ортодонтия. готовые вопросы ортолонт. Аномалії кольору зубів
 Скачать 83.69 Kb.
|
|
Выделяются две разновидности ретенции зуба: Частичная ретенция зуба – коронка зуба лишь отчасти скрыта слизистой оболочкой десны, какая-то часть ее видима извне при обследовании Полная ретенция зуба – коронка зуба полностью скрыта под слизистой оболочкой десны (а возможно и в костной ткани челюсти) инезаметна для внешнего взгляда Ретенированныйзуб может занимать следующие положения: Вертикальное Щечно-угловое Язычно-угловое Горизонтальное (саггитальное, поперечное или косое) Очень редко встречается ретенция зуба, когда ретенированный зуб коронкой повернут в сторону тела челюсти, а корнями – к альвеолярному краю. Причины ретенции зуба Основные причины, которые могут вызвать ретенцию зуба: -Общее ослабление организма под воздействием инфекционных заболеваний -Неправильноеискусственное кормление ребенка -Влияние некоторых общих заболеваний организма -Задержка замены временных зубов постоянными -Аномальное расположение зачатков постоянных зубов в кости челюсти, при котором коронкаретенированногозуба направлена в корень соседнего, создавая проблемы не только для прорезывания ретенированного зуба, но и для состояния соседних зубов -Наличие на пути режущегося зуба сверхкомплектных зубов -Чересчур толстые стенки зубного мешочка, который окружает коронку режущегося зуба -Неблагополучная наследственность Симптомы ретенции зуба Основные симптомы, которыми проявляет себя ретенция зуба: -Болевые ощущения в областиретенированногозуба, усиливающиеся при пальпации (ощупывании болезненного места пальцами) -Покраснение и отек десны -Боль в области десны -Общее недомогание,слабость, повышение температуры Последствия ретенции зуба Ретенция зуба – достаточно опасная аномалия, под воздействием которой могут развиться серьезные последствия: -Одонтогеннаякиста -Рассасывание корнейсоседних сретенированнымзубов -Аномальное прорезывание зубов,рядомстоящихсретенированнымзубом -Нарушение эстетики лица -Смещение боковых зубов в сторонуретенированногозубав переднем отделе зубного ряда Лечение ретенции зуба Лечение ретенции зуба – процесс весьма сложный, требующий координации усилий стоматологов разных специальностей. Комплекс мер для устранения ретенции зуба всегда подбирается строго индивидуально, с учетом общей картины заболевания, а также индивидуальных особенностей строения челюсти и структуры зубного ряда каждого конкретного пациента. В первую очередь на основании обследования и рентгенограммы решается вопрос о сохранении или удалении ретинированного зуба. Ортодонтическое лечение чаще применяют для сохранения клыков или резцов. Во время терапии проводят вытяжение и установку зуба в правильное положение зубной дуги. Такое лечение довольно трудоёмкое, длительное и имеет немалую стоимость, но оно позволяет сохранить зуб и выровнять прикус. При этом проводят хирургический доступ к зачатку зуба (создают небольшое окошко в слизистой оболочке), фиксируют на ретинированный зуб брекет или кнопку и проводят вытяжение зуба с дальнейшей его установкой в зубной ряд. Хирургическое лечение проводится с целью сохранить или удалить зуб. Тактику выбирает врач в зависимости от индивидуальной ситуации в полости рта и положения больного зуба. При правильном положении зуба в челюсти и наличии места стоматолог проведет удаление воспалённой слизистой оболочки над зубом, тем самым создавая для него место. При неправильном положении зуба, дефиците места и риске развития осложнений врач принимает решение об удалении. Операция удаления зуба проводится под местным или общим обезболиванием и при сложном расположении зуба в кости может длиться до 1-2 часов. 11. