ффв. Абрикосова пухлина
 Скачать 129.89 Kb.
|
Захворюваність Як відомо, до числа регіонів з високою захворюваністю на рак цієї локалізації входили Індія, Пакистан, ШріЛанка, деякі країни Ближнього Сходу, Франція, Білорусія, Таджикистан, Узбекистан, Киргизія. Рак органів порожнини рота зустрічається в чоловіків у 5-7 разів частіше, ніж у жінок. Однак, це співвідношення в США — 4:1, в Англії — 3:1, а в Норвегії і Фінляндії — 1:1. Найчастіше хворіють 60-70річні, рівень захворюваності починає зростати після 40 років і знижується після 80. В Україні в цілому, захворюваність на злоякісні пухлини слизової оболонки порожнини рота і глотки складає 9 — 10 випадків на 100 тисяч населення. У поліклініках звернення хворих досить не однакове в різних регіонах нашої країни і складає, приблизно, 0,3%2,5%. Найвищі показники захворюваності в Одеській (13,2), Черкаській (13,0) і Вінницькій (13,0) областях, а найнижчі у Чернівецькій (6,1), Донецькій (6,5) і Львівській (6,5). Причому, у жінок цей показник складає 2,6, а в чоловіків 16,3 випадки, тобто більш, ніж у 6 разів частіше. У 1998 році в Україні захворюваність складала лише 12,4 випадків в чоловіків і 1,46 – у жінок. Очевидна негативна динаміка. Найбільша кількість хворих – особи у віці 50%70 років, однак рак слизової оболонки порожнини рота досить часто зустрічається і в осіб більш молодшого віку. Хірургічна анатомія губи і слизової порожнини рота Ротова порожнина ділиться на передню – переддвер’я або лабіальну порожнину (між губами, щоками і зубами) і задню – власне порожнина рота, що лежить усередині дентальних дуг і з’єднується з оральною глоткою. Горизон% тальний діаметр (між зубами і язичком), що є конічним завершенням м’якого піднебіння і котрий ділить порожни% ну рота і глотки, в середньому дорівнює 70%75 мм. Попе% речний діаметр (між лівою і правою дентальною аркою) складає приблизно 40%45 мм. І, нарешті, вертикальний діаметр (між основою рота і склепінням, утвореним верх% ньою дентальною аркою і піднебінням) дорівнює в дорослої людини 20%25 мм. В язиці розрізняють головну частину або тіло, повернене вперед, кінчик і задньонижню частину, за допомогою якої язик прикріплений до нижньої щелепи і під’язикової кістки. Його опукла верхня поверхня звернена до піднебіння і глотки і зветься спинкою. Нижня поверхня язика вільна тільки в передній частині; задня частина зайнята м’язами,які з’єднують язик з нижньою щелепою, під’язиковою кісткою і шиловидним відростком. М’язи язика розділяють на м’язи зовнішні, які вплітаються в язик іззовні, і на внутрішні. Кровопостачання порожнини рота і язика здійснюється за рахунок ряду артерій, які відходять від зовнішньої сонної артерії. У контексті даної лекції велике значення має язи% кова артерія (a.lingualis), що відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні великих ріжків під’язикової кістки і дохо% дить до кінчика язика, і зовнішня щелепна артерія (a.maxillaries externa), що відходить декілька вище поперед% ньої. Остання перегинається через край щелепи на обличчя, прямує до кута рота, крил носа і далі до медіального кута ока. Етіологія До етіологічних факторів, що мають певне значення у виникненні раку слизової порожнини рота, губи і язика, належать: тривалий вплив несприятливих метеорологічних фак% торів (сонячна радіація, вітер, коливання температури, іоні% зуючі впливи), вплив ендо% і екзогенних канцерогенів, шкідливі звич% ки (паління, вживання міцних алкогольних напоїв, гострих приправ і гарячої їжі, жування насу, бетелю і т.і.), травмування слизової неякісними зубними протезами, гострими краями зубів, коронок; тиск мундштуком трубки, сигарети; прикушування; місцевий вплив канцерогенів тю% тюну, сполук миш’яку, ртуті, рідких смол, продуктів пере% гонки нафти. вірусні інфекції (Herpes zoster); — запальні і грибкові захворювання червоного обвідка губ; хронічні захворювання ШКТ, печінки; дефіцит в їжі бета%каротинів, вітамінів А,Е,С, Ризиквиникненняракупорожниниротаулюдей,якіпалять, в 2%3 рази вищий, ніж у тих, котрі не вживаютьтютюну, а у тих, хто викурює більше пачки сигарет за день,ризикзростаєу10разів.