Ekzamen_vidpovidiсссс. Білет 1 Проаналізуйте діяльність політичних сил української революції 18 ст
 Скачать 120.12 Kb.
|
|
Білет №27 1. Господарство в Україні 1945-1953 2. Декабристи Березень 1946 р. – затвердження Верховною Радою СРСР п’ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр. Сільське господарство: - відновлення колгоспного ладу; - надзвичайно складні умови відбудови сільського господарства (скорочення посівних площ, поголів’я худоби, нестача робочих рук, техніки); - мізерні капіталовкладення (7% від загального обсягу асигнувань); - важке становище селян (мізерна оплата праці, високі податки на підсобне господарство, відсутність паспортів у селян, несплата пенсій тощо); ГОЛОД 1946 – 1947 рр. Причини голоду: - спустошення країни внаслідок війни; - розширення посівних площ і виконання планів хлібозаготівлі за всяку ціну; - посуха 1946 р.; - відбудова промисловості за рахунок сільського господарства; - продаж хліба за кордон; - репресивні заходи щодо селян; - відновлення дії «Закону про п’ять колосків»; - невизнання факту голоду радянським керівництвом. Наслідки: - голодом була охоплена більша частина східних і південних областей України; - великі людські втрати (1 млн. чол.). Хоча на кінець 1945 р. посівні площі дещо розширились, Україна продала державі зерна на 40% менше ніж до війни. Та це не перешкодило державі продавати зерно за кордон. А щодо селян то у1946 р. на трудодень український колгоспник одержував у середньому близько 1 кг зерна, у 1950 р. -1,2 кг, у 1951 р. -1,6 кг. Окрім хліба селянам видавали на трудодні гроші, відповідно - 1,0; 1,2; 1,6 крб. Основним засобом існування селянства залишалися підсобні господарства, але умови для їхнього розвитку були несприятливими. Сільськогосподарський податок нещадно душив селянство.Капіталовкладення в сільське господарство були недостатніми, та й ці кошти часто не доходили до села і направлялись в інші галузі, зокрема на оборону. Пріоритет надавався відбудові промисловості. В результаті технічна оснащеність колгоспів залишалися на низькому рівні У 1945 р. в МТС, що обслуговували майже 28 тис. колгоспів і радгоспів України, налічувалося близько 50 тис. тракторів, 15 тис. причіпних комбайнів. Протягом першої повоєнної п’ятирічки кількість тракторів і комбайнів у МТС Української РСР збільшилась вдвічі, але помітних змін у становище колгоспів це не внесло. 2.Декабри́сти — перші російські дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 року збройною силою прагнули встановити в Росії конституційний лад. Вони боролися за повалення царату та скасування кріпацтва. Основні гасла декабристів були гаслами буржуазної революції, яка змітає феодалізм і дає можливість розвинутися капіталістичному ладу. Декабристи- учасники російського дворянського опозиційного руху, члени різних таємних товариств другої половини 1810-х - першої половини 1820-х, які організували антиурядове повстання 14 грудня 1825 і отримали назву по місяцю повстання. Білет № 28 1. Розкрийте процес утворення єдиного національно-господарського комплексу. Формування української нації. 2. Пакт Молотова-Ріббентропа - 3.1 Цитата із документа. 3.2 Сформулюйте причини остаточної ліквідації Запорозької Січі. 1. Розкрийте процес утворення єдиного національно-господарського комплексу. Формування української нації. У другій половині XIX ст. національно-визвольній рух в Україні активно розвивається, підноситься на якісно вищий рівень. Наприкінці 50-х років у Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі та ін¬ших містах виникають напівлегальні суспільно-політичні організації - так звані громади, їхні ідеологи - В.БІлозерський, М.Костомаров, Т.Шевченко -згуртовують навколо себе патріотично налаштовану інтелігенцію і студент¬ську молодь. Внаслідок репресій та арештів 1860-1861 рр. гурток «хлопоманів» пе¬рестав існувати. Але активні його члени разом зі студентами М.Драгома-новим, І.Касяненком, братами Синьогубами й П.Чубинським створили нове таємне товариство - «Українську громаду», що пропагувала національну ідею переважно в недільних школах, де навчалися робітнича молодь і діти зубожілих міщан. У бібліотеках учні знайомилися з творами Т.Шевченка, Котляревського, Марка Вовчка та інших українських письменників. 2. Пакт Молотова-Ріббентропа або Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом— розрахована на 10 років міждержавна угода, підписана в перші години 23 серпня 1939 року у Москві міністром закордонних справ Німеччини Йоахимом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР. Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією у Першій світовій війні територій. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному у ті дні нападі Німеччини на Польщу . Договір разом з іншими Радянсько-Німецькими угодами втратив силу 22 червня 1941 після нападу Німеччини на Радянський Союз. 1989 року З'їзд народних депутатів СРСР засудив додатковий секретний протокол договору, й визнав його нечинним з моменту підписання.3.1 Цитата із документа. 3.2 Сформулюйте причини остаточної ліквідації Запорозької Січі. Основні причини ліквідації Запорозької Січі: — Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками. — Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією. — Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя. — Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря. — Прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя. — Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно¬визвольної боротьби українців. — Перетворення Запорожжя з його гаслом «втікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії. Білет № 29 1. Розкрийте питання: Брестський мир. 1. Розкрийте питання: Брестський мир. Гетьманат та Директорія в українській революції 1917 – 1920 рр. Делегація УНР на переговорах в Брест-Литовському оголосила, що ЦР перебуваю у важкому стані і вимагає негайної допомоги. 9 лютого 1918 Брест-Литовський мирний договір був підписаний. Кордон між Україною і Автро-Угорщиною провели по старому кордону Російської імперії. Таємна угода про створення коронного краю в Східній Галичині залишалась дійсною. Окрім цього Австро-Угорщина зобов’язувалась передати УНР окуповані Волинь і Холмщину. В свою чергу Україна повинна була експортувати в країни Четвертинного союзу декілька мільйонів тон продовольства. Німеччина та її союзники звернулися до уряду РСФСР з вимогою відвести свої війська з території України. Проте Росія продовжувала операції проти УНР. Брестський мирний договір поклав початок міжнародному визнанню незалежної У. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, а Всеукраїнський хліборобський з'їзд проголосив П. Скоропадського гетьманом України. Внаслідок майже безкровного державного перевороту 13 листопада на таємному засіданні цієї організації розглядалося питання про збройний виступ проти П. Скоропадського. Було вирішено не поспішати з відновленням Української Народної Республіки, а визначити оптимальну форму державного правління після перемоги повстання. Для керівництва виступом обрали тимчасовий верховний орган УНР — Директорію — у складі В. Винниченка (голова), С Петлюри, Ф. Швеця, О. Андрієвського, А. Макаренка. Проголошений наступного дня гетьманом курс на федеративний союз з небільшовиць-кою Росією прискорив розвиток подій. Члени Директорії спішно прибувають до Білої Церкви, де була зосереджена їхня головна ударна сила — формування Січових стрільців, і переходять до активних бойових дій. Після розгрому під Мотовилівкою (18 листопада 1918 р.) найбільш боєздатних сил гетьмана питання про владу було вирішене: на початку грудня армія УНР контролювала майже всю територію України. Проте вже через півтора місяця вона змушена була під ударами зброй-них формувань радянської Росії залишити українську столицю. 2. Військо Запорозьке—у 16ст офіційна назва козацького війська з центром у Запорозькій Січі, а з середини 17ст—української козацької держави на чолі з гетьманом. Через руїну всередині цієї держави, розділилося на Військо Запорозьке Городове — власне Гетьманщину або Наддніпрянську Україну та Військо Запорозьке Низове — Запорозьку Україну з Січчю. 3.1. Документ про ОУН(б), де вони не погодились допомагати Німеччині. Пояснити дії ОУН(б). 3.2. Документ, де треба було дописати слово "незалежність". Білет 30 1.Періодизація – це поділ історичного процесу на великі проміжки часу, які різняться між собою важливими змінами в житті суспільства. Що допомагає осмислити історичний процес, полегшує виявлення його внутрішніх закономірностей та дає можливість наукового узагальнення. М.Грушевський розробив власні підходи до історичного минулого України, які відрізнялися від панівної офіційної російської історіографії. Перший розбив періодизацію на 4 етапи М. Грушевський у 1904р: 1)Княжа доба – 1ст н.е. – 1349, завершується процес розселення «українських племен». 