Главная страница
Навигация по странице:

  • Планування логістичної діяльності на підприємстві.

  • Логістичні та корпоративні стратегії на підприємстві.

  • Характеристика «худої» стратегії на підприємстві

  • Характеристика динамічної стратегії на підприємстві.

  • Відмінності між динамічною та «худою» стратегіями.

  • Обмеження Обслуговування споживачів Витрати

  • Динамічне реагування на обставини , які змінюються

  • Робота Уніфікована, стандартизована Перемінна, контроль здійснюється більш локально

  • Менш структуроване і здійснюється персоналом, який має необхідні повноваження

  • Реалізація на підприємстві логістичної стратегії.

  • Планування використання потужностей на підприємстві

  • логістичний менеджмент шпора. 2. Поняття та визначення логістики


    Скачать 240.5 Kb.
    Название2. Поняття та визначення логістики
    Анкорлогістичний менеджмент шпора.doc
    Дата11.06.2018
    Размер240.5 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлалогістичний менеджмент шпора.doc
    ТипДокументы
    #20211
    страница2 из 3
    1   2   3

    Види логістичних систем.

    ЛС поділяють на макро- та мікро- логістичні. Макрологістична система - це велика система керування МП, що охоплює підприємства і організації промисловості, посередницькі, торгові та транспортні підприємства різних відомств, розташованих у різних регіонах або різних країнах. Макрологістична система утворює визначену інфраструктуру економіки регіону, країни чи групи країн.

    При формуванні даної системи, яка охоплює різні країни, необхідно подолати труднощі, пов'язані з правовими та економічними особливостями міжнародних відносин, з певними умовами постачання товарів, розходженням в транспортному, правовому законодавстві країн, а також ряд інших бар'єрів. Формування макрологістичних систем у міждержавних програмах вимагає створення єдиного економічного простору, єдиного ринку без внутрішніх кордонів, без митних перешкод транспортуванню товарів, капіталів, інформації, трудових ресурсів, тощо.

    На рівні макрологістики виділяють три види ЛС:

    А) Логістичні системи з прямими зв'язками. В них матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до споживача, без посередників (рис. 3.1).

    Б) Ешелонована логістична система. У таких системах на шляху МП є хоча б один посередник.

    • В) Гнучкі логістичні системи. Тут рух МП від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як прямо, так і через посередників (рис.3.3).

    Мікрологістичні системи є підсистемами, структурними складовими макрологістичних систем. До них відносяться різні виробничі та торгові підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістичні системи утворюють клас внутрівиробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов'язані виробництва, які об'єднані єдиною інфраструктурою. Закупівля-упрвління виробництвом – збут.

    Макрологістичні системи розрізняють:

    • по ознаці адміністративно-територіального розподілу країни (районні, міжрайонні, міські, обласні, регіональні та інші);

    по об'єктно-функціональних ознаках (для групи підприємств однієї чи декількох галузей, відомчі, галузеві, міжвідомчі, міжгалузеві, військові).


    1. Планування логістичної діяльності на підприємстві.

    Планування є загальною функцією управління, що входить у кільце управління (рис.4.1.). Планування логістичної діяльності - це систематичний процес пошуку можливостей діяти, прогнозування наслідків цих дій, розробки логістичного проекту, формування управлінських рішень, конкретних заходів та термінів їхнього виконання для досягнення поставлених цілей у майбутньому.

    Види:

    1. за термінами: стратегічне, довгострокове, середньо-, короткострокове.

    2. По функціональним ділянкам: планування продажу, ресурсів, закупівлі, виробництва тощо.

    3. Ступінь деталізації прийнятих рішень: стратегічні рішення вищого порядку, стратегічні логічні рішення, практичні логістичні рішення, операційні логістичні рішення.

    Для організації ефективного планування на підприємстві повинна діяти налагоджена система планування, яка повинна складатися з окремих видів планування. Головними вимогами до такої системи є:

    Документальне забезпечення..

    - Стандартизація.

    - Організованість. Необхідний певний організаційний режим, який з одного боку упорядковував би діяльність по розробці планів, а з іншого боку, забезпечував гнучкість системи планування, можливість імпровізації та адаптації до умов, які змінюються.

