особливості індивідуального спорядження.

    Основою для одержання туристом або групою туристів, обумовлених договором (контрактом) туристських послуг і документом, що визначає їх статус, є туристський ваучер [17, ст19] затвердженого зразка [48].

    Туристським ваучером підтверджується гарантія оплати направляючого туристського підприємства приймаючому послуг, які можуть надаватися туристам у відповідності з умовами договору. Туристський ваучер видається туристською установою, яка має ліцензію ДК МПСТ України на туристську діяльність по організації внутрішнього і зарубіжного туризму.
    59.Туроператорська та турагенська діяльність. Основні функції туристичного підприємства різних типів.

    На сучасному етапі розвитку у сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, що здійснюють туристичну діяльність.

    Ключовими суб'єктами туристичної діяльності, які взаємодіють у процесі розробки та реалізації турпродукту, надання й споживання туристичних послуг, є:

    - виробник (організатор) і гуртовий продавець туру - туроператор;

    - виконавці туристичних послуг (контрагенти) - підприємства і компанії, які надають окремі послуги з розміщення, харчування, транспортні, екскурсійні, страхові, послуги, які пов'язані з оформленням закордонних паспортів і віз, бронюванням і купівлею квитків. Вони виступають як національні або іноземні контрагенти, які постачають туроператорам послуги, що входять у тур;

    - роздрібний продавець - турагент;

    - турист (споживач) - будь-яка фізична особа, яка використовує, купує або має намір придбати туристичні послуги (турпродукт) для особистих потреб.

    Туроператор - господарюючий суб'єкт або індивідуальний підприємець, який розробляє туристичні маршрути, забезпечує їх функціонування, організовує рекламу, встановлює ціни на тури турагентам для випуску за ними путівок і їх реалізації.

    Під туроператорською діяльністю розуміють діяльність щодо формування, просування і реалізації туристичного продукту, яка здійснюється на підставі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем.

    Виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів передбачає:

    - формування (комплектацію) турів;

    - просування турів;

    - гуртову реалізацію турів;

    - забезпечення обслуговування туристів у межах програми туру;

    - контроль і оперативний супровід турів;

    - відповідальність за виконання робіт.

    Основні функції туроператора: комплектувальна, сервісна, гарантійна.

    Комплектувальна функція для туроператора - це комплектація туру з окремих послуг; для турагента - комплектація пакетів турів із транспортними та деякими іншими видами послуг.

    Сервісна функція - це обслуговування туристів в офісі під час продажу пакетів турів і на маршрутах.

    Гарантійна функція- це забезпечення туристів гарантією надання їм наперед сплачених туристичних послуг в обумовленій кількості і на обумовленому рівні.

    За характером здійснюваних операцій турагент - це роздрібний продавець. Класичний турагент не створює своїх власних туристичних продуктів, а займається їх перепродажем. Він реалізує послуги кінцевим споживачам - туристам для їхнього особистого використання.

    Турагенти виконують дві головні функції.

    - надання інформаційних послуг;

    - збут туристичних послуг.

    Ринок турагентів відзначається великою кількістю учасників торгових операцій і являє собою приклад гострої конкурентної боротьби.
    60.Порядок страхування дітей.

    Страхування дітей (child insurance) - страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованою — дитина до досягнення нею віку 16 років. Страхова сума виплачується застрахованому при дожитті до закінчення терміну страхування. За наслідки нещасного випадку із застрахованим під час дії договору страхування дітей виплати здійснюються страхувальникові.

    Страхування від нещасних випадків (accident insurance) - вид особистого страхування. Традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової та постійної непрацездатності.

    Страховим випадком є також смерть застрахованого. Тоді страхова сума виплачується вигодонабувачеві, якого зазначено в полісі, а при його відсутності — спадкоємцям за законом.

    Страхування дітей і школярів від нещасного випадку здійснюється за принципом змішаного страхування. Школярі страхуються на період навчання в школі, договори укладаються терміном на один рік, а розмір тарифної ставки узгоджується з віком дитини.

    Даний вид страхування, який об’єднує в одному договорі кілька самостійних договорів страхування, зокрема три випадки: - дожиття до закінчення строку страхування; - смерть застрахованого; - втрата

    здоров’я від нещасних випадків.

    Страхування від нещасних випадків включає:

    1. Індивідуальне страхування. Страховою подією за договором індивідуального страхування є нещасний випадок, тобто будь-який раптовий вплив на здоров’я застрахованого, який стався не з його волі.

    Умовами страхування передбачається можливість укладання договорів на строк від 1 до 5 років. На практиці найпоширеніші договори страхування– 1 рік.

    Страхова сума виплачується страховиком у разі смерті або втрати здоров’я застрахованого внаслідок страхового випадку. У разі смерті внаслідок нещасного випадку або насилля страхова сума виплачується правонаступнику, вказаному в договорі, в розмірі 100%.

    При втраті здоров’я внаслідок страхового випадку страхувальник отримує страхову суму, пропорційну відсотку втрати здоров’я. Наприклад, тимчасова інвалідність, встановлена медичною комісією, передбачає виплати страхових сум у такому порядку:

    І група – 80% страхової суми; ІІ група – 60% страхової суми; ІІІ група – 40% страхової суми.

    Страхувальниками в цьому виді страхування є тільки фізичні особи. Розмір в цьому виді страхування є тільки фізичні особи. Розмір

    страхової суми визначає страхувальник. При страхуванні на дожиття до закінчення договору страхування страхувальник отримує повну страхову суму, на яку було укладено договір, незалежно від того, отримував він страхові суми у зв’язку з нещасними випадками впродовж дії договору чи

    ні. У разі смерті застрахованого в період дії страхового договору страхова сума в розмірі 100% виплачується правонаступнику, вказаному в договорі страхування. Природна смерть як наслідок хвороби, старості і т.п. не є страховим випадком

    При страхуванні від нещасних випадків з настанням страхової події застрахований отримує певний відсоток від страхової суми залежно від ступеню втрати здоров’я. Отримання страхової суми за страховим договором від нещасних випадків не залежить від виплат, на які має право страхувальник з державного соціального та пенсійного забезпечення. Нещасними випадками за даним видом страхування вважаються:

    - утоплення; - опіки, враження блискавкою або електричним струмом; -

    обмороження; - гострі отруєння газами або парами, отруйними та хімічними

    речовинами.
    49.Матеріальна база туризму та вимоги щодо неї при ліцензуванні суб`єктів тур.діяльності.

    Матеріально-технічна база туризму – сукупність засобів праці (будівлі,

    споруди, транспорт, устаткування і т.п.), призначених для обслуговування ту-

    ристів. Вона є основою розвитку організованого туризму, оскільки створює не-

    обхідні умови для забезпечення туристів комплексом послуг (розміщення, хар-

    чування, перевезення, лікування, екскурсії, розваги).

    До складу матеріально-технічної бази туризму входять: готелі, транспор-

    тні організації, підприємства ресторанного господарства, торгівлі, розваг, пунк-

    ти прокату туристського спорядження і інвентарю і т. ін.

    Діяльність, пов'язана з наданням туристичних послуг, підлягає ліцензуванню.

    В законі України "Про туризм" записано, що ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності підлягають туристичні агентства, бюро подорожей, екскурсійні бюро, бюро по прийому туристів, туристичні оператори, готелі, мотелі, кемпінги, туристичні комплекси і бази, інші юридичні особи незалежно від форм власності і фізичні особи, які здійснюють туристичну діяльність, передбачену їх статутами чи положеннями.
    1   2   3   4   5   6


    написать администратору сайта