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика аномалій положення зубів (вестибуло-буккальні, орально-лінгвальні, дистопія, транспозиція, діастеми, треми, супра- і інфраоклюзія, тортоаномаліі). Аномалії положення окремих зубів класифікуються в залежності від розміщення їх в зубному ряду або поза ним. До аномалій положення зубів поза зубною дугою відносять: оральне і вестибулярне; до аномалій в зубній дузі: супраоклюзія і інфраоклюзія, медіальне або дистальне, поворот зуба, діастеми і скупченість зубів. Аномалії положення окремих зубів відображені в розділі аномалії зубних рядів і відносяться до порушень утворення зубного ряду: a) аномальне положення окремих зубів: 1) губно-щічне положення зубів; 2) піднебінно-язичне положення зубів; 3) медіальне положення зубів; 4) дистальне положення зубів; 5) низьке положення зуба (інфраоклюзія); 6) високе положення зуба (супраоклюзія); 7) поворот зуба навколо поздовжньої осі (торто- аномалія); 8) транспозиція (обмін зубів місцями); 9) діастема та треми між зубами; 10) тісне положення зубів (скупченість); б) дистопії верхніх іклів. Вестибулярне положення зубів Поза зубним рядом, вестибулярно, можуть прорізатися як окремі зуби, так і групи зубів. Най- частіше нестибулярно розташовуються ікла, центральні різці. Вестибулярне положення іклів верхньої щелепи часто поєднується з піднебінним зміщенням бокових різців. Eriологічиими факторами можуть бути: - неправильна закладка фолікула; - рання екстракція молочних зубів; - порушення носового дихання; наявність надкомплектних зубів; - невідповідність коронок зубів ширині апікального базису щелеп; - звуження зубних дуг; - затримка зміни молочних молярів. Найчастіше вестибулярно прорізуються ікла. Це пов'язано з тим, що зачаток верхнього третього зуба розміщусться дуже високо і дещо догори, а нижнього - глибоко, і до повного прорізування цим зубами доводиться пройти довгий і важкий шлях. На момент іх прорізування місце в зубній дузі нерідко буває зайняте премоляром і латеральним різцем, і тому вони займають вестибулярне положення. Виправляти вестибулярне положення зубів можна ортодонтичними апаратами; апаратами в поеднанні з хірургічною підготовкою (видаленням зубів); а також окремо хірургічним і окремо ортопедичними методами. Лікування вестибулярного толоження зубів при наявності місця в зубній дузі проводять за допомогою знімних апаратів: апарат Канюри-Дорошенко, апарат Шварца з вестибулярною дужкою, апарат Осадчого; апарат Айзенберга, ковзаюча дуга Енгля, брекет- система. При дефіциті місця до 25 % можна створити розширення зубної дуги за допомогою петлі Коффіна, різних видів гвинтів, переміщення зубів дистально або медіально, лікуванням тортоаномалій. При дефіциті місця 50 % ширини коронки аномально розташованого зуба і більше, виникає питання про видалення цього або іншого менш повноцінного зуба. У випадку, коли вже сформувався постійний прикус і артикуляція різців установилася в стійку рівновагу, іноді видаляють аномально розміщений зуб. У тих випадках, коли поряд з вестибулярно розташованим зубом знаходиться зруйнований зуб, його видаляють, а вестибулярно розташовані ортодонтичним шляхом переміщують на звільнене місце. Для виправлення вестибулярного положення ікол частіше застосовують видалення перших премолярів з подальшим переміщенням ікол у зубний ряд. Піднебінне положення зубів Піднебінним положенням зубів називається таке, при якому зуби або група зубів прорізалися з піднебінної сторони на верхній щелепі. Найчастіше прорізуються різці або другі премоляри. Етіологічними факторами піднебінного положення можуть бути: - недостатність розвитку міжрізцевої кістки; - звуження передньої ділянки верхньої щелепи; - порушення росту альвеолярного відростка; - наявність надкомплектних зубів; - раннє видалення молочних зубів; - шкідливі звички; порушення носового дихання; - незрощення верхньої губи, альвеолярного відростка, твердого піднебіння; - порушення процесу зміни зубів; неправильна закладка зачатків зубів. Ця аномалія може порушувати рух нижньої