    • Точність. Необхідно чітко і обґрунтовано визначати точність вимірювання характеристик об'єкта планування.

    • Узгодженість. Всі окремі плани системи планування повинні бути узгодженими як між різними рівнями планування (інтеграція планів), так і в рамках одного рівня (координація планів). -Безперервність, гнучкість та циклічність. Циклічність полягає в систематичному перегляді, уточненні, коректуванні планів з урахуванням змінних обставин, цілей, задач, заходів по мірі наближення до тимчасових періодів їхньої реалізації.

    • Повнота. Це охоплення всіх сторін діяльності підприємства, у тому числі логістичної діяльності.

    Перед початком планування необхідно чітко визначити:

    • об'єкт планування (що планується);

    • суб'єкт планування (хто планує);

    • строк планування (на який термін);

    • засіб планування;

    • методику планування (як планувати);

    • узгодження планів.

    Результати виконання планів необхідно контролювати. Логістичний контроль - це упорядкований (в ідеалі безупинний) процес обробки логістичних даних для виявлення розбіжностей між плановими і фактичними значеннями логістичних показників, а також аналізу цих розбіжностей з метою виявлення причин розбіжностей


    1. Логістичні та корпоративні стратегії на підприємстві.

    Усі рішення в залежності від ступеня їхньої значимості для підприємства можна поділити на три типи.

    1. Стратегічні рішення - найбільш важливі, що задають загальний напрям діяльності організації, вимагають великих ресурсів і вважаються найбільш ризикованими.

    2. Тактичні рішення пов'язані з реалізацією стратегії в середньостроковому плані, проробляються на більш детальному рівні,
    вимагають менших ресурсів і мають певний ризик.

    3. Оперативні рішення найбільш пророблені і стосуються діяльності
    на найближчий час; для їхнього виконання необхідно обмежені ресурси, а
    ризик незначний.

    Існує кілька типів стратегічних рішень



    Мета - заява, у якій вказуються загальні цілі організації в цілому.

    Корпоративна стратегія показує, як корпорація здійснює диверсифіковану діяльність, планує реалізувати свою мету.

    Бізнес-стратегія свідчить, як кожен вид бізнесу в рамках диверсифікованої діяльності буде вносити свою частку у корпоративну стратегію.

    Функціональні стратегії описують стратегічну спрямованість кожної функції, яка реалізується в організації.

    Таким чином, стратегії більш високого рівня задають мету та загальну спрямованість організації, а функціональні стратегії показують, як їх можна реалізувати.

    Усі довгострокові рішення, пов'язані з логістикою, визначають логістичну стратегію. Логістична стратегія організації складається з усіх стратегічних рішень, прийомів, планів і культури, пов'язаних з керуванням ланцюгом постачань та дозволяє реалізувати вже сформовану стратегію підприємства в цілому.

    До основних напрямків логістичної стратегій відносяться:

    • мінімізація логістичних витрат;

    • підвищення рівня обслуговування споживачів: мінімізація часу постачань товарів чи доставку в строк, який зазначений замовником;

    • головна увага - наданню послуг дуже високої якості;

    гнучкість пропонованої продукції припускає надання спеціалізованих послуг або послуг з урахуванням вимог конкретних замовників;

    • гнучкість обсягу пропонованої продукції припускає, що потрібно особливу увагу приділяти оперативному реагуванню на попит, який стрімко міняється;

    • технологія - прагнення до розробки і використання найсучасніших технологій в області комунікацій, відстеження вантажів, сортування, упаковки, ідентифікації продуктів, обліку динаміки запасів тощо;

    місце розташування - прагнення робити послуги, розташовуючи їх в найвигідніших місцях, наприклад, на автобусних зупинках у центрах міст



    1. Характеристика «худої» стратегії на підприємстві.

    До найбільш загальних логістичних стратегій відносять: "худу" стратегію, динамічну стратегію і стратегію засновану на стратегічних союзах.

    "Худа" стратегія базується на принципі керування витратами, тобто виробництві тих же чи відповідних до них продуктів, які є у конкурентів, проте більш дешево. Ціль "худої" логістики - виконувати кожну операцію так, щоб використовувати менше ресурсів: людських, площі, запасів, обладнання, часу тощо. Для цього "худа" стратегія намагається відшукати способи усунення непродуктивних витрат ресурсів.