2)Литовсько-польська доба – 14ст-перша половина 16ст, пов’язана із завершенням політично-державної самостійності укр.. земель і захоплення їх Польщею, Литвою, та іншими державами. 3)Козацька доба – др. пол. 17ст-18ст всі верстви єднаються у формі козацтва для досягнення власних нац. інтересів. 4)Оформлення укр. нації 19ст, коли історичне й духовне життя українців відбувається під впливом демократичних європейських ідей. 2.Тоталітаризм - Форма державно-політичного режиму держави, що регламентує всі сфери суспільного існування, а також не визнає незалежність від держави (державної влади) таких окремих сфер приватного і суспільного життя, як — економіка (господарство), релігія, виховання, сім'я тощо. Основні риси тоталітарної держави - наявність єдиної масової партії очолюваної спільним лідером. - єдина офіційна ідеологія - поліцейський контроль за опозицією. - монополія на ЗМІ - контроль за економікою - войовничий атеїзм. Білет № 31 1. Сутність економічних і політичних реформ 1950-60 років. У середині 50-х рр, подолавши противників, Хрущов прибрав усю повноту влади в СРСР до своїх рук. Як і його попередник Сталін, він почав правління від здійснення «гігантських» планів будівництва комунізму. Проте, на відміну від Сталіна, Хрущов провів ряд реформ у промисловості, сільському господарстві й суспільно-політичному житті країни. Бажаючи покінчили з хронічною нестачею продуктів харчування, партія під його керівництвом почала «битву» за освоєння цілинних і перелогових земель у Казахстані та Західному Сибіру. Були розорані величезні площі, що дорівнюють території сучасної Німеччини. З України виїхало туди 100 тис. молодих людей, чимало з яких і донині живуть у Казахстані. Освоєння цілинних та перелогових земель дало змогу на деякий час забезпечити населення СРСР хлібом і хлібо-булочними виробами, але не вирішило проблему хронічного відставання сільського господарства. У лютому 1956 р. на XX з'їзді КПРС М. Хрущов насмілився офіційно проголосити засудження культу особи Сталіна, що поклало початок оновленню радянського суспільства. Проти хрущовських реформ, курсу на засудження культу особи Сталіна виступила верхівка ЦК партії. Вважаючи, що М. Хрущов у викритті Сталіна пішов надто далеко, група членів політбюро ЦК КПРС вирішила усунути його від влади. Змовники не підтримані КДБ і армією, зазнали невдачі. Разом з тим М. Хрущов, який багато зробив для подолання культу особи, поступово й сам опинився в полоні цієї небезпечної «хвороби». На з'їздах компартії України, пленумах її ЦК, зборах республіканського і місцевих активів дедалі частіше звучали слова «особисто товариш Хрущов», «вірний ленінець» тощо. Згодом він зовсім відійшов від дальшої демократизації суспільства. У 1957 р. почали реформувати управління народним господарством. Існуючі надцентралізовані галузеві міністерства, на думку М. Хрущова, були неспроможні забезпечити швидке зростання промислового виробництва. Замість них утворили територіальні управління — ради народного господарства. Ідея децентралізації управління економікою для такої великої країни як СРСР спочатку отримала позитивні відгуки. Проте в характерному для командно-адміністративної системи дусі автори пропонували цю реформу як чудодійний одномоментний акт, спроможний змінити економічну ситуацію в країні. Правда, організація раднаргоспів дала деякий ефект. Поменшало безглуздих зустрічних перевезень вантажів, були закриті сотні дрібних підприємств, які дублювали одне одного, ліквідовані окремі міністерства. Вивільнені площі використали для виробництва нової продукції. Прискорився процес технічної реконструкції багатьох підприємств. Зокрема, в Україні у 1956— 1960 рр. почали виробництво багатьох типів нових машин, агрегатів, приладів. Значно скоротили адміністративно-управлінський апарат. .Українська Гельсінська група-об'єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Україні 9 листопада 1976. Мета та завдання діяльності: •збирати докази порушення тих постанов та скарги постраждалих; •доводити факти порушення прав людини та націй в Україні до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості, до урядів держав, які підписали Заключний акт. 3.1. Назвіть першу політичну партію в Наддніпрянській Україні та її засновника. Перша політична партія в Наддніпрянській Україні - Революційна українська партія заснована 29 січня 1900р у Харкові діячами студентських громад Д.Антоновичем, М.Русовим, Г.Андрїєвським, Л.Мацієвичем та ін. Білет № 32 1. Період Гетьманщини 18 ст. та її ліквідація. 