щелепи, спотворювати мову. Основними клінічними симптомами, які грають важливу роль у виборі методу лікування є: 1) наявність місця (недостатнє, зовсім відсутнє); 2) положення нижніх зубів (зі скупченістю, проміжками, з вестибулярним нахилом); 3) ступінь перекриття верхніх зубів нижніми (глибокий, середній, мінімальний або зовсім відсутній). П'ять груп піднебінного положення різців за Бетельманом: І група - глибоке перекриття нижніми зубами верхніх, піднебінне положення верхніх фронтальних зубів, нормальний розвиток фронтальної ділянки нижньої щелепи і недорозвинутість її бокових ділянок. Лікування: капа Шварца, апарат Брюкля, капа Биніна. ІІ група - перекриття нижніми зубами верхніх середнє, піднебінне положення верхніх фронтальних зубів, нормальний розвиток фронтальної і бокової ділянки нижньої щелепи. Лікування: капа Биніна. ІІІ група - відсутність перекриття або дуже незнач не перекриття верхніх зубів нижніми, піднебінне положення верхніх фронтальних зубів. Лікування: стаціонарна дуга Енгля з застосуванням тяги шляхом лігатури, апарат Позднякової, апарат Топеля, брекет-система. IV група - палатинальне положення різців, зумовлене тісним стоянням верхніх фронтальних зубів. Лікування: апарат Шварца з гвинтом, пружними активаторами, оклюзійними накладками, брекет-система V група - піднебінне положення різців, зумовлене не тільки відставанням росту в області верхніх фронтальних зубів, але й надмірним розвитком фронтальної ділянки тіла щелепи з наявністю проміжків між різцями. Лікування: Ортодонтичний апарат на верхню щелепу з оклюзійними накладками, гвинтом по сагітальній лінії або з пружними активаторами та на нижню щелепу для її зменшення в тому напрямку, ортодонтичний апарат з вестибулярною дугою, апарат Осадчого, апарат Айзенберга, ковзаюча дуга Енгля , брекет-система. Язикове положення окремих зубів Часто в цьому положенні знаходяться бокові різці. При затримці росту нижньої щелепи 32 та 42 зуби залишаються в язикові положенні. Ця аномалія може також виникати при ранньому видаленні молочних зубів, внаслідок затримки зміни молочних зубів, при недорозвинуті апікального базису нижньої щелепи, наявності надкомплектних зубів, медіального зсуву зубів. Тісне положення нижніх фронтальних зубів знижує стійкість зубів до каріозного процесу, створює умови для розвитку пародонтиту, утворення зубоясенних кишень. Язикове положення бокових зубів проявляється під час їх прорізування. У цьому періоді можна виготовити знімний ортодонтичний апарат, що розширює нижню щелепу, з гвинтом, вестибулярною дужкою і пружними активаторами-штовхачами на аномально розташований зуб. Для вільного переміщення латеральних різців у зубний ряд можна видалити молочне ікло. Місце для постійних ікол у подальшому буде створене в результаті росту нижньої щелепи за рахунок майбутнього її розширення або видалення перших премолярів, або використовуючи ортодонтичні апарати для збільшення її розмірів. Можна використовувати апарати, що роз'єднують прикус, із гвинтами і секторальними розпилами: апарат Андрезена, функціонально-діючі апарати Френкеля, апарат П. С. Фліса. У старшому віці в деяких випадках при язиковому положенні різців зі зменшенням місця 50 % і більше та без наявності місця в зубній дузі застосовують видалення зубів з подальшим ортодонтичним втручанням для правильної розстановки їх у зубній дузі. З естетичної точки зору доцільне видалення перших премолярів. Можна також використовувати і видалення одного з нижніх різців. При скупченості що виникає за рахунок зменшення апікального базису, найкраще розширяти зубні ряди. Досягнені результати після лікування необхідно обов’язково фіксувати за допомогою апаратів знімної або незнімної конструкції. Прогноз лікування сприятливіший при видаленні зубів та при переміщенні язично розташованих зубів апаратурним методом. Діастема Діастемою називається проміжок між