    Типовим підходом до реалізації "худої" стратегії є: детальний аналіз поточних операцій і відмова від операцій, які не добавляють цінність; усунення зупинок, спрощення переміщень; використання більш сучасної технології для підвищення ефективності; розміщення потужностей ближче до споживачів з метою скоротити транспортні витрати; пошук можливостей одержати економію на масштабах; усунення з ланцюга постачань непотрібних ланок.

    Проте "худі" операції можуть не працювати в дуже динамічних чи невизначених умовах. У цих випадках можна скористатися більш гнучкою стратегією, заснованою на динамічності.


    1. Характеристика динамічної стратегії на підприємстві.

    Ціль динамічної стратегії - забезпечити високу якість обслуговування споживачів, оперативно реагувати на появу нових або зміною попередніх умов. Виділяють два аспекти динамічності:

    • швидкість реагування на зовнішні умови: динамічні організації уважно та постійно відслідковують попит споживачів і оперативно на них реагують;

    • здатність змінювати логістичні характеристики з урахуванням попиту окремих споживачів.

    Організації, які використовують динамічну стратегію, завжди сфокусовані на споживачах. Організації, які мають задоволених споживачів, одержують відчутні переваги - повторні угоди та позитивні рекомендації про себе іншим організаціям та людям.


    1. Відмінності між динамічною та «худою» стратегіями.

    Ознака

    «Худа» стратегія

    Динамічна стратегія

    Мета

    Ефективні операції

    Гнучкість, яка забезпечує задоволення попиту

    Метод

    Усунення всіх непродуктивних ділянок

    Задоволення споживачів

    Обмеження

    Обслуговування споживачів

    Витрати

    Динаміка змін

    Довгострокова стабільність

    Динамічне реагування на обставини, які змінюються

    Параметри діяльності

    Продуктивність, повнота використання

    Час виконання замовлень, рівень обслуговування

    Робота

    Уніфікована, стандартизована

    Перемінна, контроль здійснюється більш локально

    Управління

    В рамках формалізованих циклів планування

    Менш структуроване і здійснюється персоналом, який має необхідні повноваження



    1. Фактори впливу на розробку логістичної стратегії на підприємстві.

    Стратегія описує принциповий хід дій, який вибраний для того, щоб досягти визначеної мети. Необхідно враховувати:

    • середовище, у якому ведеться бізнес, фактори, які впливають на логістику, але якими логістика керувати не може;(вид попиту, споживачі, ринкові умови, НТП, економічний клімат, правові обмеження, конкуренти, акціонери, соціальні умови, політичні умови)

    • особливу компетенцію організації, обумовлену факторами, якими організація може керувати і які вона використовує, щоб відрізнятись від інших(продукти, співробітники, фінанси, потужності, відносини з споживачами, організація, технологія, процеси, маркетинг, постачальники, нематеріальні активи).

    Для одержання інформації про середовище ведення бізнесу та про особливості компетенції застосовують логістичний аудит. Його ціль складається в зборі необхідної інформації про існуючі прийоми, показники та умови проведення логістичної діяльності. Логістичний аудит ділиться на зовнішній, яки займається середовищем дії логістики, та внутрішній, що аналізує спосіб виконання операцій всередині організації і виявляє ділянки, які необхідно удосконалити. Цей підхід аналогічний СВОТ аналізу, у ході якого вивчаються:

    • сильні і слабкі сторони організації, тобто її внутрішні операції та особливі компетенції;

    • можливі загрози, які можуть проявитися в середовищі, в якому ведеться бізнес.

    Існують різні рекомендації щодо кроків розробки логістичних стратегій, наприклад:

    1. віддавайте пріоритет тим галузям логістичної діяльності, які забезпечать довгострокове покращення конкурентної позиції підприємства;

    1. часто змінюйте стратегію, спрямовану на використання короткострокових ринкових можливостей, що приносить тимчасові зиски;

    1. обережно використовуйте жорсткі, негнучкі стратегії, які можуть застаріти і при цьому позбавлять підприємство можливостей маневрувати;

    2. ) не використовуйте стратегії, які приведуть до успіху тільки за умови реалізації оптимістичних прогнозів. Виходьте з того, що конкуренти приймуть відповідні міри і наступлять часи з несприятливими ринковими умовами;

    3. атакуйте слабкі, а не сильні сторони конкурента та інше.




