Ekzamen_vidpovidiсссс. Білет 1 Проаналізуйте діяльність політичних сил української революції 18 ст
 Скачать 120.12 Kb.
|
|
Білет № 16 1.Політика НЕП і воєнного комунізму. «Воєнний комунізм» - державна політика надзвичайних заходів, запроваджених більшовицьким урядом Радянської Росії в період з 1918 по 1921 pp. Метою політики «воєнного комунізму» були: побудова комунізму насильницькими методами, мобілізація ресурсів для боротьби з противниками радянської влади, підготовка до світової соціалістичної революції. Політика «воєнного комунізму» містила в собі: одержавлення економіки, припинення товарно-грошових відносин, введення продрозкладки (примусове вилучення продовольства у селянства), загальної трудової повинності, введення зрівняльної оплати праці, мілітаризацію суспільства, скасування комунальних платежів, плати за проїзд в транспорті ,заміна вільної торгівлі централізованим розподілом, фактична ліквідація грошового обігу;пропаганда комунізму, заперечення культурних надбань минулого; призвів до розвалу економіки, масових повстань «Воєнний комунізм» забезпечував переважно військові потреби, але загалом був неефективним і посилював деградацію економіки. Однак катастрофічний стан економіки призвів до масового невдоволення цією політикою, що спричинило виступи проти більшовицького режиму. Для збереження влади В. Ленін ініціював прийняття рішення (у березні 1921 р. на X з'їзді РКП(б)) про заміну продрозкладки продподатком, що означало перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики (непу). Наслідки політики воєнного комунізму: -Розрив економічних зв’язків між селом і містом. -Посилення централізму; втрата приватної ініціативи. -Зростання соціального напруження. Нова економічна політика (НЕП) - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений з'їздом РКП(б) у березні Політична криза в країні, про що свідчить «Кронштадтський заколот». Економічна криза, виникла в першу чергу через політику «воєнного комунізму». ;Скасувалися раніше прийняті постанови про націоналізацію підприємств, на яких працювало понад п’яти робітників. Більше третини усіх промислових підприємств, переважно дрібних і середніх, були здані в оренду. - бідні селяни взагалі звільнялися від податку; - після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх; це сприяло підвищенню -матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції; 2.Антигітлерівська коаліція–військовополітичний союз держав, які у 1941-1945 pp. боролися з нацистською Німеччиною та її союзниками. Після нападу Німеччини на СРСР лідери Великої Британії (22.06.1941 р.) та США (23 червня) заявили про необхідність об'єднання всіх сил, що протистояли агресивним державам. 12.07.1941р. у Москві було підписано угоду між СРСР і Великою Британією про спільні дії у війні з Німеччиною, що й поклало початок створенню антигітлерівської коаліції. Білет № 17 1. Розкрити та проаналізувати причини роздробленості та розпаду України-Руси. Княжий період від сер ХІІст. оцінювався радянською історіографією однозначно негативно-як феодальна роздробленість Русі, занепад держави. Проте історичні факти і об’єктивний аналіз подій дозволяють сказати про настання нового етапу в історії княжої доби з сер ХІІст. З цього часу встановлення реального державного контролю над територією всієї Русі могло бути досягнуте тільки шляхом послаблення центральної влади, передачі її функцій окремим землям та удільним князям, відбувається остаточне формування феодальної системи. Послаблення влади центру над регіонами супроводжується розвитком міст, економічним піднесенням регіонів, розвитком самобутньої культури. Стає дедалі очевиднішою політична різниця між регіонами Київської Русі. Даючи загальну оцінку цьому етапові нашої історії, можна зробити висновки, що: 1. Децентралізація, роздроблення–це явище об’єктивне, закономірне, воно випливало з самого характеру суспільно-економічного розвитку в Київській державі ХІІст. У країні формується клас землевласників – феодалів, які стають не лише економічною, а й політичною силоюна своїх землях. 2.Київська Русь у сер ХІІст. зовсім не розпалася, змінилася лише форма державного устрою. Єдину й централізовану монархію змінила монархія федеративна. 3.Явище роздробленості суперечливе і неоднозначне. Майже всі князі обстоювали позицію відновлення єдиної Київської держави, але кожен із них бачив великим князем себе. Важливим фактором такого єднання була половецька загроза. Політичні (-велика держава-імперія, що обіймала обширну територію, об’єднана силою і примусом, з часом розпадається, нею важко управляти з єдиного центру; -сила бере верх над законом, відбуваються постійні міжусобні війни князів за київський престол; не врегульоване право спадкоємності; -прагнення окремих земель до політичної самостійності і незалежності від центру; -відсутність серед спадкоємців династій політика-особистості, якими були Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах. 2. Берестейська унія (1596р)-об'єднання православної церкви України та Білорусі з католицькою церквою в 1596р при підлеглості православної церкви Папі Римському, визнанні основних католицьких догматів і збереженні православної обрядності. ЇЇ було проголошено на церковному соборі в Бресті. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква ). 3.1. Визначити, до програмного документу якої партії належить цитата. 3.2. Пояснити, як відреагувала Українська Центральна Рада на збройний виступ більшовиків у Петрограді? Центральна Рада обрала нейтралітет, що дозволило більшовикам здобути перемогу. Білет № 18 1.