центральними різцями. Частіше зустрічається на верхній щелепі. Причинами діастеми можуть бути: - шкідливі звички; - пізнє видалення молочних зубів; - аномалії форми та величини бокових зубів; - часткова адентія; - аномалійне положення вуздечки верхньої губи; - надкомплектні зуби; - невідповідність розмірів зубів та щелеп (великі щелепи та малі зуби). Розрізняють два види діастем: несправжню та справжню. Несправжня діастема виникає в період зміни зубів і зникає після прорізування бокових різців та ікол. Справжня діастема виникає в результаті проникнення волокон сполучної тканини вуздечки верхньої губи в серединний шов. Види діастем за Хорошилкіною: 1. Перший вид діастеми - латеральне відхилення коронок центральних різців при правильному розташуванні верхівок їх коренів. Причинами такого виду діастеми нерідко бувають надкомплектні зуби, прорізування яких випереджало прорізування центральних різців, шкідливі звички, смоктання пальців, язика. 2. Другий вид - корпусне, латеральне зміщення різців. Причинами можуть бути: адентія бокових різців, ущільнення кісткової тканини по серединному шву, низьке прикріплення вуздечки верхньої губи, дистальне положення одного з різців, ікол або їх дистопія. 3. Третій вид - медіальний нахил коронок центральних різців та латеральне відхилення їх коренів. Така діастема зустрічається при наявності надкомплектних зубів між коренями центральних різців або надкомплектного зуба, розташованого поперек при одонтомах, багатокистевій адентії. При діастемі розташування коронок центральних різців може бути різним: 1) без повороту осі; 2) з поворотом по осі медіальної поверхні у вестибулярному напрямку; 3) з поворотом по осі медіальної поверхні в оральному напрямку. Скарги: порушення мови (шепелявість), при голосній мові та вимовлянні приголосних звуків з'являється свист (стриденс). Діастеми, порушуючи безперервність зубного ряду, послаблюють його стійкість і призводять до розвитку пародонтопатій. Починати лікування діастем потрібно після рентгенографії області центральних різців та альвеолярних відростків, що прилягають до них, з метою визначення розташування коренів та коронок різців, ширини та щільності серединної міжальвеолярної перегородки, виявлення надкомплектних зубів, для того щоб визначити причини виникнення діастеми та її усунення. Лікування діастеми можна проводити ортодонтичним та комплексним (хірургічно-ортодонтичним, ортодонтично-протетичним, терапевтичним) методами. Ортодонтичне лікування можна здійснювати за допомогою знімної та незнімної апаратури. Вибір апарата залежить від виду діастеми. Сила дії буде знаходитись на різній висоті від ріжучої поверхні різців. При першому виді - ближче до ріжучої поверхні, при другому - біля клінічної шийки, при третьому виді - посередині альвеолярного відростка. При незначній діастемі можна застосовувати нитяну лігатуру, яка дає позитивний результат. Серед незнімних апаратів можна використовувати апарат Коркгауза: для цього на зуби, які підлягають переміщенню, одягають ортодонтичні коронки або кільця з припаяними до медіального краю вертикальними балками або штангами для укріплення гумових кілець. Також можна: - приклеїти на вестибулярні поверхні центральних зубів ортодонтичні кнопки з наступним укріпленням гумових кілець; - апарат Бегга; -апарат Бабаскіна; - сучасна незнімна ортодонтична апаратура - брекет-система. Знімна апаратура: - апарат Калвеліса з рукоподібним пружним активатором; - апарат Шварца - з вестибулярною дугою та з пружнимвідростком; - апарат Куриленко з рухомим активатором та гумовою тягою. При лікуванні діастем нерідко проводять хірургічні втручання - видалення надкомплектних зубів, пластику вуздечки верхньої губи, порушення кісткової перетинки між лунками центральних різців, решітчасту компактостеотомію. Ці операції сприяють саморегуляції діастеми та полегшують ортодонтичне лікування. |