    1. Реалізація на підприємстві логістичної стратегії.

    Будь-які стратегії будуть ефективними тільки тоді, коли вони реалізовані. Для успішної реалізації стратегії треба при їх розробці враховувати, що існують два типи стратегічних рішень: перший задає мету і правила, які треба виконати, а другий показує, як треба діяти для виконання цих правил на практиці. Наприклад, стратегічне рішення компанії про розширення обсягів збуту - це правило, а впровадження додаткового каналу продажів продукції через Інтернет - це конкретний засіб виконання правила.

    Таким чином, загальні цілі стратегії повинні бути підкріплені рішеннями, які пов'язані з реалізацією, які потім перетворяться в більш конкретні тактичні та операційні рішення, в конкретні дії, прийняті та реалізовані на нижчих рівнях . Мета корпорації – корпоративна стратегія – бізнес-стратегія-Логістична стратегія – логістична тактика – логістичні операції.

    При переході до реалізації стратегії необхідно розглядати рішення по кожній логістичній функції, від отримання сировини до постачання готової продукції. найбільш важливі області, у яких, в першу чергу, треба приймати рішення:

    1. Структура логістичних ланцюгів.

    2. Розміщення елементів інфраструктури.

    3. Стратегічні взаємовідносини.

    4. Організація допоміжних процесів.



    1. Планування використання потужностей на підприємстві.

    Плани використання потужностей дозволяють гарантувати, що для задоволення довгострокового попиту наявних в організації потужностей буде достатньо.

    Під потужністю операції розуміють її максимальну пропускну здатність у заданий проміжок часу. Обмеження по потужності означає, що підприємство може випустити не більш визначеної кількості продукції за тиждень, літак може взяти на борт тільки обмежену кількість пасажирів тощо.

    Потужність ланцюга постачань визначає максимум товарів, які можуть бути доставлені до кінцевих споживачів у заданий час. Розрізняють:

    • проектну потужність, тобто максимальну потужність, яку організація може розвити в ідеальних умовах при відсутності зупинок;

    • ефективну потужність, тобто максимальну потужність, яку організація може розвити в реальних умовах з урахуванням тимчасових зупинок.

    При плануванні ланцюгів постачань необхідно враховувати, що фактична потужність ланцюга постачань на практиці найчастіше досягається нижче проектної і навіть ефективної потужностей.

    Збільшити потужність ланцюга постачань можна тільки шляхом збільшення потужності у вузькому місці. На практиці зустрічаються випадки, коли через нерозуміння цього правила, приймаються непотрібні рішення. Наприклад, авіакомпанія здобуває літаки великих розмірів, хоча пасажирські термінали вже переповнені та інші.

    Ціль планування використання потужностей - порівняти наявну потужність окремих елементів із запропонованим до них попитом. Будь-яка невідповідність може виявитися дорогою проблемою. Якщо потужність нижче попиту, вузькі місця обмежують переміщення матеріалів, тому якість обслуговування споживачів знижується; якщо потужність більша, ніж попит, організація частину потужностей не використовує, що приводить до неефективних витрат.

    Основні кроки стандартного підходу до будь-якого типу планування, що називають планування вимог по ресурсах, для планування потужностей:

    1. вивчити прогноз попиту і визначити необхідну потужність;

    2. визначити потужність, яка є в даний час;

    3. найти різницю між необхідною і наявною потужностями;

    4. запропонувати альтернативні варіанти, які дозволять усунути цю різницю;

    5. порівняти плани і вибрати з них найкращий;

    6. реалізувати найкращий варіант, при необхідності модифікувати

    план;

    1. контролювати результати.

    На практиці підприємство може скоротити надлишкову потужність, закриваючи склади, виробничі підприємства, це відноситься до стратегічних рішень. Можна коректувати потужність, здаючи вільний простір в оренду, працюючи наднормово, передаючи частину робіт субпідрядникам та інше. Це рішення тактичного й операційного рівнів

    1. 1   2   3


    написать администратору сайта