ортодонтия. готовые вопросы ортолонт. Аномалії кольору зубів
 Скачать 83.69 Kb.
|
|
1. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика аномалій окремих зубів (кольору, структури, твердих тканин, форми, розмірів). Аномалії кольору зубів Колір зуба залежить від кольору емалі, і саме емаль є тією тканиною, що його передає в нормі. Колір зубів у різних людей дуже різноманітний, оскільки є спадковою ознакою. Потрібно диференціювати колір зубів природжений та набутий. Останній може бути зумовлений імпрегнацією твердих тканин зуба будь-яким фарбуючим розчином. Зміненими в кольорі бувають депульповані зуби або зуби з некрозом пульпи. Зустрічається зміна кольору твердих тканин зубів внаслідок вживання лікарських речовин, наприклад тетрацикліну (від лимонного до темно-коричневого). Лише правильно зібраний анамнез зможе допомогти провести диференціальну діагностику. Колір зубів змінюється в результатіне лише ендогенної, але й екзогенної дії: паління, вживання харчових барвників, впливу свинцю напромислових підприємствах. Ці зміни кольору головним чином поверхневі - у вигляді нальоту. Лікування: • перепломбування каналів та зуба, відбілювання хімічними розчинами, • відбілювання інтактних зубів ультрафіолетовим промінням (кварцем) • ортопедичне лікування. Аномалії структури твердих тканин зуба Тканини зуба мають ектодермальне (емаль) та мезодермальне (дентин, пульпа, цемент) походження. Аномалії будови та розвитку зуба: - можуть бути результатом спадкових і набутих пороків будовипервинної тканини (ектодерми та мезодерми), зяких формуються емаль, дентин, цемент; - можуть виникати в результаті порушення механізму формування емалі та дентину коронки зуба, дентину та цементу кореня, механізму прорізування зуба та резорбції коренів, механізму дозрівання зуба після прорізування. - можуть виникати і розвиватися як закономірності патогенезу системної патології - спадкової, природженої та набутої. Аномалії будови тканин зуба, що передаються спадково, обумовлені недосконалістю будови тканин, що утворюють емаль та дентин (виникнення спадкових хвороб та синдромів обумовлене, як правило, спадково закріпленими змінами генетичного коду, так званими мутаціями). Мутації можуть бути викликані як факторами зовнішнього середовища (іонізуюче випромінювання та ін.), так і впливом внутрішніх умов у клітині або в організмі в цілому: - синдром Стейнтона - Капдепона (спадкове порушення будови емалі та дентину; тип наслідування аутосомно-домінантний); - недосконалий амелогенез гіпопластичного типу; - наслідування рецесивне, зчеплене з Y-хромосомою, та аутосомно- домінантне; - недосконалий дентиногенез гіпопластичного типу, наслідування рецесивне. Аномалії кількості, величини та форми зубівобумовлені спадковою передачею. Тип наслідування ізольованої патології аутосомно-домінантний. Аномалії будови та пороки розвитку тканин зуба, що виникають як закономірності патогенезу системної патології в організмі дитини - спадкової, природженої та набутої: "янтарні" зуби при недосконалому амелогенезі; зуби Гетчинсона привродженому сифілісі; сірі, сіро-сині, коричневізуби при гемолітичному синдромі та гемолітичних жовтухах різних етіологій: адентія, гіподентія та шиповидні зуби при ектодермальній дисплазії, мікродентія при гіпофізарному нанізмі. Етіологія: Аномалії будови та пороки розвитку тканин зуба, що обумовлені впливом зовнішніх факторів: - флюороз; - "тетрациклінові" зуби; - системна неспецифічна гіпоплазія тканин тимчасових та постійних зубів; - часткова або повна аплазія емалі тимчасових зубів у дітей, народжених недоношеними, та ін.; - вогнищева гіпоплазія, що обумовлена травмою, "обвітрюванням" емалі (при диханні ротом); - запальні процеси; - пухлини, кісти та ін. Гіперплазія проявляється в наявності на шийці або цементі кореня різко обмеженого утворення,що покрите емаллю (так звані емалеві краплини). Гіпоплазія характеризується симетричним розташуванням дефектів зубної тканини не лише на однойменних зубах, але й на однакових ділянках поверхні коронок. Гіпоплазія свідчить про порушення мінерального обміну та дискальцинацію кісткового скелета у дитячому віці. Ураження гіпоплазією центральних різців дає право говорити про процес дискальцинації на першому році життя дитини, а якщо всіх зубів - про продовження процесу до більш пізнього віку. Флюороз є різновидом форм гіпопластичного ураження зубів, обумовлених вмістом фтору у питній воді (понад 1,2 мг на літр). При цьому виникає декальцинація емалі, яка проявляється в утворенні плям. Флюороз відрізняється від карієсу тим, що флюорозна пляма світліша від каріозної. Локалізуються флюорозні плями переважно на жувальних горбках, а каріозні - у фісурах і наапроксимальних