2. Декларація про державний суверенітет - 3.1. Що таке геноцид? 3.2. Перерахувати країни , що ввійшли до складу СРСР 30 грудня 1922р. Білет №32 1. Період Гетьманщини 18 ст. та її ліквідація. ГЕТЬМАНЩИНА - уславлена в науковій літературі назва української національної держави, відновленої внаслідок національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, що існувала впродовж 1648-1782. Офіційна назва держави - Військо Запорізьке. Царський уряд уникав вживання терміну Г. і в офіційних документах називав її - Малоросією. Столицями Г. в різні часи були м. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. На початковому етапі існування Г. Буллазалежною від Речі Посполитої, а її територія обмежувалась Київським, Чернігівським та Брацлавським воєводствами. Однак фактично вона була незалежною, а влада гетьмана поширювалася на значно більшу територій. Державний устрій Г. на початковому етапі характеризувався наявністю власного військово-адміністративного управління, виборністю гетьмана, генеральної, полкової та сотенної старшини, єдиною податковою, судовою, фінансовою, військовою системою, наявністю дипломатичних зносин з іноземними дежавами тощо. Після Переяславської Ради і укладення Березневих статей 1654 між Україною і Росією, московський уряд розпочав систематичне обмеження прав та привілеїв Г., звівши її до стану автономії, повноваження якої постійно звужувалися. У 1663 Г. поділилася на лівобережну (під контролем Росії) та правобережну (під контролем Речі Посполитої). Цей поділ був закріплений умовами Андрусівського перемир'я 1667. В адміністративно-територіальному відношенні Г. поділялася на полки та сотні. На Правобережжі козацький полково-сотенний устрій проіснував до 1714 (з перервами). На Лівобережжі він зберігся до 1782. Кількість полківта сотень часто змінювалася - виникали одні полки, зникали ін. На Г. найбільш тривалим був поділ на 10 полків: Київський, Чернігівський, Ніжинський, Стародубський, Преяславський, Лубенський, Прилуцький, Гадяцький, Миргородський, Полтавський. Складалися вони з 7-20 сотень. 2.Декларація про державний суверенітет--політико-правовий документ, у якому проголошувалися державний суверенітет України, самостійність, повнота і неподільність влади в межах її території та незалежність, рівноправність у зовнішніх відносинах. 16 липня 1990р. ВР УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Декларація заклала юридичні основи для розгортання державотворчого процесу та реалізації на практиці укр.. нацією свого невід’ємного права на самовизначення. 3.1.Геноцид — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотива 3.2. Перерахувати країни , що ввійшли до складу СРСР 30 грудня 1922р. Російської СФРР(РСФРР), Української СРР(УСРР), Білоруської СРР(БСРР), Закавказької СФРР(ЗСФРР—Грузія, Азербайджан і Вірменія). Білет № 33 1. Інкорпорація України-Руси Литвою. 2. Ординація Війська Запорізького. 3.1. Розташувати дати в хронологічній послідовності. 3.2. Грецька колонізація. 1. Інкорпорація України-Руси Литвою. Початок добі Литовській політичної зверності над південною Руссю був покладений 1340р.,коли син Геденіна Любарт закнязював на волині й у Галичині.Остання після 40-річної запеклої бородьби перешла до Польши. Отже Волинь стала першим реальним надбанням Литви на українських землях. Більшість українських земель було приєднано до Литви за часів співправління князів Ольгера й Кейстута(1345-1377)рр.Щоправда існує літописний переказ 16ст.про виправу на Русь їхнього батька й попередника Гедеміна,під час якої він нібито завоював Воли-нську та Київську землі. Серед памяток білорусько-литовського літописання є "Повість про Подіння", де йдеться про Синьоводську битву,в результаті якоі почалося панування Ольгера в цьому регіоні до 1357-1358рр. Тоді ж почалося просування литовців на сіверські землі,котрі в 1370-1380-хрр. перетворилися на конгломерат удільних князівств на час З Геременовичами. Вважається, що успіху литовської єкспансії значно сприяли феодальні уособиці в Орді відомі як "велика в результаті якої монгольська держава розкололась на дві ворогуючи частини з кордоном на Волзі. Очевидно просування литовців на землі ПД-ЗХ Русі в 50-х рр.14ст.було уроджене с Сараєм,і, отже, іх інкорпорацію здійснено на договірних засадах-у формі кондомініуму, що передбачав збереження данницької залежності окупованих Литвою територій від татар.Про наявність такої залежності з певністью свідчить ярлик хана |