Високазахворюваністьнаракзазначених локалізацій пов’язується з широким розповсюд%женням серед населення ряду регіонів планети шкідливоїзвичкивживаннянасу,бетелюіподібнихсумішей,якічинять подразнюючу і пошкоджуючу дію на слизову обо%лонку.Цієюпричиноюпояснюєтьсятойфакт, що в Індіїрак орофарингеальної локалізації займає 1%е місце середусіхзлоякіснихпухлин. Однак,викликаєтривогутойфакт,щозахворюваннянапухлиницієїлокалізаціїмаютьвиразнутенденціюдоросту. Суттєва роль у виникненні раку порожнини рота нале% жить також передпухлинним захворюванням, наприклад, лейкоплакії, що є результатом хронічного пошкодження слизової оболонки. Еритроплакія характеризується поверх% невими плямами червоного кольору і малігнізується майже в 40% випадків. Частота малігнізації лейкоплакії пов’язана із ступенем дисплазії (низьким, середнім, високим) і при високому ступені в 24% випадків призводить до розвитку плоскоклітинного раку. Передракові захворювання Передракові захворювання губи можна умовно розділити на дві великі групи: облігатні передраки з частотою малігнізації 15-30% (бородавчастий передрак, обмежений гіперкератоз, хейліт Манганотті) і факультативніпередраки (верукозна лейкоплакія, кератоакантома, шкірний ріг, папілома з озлоякісненням, ерозивно-виразкова і гіперкератозна форми червоного вовчака і червоного плоского лишаю, постпроменевий хейліт), імовірність малігнізації яких не перевищує 6-10%. Фоновими процесами для раку губи є : плоскі лейкоплакії, хронічні виразки і тріщини губ, атмосферний та актинічний хейліти. Найчастіше зустрічаються обмежений гіперкератоз – ділянки лейкоплакії з плоскими або рогови ми виступами і папіломи з ворсинчастою чи шорсткуватою поверхнею, іноді покритою роговими масами (папілома зі зроговінням). Порожнина рота добре доступна для огляду й ощупування, що є сприятливою умовою для ранньої діагностики передракових станів і раку. Серед передракових захворювань порожнини рота найчастішими є: лейкоплакія – плоскі, білуватого забарвлення ділянки слизової оболонки, гладкі і м’якої консистенції при пальпації; плоскі лейкоплакії іноді можуть не змінюватися протягом багатьох місяців; лейкокератоз – розростання плоского епітелію, поверхневі шари якого мають схильність до зроговіння, а глибокі до розростання поліморфних клітин з мітозами, при огляді – це, як правило, різної форми і величини білуваті плями, які трохи піднімаються над слизовою оболонкою язика, щоки і м’якого піднебіння, щільнуватої консистенції із шорсткуватою поверхнею, у ряді випадків з бородавчастими розростаннями, тріщинами і виразками, дуже підозрілими на рак. папіломатоз – сосочкові розростання сполучної тканини з великою кількістю судин, зовні покриті багатошаровим плоским епітелієм; у більшості випадків папіломи розвиваються завдяки посиленому росту лейкокератозів, тому епітелій папіломи схильний до зроговіння, білуватого забарвлення, зі схильністю до запалення, некрозу і виразок; хронічні виразки і тріщини, що розвиваються від пролежнів, які викликають зубні протези, або від хронічних пошкоджень коренями гострих каріозних зубів. Основним методом лікування передракових захворюваньслизової оболонки порожнини рота і губи є хірургічний і, у тому числі, електрокоагуляція і кріохірургія. У випадках, коли процес займає значну частину органа, можна здійсни% ти поетапну електрокоагуляцію окремих ділянок ураження. У тих випадках, коли можливі причини утворення виразки або тріщини усунені, а консервативне лікування протягом 10-15 днів не призвело до ефекту, варто запідозрити рак. І тому, що іноді важко діагностувати початок розвитку раку, то в цих випадках варто удатися до цитологічного дослід-ження пунктату і мазків-відбитків або до біопсії. У зв’язку з тим, що у хворих з передпухлинними ураженнями слизо- вої оболонки порожнини рота захворювання протікає хро% нічно і має схильність до рецидивів, такі хворі підлягають диспансеризації. |