поверхнях. Флюорозні плями розташовуються симетрично. Найчастіше при цьому пошкоджуються всі зуби (тяжка форма фтористоготоксикозу, яка часто поєднується з іншими патологічними факторами - рахіт, дитяча тетанія,туберкульоз та інші інфекційні захворювання). Аномалії форми зубів Аномалії форми коронок може стосуватись як морфологічних особливостей жувальної та ріжучої поверхні зубів, так і величини коронки. До них відносяться: 1) шиловидні зуби, зуби Гетчинсона, потворні зуби - невизначеної форми, наприклад: "зуб у зубі" (dens in dentis); 2) мікродентія; 3) макродентія (тобто великі або гігантські зуби); Причиною аномалій форми зубів найчастіше буває патологія розвитку їх зачатків. Розрізняють аномалії форми коронкових частин зубів та коренів. Лікування вищенаведеної патології проводиться ортопедичними методами, відновленням правильної анатомічної форми зубів за допомогою косметичних коронок або терапевтичними - за допомогою реставрацій композиційними матеріалами. Аномалії розмірів зубів: а) мікродентія або макродентія; б) злиття; в) зрощення. Макродентія, або гігантські зуби, виникає в результаті злиття фолікулів двох зубів або фолікула комплектного і надкомплектного зуба, іноді в результаті ендокрінопатії. Відомі випадки з бічними різцями верхньої щелепи, іноді іклами, премолярами і молярами. Микродентия : Наследственность • Эктодермальная дисплазия • Синдром Вильямса • Врожденный сифилис ("зубы Гетчинсона") • Генетические заболевания • Пороки развития и врожденные болезни На підставі клінічних, рентгенологічних та гістологічних досліджень С. І. Дорошенко (1991) виділяє чотири типи злиття зубів: 1тип - нашарування або нарощування на комплектний зуб понадкомплектної частини у вигляді шипів або горбків; 2 тип - злиття лише коронкової частини зубів; 3 тип - злиття коренів зубів; 4 тип - злиття зубів по всій довжині. Диагностика: рентгенография — для определения состояния и структуры корневой системы, обнаружения ретинированных зубов, слияния корней и пр.; другие методы по показаниям — ОПГ, прицельный рентгенографический снимок подозрительного зуба и пр. Профилактика: 1) стоматологическое просвещение — сведения о методах и средствах профилактики кариеса и заболеваний пародонта; 2) своевременная пластика аномальной уздечки языка; 3) культура питания; 4) борьба с вредными привычками; 5) нормализация функций зубочелюстной системы; 6) распространение знаний о взаимосвязи стоматологических и соматических заболеваний; 7) лечебная гимнастика; 2.Особливостілікуваннязливнихзубів На підставі клінічних, рентгенологічних та гістологічних досліджень С. І. Дорошенко (1991) виділяє чотири типи злиття зубів: 1тип -нашаруванняабонарощуваннянакомплектний зубпонадкомплектноїчастиниувиглядішипівабогорбків; 2 тип -злиттялишекоронковоїчастинизубів; 3 тип -злиттякоренівзубів; 4 тип -злиттязубівповсійдовжині. Лечение: Розроблені різні способигемісекції, в залежності від характеру злиття, його довжини, віку хворого та ортодонтичноголікування для закриття утворених діастем і трем: 1)спосіблікуваннязубів,щозлились, приокремихпорожнинахпульпи; 2)спосіблікуваннязубів,щозлились,приєдинійпорожниніпульпи; 3)більшбережливийспосіблікуваннязубів,щозлились, задопомогоюуступоподібноїгемісекції; 4)спосібортопедичноголікуваннязубів,щозлились. Автором запропонований оригінальний метод лікування даної аномалії зубів, який полягає в гемісекціїменш повноцінноїчастинизуба інаданнічастині,що залишилась,необхідноїформикомплектного зуба. Гемісекція-цевидаленняодного зкоренівмногокорневогозуба разом зчастиноюзубноїкоронки,щоприлягаєдонього. Проводиться операція в тих випадках, коли корінь вражений інфекцією, але терапевтичне лікування неможливо. У клінічній практиці гемісекцію відносять до хірургічноговтручання, що щадить. Операція полягає в сепараціїкоронки зуба та видаленні її разом із порушенимзапаленням коренем. Хірургічне лікування дозволяєзберегти неушкоджену частину кореня та прилеглу до ньогокоронку моляра. Після реабілітації половину, щозалишилася, використовують як опору при установціортопедичного протезу. Крім цього, лікування запобігаєзапальним процесам і зменшенню кісткової тканини. 