Утворення національно-господарського комплексу(2 половина 19 ст.-поч 20 ст.). Формування української нації. Нація — це велика, стала група людей, об'єднаних спільним походженням та історією, мовою, культурою, самосвідомістю та певними інтересами. Нація - це явище історичне, яке виникає на певному етапі розвитку людства. Швидке формування сучасних націй відбувається у період розвитку капіталістичних відносин. Важливою умовою формування нації є зростання національної самосвідомості: свідомого згуртування та об'єднання дій її різних представників не тільки на грунті усвідомлених ними спільних рис або спільного минулого, але й на грунті розуміння ними головних національних інтересів і вироблених спільних цілей (визвольної національної боротьби, національного відродження, розбудови національної державності тощо), досягнення яких сприяло б розквіту й зміцненню цієї нації. Геніальними виразниками самосвідомості українського народу на різних етапах його історичного розвитку були Т. Шевченко, М. Драгоманов, М. Грушевський та інші. Негативним чинником, що уповільнював Незважаючи на все це, діячі української культури створили чудові зразки в галузі літератури (Т. Шевченко, І. Котляревський, Панас Мирний, І. Франко), драматургії і театру (І. Карпенко-Карий, М. Старицький, М. Заньковецька, М. Садовський та ін.), музики (М. Лисенко), образотворчого мистецтва (С. Васильківський, М. Мурашко та ін.). Видатну роль українська інтелігенція відіграла в утвердженні національної самосвідомості свого народу, допомагаючи йому зберегти історичну пам'ять, етнічну самоназву і назву своєї етнічної території, яку царизм намагався замінити принизливим терміном "Малоросія". Українська нація формувалася переважно як селянська. За переписом 1897 р. на території Наддніпрянщини 84% населення становили селяни. Статистичні показники по західноукраїнських землях під владою Австро-Угорської імперії засвідчують, що на 1900 рік 95% населення тут займалося сільським господарством і лише 1% був зайнятий у промисловості. Щоправда, протягом другої половини XIX ст. через індустріалізацію все більшої ваги набуває робітництво. За даними всеросійського перепису 1897 p., з 1,5 млн. робітників України понад 4/5 були місцевими уродженцями, більше половини з них визнавали своєю рідною мовою українську. За даними того ж таки перепису, понад 100 тис. осіб, які говорили українською мовою, жили на прибутки від капіталу, нерухомого майна, займалися торгівлею. 2. 23 серпня 1939 р. був підписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа - назва таємного додаткового протоколу до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, підписаного у Москві наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини А. фон Ріббентропом. 3.1. (можливо шахтинська справа). 3.2. Причини ліквідації Запорізької Січі: Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками. ■ Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією. ■ Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя. ■ Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря. в Прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя. ■ Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців. ■ Перетворення Запорожжя з його гаслом «Утікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницькогогосподарства імперії. Білет № 19 1. Становлення та розвиток Великого князівства Литовського. Кревська, Люблінська унії та їх значення для України. Велике князівство Литовське—держава, що існувала у Східній Європі у 13—18ст. На початку 14ст. влада ординців над Південною і Південно-Західною Руссю була послаблена політичною боротьбою між ханами. Цим намагалися скористуватися галицько-волинські князі. Однак, визнаючи неспроможність самостійно отримати перемогу, вони були в пошуках держави, яка б могла надати допомогу у боротьбі з Ордою і, разом з тим, визнавала державотворчі устремління місцевої знаті. Такою державою стала Литва. Литовська держава утворилася в результаті об’єднання близьких до слов’янських племен ятвягів, жміді, жемгалу, лотошів та інших, які довгий час не сплачували данину руським князям. На приєднаних землях литовські князі проводили політику, що визначалася висловом: “нового не вводимо, старого не міняємо”. Вони шанували православну віру і руську мову. Остання стала державною і нею писалися як укази так і літературні твори. Така політика схилила місцеве населення на бік литовців, бо в умовах ординського поневолення руські люди мусили обирати з двох зол меншу, і вони віддали перевагу Литві. Удільних князів, які не підтримували його або проводили власну політику, він усунув і замінив намісниками. Вітовт розширив кордони князівства далеко на південь і схід. Щоб дістати підтримку в боротьбі проти Польщі, Вітовт видав доньку заміж за московського князя Василя I. 14-15 липня 1410 р. під селом Грюнвальд зустрілися німецькі лицарі іі армія Вітовта та Ягайла. Відбулася знаменита в історії середньовіччя битва. Введені у вирішальний момент бою українські полки визначили його переможний фінал. Тевтонський орден був розгромлений і невдовзі припинив існування. Німецьку агресію на схід зупинено. Литовські позиції у складі Польсько-Литовської держави посилилися: Польща повернула Литві Поділля. Вітовт намагався коронуватися королем. Але поляки перехопили корону і порубали її на шматки. У 1508 р. вони підняли на Поліссі повстання і здобули кілька міст. Але невдовзі король розбив їхні війська. Після поразки організатори виступу перекинулися на службу до Великого князівства Московського. Племінниця М. Глинського Олена стала дружиною великого московського князя і матір'ю майбутнього першого царя Івана IV Грізного. На початку XVI ст. Велике князівство Литовське 2. Політика воєнного комунізму-назва внутрішньої політики більшовиків в 1918—1921рр під час Громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами — в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та бездії звичайних економічних механізмів керування економікою та народним господарством. Рішення про припинення військового комунізму та перехід до НЕП було прийнято 21 березня 1921 року на X з'їзді РКП (б). 