3 питання Етіологія патогенез клініка… аномалій кількості зубів( надкомплектність, адентія) НАДКОМПЛЕКТНІ ЗУБИ збільшення кількості тимчасових або постійних зубів Етіологія Прорізування надкомплектних зубів пов'язане з надзвичайним ростом щелеп, що, у свою чергу, може обумовити виникнення зубощелепної деформації. Найчастіше надкомплектні зуби прорізуються міжцентральними різцями або на їх місці. Класифікація Busch розрізняє 3 види надкомплектних зубів: 1) шилоподібні з конічною коронкою і таким же коренем; 2) бугристі зуби з бугристою коронкою та воронкоподібним западанням її поверхні (їх ще називають премоляроподібними зубами); 3) надкомплектні зуби, за своєю формою схожі з комплектними. Kollman розрізняє 2 види надкомплектних утворень зубів: - надкомплектні зуби з'являються одночасно з постійними; - зуби розвиваються поволі один за одним. Діагностичні критерії: наявність в зубній дузі більшої кількості зубів; проміжки між центральними різцями та іншими зубами значних розмірів ( при ретенованих надкомплектних зубах ); повороти зубів за віссю; ретенція різців та інших зубів; піднебінне чи латеральне зміщення бокових, центральних різців та ікол; надмірний розвиток фронтальної ділянки щелеп. Параклінічні (допоміжні) методи дослідження: - рентгенографія: панорамна, аксіальна прицільна та ін. - аналіз діагностичних моделей щелеп; - фотометрія. Принципи лікування: - видалення прорізаних або не прорізаних надкомплектних зубів за показами (за протоколами хірургічних втручань); - нормалізація форми та розмірів зубних рядів шляхом переміщення комплектних зубів; - нормалізація співвідношень зубних рядів та прикусу; - ретенція досягнутих результатів. АДЕНТІЯ Відсутність зубів Причини виникнення адентії Первинна адентія є результатами неправильного внутрішньоутробного формування плоду. Не рідкісні випадки, коли первинна адентія буває спадковим фактором або виникла внаслідок травмування щелеп. Вторинна адентія, як правило, виникає в результаті карієсу або пародонтиту. Але для повного з’ясування причини виникнення даної патології необхідно пройти комплексне обстеження. Розрізняють адентію: 1) первинну (тобто вроджена відсутність зачатків); 2) вторинну - набуту (відсутність зачатків внаслідок їх руйнування врезультаті температурного впливу або радіаційного впливу, травми. 3)Повну 4)Часткову Симптоми адентії Зміщення зубного ряду в ту сторону, де відсутній зуб або зуби. При повній первинній адентії симптоматика більш яскраво виражена, тому що відбувається зміна лицьового скелета. Іншими словами, якщо відсутній, наприклад, нижній ряд зубів, відбувається западаннянижньої частини обличчя. Методи лікування при адентіях: Основне лікування- протезування імплантація 1.Ортопедичний (протетичний). 2.Комбінований у комплексі з ортодонтичним(апаратурним) тахірургічним методами. ендодонтична підготовка, яка полягає в депульпації стійкихтимчасових зубів за умови відсутності резорбції корені ортодонтична підготовка полягає у правильному розташуванні зубів узубному ряду за допомогою ортодонтичних апаратів. 4. форми надкомплектних зубів за бушем : Busch розрізняє 3 види надкомплектних зубів: 1) шилоподібні з конічною коронкою і таким же коренем; 2) бугристі зуби з бугристою коронкою та ворон коподібнимзападанням її поверхні (їх ще називаютьпремоляроподібними зубами); 3) надкомплектні зуби, за своєю формою схожі з комплектними. 5. Тактика ортодонтичного лікування при наявності надкомплексних зубів. Форми адентії Busch poзрізняє 3 види надкомплектних зубів: 1) шилоподібні з конічною коронкою і таким же коренем 2) бугристі зуби з бугристою коронкою та ворон- коподібним западанням 1ї поверхні (іх ще нази- вають премоляроподібними зубами); 3) надкомплектні зуби, за своєю формою схожі з комплектними. Kollman pозрізняє 2 види надкомплектних утворень зубів: - надкомплектні зуби з'являються одночасно з постійними; - зуби розвиваються поволі один за одним. Ав- тор пояснює це явище тим, що відбрунькування "зайвих" зачатків ("емалевих відростків") від зубної пластини може відбуватися як по горизонталі, так і по вертикалі. Надкомплектні зуби не лише порушують правильність побудови зубних різців, але можуть по- рушити і процес прорізування зубів. Прорізування надкомплектних зубів пов'язане з надзвичайним ростом щелеп, що, у свою чергу, може обумовити виникнення зубощелепної деформації. Найчастіше надкомплектні зуби прорізуються між центральни- ми різцями або на їх місці. Лікування полягає в тому, що такі зуби, як правило, видаляють. Але іноді надкомплектні зуби, які по формі нагадують комплектні, зберігають, а пошкоджені та неправильно розташовані комплектні видаляють. Після видалення надкомплектних зубів часто буває потрібне ортодонтичне (апаратурне) лікування з метою правильного розташування зубів. Розрізняють адентію: 1) первинну (тобто вроджена відсутність зачатків); 2) вторинну- набуту (відсутність зачатків внаслі- док іх руйнування в результаті температурного впливу або радіаційного впливу, травми. Але вторинну адентію, пов'язану з видаленням зубів, відносити сюди недоцільно. Крім того, розрізняють адентію: 1) часткову, коли відсутні окремі зуби (від 1 до 3)%; 2) чисельну (від 4 та більше); 3) повну. Методи лікування при адентіях: 1. Ортопедичний (протетичний). |