3. 1. Пояснити таблицю. 3.2. Вибрати правильне твердження. (Щось про 4ий Універсал). Білет № 20 1. «Договірна федерація» 2. Конститу́ція Пили́па О́рлика «Договірна федерація» Після завершення громадянської війни Українська СРР, як і інші радянські республіки, що утворилися після розвалу Російської імперії, була юридично незалежною державою: вона не входила до складу жодної сусідньої держави, мала власну конституцію, органи державної влади та управління, видавала республіканські закони, стежила за їхнім виконанням. Але державний суверенітет УСРР був досить вузьким. Це проявлялося насамперед у тому, що всі радянські республіки мали спільне політичне керівництво. Правлячою була більшовицька партія, місцеві республіканські організації якої не мали автономії. В умовах однопартійності РКП(б) перестала бути звичайною політичною партією, тобто громадсько-політичною організацією, добровільним союзом однодумців, що впливають на розвиток суспільства через своїх членів, обраних до представницьких органів. Вона підмінювала ці органи, диктуючи їм свої рішення, діючи замість них, формуючи їх склад. Керівництво радянськими республіками, оскільки їхні уряди складалися з більшовиків, здійснювалося через місцеві партійні комітети з одного центру - ЦК РКП(б). Це робило їх залежними від пануючих у центрі настроїв. У ході громадянської війни радянська Україна втратила найважливіші атрибути суверенності. Після встановлення воєнної єдності радянських республік була сформована у 1919 р. спільна для всіх республік армія, єдине військове керівництво, котре діяло за вказівками і під безпосереднім контролем ЦК РКП(б). За роки війни склалась єдина фінансова система. Керівництво найважливішими галузями народного господарства здійснювалося з єдиного центру - ВРНГ РСФРР. Найважливіші закони РСФРР діяли на територіях інших радянських республік. Щоправда, для підтвердження їх чинності інколи приймалися відповідні декрети цих республік. Україна стала чітко окресленим національним і територіальним утворенням, що відображало її національну самобутність. Конститу́ція Пили́па О́рлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною такозацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затвердженийшведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу [1].Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання. 3.1. тест 1 про причини поразки дисидентів - залякування (спеціальні «бесіди» в органах КДБ, організація різноманітних «кампаній» у пресі); - застосування адміністративних санкцій (догани, звільнення з роботи); - арешти та ув’язнення; - ізоляція у психічних лікарнях. 3.2. другий тест про державу яка існувала в Причорномор’ї в 10 столітті рядом зі слов’янами (Хозарський каганат) Білет № 21 1. Причини та наслідки національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Оцінка подій Переяславської Ради. Визвольна війна спалахнула в середині 17ст, сили, що брали в ній участь, ставили за мету визволення України з-під влади Речі Посполитої. Нова політична еліта прагнула створити свою національну державу, сформувати в ній соціально-економічний лад з козацькою власністю на землю. Війна характеризується переплетінням національно-визвольних та соціальних мотивів Передумови: •Формування української ранньоновітньої нації, яка у межах Речі Посполитої фактично не мала шансів на повноцінний розвиток. •Перетворення українського козацтва на провідну політичну силу,що виражала ідеї народу і внаслідок загострення протиріч між Україною і великодержавними амбіціями Польщі відігравала роль суспільного детонатора. •Поширення ідей боротьби за національну незалежність та особисту свободу людини, які набули поширення на той час у Європі. Причини:•Козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, змушували платити податки. За будь-яку непокору козаків кидали до в'язниць, де їх катували. •Посилюється гноблення селянства, яке дедалі більше ототожнюється з польським пануванням. Крім панщини, селяни мусили виконувати й інші різноманітні натуральні та грошові повинності, а також працювати в маєтку феодала. •Чинилися перешкоди вступу українців до цехів, заняття ними ремеслом чи торгівлею. •Збільшився тиск на православну церкву, звичайним людям насаджували уніатство або католицизм. •Застосовувалися обмеження щодо освіти та вживання української мови. Великим і значним було релігійне протистояння православ’я і католицизму, тим більше, що інтереси українців і поляків оберталися в колі двох різних світоглядів. Війна почалася в лютому 1648 із захопленням Запорізької Січі і обрання гетьманом Хмельницького. Рушійними силами революції були козаки, селяни, міщани, шляхта. Характер війни був всенародний, нац-визв,справедливий. Лідером став Хмельницький,син дрібного шляхтича, на початку війни – чигиринський сотник. |